Ухвала

від 31.05.2024 по справі 525/596/23

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/596/23

Провадження № 2/525/14/2024

У Х В А Л А

31.05.2024 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судового засідання Хоменка М.М.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Конюшенко М.А.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Конюшенко Марія Анатоліївна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Людмила Іванівна, про визнання заповіту недійсним та встановлення факту родинних відносин,

у с т а н о в и в:

У провадженні Великобагачанського районного суду Полтавської області на розгляді знаходиться вищевказана цивільна справа.

06.03.2024 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Конюшенко М.А. про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. В обгрунтування заявленого клопотання посилається на те, що із матеріалів справи встановлено та підтверджено свідками, що померла ОСОБА_4 після виписки з лікарні не ходила та була частково паралізованою, у неї не працювала одна рука, що ставить під сумнів здійснення підпису у оспорюваному заповіті особисто заповідачем. Для вирішення питання чи могла ОСОБА_4 особисто підписати заповіт та здійснити написи у його змісті необхідні спеціальні знання, тому просила призначити судову почеркознавчу експертизу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Конюшенко М.А. підтримали раніше заявлене клопотання, просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Коваленко О.В. заперечували проти заявленого клопотання, підтримали раніше подане на адресу суду заперечення на клопотання, просили клопотання залишити без розгляду, як таке, що подане з пропуском процесуального строку.

Відповідач ОСОБА_3 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Л.І. у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання приходить до наступних висновків.

Ухвалою суду від 07.06.2023 було відкрито загальне позовне провадження у справі.

Підготовче провадження у справі неодноразово відкладалося. Згідно ухвали суду від 15.11.2023 підготовче провадження у справі було закрите, а справу призначено до судового розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався. У ході з`ясування обставин по справі та перевірки їх доказами, а саме 06.03.2024 через підсистему електронний суд надійшло клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однією з основних засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розумність строків розгляду справи є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Цивільно-процесуальний закон детально регламентує строки вчинення учасниками судового процесу процесуальних дій. Така деталізація покликана мінімізувати можливі випадки зловживання учасниками процесу процесуальними правами.

Відповідно до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Положеннями ст.126ЦПК Українивизначено,що правона вчиненняпроцесуальної діївтрачається іззакінченням строку,встановленого закономабо судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 83ЦПК Українивизначено,що сторонита іншіучасники справиподають доказиу справібезпосередньо досуду. Позивач,особи,яким закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншихосіб,повинні податидокази разомз поданнямпозовної заяви. Якщодоказ неможе бутиподаний увстановлений закономстрок зоб`єктивних причин,учасник справиповинен проце письмовоповідомити судта зазначити:доказ,який неможе бутиподано;причини,з якихдоказ неможе бутиподано узазначений строк;докази,які підтверджують,що особаздійснила всізалежні віднеї дії,спрямовані наотримання вказаногодоказу. Увипадку визнанняповажними причиннеподання учасникомсправи доказіву встановленийзаконом строксуд можевстановити додатковийстрок дляподання вказанихдоказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Строки та завдання підготовчого провадження в справі визначені ст. 189 ЦПК України, згідно якої завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1 ст. 196 ЦПК України).

Перелік питань, які підлягають вирішенню у підготовчому засіданні визначений ч. 2 ст. 197 ЦПК України, зокрема у підготовчому засіданні вирішується питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів.

Таким чином, клопотання про призначення експертизи має бути подане учасником справи до закриття підготовчого провадження.

Лише у разі існування обставин, які об`єктивно перешкоджали стороні звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження, суд має право вирішити таке клопотання на стадії розгляду справи по суті. При цьому, існування таких обставин має бути підтверджено належними та переконливими доказами, поданими особою, яка звертається до суду з зазначеним клопотанням після закриття підготовчого провадження (ст. 222 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для учасника справи вчинити певну процесуальну дію у встановлений законом строк. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Так згідно п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя, в тому числі щодо виконання судового рішення, як завершальній стадії судового розгляду. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст. 6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28.05.1985 у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Вирішення питання щодо поновлення процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для такого поновлення.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципам рівності сторін та юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України»).

Чинне процесуальне законодавство гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, у тому числі при вирішенні питання про поновлення строків для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 в справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналогічні висновки містяться в ухвалах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 753/17563/19 та від 23.12.2020 у справі № 557/94/19.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стороною позивача при зверненні до суду з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи заяв про поновлення строку на звернення з даним клопотанням подано не було.

З огляду на вищевикладене клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 120, 126, 127, 222, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника позивача адвоката Конюшенко Марії Анатоліївни про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Конюшенко Марія Анатоліївна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Людмила Іванівна, про визнання заповіту недійсним та встановлення факту родинних відносин - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Я.В. Прасол