Ухвала

від 15.05.2024 по справі 368/945/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

0

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ДОДАТКОВА)

15 травня 2024 року місто Київ

справа № 368/945/19

провадження №22-з/824/705/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Височанської Н.В.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ПСП "Переселенське -К"

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву представника приватного сільськогосподарського підприємства " Переселенське -К" - адвоката Максименка Ярослава Олександровича про ухвалення додаткового рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 5 липня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , правонаступника ОСОБА_2 , відмовлено.

Додатковим рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПСП "Переселенське-К" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19600 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями ОСОБА_1 подала апеляційні скарги.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 5 липня 2023 року залишено без задоволення, рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 5 липня 2023 року залишено без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року задоволено частково. Додаткове рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року змінено, зменшено суму витрат на професійну правничу допомогу, яка стягнута з ОСОБА_1 на користь ПСП "Переселенське-К" з 19600 грн. до 5000 грн.

25 березня 2024 року представник відповідача ПСП "Переселенське-К" - адвокат Максименко Я.О. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заяви зазначає, що він 28 лютого 2024 року подав на електронну пошту суду клопотання про відшкодування судових витрат, а також усно заявив про це у судовому засіданні 20 березня 2024 року до закінчення судових дебатів, та подає докази фактично понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Фактично відповідачем понесені судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 37 500 грн.

Понесені витрати на правову допомогу підтверджується: договором про надання юридичних послуг б/н від 20 листопада 2023 року, копією розрахунку вартості правової допомоги (додаток №1 до договору), копією акта прийому-передачі наданих послуг №1 від 21 березня 2024 року за договором про надання юридичних послуг ( адвокатської допомоги) б/н від 20 листопада 2023 року, копією звіту по виконаних роботах за період з 20 листопада 2023 року до 20 березня 2024 року, копією розрахунку вартості правової допомоги за період з 20 листопада 2023 року до 20 березня 2024 року, оригіналом платіжної інструкції № 486 від 22 березня 2024 року на суму 37500 грн.

Просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПСП "Переселенське-К" витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 37500 грн.

Позивачка ОСОБА_1 подала до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат відповідача.

У своєму клопотанні зазначила, що звертаючись із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, Адвокатське об`єднання " Максименко і партнери" визначило розмір судових витрат понесених відповідачем ПСП " Переселенське -К" на професійну правничу допомогу в сумі 37500 грн.

Разом з тим, заява про ухвалення додаткового рішення не має чіткого та детального роз`яснення про понесені витрати , пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначила, що фінансовий стан сторін цієї справи є різним та неоднаковим. З одного боку, є відповідач ПСП " Переселенське-К", який на сьогоднішній день інтенсивно використовує земельний банк в розмірі майже 4000га, і, відповідно, має значні доходи; з іншого боку - безробітна 60-літня позивачка, якій відмовлено в одержанні пенсії (має страховий стаж майже 27 років; пенсію буде одержувати тільки після досягнення 63-річного віку).

Надавши оцінку доказам щодо понесених витрат відповідачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи незначну кількість виготовлених під час розгляду справи представником відповідача документів та їх зміст, заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 37 500 грн. є неспівмірною із складністю справи, обсягом виконаних робіт адвокатом та фінансовим станом позивача.

Витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсяг, фіксований розмір гонорару та докази надані представником відповідача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони.

Просить заяву представника відповідача ПСП " Переселенське -К" залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача ПСП " Переселенське -К"- адвокат Даюк О.В. заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення заяви, просила відмовити у задоволенні заяви.

Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 3 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 6 грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

На виконання ч.8 ст. 141 ЦПК України, представник відповідача ПСП "Переселенське-К" - адвокат Максименко Я.О. зробив відповідну заяву в судовому засіданні 20 березня 2024 року до закінчення судових дебатів у справі та протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подав відповідні докази судових витрат відповідача.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надав копію договору про надання юридичних послуг б/н від 20 листопада 2023 року, копію розрахунку вартості правової допомоги (додаток №1 до договору), копію акта прийому-передачі наданих послуг №1 від 21 березня 2024 року за договором про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) б/н від 20 листопада 2023 року, копію звіту по виконаних роботах за період з 20 листопада 2023 року до 20 березня 2024 року, копію розрахунку вартості правової допомоги за період з 20 листопада 2023 року до 20 березня 2024 року, оригінал платіжної інструкції № 486 від 22 березня 2024 року на суму 37500 грн.

У клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу позивачка ОСОБА_1 зазначила про необґрунтованість вартості наданих адвокатом відповідачу послуг на професійну правничу допомогу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд апеляційної інстанції встановив, що предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права.

Крім цього, суд враховує те, що правова позиція сторони відповідача у справі у суді першої та апеляційної інстанції не змінювалась, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулюють спір у справі та документи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала вимоги та інші обставини.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги клопотання позивачки ОСОБА_1 про зменшення витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку про те, що відшкодування заявлених представником відповідача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.

Крім цього, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених ч. 3 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 37500 грн. за складання відзиву на апеляційну скаргу та ознайомлення з матеріалами справи не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, з урахуванням часу здійснення представництва.

Колегія суддів вважає, що з огляду на подані представником відповідача ПСП "Переселенське-К" процесуальні документи, доказове наповнення матеріалів справи та їх об`єм, враховуючи складність справи та виконані роботи, тривалість судового засідання в суді апеляційної інстанції, при цьому судом враховано, що представник відповідача брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору (ч.3 ст. 141 ЦПК України), критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також приймаючи до уваги клопотання позивачки ОСОБА_1 про зменшення витрат на правову допомогу, обґрунтованими та справедливими є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн..

Керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного сільськогосподарського підприємства " Переселенське -К" в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 3000 гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус