Ухвала

від 22.05.2024 по справі 759/4474/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/75/24

ун. № 759/4474/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва Журибеда О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Позовна заява вмотивована тим, що 03.11.2021 року між сторонами було укладено договір позики, до умов якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 125000 євро, що за курсом НБУ на дату укладання договору становило 3828125 грн. 00 коп. Відповідач свої зобов`язання за договором позики належним чином не виконав, у встановлений договором строк грошові кошти повернуто не було. Посилаючись на викладене просить суд тягнути з відповідача борг у розмірі 360015, 41 євро.

20.05.2024 позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони відчуження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72, 8 кв.м. та земельну ділянку кадастровий номер 7424187300:04:000:1140.

У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до роз`яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У п.3 вказаної вище Постанови зазначено, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

З огляду на те, що у позовній заяві ставиться питання про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 360015, 41 євро, то суд вважає небезпідставним твердження заявника про можливість відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна з метою уникнення відповідальності. Отже наявні підстави для забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача у межах суми стягнення.

Вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на таке майно є співмірними із заявленими вимогами.

У зв`язку з цим, враховуючи зміст заявлених вимог, суд вважає, що заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання решту та заборони відчуження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72, 8 кв.м. та земельну ділянку кадастровий номер 7424187300:04:000:1140.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.М. Журибеда