Рішення

від 05.06.2024 по справі 464/5761/22

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/5761/22

пр.№ 2/464/49/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2024 року м.Львів

Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого судді Борачка М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослава Богданівна про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослава Богданівна про визнаннянедійсним свідоцтва про право на частку у спільному майні подружжя,

в с т а н о в и в:

у провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебувала справа №464/5761/22 за позовом ОСОБА_4 (надалі ОСОБА_5 ) до ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_6 ), ОСОБА_3 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослави Богданівни, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослави Богданівни про визнання недійсним свідоцтва про право на частку у спільному майні подружжя.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 21.05.2024 у справі №464/5761/22 відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позовів.

Після ухвалення рішення суду, відповідачами за первісним та зустрічним позовом подано заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у яких ОСОБА_6 просить стягнути на його користь 60`000,00 грн., а ОСОБА_5 20`000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Зі змісту рішення від 21.05.2024 у справі №464/5761/22 вбачається, що судом не вирішено питання щодо розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу. Зважаючи на це, а також враховуючи подання сторонами згаданих вище заяв, суд вбачає наявність підстав для ухвалення додаткового рішення.

Суд зазначає, що до закінчення судових дебатів у справі представники сторін повідомили, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, ними буде подано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідні докази подані сторонами до спливу п`ятиденного строку, встановленого процесуальним законом, а саме 24.05.2024 ( ОСОБА_6 ) та 27.05.2024 ( ОСОБА_5 ).

Вказане вище уможливлює розгляд судом відповідних заяв по суті.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка за первісним позовом заперечила проти задоволення заяви позивача за зустрічним позовом, подавши відповідну заяву від 24.05.2023. Вона вказує, що у відзиві на первісний позов ОСОБА_6 не надав попереднього розрахунку судових витрат. При цьому витрати на надання правової допомоги за подання зустрічного позову не можуть бути покладені на ОСОБА_5 , позаяк у задоволенні цього позову суд відмовив. Заявлений до стягнення розмір витрат є завищеним, не відповідає критеріям встановленим частиною 4 статті 137 ЦПК України, а ОСОБА_6 вчиняв дії спрямовані на затягування розгляду справи. Крім цього, представник ОСОБА_6 брав участь у незначній кількості судових засідань. З огляду на це, позивачка за первісним позовом просить відмовити у задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом. Однак, у разі, якщо суд вирішить покласти на неї судові витрати, то, на її думку, загальна їх сума не може перевищувати 1`000,00 грн.

Щодо вказаних вище заперечень представником ОСОБА_6 подано відповідну заяву від 03.06.2024, у якій він просить вважати висловлені ОСОБА_4 аргументи безпідставними. Так, у день подання відзиву ним було подано окрему заяву із зазначенням у ній попереднього розрахунку судових витрат. До того ж, незазначення такого розрахунку у першій заяві по суті спору дає суду право, а не зобов`язує його відмовити у розподілі витрат на користь сторони.

Як стверджує представник, ОСОБА_5 не навела конкретних фактів на підтвердження неспівмірності заявлених витрат на правову допомогу, обмежившись загальними застереженнями. Позивач за зустрічним позовом не затягував розгляду справи. Крім цього, адвокат Алексеєнко Андрія брав участь у більшості засідань у справі №464/5761/22. До того ж, загальний розмір заявлених витрат розподілений таким чином: 80% вартість професійної правничої допомоги, яка надана ОСОБА_6 як відповідачу за первісним позовом, 20% вартість професійної правничої допомоги, яка надана ОСОБА_6 як позивачу за зустрічним позовом.

Проаналізувавши доводи сторін, а також дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Оскільки у даній справі суд відмовив у задоволенні первісного та зустрічного позову, то витрати на професійну правничу допомогу у цій частині покладаються відповідно на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Разом з цим, означене вище не позбавляє сторін права заявити про стягнення судових витрат, пов`язаних із наданням їм професійної правничої допомоги як відповідачам за первісним та зустрічним позовами.

Пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначає відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 141 ЦПК України).

Частиною 1 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Зі змісту відзиву на зустрічний позов вбачається, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які ОСОБА_5 очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становить 20`000,00 грн.

Що стосується ОСОБА_6 , то у відзиві на первісний позов він не надав попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу.

Як передбачено частиною 2 статті 134 ЦПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Таким чином, відмова у розподілі судових витрат у разі неподання стороною орієнтовного їх розрахунку належить до дискреційних повноважень суду. Зважаючи на це, а також враховуючи, що протягом розгляду справи №464/5761/22 представник ОСОБА_6 надавав останньому правову допомогу, суд вважає, що у даній справі справедливим буде вирішити питання розподілу судових витрат відповідача за первісним позовом в умовах відсутності наданого ним попереднього розрахунку судових витрат.

Згідно із частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу відповідача за первісним позовом.

Остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу визначено ОСОБА_6 у розмірі 60`000,00 грн. На підтвердження понесення таких витрат ним подано суду:

1) Копію Договору про надання адвокатської допомоги від 05.01.2023, згідно із яким адвокат Фостяк Олег Ярославович (виконавець) зобов`язується надати ОСОБА_6 (замовник) визначену цим договором адвокатську допомогу щодо захисту прав і законних інтересів останнього у стосунках з будь-якими фізичними чи юридичними особами, підприємствами, установами, організаціями, правоохоронними органами, органами державної влади та місцевого самоврядування, органах державної виконавчої служби та у приватних виконавців тощо з приводу розгляду справи №464/5761/22 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослава Богданівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю, як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу в фактичних шлюбних відносинах, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку у спільному сумісному майні, виключення майна зі спадщини, а замовник зобов`язується оплатити такі послуги.

Послуги надаються виконавцем замовнику шляхом усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних та інших документів; представництва та захисту інтересів замовника в будь-яких судах (першої, апеляційної та касаційної інстанції) (пункт 2.1 Договору від 05.01.2023).

У пункті 3.1. Договору від 05.01.2023 сторони визначили обсяг повноважень виконавця, зокрема вчиняти від імені замовника усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти замовник.

Згідно із пунктом 4.1. Договору від 05.01.2023 розмір гонорару виконавця за надані замовнику послуги залежить від обсягу та складності виконаних робіт, затрат робочого часу, необхідності виїзду у відрядження, транспортних витрат тощо та визначається сторонами у кожному окремому випадку шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, в якому вказується вартість послуг наданих за певний період.

2) Копію Акта здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 21.05.2024, згідно із яким в період з 05.01.2023 по 21.05.2024 виконавець надав, а замовник прийняв такі послуги:

- представництво інтересів замовника при розгляді Сихівським районним судом м. Львова справи №464/5761/22, у межах якої розглядались первісні та зустрічні позовні вимоги;

- вивчення та опрацювання матеріалів справи та релевантного законодавства;

- підготовка, подання адвокатських запитів, клопотань, заяв тощо до банківських установ, органів поліції, нотаріусів, перекладачів та отримання відповідей на них (в тому числі особисто);

- підготовка та подання процесуальних документів у справі №464/5761/22: відзиву на первинний позов, зустрічного позову, додаткових письмових пояснень, відповідей на заяви і заперечення інших учасників справи, клопотань про виклик свідків та витребування додаткових доказів;

- участь у судових засіданнях.

У Акті сторони погодили, що розмір винагороди виконавця становить 60`000,00 грн.

У матеріалах справи наявний також Ордер серії ВС №1181149 від 18.01.2023, виданий адвокату Фостяку О.Я.

Здійснивши аналіз та оцінку наданих позивачем за зустрічним позовом доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд дійшов висновку, що факт надання йому професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підставі критеріїв, які визначені в частині 4 статті 137 ЦПК України суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 137 ЦПК України).

Враховуючи те, що ОСОБА_5 подала заперечення проти клопотання про відшкодування судових витрат з обґрунтуванням їх неспівмірності, суд має право зменшити розмір заявлених ОСОБА_6 витрат на професійну правничу допомогу із урахуванням критеріїв встановлених частиною 4 статті 137 ЦПК України.

При вирішенні заяви ОСОБА_6 про стягнення витрат на правову допомогу, суд перш за все зважає на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18. Так, суд касаційної інстанції вказав, що відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Зі змісту наданих відповідачем за первісним позовом договору про надання правової допомоги вбачається, що у такому не визначено порядку обчислення, форми, ціни послуг. Їх сторони обмежились лише посиланням на те, що вартість послуг вказується по факту їх надання у актах наданих послуг.

Таким чином, суд позбавлений можливості пересвідчитись у дійсній домовленості ОСОБА_6 та його представника щодо розміру адвокатського гонорару за надання послуг у справі №464/5761/22, а тому вважає за необхідне частково задовольнити заяву про компенсацію судових витрат.

Частково задовольняючи заяву відповідача за первісним позовом суд враховує відсутність підстав для стягнення із позивачки за первісним позовом вартості витрат пов`язаних із наданням правової допомоги за зустрічним позовом, які були включені до акта здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 21.05.2024. Вказане обумовлене тим, що суд відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог та поклав судові витрати у цій частині на ОСОБА_6 на підставі пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України.

На переконання суду, заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу:

- не відповідає складності справи, яка належить до категорії загальнопоширених в українському судочинстві. Судова практика щодо вирішення відповідних спорів є сформованою та широко застосовною судами. Правове регулювання спірних правовідносин фактично зводиться до окремих норм СК України і ЦК України та не вимагає застосування будь-якого іншого спеціального законодавства;

- є неспівмірним зі складністю наданих адвокатом послуг та їх обсягом. Так, представником ОСОБА_6 подано лише одну заяву по суті спору. Решта документів є звичайними заявами (клопотаннями), зміст яких свідчить про їх незначну складність, а отже і незначну кількість часу для їх підготовки і подання до суду. До того ж, обсяг цих документів є невеликим, оскільки, як правило, не перевищує п`яти сторінок.

При цьому слід зауважити, що частина послуг із надання правової допомоги, які перелічені у акті здачі-приймання, викладені таким чином, щоб штучно збільшити їх кількість. Так, позивач безпідставно виокремив послугу із представництва у справі №464/5761/22, після чого розподілив її на окремі послуги із підготовки заяв по справі, участі у судових засіданнях тощо. До того ж, послуга із вивчення та опрацювання матеріалів справи та релевантного законодавства не є самостійною, позаяк входить до складу послуг із підготовки адвокатських запитів, клопотань, заяв до банківських установ, органів поліції, нотаріусів, перекладачів, а також підготовки процесуальних документів у справі.

Таким чином, здійснивши аналіз та оцінку наданих позивачем за зустрічним позовом доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у справі, врахувавши наявність заперечень ОСОБА_4 щодо розміру стягнення правової допомоги, складність справи; характер, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг; час, необхідний для надання відповідних послуг; обставини даної справи, суд, керуючись критеріями реальності (дійсності та необхідності) наданих послуг, пов`язаності цих послуг із розглядом справи №464/5761/22, співмірності та розумності їх розміру, доходить висновку, що розумним та справедливим буде відшкодування ОСОБА_6 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10`000,00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу відповідачки за зустрічним позовом.

Остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу визначено ОСОБА_4 у розмірі 20`000,00 грн. На підтвердження понесення таких витрат нею подано суду:

1) Копію Договору про надання правової допомоги №04/23 від 24.01.2023, згідно із яким адвокат Цебак Іван Семенович (адвокат) зобов`язується здійснити захист представництво або надати інші види правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених договором, а ОСОБА_5 (клієнт) зобов`язана сплатити винагороду (гонорар) та фактичні витрати, необхідні для виконання її доручення у порядку та строку обумовлені сторонами у договорі.

За умовами цього Договору зміст доручення становить представництво та захист прав, свобод та інтересів клієнта в судових органах всіх інстанцій щодо прийняття спадщини, зокрема у справі №464/5761/22.

У пункті 1.2 Договору від 24.01.2023 визначено обсяг повноважень адвоката, обмежень щодо яких не встановлено.

За правову допомогу, передбачену в цьому Договорі клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір та порядок оплати винагороди адвоката при наданні правової допомоги визначається у додатку до цього Договору (пункт 4.2 Договору від 24.01.2023).

2) Копію Додаткової угоди №2 від 09.02.2023, у якому узгоджено розмір і порядок оплати гонорару за Договором від 24.01.2023.

Розмір гонорару становить 20`000,00 грн. за захист прав та інтересів клієнта щодо зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 у справі №464/5761/22 у суді першої інстанції (пункт 2).

Факт наданої правової допомоги адвокатом клієнту підтверджується Звітом про виконання доручення, який надається клієнту наручно, або рекомендованим листом, або по електронній пошті за наявності такої в клієнта (пункт 3).

3) Копію Звіту про надану правову допомогу (проміжний) від 24.05.2024, згідно котрого адвокат надав таку правову допомогу:

- вивчення зустрічної позовної заяви та долучених документів. Вивчення заяви про витребування документів (13-14 лютого 2023 року, 4 год.);

- підготовка відзиву на зустрічну позовну заяву, у тому числі: визначення правової позиції у справі та вивчення релевантної судової практики (16-17 лютого 2023 року, 4 год.);

- підготовка письмового пояснення про доходи та надання п`яти письмових доказів, згідно із списком додатків (20-21 березня 2023 року, 1,5 год.);

- підготовка письмового пояснення про відомості в деклараціях та вивчення релевантної судової практики, зокрема постанови ВС від 28.07.2021 у справі №320/2294/19 (05.05.2023, 1,5 год.);

- ознайомлення із виписками, отриманих із банків за ухвалою суду за клопотанням позивача за зустрічним позовом (13-14 червня 2023 року, 4 год.);

- вивчення додаткових пояснень наданих адвокатом Фостяком О. від 06.09.2023 та підготовка заперечень на додаткові пояснення (07.11.2023, 2 год.);

- підготовка письмового клопотання про відхилення неналежних доказів, банківських виписок (29.02.2024, 1 год.).

У матеріалах справи наявний також Ордер серії ВС №1179586 від 04.02.2023, виданий адвокату Цебаку І.С.

Здійснивши аналіз та оцінку наданих відповідачкою за зустрічним позовом доказів понесення нею витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд дійшов висновку, що факт надання їй професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.

Розподіляючи витрати ОСОБА_4 на професійну правничу допомогу, суд враховує, що ОСОБА_6 не подавав заперечень проти її заяви, що унеможливлює застосування критеріїв, встановлених частиною 4 статті 137 ЦПК України.

Разом з цим, слід зауважити, що при здійсненні розподілу судових витрат (в тому числі і витрат на правову допомогу) суд може керуватися положеннями статті 141 ЦПК України, зокрема критеріями, що визначені частинами третьою шостою та дев`ятою статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.03.2024 року у cправі № 922/4078/23 висловлено правову позицію, згідно із якою під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власноїініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Викладена вище правова позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.05.2024 у справі №463/641/17 із посиланням на те, що положення частин четвертої-сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України ідентичні нормам частин третьої-шостої, дев`ятої статті 141 ЦПК України.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (постанова ВПВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

З урахуванням викладеного вище, вирішуючи питання щодо стягнення з ОСОБА_6 витрат на правову допомогу, суд, керуючись положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України, вважає за можливе з власної ініціативи зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які розподіляються ОСОБА_4 .

На переконання суду, встановлений Додатковою угодою №2 від 09.02.2023 до Договору від 24.01.2023 розмір витрат (20`000,00 грн.) не відповідає критерію обґрунтованості зважаючи на те, що жодна із обставин, яка виступала основною заперечень ОСОБА_4 , не була покладена в основу судового рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову. Суд відмовив у задоволенні такого з інших підстав, а саме неспростування ОСОБА_6 презумпції права спільної сумісної власності.

У зв`язку із цим, у суду існують сумніви щодо необхідності надання ОСОБА_4 послуг із підготовки пояснень про її доходи та про відомості в деклараціях, які включено до Звіту про надану правову допомогу, та, відповідно, покладення вартості цих послуг на ОСОБА_6 .

Слід також зазначити, що частина послуг із надання правової допомоги, які перелічені у Звіті про надану правову допомогу, викладені таким чином, щоб штучно збільшити їх кількість. Наприклад, ОСОБА_5 і її представник безпідставно виокремили послугу із вивчення зустрічної позовної заяви та долучених документів, а також окремо послугу із підготовки відзиву на зустрічний позов.

Суд звертає увагу на те, що підготовка відзиву для подачі до суду передбачає не лише його виготовлення, але й викладення його змісту на основі попередньо проведеного аналізу позовної заяви, долучених до неї доказів. Таким чином, перша послуга є складовою частиною другої послуги, вони нерозривно пов`язані та можуть розглядатися виключно як єдина послуга із надання правової допомоги.

Згідно із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу суд також виходить із того, що він не зобов`язанийприсуджувати стороні,на користьякої відбулосярішення,всі йоговитрати наадвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Зважаючи на все викладене вище, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_4 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 10`000,00 грн.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст.ст.133, 134, 137, 140, 141 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослава Богданівна про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослава Богданівна про визнаннянедійсним свідоцтва про право на частку у спільному майні подружжя.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000(десять тисяч) грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000(десять тисяч) грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Повне додаткове рішення суду складено 05 червня 2024 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Головуючий Борачок М.В.