Ухвала

від 04.06.2024 по справі 368/945/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 червня 2024 року

м. Київ

справа № 368/945/19

провадження № 61-7595ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К», третя особа - ОСОБА_3 , про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 25 лютого 2014 року, який зареєстровано реєстраційною службою Кагарлицького районного управління юстиції Київської області за № 12027216 від 29 березня 2014 року, з моменту його укладення; витребувати з незаконного володіння відповідача земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 7,36 га, кадастровий номер - 3222282000:06:001:0004, яка розташована на території Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області та передати її позивачу.

У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про збільшення позовних вимог, у якій просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 25 лютого 2014 року, який зареєстровано реєстраційною службою Кагарлицького районного управління юстиції Київської області за № 12027216 від 29 березня 2014 року, з моменту його укладення; витребувати з незаконного володіння відповідача земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 7,36 га, кадастровий номер: 3222282000:06:001:0004, яка розташована на території Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області та передати її позивачу; стягнути з відповідача на її користь вартість користування земельною ділянкою у розмірі 355 350,10 грн, 3 % річних у розмірі 12 415,11 грн, інфляційні збитки у розмірі 53 665,38 грн та пеню в розмірі 27 477,87 грн, а всього 448 908,46 грн.

Кагарлицький районний суд Київської області ухвалою від 10 березня 2021 року ОСОБА_2 замінив на правонаступника ОСОБА_1 .

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну предмету позовних вимог, у якій просила визнати дії відповідача неправомірними, такими, що порушували матеріальні права, свободи та інтереси позивача, захищені Законом, - з 29 березня 2019 року до серпня 2019 року - через самовільне набуття та самовільне використання її приватної земельної ділянки 7,36 га; з 25 лютого 2014 року до 29 березня 2019 року - через використання її приватної земельної ділянки 7,26 га без достатніх правових підстав; стягнути з відповідача на її користь вартість протиправного користування її приватною земельною ділянкою у розмірі 355 350,10 грн, 3 % річних у розмірі 12 415,11 грн, інфляційні збитки в розмірі 53 665,38 грн та пеню в розмірі 27 477,87 грн, а всього 448 908,46 грн.

Кагарлицький районний суд Київської області рішенням від 05 липня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2 відмовив.

Кагарлицький районний суд Київської області додатковим рішенням від 20 вересня 2023 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ПСП «Переселенське-К» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 600,00 грн.

Київський апеляційний суд постановою від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 липня 2023 року залишив без задоволення, а рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 липня 2023 року - без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року задовольнив частково. Додаткове рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року змінив, зменшив суму витрат на професійну правничу допомогу, яка стягнута з ОСОБА_1 на користь ПСП «Переселенське-К» з 19 600,00 грн до 5 000,00 грн.

24 травня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування суами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року в частині залишення без задоволення її апеляційної скарги на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 липня 2023 року та скасувати рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 липня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа № 368/945/19 в частині вимог немайнового характеру (визнання дій відповідача неправомірними, такими, що порушували матеріальні права, свободи та інтереси позивача, захищені Законом) є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Ціна позову в частині вимог майнового характеру (стягнення грошових коштів) становить 448 908,46 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Разом із цим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційні скарги, вимог статей 389, 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К», третя особа - ОСОБА_3 , про визнання дій неправомірними та стягнення коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов