Ухвала

від 19.07.2024 по справі 945/1296/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/1296/24

Провадження № 1-кс/945/291/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ; прокурора ОСОБА_3 ; слідчого ОСОБА_4 ; підозрюваного ОСОБА_5 ; захисника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поташня, Бершадського району, Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та інших утриманців не має, офіційно не працюючий, внутрішньо-переміщена особа, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, -

встановив:

Слідчий СВ відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що влітку 2023 року ОСОБА_5 , спільно зі своєю сім`єю, а саме матір`ю ОСОБА_8 , малолітнім братом ОСОБА_9 , 2021 року народження та малолітньою сестрою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переїхали мешкати з АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2 , де стали на облік, як внутрішньо-переміщені особи та проживають по теперішній час.

Зокрема, ОСОБА_5 , починаючи з літа 2021 року та на протязі 2 років, перебуваючи за адресою реєстрації та у подальшому за місцем фактичного проживання, неодноразово вчиняв дії сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 з використанням геніталій (зґвалтування), незалежно від її добровільної згоди.

Так, 26.05.2024 у денний час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_5 перебував за місцем свого фактичного проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом із малолітньою сестрою ОСОБА_10 , а саме: вчинення дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло потерпілої.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 є малолітньою особою, враховуючи її зовнішній вигляд та малолітній вік, тобто усвідомлюючи те, що остання не досягла статевої зрілості, не може об`єктивно сприймати те, що відбувається навколо неї, та в силу свого малолітнього віку не зможе чинити опір, покликав останню до себе у спальну кімнату.

У подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на задоволення своєї статевої пристрасті неприродним шляхом, здійснюючи психологічний вплив щодо малолітньої ОСОБА_10 , погрожуючи останній заборонити користуватись мережею інтернет та виходити на прогулянку до односельчан, тим самим здійснюючи щодо малолітньої ОСОБА_10 психологічне насильство, ввів свій статевий орган (член) до рота малолітньої ОСОБА_10 , яка в силу свого фізіологічного та психологічного розвитку не могла повною мірою усвідомлювати та розуміти характер вчинюваних відносно неї дій та чинити опір.

Після чого став задовольняти свою статеву пристрасть, при цьому не реагуючи на прохання дитини припинити свої злочині дії, тим самим вступивши з малолітньою ОСОБА_10 в орогенітальні статеві зносини всупереч її волі.

29.05.2024 ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

30.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31 травня 2024 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів. Строк дії ухвали закінчується 27 липня 2024 року о 17 годині 40 хвилин.

Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши в судовому засіданні слідчого ОСОБА_4 та прокурора ОСОБА_3 , які підтримали клопотання, підозрюваного ОСОБА_5 , який спочатку погодився з клопотанням, після спілкування з захисником змінив свою позицію та почав заперечувати клопотання, захисника ОСОБА_6 , який у судовому засіданні заперечував проти клопотання, оскільки вважав тримання під вартою занадто суворим запобіжним заходом для такої молодої людини, як ОСОБА_5 , просив обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його реєстрації, слідчий суддя дійшов такого.

Вирішення питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 126-128 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кавала проти Туреччини від 10 грудня 2019 року для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий відповідно до пункту 1 (с) статті 5 не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою (див. Броган та інші проти Сполученого Королівства, 29 листопада 1988 р., § 53, серія A № 145-B). Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед суду. Об`єктом затримання для допиту є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування (див. Мюррей проти Сполученого Королівства, 28 жовтня 1994, § 55, серія A № 300-A). 127. Однак "обґрунтованість" підозри, на якій повинен ґрунтуватися арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Того факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежатиме від усіх обставин (див. Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства, 30 серпня 1990 р., § 32, серія A № 182; див. також Ільгар Мамедов проти Азербайджану, № 15172/13, § 88, 22 травня 2014 року та Расул Джафаров проти Азербайджану, № 69981/14, п. 117-118, 17 березня 2016 року). Відповідно, оцінюючи «обґрунтованість» підозри, Суду необхідно дати можливість встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Отже, уряд відповідач повинен надати хоча б деякі факти чи відомості, здатні задовольнити Суд, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину (там само, п. 34). 128. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень. Як правило, проблеми в цій галузі виникають на рівні фактів. Тоді питання полягає в тому, чи арешт та затримання ґрунтувалися на достатньо об`єктивних елементах, щоб повідомити про "обгрунтовану підозру" засновану на фактах справи справді відбулися (див. Влох проти Польщі, № 27785/95, §§ 108-09, ЄСПЛ 2000-XI). Окрім фактичної сторони, існування «обґрунтованої підозри» у значенні пункту 1 (с) статті 5 вимагає, щоб факти, на які посилаються, можна було вважати такими, що підпадають під один із розділів, що описують злочинну поведінку у Кримінальному кодексі. Таким чином, явно не могло бути «обґрунтованої підозри», якби діяння чи факти, які висунуто проти затриманої особи, не були злочином на момент їх вчинення (див. Канджов проти Болгарії, № 68294/01, § 57, 6 листопада 2008 р.; Маммадлі проти Азербайджану, № 47145/14, § 52, 19 квітня 2018 р., та ОСОБА_11 , цитоване вище, § 152).

Так, матеріалами кримінального провадження підтверджена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину; також такі обставини встановлено слідчим суддею під час попереднього судового засідання та не заперечується підозрюваним ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як:до ранішене судимоїособи,яка підозрюєтьсяабо обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочину,за якийзаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок понадп`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно зі статтею 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Звертаючись до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий та прокурор посилаються на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризиків вказаних слідчим та прокурором у клопотанні, то суд враховує, особу підозрюваного, щодо якого у судовому засіданні встановлено та матеріалами кримінального провадження підтверджено, що ОСОБА_8 є повнолітнім, зі слів має задовільний стан здоров`я, за місцем проживання характеризується нейтрально, не працює та не навчається, а проживає за рахунок виплат ВПО, має зареєстроване місце проживання у Херсонській області, де наразі не проживає; є внутрішньо-переміщеною особою, і наразі підозрюється у вчиненні злочину за зареєстрованим місцем проживання, як внутрішньо переміщена особа. Проживає разом з матір`ю, малолітнім братом та сестрою, у вчиненні дій сексуального характеру щодо якої, наразі і підозрюється.

Також,слідчий суддявраховує ітяжкість покарання,що загрожуєпідозрюваному ОСОБА_5 у разівизнання його винуватим у вчиненні злочину, за який, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, і відповідно до ст. 12 КК України, злочин є особливо тяжким, у той час, як раніше ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягався.

Також, суд враховує і те, що підозрюваний ОСОБА_5 , свідок ОСОБА_8 та потерпіла ОСОБА_10 мають єдине місце проживання, яке є і місцем вчинення злочину. Відомостей щодо вибуття потерпілої ОСОБА_10 за іншим місцем проживання матеріали кримінального провадження не містять.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то слідчий суддя вважає вказаний ризик не деталізованим та таким, що не підтверджується матеріалами кримінального провадження. Ніщо не вказує на те, що ОСОБА_5 має намір впливати, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а отже і достатніх доказів поза розумним сумнівом на підтвердження того, що вказаний ризик взагалі існує у підозрюваного ОСОБА_5 , не подано.

Щодо доводів сторони захисту про те, що відносно ОСОБА_5 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує, що сторона захисту правом подання слідчому судді доказів не скористалася. Однак, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 має зареєстроване місце проживання у с. Станіслав Херсонської області, при цьому с. Станіслав є деокупованою територією, яка перебуває під періодичними обстрілами, а тому суд погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо того, що відсутні докази щодо власності на це майно, а також відомостей щодо стану (наявності, пошкодження чи знищення) будинку, в якому зареєстрований ОСОБА_5 .

Також, слідчий суддя враховує і те, що ОСОБА_5 є внутрішньо-переміщеною особою і вже тривалий час проживає за місцем реєстрації, як внутрішньо-переміщена особа.

Згідно зположеннями ч.1ст.1Закону УкраїниПро забезпеченняправ ісвобод внутрішньопереміщених осібвнутрішньо переміщеноюособою єгромадянин України,іноземець абоособа безгромадянства,яка перебуваєна територіїУкраїни назаконних підставахта маєправо напостійне проживанняв Україні,яку змусилизалишити абопокинути своємісце проживанняу результатіабо зметою уникненнянегативних наслідківзбройного конфлікту,тимчасової окупації,повсюдних проявівнасильства,порушень правлюдини танадзвичайних ситуаційприродного читехногенного характеру.

Отже, з огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 хоча і має зареєстроване місце проживання, однак, за цих конкретних обставин, вказана обставина не вказує на наявність міцних соціальнихзв`язків підозрюваногов місційого реєстрації.

Щодо міцних соціальних зв`язків підозрюваного ОСОБА_5 з матір`ю ОСОБА_8 , які виявляються в тому, що остання цікавиться досудовим розслідуванням та може мати позитивний вплив на підозрюваного ОСОБА_5 , то слідчим суддею встановлено таке.

З показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , які є матір`ю та тіткою, як підозрюваного так і потерпілого, слідує, що про чіпляння зі сторони підозрюваного потерпіла казала родичам, однак вказані особи не змогли запобігти вчиненню злочину, підозру у якому наразі висунуто ОСОБА_5 . Також, з копії протоколу допиту потерпілого ОСОБА_10 слідує, що потерпіла говорила матері ОСОБА_8 про дії, які ОСОБА_5 вчиняє відносно ОСОБА_10 , і що останній не подобається, що брат з нею робить, але ОСОБА_8 дійсного впливу на ОСОБА_5 не мала, у зв`язку з чим підозрюваний продовжував дії сексуального характеру відносно потерпілої, і потерпіла ОСОБА_10 зрозуміла, що матір не зможе їй допомогти.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що матір підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_8 дійсного впливу на підозрюваного не має, а отже вказаний соціальний зв`язок не є настільки міцним задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування.

З оглядуна викладене,слідчий суддявважає,що збоку підозрюваного ОСОБА_5 не зменшилися і продовжують існувати ризики, визначені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Зазначені ризики є численними та суттєвими і їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , останньому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Пунктом 1 частиною 4 статті 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , - задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжти запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на тридцять днів.

Строк дії ухвали закінчується 25 серпня 2024 року о 17 годині 40 хвилин.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

19.07.2024