Ухвала

від 05.06.2024 по справі 945/1296/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/1296/24

Провадження 1-кс/945/237/24

У Х В А Л А

про арешт тимчасово вилученого майна

05 червня 2024 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, -

встановив:

Прокурор Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 травня 2024 року за № 12024152260000197.

У провадженні СВ відділення поліції №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024152260000197 від 29.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняв насильницькі дії сексуального характеру, пов`язані з проникненням в тіло, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . 29.05.2024 з 12:00 по 12:40, під час проведення огляду вказаної території домоволодіння, вилучено: простирадло, штани та рушник, які упаковані до спецпакетів.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на майно, прокурор посилається на те, що вилучене майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор у судове засідання не прибув; 04.06.2024 подав на адресу суду заяву про розгляд клопотання за його відсутністю; подання підтримує.

ОСОБА_4 про дату та час розгляду клопотання повідомлений.

Дослідивши документи, додані до клопотання, судом встановлено таке.

Тимчасове вилучення майна та арешт майна, на підставі п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, є заходами забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Тимчасове вилучення майна та арешт майна, на підставі п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, є заходами забезпечення кримінального провадження.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1)підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3)є предметомкримінального правопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Частиною 2статті 173КПК Українивизначено,що привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У судовому засіданні встановлено достатньо підстав вважати, про те, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 152 КК України, у зв`язку з чим, 29.05.2024 слідчим СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області було проведено огляд місця події, під час якого, відповідно до протоколу огляду місця події від 29.05.2024, виявлено та вилучено: простирадло, штани та рушник, які упаковані до спецпакетів.

Отже, при розгляді клопотання встановлено, що тимчасово вилучені речі, під час огляду, хоча і не є речовими доказами, але з великою імовірністю, зберегли на собі сліді злочину, і з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення і відчуження, а також для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, необхідно здійснити захід забезпечення кримінального провадження арешт, а тому наявні достатні правові підстави для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 172, 173 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно:

- простирадло, яке упаковано до спецпакету WAR 1762678;

- штани, які упаковано до спецпакету WAR 1762679;

- рушник, який упаковано до спецпакету WAR 1762680.

На підставі ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала виконується негайно прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

05.06.2024