ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2024Справа № 910/20/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд Б Смарт Асістент»
про стягнення 726 125,00 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2
від відповідача: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду м. Києва звернулась Військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд Б Смарт Асістент» (далі - ТОВ «М енд Б Смарт Асістент», відповідач) про стягнення штрафних санкцій в сумі 726 125,00 грн. за договором про закупівлю за державні кошти № 26 від 22.06.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором в частині своєчасної поставки товару, у зв`язку з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції. У позові ВЧ НОМЕР_1 просить стягнути з відповідача пеню в сумі 39 250,00 грн. та штраф у сумі 686 875,00 грн., що разом складає 726 125,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.01.2024 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк подав відзив, в якому позов не визнав, зазначив, що йому не було відомо про те, що позивач підписав направлений йому договір про закупівлю за державні кошти № 26 від 22.06.2023, у зв`язку з чим у відповідача не виникло підстав для прийняття на себе будь-яких зобов`язань до підписання вказаного договору. Ненаправлення підписаного замовником екземпляра договору до 20.09.2023 постачальнику є істотною зміною обставин, що унеможливило своєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань. У той же час, не заперечуючи факту прострочення виконання зобов`язання з поставки товару, відповідач посилається на істотну зміну обставин, що підтверджується висновком ТПП України від 13.10.2023 №2925/1/.5-71, яким підтверджено, що за такої зміни обставин постачальнику надано право вимагати припинення/розірвання договору. Також у поданому відзиві відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення у даній справі, на 99%.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2024, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження було закрите, справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 23.05.2024, не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було визнане необґрунтованим через неповажність викладених у ньому причин неявки. У минулому судовому засіданні представник відповідача проти заявлених вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.
Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Установлено, що 29.05.2023 на електронну адресу ТОВ «М енд Б Смарт Асістент» (ІНФОРМАЦІЯ_1) від ВЧ НОМЕР_1 надійшли запити щодо комерційних пропозицій товарів з метою подальшого проведення процедури закупівлі, зокрема, запит № 1433 від 29.05.2023.
31.05.2023 на звернення позивача ТОВ «М енд Б Смарт Асістент» надало ВЧ НОМЕР_1 комерційну пропозицію щодо запиту № 1433 по наступних товарах:
1.Маршрутизатор Mikrotik hAP ac2 (RBD52G-5HacD2HnD-TC) у кількості 2000 штук на загальну суму з ПДВ 5 040 000,00 грн. (поставка - червень-липень 2023);
2.Точка доступу (зовнішня) Wi-Fi MikroTik NetBox 5 (RB911G-5HPacD-NB) в комплекті з антеною MikroTik mANT30 PA (MTAD-5G-30D3-PA) у кількості 415 штук на загальну суму з ПДВ 4 772 500,00 грн. (поставка - вересень-жовтень 2023);
21.06.2023 представник позивача електронною поштою повідомив відповідача про визнання останнього переможцем за вказаними предметами закупівлі. Цим же листом відповідачу було направлено на узгодження проект договору.
22.06.2023 на адресу військової частини надійшов узгоджений та підписаний зі сторони ТОВ «М енд Б Смарт Асістент» договір про закупівлю за державні кошти № 26 (далі - договір), який того ж дня був підписаний представником військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник (ТОВ «М енд Б Смарт Асістент») зобов`язується з дотриманням вимог чинного законодавства поставити замовнику (ВЧ НОМЕР_2 ) товар в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною (додаток 1), а замовник прийняти та оплатити такий товар. Найменування товару: Код ДК 021:2015:32420000-3 Мережеве обладнання.
Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна договору становить 9 812 500,00 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 1 635 416, 67 грн) за загальним фондом КПКВ 2101020, КЕКВ 2210.
Згідно з п. 5.1, 5.2 договору поставка товару здійснюється силами і засобами постачальника до 14 жовтня 2023 року включно. Місцем поставки (передачі) товару є військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором (п. 6.3.1).
Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, в частині розрахунків - до повного виконання, а в частині гарантійних зобов`язань - протягом гарантійного терміну експлуатації.
Цей договір укладається і підписується у 3 примірниках на 7 аркушах (включаючи додатки), що мають однакову юридичну силу: перший та другий примірник - замовнику, третій - постачальнику ( п. 10.2 договору).
Відповідно до п. 11.1 договору сторони домовилися, що у разі порушення постачальником, порядку постачання товару, термінів та строків, при зміні постачальником в односторонньому порядку умов договору, замовник в односторонньому порядку має право відмовитися від прийняття подальшого виконання зобов`язань постачальником; відмовитися від встановлення на майбутнє господарських відносин з постачальником.
Також згідно з п. 6.2.1 договору замовник має право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його у строк до 5 календарних днів.
У специфікації (додаток 1 до договору) сторони погодили найменування товару: 1. Маршрутизатор Mikrotik hAP ac2 (RBD952G-5HаcD2HnD-TC) у кількості 2000 на загальну суму з ПДВ 5 040 000,00 грн; 2. Точка доступу (зовнішня) Wi-Fi MikroTik NetBox 5 (RB911G-5HPacD-NB) в комплекті з антеною MikroTik mANT30 PA (MTAD-5G-30D3-PA) у кількості 415 на загальну суму з ПДВ 4 772 500,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що 22.09.2023 відповідач звернувся до позивача з листом № 33, в якому зазначив, що до вересня 2023 йому не було відомо про укладення договору поставки. При цьому зауважив, що товар, указаний у додатку до договору під № 1, зазначено з помилкою і такої моделі на ринку техніки не існує, у зв`язку з чим відповідач запропонував укласти додаткову угоду до договору із зазначенням актуальної моделі Маршрутизатор Mikrotik hAP ac lite tower (RB952Ui- 5ac2nD-TC) та продовжити термін постачання товару до 15.12.2023.
28.09.2023 позивач листом № 3353 надав ТОВ «М енд Б Смарт Асістент» відповідь на вказаний лист, в якій зазначив, що 21.06.2023 відповідача було повідомлено про те, що його обрано переможцем закупівлі, з урахуванням чого на електронну пошту представника відповідача було надіслано проект договору, який був узгоджений та підписаний відповідачем. Цим же листом позивач повідомив ТОВ «М енд Б Смарт Асістент» про те, що за умовами укладеного договору відсутні підстави для продовження терміну постачання товару, оскільки для зміни істотних умов договору про закупівлю передбачений вичерпний перелік підстав, що встановлений ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
У подальшому позивач листом № 3423 від 03.10.2023 надав згоду на пропозицію відповідача внести зміни до договору за п. 3 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та надіслав відповідачу проект додаткової угоди про внесення змін до договору з метою покращення якості предмета закупівлі, що не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
05.10.2023 між ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ «М енд Б Смарт Асістент» була укладена додаткова угода № 1 до договору, за якою сторони для покращення якості предмета закупівлі вирішили внести зміни до додатку № 1 до договору № 26 від 22.06.2023, а саме - замінити Маршрутизатор Mikrotik hAP ac2 (RBD952G-5HаcD2HnD-TC) на Маршрутизатор Mikrotik hAP ac lite tower (RB952Ui- 5ac2nD-TC).
Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1 від 05.10.2023 всі інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої повноваження.
Вже 12.10.2023 листом № 43 відповідач звернувся до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду до договору на продовження термінів постачання товару до 20.12.2023 та зменшення кількості товару за другою позицією. У обґрунтування такої пропозиції відповідач зазначив, що незважаючи на відсутність у нього до кінця вересня 2023 відомостей про укладення даного договору, за короткий термін ним було проаналізовано ринок обладнання, яке підлягало поставці в межах цього договору та отримано інформацію від виробника товару через офіційного дистриб`ютора ТОВ «МТІ» про те, що до кінця року в Україну може бути поставлена наступна кількість товару: Маршрутизатор Mikrotik Mikrotik hAP ac lite tower (RB952Ui-5ac2nD-TC) в кількості 2000 комплектів; Точка доступу (зовнішня) Wi-Fi MikroTik NetBox 5 (RB911G-5HPacD-NB) в комплекті з антеною MikroTik mANT30 PA (MTAD-5G-30D3-RA) у кількості 180 комплектів. Даним листом відповідач також повідомив позивача, що він звернувся до Торгово-промислової палати України з метою отримання експертно-фахового висновку про істотну зміну обставин, що надасть можливість укласти зазначену додаткову угоду або розірвати зазначений договір.
У свою чергу позивач листом № 3542 від 12.10.2023 повідомив відповідача, що за умовами укладеного сторонами договору підстави для продовження терміну постачання товару відсутні, та зазначив, що відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Крім того позивач вказав, що за порушення строків поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню відповідно до п. 7.2 договору, а тому з 15.10.2023 відповідачу буде нараховуватися пеня у розмірі 0,1% від суми непоставленого товару. Також у цьому листі позивачем було запропоновано надати експертно-фаховий висновок Торгово-промислової палати про істотну зміну обставин, який може бути підставою для внесення змін до договору за згодою сторін або в судовому порядку та проект додаткової угоди для розірвання договору.
13.10.2023 листом № 46 відповідач звернувся до позивача із повторною пропозицією укласти додаткову угоду до договору про продовження термінів постачання товару до 20.12.2023 та зменшення кількості товару за другою позицією. На підтвердження істотної зміни обставин відповідачем було додано висновок торгово-промислової палати України № 2925/1.5-71 від 13.10.2023 про істотну зміну обставин та повідомлено позивача, що у разі відмови від укладення додаткової угоди відповідач не зможе виконати зобов`язання з незалежних від нього обставин.
18.10.2023 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № 26 від 22.06.2023 про розірвання вказаного договору у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань та відсутністю підстав для продовження термінів постачання товару до 20.12.2023, а також для зменшення кількості товару за другою позицією.
Відповідно до ч. 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. ч. 1-2 ст. 642 Цивільного кодексу України).
Отже за змістом наведених норм погодження умов договору передбачає активні дії сторони, з яких явно та беззаперечно була б зрозуміла воля сторони, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вже встановлено судом, 22.06.2023 ВЧ НОМЕР_1 направила ТОВ «М енд Б Смарт Асістент» пропозицію укласти договір, яку товариство прийняло, про що свідчить підписання останнім договору № 26 від 22.06.2023. При цьому сторони дійшли згоди щодо усіх його істотних умов, в тому числі щодо строку дії договору та терміну поставки товару.
Враховуючи вищезазначене, суд відхиляє доводи відповідача про необізнаність останнього щодо наявності укладеного договору № 26 від 22.06.2023 та відсутності у нього зобов`язань за цим договором.
Таким чином судом встановлено, що за своєю правовою природою сторонами був укладений договір поставки.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
За приписами ч. 2 ст. 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного сторонами договору та додаткової угоди № 1 відповідач зобов`язаний був поставити позивачу товар у строк до 14.10.2023.
Проте відповідач взяті на себе зобов`язання зі своєчасної поставки товару (до 14.10.2023) не виконав та повідомив про неможливість їх виконання (листом № 46 від 13.10.2023), у зв`язку з чим 18.10.2023 сторони розірвали вищезазначений договір та позивач нарахував ТОВ «М енд Б Смарт Асістент» штрафні санкції за період прострочення поставки з 14.10.2023 по 18.10.2023 у вигляді пені в сумі 39 250,00 грн. та штрафу в сумі 686 875,00 грн.
Відповідач заперечив проти стягнення вказаних нарахувань, посилаючись на те, що обставини, за яких укладався договір поставки, змінились на стільки, що виконання умов договору стало неможливим з причин, що не залежали від волі постачальника.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо істотної зміни обставин, на підтвердження чого він надав висновок ТПП України № 2925/1/.5-71 від 13.10.2023 та вказав як на підставу для внесення змін до умов договору, суд виходив з такого.
Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1-2 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Зі змісту наведених норм вбачається, що, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 910/13557/21).
Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі N 910/15484/17).
При цьому істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними (правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 910/17639/21).
Водночас слід зазначити, що на відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).
З наданого суду висновку ТПП України № 2925/1/.5-71 від 13.10.2023 вбачається, що невиконання відповідачем зобов`язання перед позивачем з поставки товару у визначений договором строк сталось через неможливість поставки товару його контрагентом ТОВ «МТІ» до кінця 2023, що є істотною зміною обставин, у зв`язку з чим згідно зі ст. 652 ЦК України постачальник має право вимагати у замовника припинення/розірвання договору.
Проте слід зазначити, що за змістом ст. 96 ЦК України та ст. 42 ГК України у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.
У даному випадку відповідач, як суб`єкт господарювання, що здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи договір на постачання продукції для державних потреб, усвідомлював, що кінцевою датою поставки товару є дата, визначена у цьому договорі, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджений сторонами строк.
Отже, за висновком суду, обставини порушення контрагентом своїх зобов`язань за договором поставки, наведені відповідачем, не є свідченням істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності, мали та могли бути передбачені та враховані відповідачем при укладенні договору з огляду на його обізнаність з технічними умовами товару (продукції) та необхідності його поставки із-за кордону.
При цьому прострочення контрагентом відповідача виконання свого зобов`язання перед останнім є підставою лише для покладення на нього (контрагента) відповідальності за неналежне виконання зобов`язань та стягнення збитків, понесених відповідачем внаслідок такого неналежного виконання зобов`язань, утім аж ніяк не стосується правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем у даній справі за договором поставки.
Крім того суд враховує, що висновок містить вказівку про те, що він не є висновком судової експертизи відповідно до Закону України "Про судову експертизу", а являє собою думку авторитетних та незалежних фахівців з певного питання, поставленого перед ТПП України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" обов`язковими для застосування на всій території України є методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень. Водночас вказаний закон не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 03.09.2020 у справі № 910/15637/19 та від 10.09.2020 у справі № 910/13459/18, у разі надання до суду експертних документів, виданих торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень учасником справи в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, такі документи у розумінні ст. 73 ГПК України є доказами, які відповідно до частин 1 та 2 статті 86 та статті 104 названого Кодексу не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Суд в кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
Зважаючи на викладене та враховуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що висновок ТПП України не є належним доказом настання істотної зміни обставин у спірних відносинах, оскільки зазначені у ньому доводи стосуються виключно правовідносин позивача з його контрагентом за укладеним ними договором, що, як вказувалося вище, не є істотною зміною обставин, за яких можлива зміна чи розірвання договору поставки.
За таких обставин, враховуючи відсутність істотної зміни обставин, суд вважає, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором поставки № 26 від 22.06.2023, у зв`язку з чим для нього настають правові наслідки, встановлені законом та цим договором, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Також за змістом ч. 2 статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У пункті 7.2 договору сторони погодили, що за порушення строків поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості товару, стосовно яких допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення, та відповідно до п. 7.3 договору за відмову від поставки товару додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.
Суд приймає до уваги, що у спірних відносинах порушення відповідача пов`язане з виконанням державного контракту, виконання якого фінансується за рахунок Державного бюджету України, та між сторонами виникли негрошові зобов`язання (поставка товару), у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення неустойки (пені та штрафу) є правомірними.
При цьому можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій за період прострочення поставки з 14.10.2023 по 18.10.2023, з урахуванням встановлених у даній справі обставин та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 39 250,00 грн. та штраф у сумі 686 875,00 грн., що складає 726 125,00 грн, тобто у заявлених позивачем сумах.
Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 99 % вважає за необхідне зауважити наступне.
Положенням ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно з збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанова Верховного Суду від 20.10.2021 у справі N 910/8396/20).
Суд вже зазначав, що відповідно до статті 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
Отже суд виходить з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.
Також суд зауважує, що в даному випадку, укладаючи договір, сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, обсяги, строки поставки, а також розмір штрафних санкцій. Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився з передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.
Крім того, оцінюючи баланс інтересів сторін у спірних відносинах, суд враховує понесення іншою стороною (ВЧ) збитків внаслідок невиконання відповідачем договору поставки, що має для нього негативні наслідки. Так, у правовідносинах, де сторона використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї повноважень, враховується вплив прострочення виконання на відносини, що пов`язані з відповідним договором.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що відповідач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження наявності якихось виключних обставин та поважності причин неналежного виконання зобов`язань перед позивачем та їх причинних наслідків, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, а тому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій.
За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з предмету заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ «М енд Б Смарт Асістент» про стягнення 726 125,00 грн. підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд Б Смарт Асістент» про стягнення 726 125,00 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд Б Смарт Асістент» (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 9А, офіс 329; ідентифікаційний код 40954000) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) пеню в сумі 39 250 (тридцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп., штраф у сумі 686 875 (шістсот вісімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 10 891 (десять тисяч вісімсот дев`яносто одна ) грн. 88 коп.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 23 травня 2024 року.
Повний текст рішення складений 03 червня 2024 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2024 |
Оприлюднено | 05.06.2024 |
Номер документу | 119484903 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головіна К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні