Постанова

від 23.05.2024 по справі 752/3248/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

м. Київ

справа № 752/3248/22

провадження № 51-2638 км 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року про звернення застави у дохід держави та застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_10 та звернено заставу, внесену підозрюваним ОСОБА_7 у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402 600 грн в дохід держави. Крім того, цим же рішенням застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 23 дні, до 14 березня 2023 року включно та визначено останньому заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 300 000 грн з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , які діяли в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаними апеляційними скаргами захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_11 на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, у зв`язку з тим, що апеляційні скарги подані на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі з доповненнями, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх вимог захисник посилається на незаконність оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України. При цьому вказує, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що рішення слідчого судді про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та збільшення розміру застави не може бути оскаржене в апеляційному порядку, оскільки у клопотанні прокурора ставилось питання лише про звернення застави в дохід держави, а ухвалою слідчого судді фактично було застосовано до підозрюваного раніше обраний йому запобіжний захід, є необґрунтованими та суперечать чинному законодавству України.

Зокрема, на переконання захисника, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за процедурою, передбаченою частинами 9, 10 ст. 182 КПК України, за своїми правовими наслідками стосується обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість, а тому з огляду на системний аналіз норм Європейської конвенції з прав людини, Конституції України, глави 18 КПК України, а також практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року про звернення застави у дохід держави та застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Від учасників касаційного провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала подану касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора, перевіривши матеріали провадження та наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначеної у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися положеннями ст. 412 цього Кодексу.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Що стосується доводів касаційної скарги захисника ОСОБА_6 щодо незаконності та необґрунтованості ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, то колегія суддів вважає їх слушними з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року було задоволено клопотання прокурора ОСОБА_10 та звернено заставу, внесену підозрюваним ОСОБА_7 у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402 600 грн, визначену ухвалою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року, в дохід держави шляхом зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України.

Цим же рішенням слідчого судді було застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 23 дні, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 березня 2023 року, а також визначено ОСОБА_7 заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 300 000 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , оскаржили його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами захисників у зв`язку з тим, що апеляційні скарги подані на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Свої висновки суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що вищенаведене рішення слідчого судді про задоволення клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави, в силу положень статей 182, 309 КПК України, не відноситься до категорії ухвал слідчих суддів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а тому в даному випадку підлягають до застосування положення ч. 4 ст. 399 КПК України.

Однак з такою позицією суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 8 ст. 194 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями пунктів 2, 51 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні, а також застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави, одночасно з огляду на положення ч. 10 ст. 182 КПК України, застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , оскаржили його в апеляційному порядку.

При цьому у своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 , з-поміж іншого, вказував, що слідчий суддя, застосовуючи до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, порушив вимоги ст. 178 КПК України, оскільки, обираючи підозрюваному найсуворіший запобіжний захід, не перевірив дані про особу підозрюваного, зокрема, наявність у нього тяжких хвороб, міцних соціальних зв`язків та відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Одночасно захисник не погоджувався і з надмірно великим, на його думку, розміром застави, який було визначено слідчим суддею.

Тобто питання застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави вирішувалось слідчим суддею та було предметом апеляційної скарги сторони захисту.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для постановлення рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, відповідно до положень, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК України, є необґрунтованими, оскільки ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на положення п. 2, ч. 1 ст. 309 КПК України підлягає апеляційному оскарженню.

При цьому факт того, що предметом перегляду слідчого судді було клопотання прокурора про звернення застави у дохід держави, в даному випадку не може свідчити про неможливість перегляду рішення слідчого судді в апеляційному порядку, оскільки фактично слідчим суддею, разом з вирішенням зазначеного питання, також було застосовано до особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, що з огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України може бути предметом апеляційного розгляду, а тому рішення суду апеляційної інстанції в цій частині є необґрунтованим.

Вказане порушення, на переконання колегії суддів, є істотним, оскільки воно перешкодило суду апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Крім того, на переконання колегії суддів, посилання суду апеляційної інстанції на практику Верховного Суду в ухвалі від 19 серпня 2020 року (справа № 461/9057/19) та постанові від 19 жовтня 2021 року (справа № 757/27669/21), є недоречними, оскільки вказані Судові рішення були винесені за іншихфактичних обставин і процесуальних підстав, а саме, у зазначених справах в апеляційному порядку оскаржувались рішення слідчих суддів про задоволення клопотання про звернення застави в дохід держави, при цьому будь-яких запобіжних заходів застосовано не було.

Відповідно до правового висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 751/3856/21 (провадження № 51-88кмо23), суд касаційної інстанції, установивши, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу постановлена з порушенням приписів п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу скасовує оскаржену ухвалу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 436 вказаного Кодексу.

За таких обставин Верховний Суд вважає, що касаційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, в ході якого слід урахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження - скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3