Ухвала

від 28.05.2024 по справі 2-1916/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 травня 2024 року

м. Київ

справа № 2-1916/12

провадження № 61-6197ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Петрова Є. В.

розглянув касаційну скаргу представника Деснянського відділу державного виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) - Горбатовського Ігора Анатолійовича на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Деснянський відділ державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство «Агроспосперіс Банк», та

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою на дії державного виконавця Деснянського Відділу державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Деснянський ВДВС), у якій просила зобов`язати посадових осіб Деснянського ВДВС зняти арешти з усього її майна, накладені в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Вказувала, що на виконанні Деснянського ВДВС перебувало виконавче провадження від 19 листопада 2012 року № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 25 червня 2012 року № 2-1916, виданого Деснянським районним судом м. Києва.

19 листопада 2012 року державним виконавцем було накладено арешт на її майно.

05 грудня 2014 року державним виконавцем на підставі пункту 7 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, але арешт не знятий.

28 серпня 2023 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва скаргу

ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано посадових осіб Деснянського ВДВС зняти арешти з усього майна ОСОБА_1 , накладені в межах виконавчого провадження

№ НОМЕР_1.

09 жовтня 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Деснянського ВДВС, підписаною Горбатовським І. І. на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року.

06 грудня 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу державного виконавця Деснянського ВДВС Горбатовського І. А. задоволено. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року скасовано та в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

20 березня 2024 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

19 квітня 2024 року ухвалою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу державного виконавця Деснянського ВДВС на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року визнано неподаною та повернуто.

26 квітня 2024 року державний виконавець Деснянського ВДВС Горбатовський І. А. через систему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року, в якій просить її скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного оскарження.

08 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для надання суду належним чином засвідчених доказів того, що заявник обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір); докази, що дозволяють встановити обсяг його повноважень (статут, положення, трудовий договір (контракт), посадову інструкцію), які би засвідчували можливість підписанта діяти від імені Деснянського ВДВС за правилами самопредставництва останнього.

09, 10 та 14 травня 2024 року до Верховного Суду надійшли клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту яких та доданих до них додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.

Необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Згідно із положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільної процесуальних правовідносин та їх гарантій.

До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов`язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.

По-перше, цивільна процесуальна форма завжди обов`язково має нормативний і системний характер. По-друге, вона, по суті, передбачає «алгоритм» поведінки кожного суб`єкта при розгляді та вирішенні цивільної справи (у тому числі і суду). По-третє, становить гарантію дотримання законності, оскільки її недодержання призводить до різних негативних наслідків.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), від 07 липня 1989 року).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний за змістом висновок міститься в постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року в справі

№ 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені статтею 356 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо, зокрема, апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

У процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками органу державної влади. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження. Подібні висновки зроблені, зокрема, в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі № 667/7582/15-ц (провадження

№ 61-303св20).

У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що:

«починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі в справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору в письмовій формі немає чи в ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти в суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) в цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) в письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), в якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних (далі - ЄДР) про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти в судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19 вересня 2023 року Деснянський ВДВС подав апеляційну скаргу, яка підписана державним виконавцем Горбатовським І. А., на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року.

На підтвердження повноважень Горбатовського І. А. до апеляційної скарги додано довіреність від 19 вересня 2023 року, видану Деснянським ВДВС.

Відповідно до змісту довіреності від 19 вересня 2023 року Деснянський ВДВС уповноважив державного виконавця Горбатовського І. А. представляти інтереси відділу в судах.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, суд виснував, що самопредставництво органу державної влади в цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти в судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

А, отже, апеляційна скарга Деснянського ВДВС підписана особою, яка не мала права її підписувати.

До апеляційної скарги не було додано визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження державного виконавця Горбатовського І. А. діяти від імені Деснянського ВДВС у порядку самопредставництва.

Про необхідність перевірки таких доказів вказав і суд касаційної інстанції в постанові від 20 березня 2024 року (провадження № 61-244св24), якою повертав справу до апеляційного суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо, зокрема, апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України). Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

З огляду на наведене, висновок Київського апеляційного суду про повернення апеляційної скарги представника Деснянського ВДВС Горбатовського І. А. є обґрунтованим.

Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, що не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Правильність застосування судом апеляційної інстанції вказаних вище норм процесуального права не викликає розумних сумнівів.

Верховний Суд звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Деснянського відділу державного виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) - Горбатовського Ігора Анатолійовича на ухвалу Київського апеляційного суду

від 19 квітня 2024 року всправі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Деснянський відділ державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство «Агроспосперіс Банк».

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

Є. В. Петров