Ухвала

від 13.06.2024 по справі 759/4474/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2548/24

ун. № 759/4474/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді - Журибеди О.М.,

при секретарі - Істоміній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72, 8 кв.м. та земельну ділянку кадастровий номер 7424187300:04:000:1140. Дану заяву мотивує тим, в накладенні заборони відчуження та арешту квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 72, 8 кв.м. працівниками ЦНАП було відмовлено на підставі того, що 08.06.2024 року вказаний вище об`єкт нерухомого майна був «переписаний» на іншу особу. Сам факт того, що відчуження відбулося після порушення провадження у справі та оприлюднення і надання загального доступу до ухвали від 22.05.2023 року свідчить про те, що відповідачем по справі було укладено фраудоторний правочин.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву представника позивача слід задовольнити, з огляду на наступне.

04.03.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу. Позовна заява вмотивована тим, що 03.11.2021 року між сторонами було укладено договір позики, до умов якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 125000 євро, що за курсом НБУ на дату укладання договору становило 3828125 грн. 00 коп. Відповідач свої зобов`язання за договором позики належним чином не виконав, у встановлений договором строк грошові кошти повернуто не було. Посилаючись на викладене просить суд тягнути з відповідача борг у розмірі 360015, 41 євро.

20.05.2024 позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони відчуження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72, 8 кв.м. та земельну ділянку кадастровий номер 7424187300:04:000:1140.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.05.2024 року у справі вжито заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту та заборони відчуження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72, 8 кв.м. та земельну ділянку кадастровий номер 7424187300:04:000:1140.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.05.2024 року виправлено описку в ухвалі суду від 23.05.2024 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.06.2024 року №382578812, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , дата та ча державної реєстрації - 08.06.2024 року о 13 год. 57 хв., на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із роз`яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, те що представником позивача доведено доводи заяви про забезпечення позову, а також те, що після постановлення ухвали від 22.05.2024 року про забезпечення позову, шляхом накладення арешту зокрема, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,8 кв.м. відповідачем відчужено вказану квартиру на користь ОСОБА_5 , приходжу до висновку, що слід задовольнити заяву про забезпечення позову, оскільки між сторонами дійсно виник спір про право, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-152 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту та заборони відчуження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72, 8 кв.м. та земельну ділянку кадастровий номер 7424187300:04:000:1140.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.М. Журибеда