Ухвала

від 05.06.2024 по справі 945/1296/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/1296/24

Провадження 1-кс/945/236/24

У Х В А Л А

про арешт тимчасово вилученого майна

05 червня 2024 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, -

встановив:

Прокурор Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 травня 2024 року за № 12024152260000197.

У провадженні СВ відділення поліції №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024152260000197 від 29.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняв насильницькі дії сексуального характеру, пов`язані з проникненням в тіло, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

29.05.2024, у період часу з 18:15 по 18:55, під час складання протоколу затримання ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України, у приміщенні службового кабінету, у ОСОБА_4 вилучено: мобільний телефон Redmi, чорного кольору imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім картою Прат Київстар НОМЕР_3 , який упаковано до спецпакету № WAR 1119101.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на майно, прокурор посилається на те, що на мобільному телефоні міститься інформація, яка може мати суттєве доказове значення у кримінальному провадженні.

Прокурор у судове засідання не прибув; 04.06.2024 подав на адресу суду заяву про розгляд клопотання за його відсутністю; подання підтримує.

ОСОБА_4 про дату та час розгляду клопотання повідомлений.

Дослідивши документи, додані до клопотання, судом встановлено таке.

Тимчасове вилучення майна та арешт майна, на підставі п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, є заходами забезпечення кримінального провадження.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1)підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3)є предметомкримінального правопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу.Кожна особа,яка здійснилазаконне затримання,зобов`язана одночасноіз доставленнямзатриманої особидо слідчого,прокурора,іншої уповноваженоїслужбової особипередати їйтимчасово вилученемайно.Факт переданнятимчасово вилученогомайна засвідчуєтьсяпротоколом.

Частиною 3 статті 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомоюстатті 223 і статтею 236 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшукуслідчий,прокурор маєправо проводитивимірювання,фотографування,звуко-чи відеозапис,складати планиі схеми,виготовляти графічнізображення обшуканогожитла чиіншого володінняособи чиокремих речей,виготовляти відбиткита зліпки,оглядати івилучати документи,тимчасово вилучатиречі,які маютьзначення длякримінального провадження.Предмети,які вилученізаконом зобігу,підлягають вилученнюнезалежно відїх відношеннядо кримінальногопровадження.Вилучені речіта документи,які невходять допереліку,щодо якогопрямо наданодозвіл навідшукання вухвалі продозвіл напроведення обшуку,та невідносяться допредметів,які вилученізаконом зобігу,вважаються тимчасововилученим майном.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Частиною 2 статті 173 КПК України визначено, що при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У судовому засіданні встановлено, що 29 травня 2024 року слідчим СВ відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області було затримано ОСОБА_4 та було здійснено його обшук, під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон мобільний телефон Redmi, чорного кольору imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім картою Прат Київстар НОМЕР_3 , який упаковано до спецпакету № WAR 1119101.

Для виконання завдань кримінального провадження, під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя враховує, що доступ до мобільного телефону є обмежений, що є перешкодою для органу досудового розслідування для проведення його огляду на предмет наявності на ньому відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою виявлення інформації, що міститься на вказаному носії.

Отже, при розгляді клопотання встановлено, що тимчасово вилучений мобільний телефон, під час затримання особи та її особистого обшуку, з великою імовірністю, зберіг на собі сліді злочину, і з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення і відчуження, а також для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, необхідно здійснити захід забезпечення кримінального провадження арешт, а тому наявні достатні правові підстави для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 172, 173 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно:

- мобільний телефон мобільний телефон Redmi, чорного кольору imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім картою Прат Київстар НОМЕР_3 , який упаковано до спецпакету № WAR 1119101.

На підставі ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала виконується негайно прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

05.06.2024