Рішення

від 04.06.2024 по справі 299/8277/23

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 299/8277/23

Номер провадження 2/948/223/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в селищі Машівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок Катерина Василівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником якого є ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -

у с т а н о в и в :

у грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області зі вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за життя була власницею земельної ділянки з кадастровим номером 5323080400:00:003:0075 площею 7,420 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та посвідчена державним актом на право приватної власності на землю серії РЗ № 686892. Позивачка звернулася до Виноградівської нотаріальної контори із заявою про відкриття спадщини за законом після смерті матері та 01.07.2021 державним нотаріусом Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. зареєстровано спадкову справу. 05.11.2023 державний нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку у зв`язку з тим, що в позивачки не зберігся оригінал державного акта. Відповідач із заявою про прийняття спадщини не звертався.

У зв`язку з вищенаведним позивачка просить визнати за нею право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323080400:00:003:0075 площею 7,420 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Андріївської сільської ради Машівського району Полтавської області, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного акта на на право приватної власності на землю серії РЗ № 686892 (а.с.1,2).

Ухвалою від 14.12.2023 Виноградівський районний суд Закарпатської області відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання (а.с. 36).

Рішення про закриття підготовчого провадження не приймалося.

Ухвалами від 29.01.2024 та 19.02.2024 справу направлено за підсудністю до Машівського районного суду Полтавської області (а.с. 55-56, 61-62).

У квітні 2024 року цивільна справа надійшла до Машівського районного суду Полтавської області та автоматизованим розподілом судової справи між суддями визначена для розгляду судді Косик С.М., яка своєю ухвалою від 12.04.2024 прийняла справу до провадження та призначила підготовче засідання на 09:00 год 07.05.2024 року (а.с.74).

07.05.2024 суд своєю ухвалою залучив до участі в справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником якого є ОСОБА_5 (а.с.86,87).

У підготовче засідання сторони та треті особа не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток сторонам та третім особам (а.с.107-112), довідка про доставку електронного листа представнику позивачки (а.с.95,96).

Представник позивачки ОСОБА_7 подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки, позов підтримав (а.с.99,100), відповідач також подав заяву про розгляд справи без його участі та позовні вимоги визнав (а.с.98), третя особа - 2 направила заяву про розгляд справи без її участі та участі неповнолітнього ОСОБА_4 , одночасно повідомила, що вона є законним представником неповнолітнього, оскільки її зять, а батько ОСОБА_8 - ОСОБА_5 помер, просила позов задовольнити (а.с.103,104), третя особа -1 причини неявки не повідомила, заяв та клопотань не подала.

Виходячи з викладеного, у відповідності зі ст.ст. 200, ч.4, 206 ч.4 ЦПК України, суд вирішив за можливе розглянути справу без участі сторін на підготовчому судовому засіданні.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Виноградів Берегівського р-ну Закарпатської області у віці ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , яка доводиться позивачці матір`ю, та яка мала у власності земельну ділянку з кадастровим номером 5323080400:00:003:0075 площею 7,420 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та посвідчена державним актом на на право приватної власності на землю серії РЗ № 686892, розташовану на території Андріївської сільської ради колишнього Машівського району Полтавської області, що стверджується копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 , про народження позивачки серії НОМЕР_2 , копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , а також копіями Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, Державного акта на право власності на земельну ділянку серії РЗ № 686892, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 3-5, 9-13,25-33).

Як убачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої за заповітом, належним чином прийняла спадщину, шляхом подачі заяви до Виноградівської державної нотаріальної контори та отримала свідоцтво право на спадщину за заповітом ОСОБА_6 на 1/3 частину сертифікату на право на земельну частку (пай) сер. ПЛ № 0290893, виданного Машівською районною державною адміністрацією Полтавської області 18.12.1997 року та зареєстрованого 24.01.2018 року в 1/3 частині померлої ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданного 23.01.2018 (а.с.44, 52)

З копії спадкової справи до майна померлої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.40-52), вбачається, що в справі наявні інші спадкоємці, крім відповідача ОСОБА_2 , який відмовився від прийняття спадщини, а саме ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4 , законним представником якого є ОСОБА_5 , та які відмовилися від обов`язкової частки у спадщині ОСОБА_6 .

На даний час позивачка в позасудовому порядку не має змоги оформити своє право на спадкове майно за заповітом, оскільки в неї відсутній оригінал правовстановлюючого документа, у зв`язку з чим завідувач Виноградівської державної нотаріальної контори повідомила про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину (а.с.14).

Пунктом "г" частини 1 статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 4.16. Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Пунктом 4.19. цього Порядку визначено, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

За таких обставин суд вважає, що у позивачки існують перешкоди для отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку в нотаріальній конторі.

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі статтею 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством України порядку.

За змістом статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

На підставі норм статей 1268-1269 ЦК України можна дійти висновку, що порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Для з`ясування обставини прийняття неповнолітньою особою спадщини необхідно встановити факти, що спадкоємець є дитиною спадкодавця, на час відкриття спадщини є неповнолітньою особою, неповнолітньою особою не подано заяви про відмову від прийняття спадщини.

Постановою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 183/4406/16 зроблено висновок, відповідно до якого частина четвертої статті 1268 ЦК України встановлює додаткові гарантії охорони спадкових прав малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб з обмеженою дієздатністю. Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину завжди, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном з дозволу органу опіки та піклування (частини друга-четверта статті 1273 ЦК України).

Як убачається з матеріалів спадкової справи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і має право на спадкування за законом у першу чергу.

В той же час, неповнолітній ОСОБА_4 та його законний представник ОСОБА_5 подали заяви про відмову від прийняття спадщини до майна померлої ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить спадкоємцеві на загальних підставах.

За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як убачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України (частини четвертої статті 174 ЦПК України 2004 року) у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У підготовчому засіданні не установлено, що визнання позову відповідачем суперечить закону та порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд уважає, що оскільки померла ОСОБА_6 була власницею земельної ділянки з кадастровим номером 5323080400:00:003:0075 площею 7,420 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Аендріївської сільської ради колишнього Машівського району Полтавської області, позивачка є спадкоємицею за заповітом на майно померлої, належним чином прийняла спадщину, але має перешкоди в оформленні права власності на зазначене спадкове майно, інші спадкоємці від прийняття спадщини відмовилися в установленому законом порядку та позов визнали, а тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати з урахуванням обставин справи, суд вважає необхідним віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 141, 206, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок Катерина Василівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником якого є ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно за заповітом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323080400:00:003:0075 площею 7,420 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Андріївської сільської ради Машівського району Полтавської області, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належала ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 25.01.2002 серії Р3 № 686892.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Треті особи: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок Катерина Василівна, м.Виноградів, вул.Миру,51, 90300; ОСОБА_3 , мешканка АДРЕСА_3 ; ОСОБА_4 , мешканець АДРЕСА_3

Суддя С. М. Косик