Ухвала

від 16.12.2024 по справі 464/5761/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 464/5761/22

провадження № 61-16114ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Цебака Івана Семеновича, на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослава Богданівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослава Богданівна, про визнання недійсним свідоцтва про право на частку у спільному майні подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт її спільного проживання із ОСОБА_4 у період з лютого 2011 року до 21 квітня 2015 року; визнати спадкове майно спільною сумісною власністю подружжя; визнати право власності на 1/2 частку відповідного майна, яке належало на праві спільної сумісної власності чоловіку та дружині, та виключити це майно зі складу спадкового майна померлого чоловіка.

У січні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати недійсним свідоцтво про право на частку у спільному майні подружжя.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 21 травня 2024 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 05 червня 2024 року, в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення місцевого суду від 21 травня 2024 року залишено без змін.

У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Цебака І. С., на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2024 року в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, касаційну скаргу залишено без руху та надано заявниці строк для усунення недоліків щодо сплати судового збору.

У рудні 2024 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.

У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову, ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, про задоволення позову.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року в справі № 6-135цс13, від 16 грудня 2015 року в справі № 6-2641цс15, від 08 червня 2016 року в справі № 6-2253цс15, від 07 вересня 2016 року в справі № 6-801цс16, у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року в справі № 544/1274/16-ц, від 17 квітня 2019 року в справі № 490/6060/15-ц та № 522/2680/14-ц, від 04 вересня 2019 року в справі № 751/3021/17, від 22 січня 2020 року в справі № 711/2302/18, від 15 липня 2020 року в справі № 524/10054/16, від 22 лютого 2021 року в справі № 756/2527/16-ц, від 12 жовтня 2023 року в справі № 308/1213/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також, підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, а саме: не дослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Сихівського районного суду м. Львова цивільну справу № 464/5761/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослава Богданівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослава Богданівна, про визнання недійсним свідоцтва про право на частку у спільному майні подружжя.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 16 січня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян