Ухвала

від 31.05.2024 по справі 945/1296/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/1296/24

Провадження № 1-кс/945/234/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ; прокурора ОСОБА_3 ; слідчого ОСОБА_4 ; підозрюваного ОСОБА_5 ; захисника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поташня, Бершадського району, Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та інших утриманців не має, офіційно не працюючий, внутрішньо-переміщена особа, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, -

встановив:

Слідчий СВ відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що влітку 2023 року ОСОБА_5 , спільно зі своєю сім`єю, а саме матір`ю ОСОБА_9 , малолітнім братом ОСОБА_10 , 2021 року народження та малолітньою сестрою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переїхали мешкати з АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2 , де стали на облік, як внутрішньо-переміщені особи та проживають по теперішній час.

Зокрема, ОСОБА_5 , починаючи з літа 2021 року та на протязі 2 років, перебуваючи за адресою реєстрації та у подальшому за місцем фактичного проживання, неодноразово вчиняв дії сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_11 з використанням геніталій (зґвалтування), незалежно від її добровільної згоди.

Так, 26.05.2024 у денний час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_5 перебував за місцем свого фактичного проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом із малолітньою сестрою ОСОБА_11 , а саме: вчинення дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло потерпілої.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, достовірно знаючи, що ОСОБА_11 є малолітньою особою, враховуючи її зовнішній вигляд та малолітній вік, тобто усвідомлюючи те, що остання не досягла статевої зрілості, не може об`єктивно сприймати те, що відбувається навколо неї, та в силу свого малолітнього віку не зможе чинити опір, покликав останню до себе у спальну кімнату.

У подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на задоволення своєї статевої пристрасті неприродним шляхом, здійснюючи психологічний вплив щодо малолітньої ОСОБА_11 , погрожуючи останній заборонити користуватись мережею інтернет та виходити на прогулянку до односельчан, тим самим здійснюючи щодо малолітньої ОСОБА_11 психологічне насильство, ввів свій статевий орган (член) до рота малолітньої ОСОБА_11 , яка в силу свого фізіологічного та психологічного розвитку не могла повною мірою усвідомлювати та розуміти характер вчинюваних відносно неї дій та чинити опір.

Після чого став задовольняти свою статеву пристрасть, при цьому не реагуючи на прохання дитини припинити свої злочині дії, тим самим вступивши з малолітньою ОСОБА_11 в орогенітальні статеві зносини всупереч її волі.

29.05.2024 ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

30.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

У ході досудового розслідування слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, визначених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в клопотанні, і доведеність їх існування відповідними доказами, а також особу підозрюваного.

Заслухавши в судовому засіданні слідчого та прокурора, які підтримали клопотання, підозрюваного ОСОБА_5 , який однозначно не висловився з приводу клопотання, захисника, який висловив позицію свою та підозрюваного, щодо того, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою може мати негативний вплив на психіку підозрюваного, а тому просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у будинку тітки підозрюваного у Херсонській області.

Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з пунктами 126-128 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кавала проти Туреччини від 10 грудня 2019 року для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий відповідно до пункту 1 (с) статті 5 не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою (див. Броган та інші проти Сполученого Королівства, 29 листопада 1988 р., § 53, серія A № 145-B). Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед суду. Об`єктом затримання для допиту є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування (див. Мюррей проти Сполученого Королівства, 28 жовтня 1994, § 55, серія A № 300-A). 127. Однак "обґрунтованість" підозри, на якій повинен ґрунтуватися арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Того факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежатиме від усіх обставин (див. Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства, 30 серпня 1990 р., § 32, серія A № 182; див. також ОСОБА_12 проти Азербайджану, № 15172/13, § 88, 22 травня 2014 року та ОСОБА_13 проти Азербайджану, № 69981/14, п. 117-118, 17 березня 2016 року). Відповідно, оцінюючи «обґрунтованість» підозри, Суду необхідно дати можливість встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Отже, уряд відповідач повинен надати хоча б деякі факти чи відомості, здатні задовольнити Суд, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину (там само, п. 34). 128. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень. Як правило, проблеми в цій галузі виникають на рівні фактів. Тоді питання полягає в тому, чи арешт та затримання ґрунтувалися на достатньо об`єктивних елементах, щоб повідомити про "обгрунтовану підозру" засновану на фактах справи справді відбулися (див. Влох проти Польщі, № 27785/95, §§ 108-09, ЄСПЛ 2000-XI). Окрім фактичної сторони, існування «обґрунтованої підозри» у значенні пункту 1 (с) статті 5 вимагає, щоб факти, на які посилаються, можна було вважати такими, що підпадають під один із розділів, що описують злочинну поведінку у Кримінальному кодексі. Таким чином, явно не могло бути «обґрунтованої підозри», якби діяння чи факти, які висунуто проти затриманої особи, не були злочином на момент їх вчинення (див. Канджов проти Болгарії, № 68294/01, § 57, 6 листопада 2008 р.; Маммадлі проти Азербайджану, № НОМЕР_1 , § 52, 19 квітня 2018 р., та ОСОБА_14 , цитоване вище, § 152).

Так, матеріалами кримінального провадження підтверджена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину. Так, з показань свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та потерпілої ОСОБА_11 слідує, що: ОСОБА_17 , 2010 р.н., повідомила свою матір ОСОБА_15 , що ОСОБА_18 , 2015 р.н., розповіла, що її старший брат ОСОБА_19 вчиняє дії сексуального характеру по відношенню до неї. ОСОБА_20 звернулася до старости села та повідомила про вказаний факт; після чого органом місцевого самоврядування, за участю представників служби у справах дітей викликано поліцію. Працівниками поліції проведено огляд місця подій, відповідно до протоколу огляду місця події від 29.05.2024, проведено огляд місця події, де виявлено та вилучено: простиню з ліжка ОСОБА_5 , рушник останнього та його штани. Відомості, що містяться у цих документах, дають слідчому судді можливість стверджувати про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як:до ранішене судимоїособи,яка підозрюєтьсяабо обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочину,за якийзаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок понадп`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Звертаючись до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий та прокурор посилаються на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризиків вказаних слідчим та прокурором у клопотанні, то суд враховує, особу підозрюваного, щодо якого у судовому засіданні встановлено та матеріалами кримінального провадження підтверджено, що ОСОБА_9 є повнолітнім, зі слів має задовільний стан здоров`я, не працює та не навчається, а проживає за рахунок виплат ВПО, має зареєстроване місце проживання у Херсонській області, де наразі не проживає, також проживав у Херсонській області ще за іншою адресою; є внутрішньо-переміщеною особою, і наразі підозрюється у вчиненні злочину за зареєстрованим місцем проживання, як внутрішньо переміщена особа. Проживає разом з матір`ю, малолітнім братом та сестрою, у вчиненні дій сексуального характеру щодо якої, наразі і підозрюється.

Також,слідчий суддявраховує ітяжкість покарання,що загрожуєпідозрюваному ОСОБА_5 у разівизнання його винуватим у вчиненні злочину, за який, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, і відповідно до ст. 12 КК України, злочин є особливо тяжким, у той час, як раніше ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягався.

Крім цього, слідчий суддя враховує і те, що з показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_21 , які є матір`ю та тіткою, як підозрюваного так і потерпілого, слідує, що про чіпляння зі сторони підозрюваного потерпіла казала родичам, однак вказані особи не змогли запобігти вчиненню злочину, підозру у якому наразі висунуто ОСОБА_5 .

Також, суд враховує і те, що підозрюваний ОСОБА_5 , свідок ОСОБА_9 та потерпіла ОСОБА_11 мають єдине місце проживання, яке є і місцем вчинення злочину.

Зі змісту ч. 4 ст. 193 КПК України слідує, що за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Сторона захисту звернулася до суду з усним клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою місця проживання свідка ОСОБА_21 , а також захисником до суду подано заяву ОСОБА_21 , яка була надіслана захиснику, про те, що вона надає свою згоду на проживання ОСОБА_22 за її адресою, під час перебування під домашнім арештом.

Суд критично відноситься до заяви ОСОБА_21 , з огляду на таке.

Частиною 3 статті 99 КПК України визначено, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Стороною захисту до суду не подано оригінала документа, а саме: заяви ОСОБА_21 , а отже суд позбавлений можливості дослідити вказаний документ.

Зі змісту статті 2 КПК України слідує, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За викладених обставин, слідчий суддя вважає, що збоку підозрюваного ОСОБА_5 існують ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Зазначені ризики є численними, суттєвими і їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , відносно останнього слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Пунктом 1 частиною 4 статті 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , - задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Строк дії ухвали закінчується 27 липня 2024 року о 17 годині 40 хвилин.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

31.05.2024