Постанова

від 29.05.2024 по справі 153/1887/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 153/1887/23

Провадження № 22-ц/801/963/2024

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Швець Р. В.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 рокуСправа № 153/1887/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М.

Секретар: Кобенда Ю. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська»

на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 29 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська», Ямпільської міської ради Вінницької області про визнання недійсним та скасування державної реєстрації,

Рішення ухвалив суддя Швець Р. В.

Рішення ухвалено об 11:02 год у м. Ямпіль Вінницької області

Повний текст рішення складено 07 березня 2024 року,

Встановив:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» (далі ГО «ССМП «Михайлівська»), Ямпільської міської ради Вінницької області про визнання недійсним та скасування державної реєстрації, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ГО «ССМП «Михайлівська» у вересні 2021 року надіслав їй листа-пропозицію, в якому вказав, що він є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , у якому вона проживає разом зі своїм чоловіком, та запропонував їй укласти договір оренди цього житлового будинку, додавши проект договору оренди житлового будинку № 25 від 15 вересня 2021 року та акт приймання-передачі.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор Ямпільської міської ради Ковальова О. А. 01 червня 2021 року зареєструвала за ГО «ССМП «Михайлівська» право власності (приватна) за номером запису про право власності/довірчої власності: 42469751 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , індексний номер: 58493640 від 02 червня 2021 року.

Підставою для державної реєстрації послужило рішення органу місцевого самоврядування № 299 від 21 жовтня 2020 року, видане Михайлівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області, акт-приймання передачі нерухомого майна, виданий 21 жовтня 2020 року, виданий Михайлівською сільською радою та ГО «ССМП «Михайлівська».

Така реєстрація житлового будинку за громадською організацією порушує її права на житловий будинок, як особи, яка на законних підставах вселилася у житловий будинок, раніше її право власності було зареєстроване і вона постійно і безперервно проживає у ньому протягом 35 останніх років та мала право на приватизацію житла.

Вона вважає, що право власності за відповідачем ГО «ССМП «Михайлівська» зареєстровано неправомірно, тому просить визнати таку реєстрацію не дійсною і скасувати її.

Їй відомо про те, що діючий на той час голова Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області ОСОБА_2 зареєстрував громадську організацію як засновник і став її керівником.

ОСОБА_2 , являючись одночасно сільським головою і засновником та керівником громадської організації, незаконно, протиправно передав з комунальної власності сам собі, в особі ГО «ССМП «Михайлівська», спірний житловий будинок з надвірними будівлями та зареєстрував за цією громадською організацією право приватної власності на нього.

У 1988 році вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 , який із липня 1978 року працював головним агрономом колгоспу «Маяк» с. Михайлівка і був членом цього колгоспу, отримали житло від цього колгоспу і стали проживати у спірному будинку.

У листопаді 2004 року було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок. Відповідно до розпорядження комісії по приватизації державного житла Ямпільської міської ради народних депутатів Вінницької області № 1032 від 10 грудня 2004 року їй та її чоловікові 14 грудня 2004 року видано свідоцтво про право власності на житло у будинку по АДРЕСА_1 , яке зареєстроване Ямпільським бюро технічної інвентаризації 05 червня 2005 року. Вказане право власності Михайлівською сільською радою станом на теперішній час скасовано.

Передача спірного будинку від СТОВ «Маяк» до органу місцевого самоврядування здійснена з порушенням, оскільки товариство не мало права передавати органу місцевого самоврядування майно, яке належало КСП «Маяк», так як воно не являлося його правонаступником, про що зазначено у ч. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство».

Передача спірного житлового будинку з комунальної власності Михайлівської сільської ради до ГО «ССМП «Михайлівська» відбулася із порушенням, оскільки існує певний порядок (процедура), яким передбачено порядок відчуження комунального майна. Також майно передано безоплатно, без проведення відповідних торгів, аукціону тощо.

Законодавчо закріплено, що доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою, а Михайлівська сільська рада такого порядку не затверджувала та провела відчуження житлового будинку проти встановленої відповідної процедури, при цьому безоплатно, всупереч чинного законодавства та ефективного використання майна, що є комунальною власністю територіальних громад, збільшення потенційних джерел надходжень фінансових ресурсів до дохідної частини місцевого бюджету.

Михайлівська сільська рада не приймала рішення про затвердження Положення про порядок відчуження майна, що є комунальною власністю відповідної територіальної громади. Відчуження майна, яким є спірний житловий будинок, здійснено з порушенням механізмів відчуження комунального майна, з порушенням прав та інтересів територіальної громади.

За наслідками розгляду поданої нею до Міністерства юстиції скарги на незаконні дії щодо реєстрації права власності державним реєстратором ЦНАП Ямпільської міської ради Ковальовою О. А. було складено акт про результати проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яким було встановлено, що державний реєстратор прийняла рішення № 53551602 від 11 серпня 2020 року щодо реєстрації права власності спірного житлового будинку за Михайлівською сільською радою, за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав, оскільки подані документи не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також не відповідали вимогам, встановленим законом, а також не давали змоги встановити набуття права власності на об`єкт нерухомого майна за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська».

Тобто державним реєстратором допущено порушення при здійсненні державної реєстрації, які є недопустимими і не давали йому права за таких умов здійснювати державну реєстрацію права власності спірного житлового будинку за відповідачем Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська».

Незаконною реєстрацією права власності за відповідачем було порушено її житлові права, оскільки на час його прийняття органу місцевого самоврядування було відомо про те, що в спірному житловому будинку на законних підставах із 1988 року вона проживає із чоловіком, питання щодо приватизації ними житла так і не вирішено, інше житлове приміщення, яке б відповідало встановленим санітарним і технічним вимогам, як умова звільнення спірного будинку для використання за призначенням, їй не надано.

Тому вона просила визнати недійсним (протиправним) та скасувати рішення 36 сесії 7 скликання Михайлівської сільської ради Ямпільського району № 299 від 21 жовтня 2020 року; визнати недійсним (протиправним) та скасувати акт приймання-передачі об`єктів нерухомого майна, яке безоплатно передається із комунальної власності Михайлівської сільської ради у власність Громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» с. Михайлівка Ямпільського району, який затверджений рішенням 36 сесії 7 скликання від 21 жовтня 2020 року № 299, відповідно до якого передано житловий будинок по АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності/довірчої власності: 42269751) від 01 червня 2021 року рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58493640 від 02 червня 2021 року, про реєстрацію приватної власності за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 29 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до Громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська», Ямпільської міської ради Вінницької області про визнання недійсним та скасування державної реєстрації, задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення 36 сесії 7 скликання Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області № 299 від 21 жовтня 2020 року.

Визнано недійсним та скасовано акт приймання-передачі об`єктів нерухомого майна, яке безоплатно передається із комунальної власності Михайлівської сільської ради у власність громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» с. Михайлівка Ямпільського району, який затверджений рішенням 36 сесії 7 скликання від 21 жовтня 2020 року № 299, відповідно до якого передано житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Скасовано державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності/довірчої власності: 42269751) від 01 червня 2021 року рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58493640 від 02 червня 2021 року, про реєстрацію приватної власності за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Стягнуто з громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» та Ямпільської міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в рівних частинах по 1620,40 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі відповідач Громадська організація «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначив, що висновки суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні вважає помилковими, такими, що не ґрунтуються на вимогах закону і не відповідають фактичним обставинам справи і рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що Михайлівська сільська рада, як орган місцевого самоврядування, на пленарних засіданнях наділена діючими законами дискреційними повноваженнями самостійно приймати рішення щодо розпорядження об`єктами права комунальної власності, зокрема щодо відчуження такого майна. При прийнятті на 36 сесії 7 скликання рішення № 299 від 21 жовтня 2020 року Михайлівська сільська рада діяла виключно в межах наданих їй законом дискреційних повноважень.

Суд першої інстанції не звернув уваги на діючі вимоги закону, які відносять до виключної компетенції органу місцевого самоврядування питання щодо розпорядження та відчуження комунального майна.

Помилковим є посилання суду першої інстанції на те, що передача житлового будинку по АДРЕСА_1 з комунальної власності у власність ГО «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» порушує права позивача на приватизацію цього ж будинку, оскільки відповідно до рішення Михайлівської сільської ради № 160 від 21 грудня 2004 року прийнято у комунальну власність Михайлівської сільської ради майно соціальної сфери, у тому числі і спірний житловий будинок, згідно акту приймання-передачі від 19 липня 2004 року та накладної № 1114 від 19 липня 2004 року, без права приватизації. Вказане рішення є чинним і не скасоване. Спірне житло передане в комунальну власність Михайлівської сільської ради не з державного житлового фонду, а з реорганізованого КСП «Маяк», яке було розпайоване та являлося колективною власністю пайовиків. Тому при ліквідації сільської ради депутати прийняли рішення про безоплатну передачу даного майна у власність ГО «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська», яка створена для збереження, захисту колективного майна на території громади.

Отже, права позивача на приватизацію цього житлового будинку не порушені, оскільки цей спірний будинок не є об`єктом приватизації.

Залишено поза увагою суду ту обставину, що позивач проживає у спірному будинку без достатніх правових підстав, а саме: у неї відсутній ордер на вселення, відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про дозвіл на проживання у будинку. Тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення Михайлівської сільської ради № 299 від 21 жовтня 2020 року та скасування державної реєстрації, жодним чином не впливає на її права та обов`язки та не відновлює цих прав.

Крім цього, позивач є власником житлового будинку по АДРЕСА_2 , який вона успадкувала після смерті свого батька, що встановлено рішенням Ямпільського районного суду у цивільній справі № 153/1393/17 від 02 квітня 2018 року, тому вона не може приватизувати спірний житловий будинок при наявності у неї на праві власності іншого житла.

Вимога про визнання недійсним (протиправним) та скасування акта приймання-передачі об`єкта нерухомого майна не підлягає до задоволення та є неналежним способом захисту, оскільки такий акт не має ознак правочину у розумінні положень статті 202 ЦК України.

Також до апеляційної скарги включені заперечення на ухвалу суду від 01 лютого 2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ГО «ССМП «Михайлівська» про визнання дій позивача і його представника зловживанням процесуальними правами, якими тричі пред`явлені до суду однакові за змістом, предметом та підставами позови до ГО «ССМП «Михайлівська» про визнання недійсним та скасування державної реєстрації, а даний позов є четвертим, тому відповідач вважає, що в діях позивача та її представника наявні форми умисних і несумлінних дій, що свідчать про зловживання процесуальним правом та є підставою для повернення позовної заяви на підставі частини 3 статті 44 ЦПК України.

Позивач надіслала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Відповідач Ямпільська міська рада рішення суду не оскаржила, відзив на апеляційну скаргу не надіслала.

У судовому засіданні представник відповідача ГО «ССМП «Михайлівська» Мельник М. І. підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Снітко В. А., заперечив проти задоволення апеляційної скарги, підтримав свій відзив і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача Ямпільської міської ради у судове засідання не з`явився. Міський голова Ямпільської міської ради Гаджук С. І. надіслав заяву, у якій просить розглянути справу без участі представника Ямпільської міської ради за наявними у справі доказами і поясненнями.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає за таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що відповідач ГО «ССМП «Михайлівська» у вересні 2021 року надіслав на адресу позивача і її чоловіка ОСОБА_3 лист із пропозицію укласти договір оренди житлового будинку, в якому вказав, що він є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , у якому вона проживає разом зі своїм чоловіком, та запропонував їм укласти договір оренди цього житлового будинку, додавши проект договору оренди житлового будинку № 25 від 15 вересня 2021 року та акт приймання-передачі (а. с. 9, 10-11, 12).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 277272251, сформованої 29 вересня 2021 року та відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 304269286, сформованої 05 липня 2022 року, державним реєстратором Ямпільської міської ради Ковальовою О. А. 01 червня 2021 року зареєстровано за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» право власності (приватна) за номером запису про право власності/довірчої власності: 42269751 на житловий будинок загальною площею 166,2 кв. м. по АДРЕСА_1 , індексний номер: 58493640 від 02 червня 2021 року, на підставі рішення Михайлівської сільської ради № 299 від 21 жовтня 2020 року, акта приймання-передачі нерухомого майна від 21 жовтня 2020 року (а. с. 16-17, 18).

Згідно рішення 36 сесії 7 скликання Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області № 299 від 21 жовтня 2020 року передано безоплатно із комунальної власності Михайлівської сільської ради у власність Громадській організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» нерухоме майно згідно додатку. Затверджено акт приймання-передачі із комунальної власності Михайлівської сільської ради у власність Громадській організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» нерухомого майна (акт додається) (а. с. 19). У додатку до цього рішення є список нерухомого майна комунальної власності Михайлівської сільської ради, яке передається у власність Громадській організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська», до якого внесено: житловий будинок в АДРЕСА_1 (а. с. 20).

Із акта приймання-передачі об`єктів нерухомого майна, яке безоплатно передається із комунальної власності Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області у власність Громадській організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» с. Михайлівка Ямпільського району, що затверджений рішенням 36 сесії 7 скликання № 299 від 21 жовтня 2020 року вбачається, що комісія по передачі нерухомого майна комунальної власності Михайлівської сільської ради, що створена відповідно до рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради від 02 жовтня 2020 року № 21, встановила, що до складу об`єктів передачі входить житловий будинок в АДРЕСА_1 , рік введення в експлуатацію 1986, площа забудови загальна 166,2 кв. м., технічна документація на будівлю додається (а. с. 21).

Згідно акта за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Ямпільської міської ради Вінницької області Ковальової Ольги Анатоліївни від 14 лютого 2022 року, запропоновано тимчасово блокувати державному реєстратору Ямпільської міської ради Вінницької області ОСОБА_4 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці (а. с. 24-28).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , актовий запис № 8 від 12 березня 1973 року, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 уклали шлюб 12 березня 1973 року (а. с. 29).

Із довідок, виданих виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради 17 січня 2005 року, 21 січня 2005 року, 25 січня 2006 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 (а. с. 30, 31, 33).

Із довідки № 8 виданої в 2000 році правлінням с/підприємства «Маяк» с. Михайлівка вбачається, що ОСОБА_1 проживає у будинку, який належить господарству з липня місяця 1978 року по березень 1988 року по АДРЕСА_3 , а з березня 1988 року по АДРЕСА_1 (а. с. 32).

Із виданої виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради довідки вбачається, що ОСОБА_1 є жителькою с. Михайлівка з 1978 року проживала із сім`єю в колгоспній хаті по АДРЕСА_3 до 1988 року; з 1988 року проживає із сім`єю в колгоспній хаті по АДРЕСА_1 і до складу її сім`ї входять: чоловік ОСОБА_3 , син ОСОБА_6 ( виписаний в 1995 році), дочка ОСОБА_7 (а. с. 34).

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 березня 2022 року, справа № 153/1630/21, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2022 року та постановою Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Ямпільської міської ради Вінницької області, Громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , про скасування права власності та визнання права власності, відмовлено. У цій справі позивач ОСОБА_3 просив скасувати державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності/довірчої власності: 37708867) від 06 серпня 2020 року рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53551602 від 11 серпня 2020 року, про реєстрацію комунальної власності за Михайлівською сільською радою на житловий будинок по АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію (номер запису про паво власності/довірчої власності: 42269751) від 01 червня 2021 року рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58493640 від 02 червня 2021 року про реєстрацію приватної власності за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» на житловий будинок по АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності (а. с. 60-66, 67-74, 75-79).

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2018 року, справа № 153/1393/17, відмовлено у задоволенні позову Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення з будинку.

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року у справі № 153/1393/17 рішення Ямпільського районного суду від 02 квітня 2018 року скасовано; позов Михайлівської сільської ради до ОСОБА_3 і ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення з будинку, задоволено. Усунуто перешкоди Михайлівській сільській раді у користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3 і ОСОБА_1 з нього (а. с. 80-82).

Постановою Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 153/1393/17 задоволено касаційну скаргу ОСОБА_3 . Постанову Апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року скасовано, а рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2018 року залишено без змін.

Із копії електронної реєстраційної справи № 562364405256 на житловий будинок по АДРЕСА_1 вбачається, що відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 53551602 від 11 серпня 2020 року вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності: комунальна, на садибний (індивідуальний) житловий будинок з реєстраційним номером АДРЕСА_4 , за суб`єктом: Михайлівська сільська рада, податковий номер/серія, номер паспорта/ НОМЕР_2 . Державна реєстрація проведена на підставі довідки, серія та номер: 05-5/2087, видана 28 липня 2020 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 160, виданого 21 грудня 2004 року Михайлівською сільською радою; акту приймання-передачі нерухомого майна, б/н, виданого 19 липня 2004 року СТОВ «Маяк». Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58493640 від 02 червня 2021 року вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на житловий будинок з реєстраційним номером АДРЕСА_4 , за суб`єктом: Громадська організація «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська», податковий номер/серія, номер паспорта/ НОМЕР_3 . Державна реєстрація проведена на підставі рішення органу місцевого самоврядування № 299 від 21 жовтня 2020 року, видавник: Михайлівська сільська рада Ямпільського району Вінницької області; акта приймання-передачі нерухомого майна, б/н від 21 жовтня 2020 року, видавник: Михайлівська сільська рада, ГО «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» (а. с. 96-121).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що Михайлівська сільська рада Ямпільського району Вінницької області, правонаступником якої є Ямпільська міська рада Вінницької області, прийнявши оскаржуване рішення № 299 від 21 жовтня 2020 року, вийшла за межі наданих їй повноважень та без будь-яких на це правових підстав безоплатно передала майно, яке є власністю територіальної громади у приватну власність відповідача Громадської організації «Спілки співвласників майнових паїв «Михайлівська» та затвердила цим рішенням акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна про передачу із комунальної власності у приватну власність громадській організації житлового будинку по АДРЕСА_1 .

З урахуванням того, що є недійсними та підлягають скасуванню оскаржувані рішення органу місцевого самоврядування та акт приймання-передачі, затверджений цим рішенням, на підставі яких проведено державну реєстрацію права приватної власності за ГО «ССМП «Михайлівська» на спірний житловий будинок, суд першої інстанції ухвалив рішення про скасування державної реєстрації права власності.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним та обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Оскільки положення Конституції України та цієї Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2019 року у справі № 488/402/16-ц (провадження № 14-564цч19) вказано, що у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права й обов`язки безпосередньо виникають, зокрема, з актів органів місцевого самоврядування (частина четвертастатті 11 ЦК України). Отже, рішення цих органів можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до пункту 10 частини другоїстатті 16 ЦК Українидо способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина першастатті 21 ЦК України).

Згідно зі статтею 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з частиною 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідностіКонституції Україниабо законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесеніКонституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

По справі встановлено, що спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 перебував у комунальній власності Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

Відповідно до статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно визначеного поняття, наданого у статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно допункту 30частини 1статті 26Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, серед яких: затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Право комунальної власності визначено статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (частина 1).

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (частина 2).

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (частина 5).

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку (частина 6).

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частина 8).

Частиною 6 статті 3 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено, що приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону, яким у пункті 22 частини 1 статті 1 надано поняття приватизації державного або комунального майна, під яким розуміється платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Закон України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» визначає у тому числі основні засади передачі об`єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну.

Об`єктами передачі, згідно статті 2 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» є: об`єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини) та інші об`єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров`я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

У статті 7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» визначені умови передачі об`єктів: у частині 1 з державної у комунальну власність передаються безоплатно певні об`єкти; у частині 2 здійснюється передача об`єктів права державної та комунальної власності шляхом обміну цими об`єктами, у визначеному цим Законом порядку, якщо інше не передбачено законодавством України. Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії.Форма акта приймання-передачізатверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 5). Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права (ч. 6).

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначає правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання.

Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (стаття 1 цього Закону).

До об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму (частина 1 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Способи приватизації визначені у статті 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов. Передача у власність громадян житлових приміщень у гуртожитках здійснюється з одночасною передачею їм у спільну сумісну власність допоміжних приміщень (приміщень загального користування).

З огляду на встановлені по справі обставини та вимоги матеріального закону і в тому числі, що до виключної компетенції Михайлівської сільської ради, як власника комунального майна, яким по справі є спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 , належить прийняття рішень щодо його відчуження відповідно до закону, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції в тому, що законами України не передбачений такий спосіб відчуження комунального майна як безоплатна передача нерухомого майна, яким є житловий будинок, у приватну власність юридичної особи.

Отже, Михайлівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області прийнято рішення № 299 від 21 жовтня 2020 року про передачу безоплатно із комунальної власності Михайлівської сільської ради у приватну власність ГО «СПМП «Михайлівська» нерухомого майна, яким є житловий будинок по АДРЕСА_1 та затвердження акта приймання-передачі із комунальної власності Михайлівської сільської ради у приватну власність Громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» зазначеного у ньому нерухомого майна, поза межами наданих їй, як органу місцевого самоврядування, законом повноважень, тому таке рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбаченихпунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно допункту 1частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно достатті 37цього Закону.

Зваживши на те, що суд дійшов висновку про незаконність рішення органу місцевого самоврядування та скасував його, до задоволення підлягає позовна вимога про скасування державної реєстрації права приватної власності за Громадською організацією «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Таким чином суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.

За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів зробила висновок про те, що в оскаржуваному рішенні суду встановлені обставини, які відповідають фактичним обставинам справи; рішення ґрунтується на вимогах закону і при його ухваленні дотримані вимоги норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не ґрунтуються на законі, на правильний висновок суду першої інстанції не впливають і спростовуються викладеним у даній постанові.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» залишити без задоволення.

Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 29 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіІ. В. Міхасішин І. М. Стадник

Повний текст судового рішення складено 31 травня 2024 року