Рішення

від 28.05.2024 по справі 366/2459/23

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/2459/23

Провадження № 2-др/366/4/24

ДОДАТКОВ Е РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Ткаченко Ю.В., за участю секретаря судових засідань Морозової Я.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, заяву позивача ОСОБА_1 проухвалення додатковогорішення щодостягнення судовихвитрат направову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання недійсним розпорядження про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та виділення її в натурі,

В С Т А Н О В И В :

11 серпня 2023 року ОСОБА_1 (даліПозивач) звернулася до суду з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (далі Відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» (далі Третя особа 1), Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (даліТретя особа2) про визнання недійсним розпорядження про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та виділення її в натурі.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 19 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Представником позивача 19.03.2024 року було подано до суду клопотання, в якому повідомлено, що в порядку ч. 8ст. 141 ЦПК Українидокази витрат будуть подані протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення.

26 квітня 2024 року позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою з додатками до неї.

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені вчасно.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про підтримання позовних вимог, а також просить розглянути справу без її участі.

Представник відповідача - Вишгородської РДА Київської області в судове засідання не з`явилися, заяв та клопотань не надіслали.

Представники третіх осіб - ТОВ «Українська експертна група», ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені вчасно. Заяв та клопотань не надіслали.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до такого висновку.

Згідно з п. 9 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістомст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (чч. 1-3ст. 134 ЦПК України).

Згідно зіст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

За змістомст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 4 частини 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно дост. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч. 3ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульованоГлавою 63 Цивільного Кодексу України.

Зокрема,ст. 903 ЦК Українипередбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатитинадану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК Українирегулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і наумовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідност. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомогиклієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для змінирозміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про наданняправової допомоги.

Відсутність в договоріпро надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонораруне дає, як суду, так і іншій стороніспору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самомудоговорірозміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Положеннямист.59Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях чч. 5 та 6ст. 137 ЦПК Українивідповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 751/3840/15-ц).

На підтвердження витрат, понесених на правову допомогу, позивачем було надано:

?Договір про надання правової (правничої) допомоги № 10/11 від 10.11.2022 року, укладеного між ТОВ "1 ПРАВОВА КОМПАНІЯ" та ОСОБА_1 ; Заяву № 1 до Договору № 10/11 від 10.11.2022 року; Акт приймання-передачі наданих послуг до Заяви № 1 до Договору № м10/11 від 10.11.2022 року, з яких вбачається:

сторони домовилися щодо вчинення фахівцями та адвокатами ТОВ "1 ПРАВОВА КОМПАНІЯ" захисту і представляти інтереси Заявника у справі про захист прав на землю;

Адвокат-Виконавець - Панченко Алла Віталіївна;

Виконавець бере на себе зобов`язання: ознайомлення з матеріалам, наданими Замовником; формування стратегії захисту; розробка тексту адвокатських запитів до Селищної ради; розробка тексту позовної заяви про визнання протиправними рішення, зобов`язання вчинити дії;

Вартість робіт за цією заявою № 1 становить 7000 грн. (сім тисяч гривень);

Замовником внесено Виконавцю кошти в сумі 4800 грн., а залишок коштів в сумі 2200 грн. підлягає сплаті протягом місяця після винесення судом рішення у справі Замовника;

?платіжне доручення № 2701838419 від 14.11.2022 року про сплату ОСОБА_1 коштів на суму 4800 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень);

?квитанцію від 25.04.2024 року про сплачу ОСОБА_1 коштів на суму 2200 грн. (дві тисячі двісті гривень).

Слід зазначати, що вид та характер правничої допомоги, що відображений у вищевказаний доказах, дає підстави суду стверджувати, що правнича допомога у такому виді стосується та пов`язана з цією справою, була необхідною для здійснення провадження у ній, тобто є обґрунтованою.

Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року (справа № 727/4597/19) зробив висновок, що відкриття власного рахунку адвокатом не є обов`язком, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Суд у цьому додатковому рішенні зазначав, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вищезазначеного, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі№ 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

ЦПК Українине встановлює вимог до надання розрахунку (опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, у тому числі відображення у такому розрахунку часу витраченого адвокатом, а тому такий розрахунок може бути наданий у будь-якій письмовій формі, у тому числі може відображатися в акті виконаних робіт (наданих послуг).

З огляду на зазначене, враховуючи зміст поданих документів на підтвердження понесених позивачем судових витрат, вищезазначених критеріїв, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 137, 141, 175, 258, 259, 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про ухваленнядодаткового рішеннящодо стягненнясудових витратна правовудопомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання недійсним розпорядження про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та виділення її в натурі, - задовольнити.

Стягнути з Вишгородської районноїдержавної адміністрації (код ЄДРПОУ 23569369, місце знаходження: Київська область м. Вишгород площа Шевченка,1) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 7 000 грн. (сім тисяч гривень) понесених судових витрат на правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Іванківський районний суд Київської області.

Відповідно до пункту 15.5Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Додаткове рішення складено 28 травня 2024 року

Відомості про учасників справи згідноп. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Повне найменування сторін та їх місцезнаходження

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: Вишгородська районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 23569369, місце знаходження: Київська область м. Вишгород площа Шевченка,1

Третя особа 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», код ЄДРПОУ 31807372, адреса: 03124, м. Київ вул. Василенка,7а

Третя особа 2: Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, код ЄДРПОУ 00699773, адреса: 03115, м. Київ вул. Серпова,3

Суддя:Юрій ТКАЧЕНКО