Рішення

від 30.04.2009 по справі 2-213/2009

СОВЄТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 2-213/ 2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2009 року Совєтськи й районний суд

Автономної Республіки Кри м

у складі: головуючого - судд і Петрової Ю.В.

при секретарі - Тріфоновій C .O.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в смт. Совєтський Совєтсько го району Автономної Республ іки Крим цивільну справу за п озовом ОСОБА_1 до Територі альної громади пмт.Совєтсь кий в особі Совєтської селищної ради, ОСОБА_3 про визнання в порядку спадкува ння права власності на нерух оме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіал ьної громади пмт.Совєтськи й в особі Совєтської се лищної ради, ОСОБА_3 про ви знання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно - на 39\100 житлового будинк у АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_4, яка померла ІНФОР МАЦІЯ_2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигл яді 39\100 житлового будинку АД РЕСА_1. Згідно із заповітом, с кладеним 15 грудня 1992 року ОСО БА_4 зробила розпорядження, в якому зазначила, що квартир у № 1, яка знаходиться в будинк у АДРЕСА_1 заповідає ОСО БА_5. Після смерті ОСОБА_4 , при зверненні до нотаріуса і з заявою про прийняття спадщ ини за заповітом, 09 лютого 2009 ро ку державний нотаріус відмов ив у видачі свідоцтва про пра во на спадщину за заповітом, о скільки правовстановлюючі д окументи на нерухоме майно в казували про те, що ОСОБА_4 на день смерті була власнице . 39\100 житлового будинку АДРЕС А_1, а не власницею квартири АДРЕСА_1. Позивачка вважає , що мала місце певна помилка п ід час оформлення нотаріусом заповіту в 1992 році, що на тепер ішній час позбавляє її права на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, вона є єдин ою спадкоємицею, інших спадк оємців після смерті ОСОБА_4 ані за законом, ані за запов ітом не має, в зв' язку з чим п росила суд задовольнити її п озов і визнати за неї право вл асності на спадщину за запов ітом на 39\100 житлового будинку АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позив ачка підтримала позовні вимо ги, посилаючись на обставини , викладені у позовній заяві, у тому числі пояснила суду, що 1 4 грудня 1992 року ОСОБА_4 прид бала у Совєтської райспж испілки згідно із договором купівлі-продажу квартиру А ДРЕСА_1. Згодом, при технічні й інвентаризації було встано влено, що даний будинок не міс тить квартир, а є будинком на д вох господарів, і розподіляє ться на 39\00 і 61\100 часток, власниц ею 61\100 є ОСОБА_3. Останні 10 ро ків вона доглядала за ОСОБА _4, інших спадкоємців в неї не має.

Представник відповідача Совєтської селищної ради С овєтського району АР Крим пр оти задоволення позову не за перечувала.

ОСОБА_3 проти задоволення позову не заперечувала.

Заслухавши пояснення осіб , які беруть участь у справі, д ослідивши матеріали цивільн ої справи, суд дійшов висновк у, що позовні вимоги підлягаю ть задоволенню, виходячи з на ступного.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивіл ьні справи не інакше як за зве рненням осіб, в межах заявлен их вимог і на підставі доказі в сторін та інших осіб, які бер уть участь у справі.

Судом встановлено, що ІНФ ОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , про що 21 січня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану було видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1.(а.с. 6).

Згідно із заповітом, укладе ним 15 грудня 1992 року, посвідчен им державним нотаріусом Со вєтської державної нотарі альної контори, ОСОБА_4, як а проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 зробила розпорядження стос овно належній їй на праві при ватної власності квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА _1.(а.с. 7).

Згідно з договором купівлі -продажу квартири, укладеним 14 грудня 1992 року ОСОБА_4 при дбала у ОСОБА_2 районній с поживчій спілки квартиру А ДРЕСА_1.(а.с. 9-11).

Вказаний договір купівлі-п родажу квартири було зареєст ровано в Джанкойському МБРТІ 07 квітня 1993 року. (а.с. 11 об).

Проте, при складанні техніч ного паспорту на вказане нер ухому майно вже в 2008 році техні ком Джанкойського МБРТІ було встановлено, що вказане житл ове приміщення є будинком на двох господарів, власниками 39\100 часток якого є ОСОБА_4 н а підставі договору купівлі- продажу від 14.12.1992 року, і останн іх 69\100 - ОСОБА_6 на підставі д оговору купівлі-продажу від 29.01.2001 року.(а.с. 1213).

Таким чином суд вважає, що в даному випадку має місце зви чайна помилка щодо вказівки в заповіті про наявність нер ухомого майна у власності О СОБА_4 на момент складання з аповіту, тобто в 1992 році спірне житлове приміщення значилос я як квартира № АДРЕСА_1, а п ротягом деякого часу в тепер ішній момент вказаний будино к на двох господарів вже зазн ачався як домоволодіння, роз ділене на певні частки.

Згідно з ч. 1 ст. 1236 ЦК України з аповідач має право охопити з аповітом прав і обов' язки, я кі йому належать на момент ск ладання заповіту, а також ті п рава та обов' язки, які можут ь належати йому у майбутньом у.

З наведеного випливає, що ОСОБА_4 при складанні запов іту мала на увазі саме нерухо ме майно у вигляді житла, яке н алежало їй в той час і було заз начене в правовстановлюючих документах як квартира АДР ЕСА_1.

Проте, на день відкриття спа дщини вказане житлове приміщ ення в правовстановлюючих до кументах було зазначене як 39\ 100 часток будинку АДРЕСА_1, що, на думку суду, не змінює зм істу заповіту щодо розпорядж ення стосовно ОСОБА_1, в зв ' язку з чим позов підлягає з адоволенню.

На підставі викладеного, ке руючись ст. ст. 1218, 1236 ЦК України, с т. ст. 5, 10, 14, 57, 208, 209, 212-215 ЦПК України, су д

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задово льнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 39\100 часток будин ку АДРЕСА_1 в порядку спад кування за заповітом.

Рішення суду може бути оска ржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автоно мної Республіки Крим в м. Феод осія шляхом подачі в десятид енний строк з дня проголошен ня рішення заяви про апеляці йне оскарження через Совєтсь кий районний суд Автономної Республіки Крим і поданням п ісля цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання за яви про апеляційне оскарженн я, якщо скарга подається у стр ок, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарж ення.

Рішення набуває чинності п ісля закінчення десятиденно го строку, передбаченого для подання заяви про апеляційн е оскарження, якщо заяву про а пеляційне оскарження не було подано, та двадцятиденного с троку для подання апеляційно ї скарзі, який вираховується з дня подачі заяви про апеляц ійне оскарження.