УХВАЛА
30 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/3674/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Левчик"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 (головуючий суддя Богатир К. В., судді Поліщук Л. В., Таран С. В.)
у справі № 916/3674/19
за позовом Приватного підприємства "Левчик"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , 8) ОСОБА_8 , 9) ОСОБА_9 , 10) ОСОБА_10 , 11) ОСОБА_11 , 12) ОСОБА_12 , 13) ОСОБА_13 , 14) ОСОБА_14 , 15) ОСОБА_15 , 16) ОСОБА_16 , 17) ОСОБА_17 , 18) ОСОБА_18 , 19) ОСОБА_19 , 20) ОСОБА_20 , 21) ОСОБА_21 , 22) ОСОБА_22 , 23) ОСОБА_23 , 24) ОСОБА_24 , 25) ОСОБА_25 , 26) ОСОБА_26 , 27) ОСОБА_27 , 28) ОСОБА_28 , 29) ОСОБА_29 , 30) ОСОБА_30 , 31) ОСОБА_31 , 32) ОСОБА_32 , 33) ОСОБА_33 , 34) ОСОБА_34 , 35) ОСОБА_35 , 36) ОСОБА_36 , 37) ОСОБА_37 , 38) ОСОБА_38 , 39) ОСОБА_39 , 40) ОСОБА_40 , 41) ОСОБА_41 , 42) ОСОБА_42 , 43) ОСОБА_43 , 44) ОСОБА_44 , 45) ОСОБА_45 , 46) ОСОБА_46 , 47) ОСОБА_47 , 48) ОСОБА_48 , 49) ОСОБА_49 , 50) ОСОБА_50 , 51) ОСОБА_51 , 52) ОСОБА_52 , 53) ОСОБА_53 , 54) ОСОБА_54 , 55) ОСОБА_55 , 56) ОСОБА_56 , 57) ОСОБА_57 , 58) ОСОБА_58 , 59) ОСОБА_59 , 60) ОСОБА_60 , 61) ОСОБА_61 , 62) ОСОБА_62 , 63) ОСОБА_63 , 64) ОСОБА_64 , 65) ОСОБА_65 , 66) ОСОБА_66 , 67) ОСОБА_67 , 68) ОСОБА_68
про стягнення коштів і зобов`язання вчинити дії,
і за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб"
до Приватного підприємства "Левчик"
про скасування державної реєстрації права оренди та визнання права оренди на земельні ділянки,
ВСТАНОВИВ:
19.12.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області заяву Приватного підприємства "Левчик" про поворот виконання рішення задоволено частково.
21.03.2024 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2023 скасовано і закрито провадження у справі за заявою Приватного підприємства "Левчик" про поворот виконання рішення.
23.04.2024 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 916/3674/19.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 24.04.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2024 касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме вказано на необхідність подання заяви (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження разом із наведенням інших підстав для поновлення такого строку.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржник 21.05.2024 подав до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
Колегія суддів, розглянувши заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій міститься клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, які наводить у ній скаржник, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
У своєму клопотанні про поновлення строку (після усунення недоліків), скаржник зазначив, що отримав оскаржувану постанову 28.03.2024, наголошує на тому, що пропущений строк є незначним, а також зазначає про введення воєнного стану в Україні та велику кількість проголошених повітряних тривог в місті Одесі, що перешкоджало вчасному складанню касаційної скарги, її надсилання іншим учасникам справи, сплаті судового збору і як наслідок поданню її до Верховного Суду.
Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку скаржник у своєму клопотанні не навів.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Щодо посилання скаржника на те, що він не зміг вчасно подати касаційну скаргу, оскільки в Україні введено воєнний стан, а також те, що в місті Одесі в період з 28.03.2024 по 23.04.2024 була велика кількість проголошених повітряних тривог, суд зазначає, що такі обґрунтування не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки скаржник не обґрунтовує, яким чином введення воєнного стану, а також оголошення повітряних тривог у цей період самі по собі призвели до неможливості вчасно подати касаційну скаргу на оскаржувану постанову, зокрема, з урахуванням наявності Електронного кабінету.
За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.
Проте скаржник у своєму клопотанні, після усунення недоліків, не навів достатніх (в тому числі нових) обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні про поновлення строку (після усунення недоліків) не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних непереборних обставин, що стали причиною його пропуску строку, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у його задоволенні.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Левчик" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 916/3674/19.
За таких обставин, керуючись статтями 234, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Левчик" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 916/3674/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2024 |
Оприлюднено | 03.06.2024 |
Номер документу | 119416918 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Случ О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні