Рішення

від 06.06.2024 по справі 910/7934/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.06.2024Справа № 910/7934/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена Солар"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

треті особи, які не заявляють самосійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

2. Кабінет Міністрів України,

3. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична

компанія "Укренерго"

про стягнення 4 484 153,89 грн.,

За участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Франюк А.В. за довіреністю від 09.12.2023 року № 171-Д;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена Солар" (далі - позивач, Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 4 484 153,89 грн., з яких: 4 153 557,95 грн. - основний борг, 71 940,19 грн. - 3 % річних, 258 655,75 грн. - інфляційні втрати.

Також позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат останнього на професійну правничу допомогу в даній справі становить 28 000,00 грн.

Слід зазначити, що до позовної заяви Товариством долучено копію укладеного 05.05.2023 року між ним та Адвокатським бюро "Артема Устюгова" договору про надання правової допомоги № 05, копію замовлення на надання правової допомоги № 1 від 11.05.2023 року, копію виданого адвокату Савку Роману Ярославовичу ордеру від 19.05.2023 року серії АІ № 1397001 на надання правничої (правової) допомоги та свідоцтва від 23.14.2014 року № 000981 про право Савка Р.Я. на заняття адвокатською діяльністю.

Ухвалою від 23.05.2023 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/7934/23, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 14.06.2023 року.

02.06.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Підприємства від 02.06.2023 року № 15/1774 на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 14.06.2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу, якою встановив позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 22.06.2023 року, встановив відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до 07.07.2023 року.

Ухвалою від 14.06.2023 року господарський суд міста Києва залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінет Міністрів України та Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"; підготовче засідання відклав на 12.07.2023 року.

У підготовчому засіданні 12.07.2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/7934/23 на 30 днів.

Ухвалою від 12.07.2023 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/7934/23 та призначив її до судового розгляду по суті на 22.08.2023 року.

21.08.2023 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 21.08.2023 року, в якому останній просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення з Підприємства суми заборгованості у розмірі 222 345,12 грн. з огляду на добровільне погашення відповідачем цієї суми відповідно до платіжних доручень від 31.05.2023 року № 297 962 на суму 78 022,87 грн. та від 06.06.2023 року № 298 962 на суму 144 322,25 грн. До наведеного клопотання відповідач долучив копії відповідних платіжних документів.

У судовому засіданні 22.08.2023 року оголошувалася перерва до 13.09.2023 року.

Рішенням від 13.09.2023 року господарський суд міста Києва частково задовольнив позовні вимоги Товариства; стягнув з Підприємства на користь позивача 3 931 212,83 грн. основного боргу, 71 940,19 грн. 3 % річних, 258 655,75 грн. інфляційних втрат, а також 63 927,13 грн. витрат по сплаті судового збору. Водночас провадження у справі в частині позовних вимог Товариства до Підприємства про стягнення 222 345,12 грн. суд закрив, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Крім того, суд призначив судове засідання для вирішення питання про витрати позивача на правничу допомогу на 11.10.2023 року та зобов`язав останнього протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати докази понесення заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.

18.09.2023 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача від 18.09.2023 року про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених Товариством витрат на оплату професійної правничої допомоги у цій справі на суму 28 000,00 грн., а саме: акту приймання-передачі наданих послуг від 14.09.2023 року № 1.

21.09.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення Підприємства від 21.09.2023 року проти клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, в яких відповідач наголосив, що позовні вимоги повністю базуються на первинних та бухгалтерських документах позивача, об`єм яких є незначним, а категорія даної справи не є складною та не потребує значних зусиль та витрат часу на підготовку позовної заяви, оскільки на розгляді у господарських судах перебувала та наразі перебуває значна кількість аналогічних справ за позовами виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом до Підприємства про стягнення коштів за куповану електричну енергію. Відповідач звернув увагу на те, що жодне із судових засідань у даній справі не було тривалим (приблизно 15 хвилин на кожне засідання). Також Підприємство вказало, що покладення на нього необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу призведе до надмірного фінансового навантаження на державне підприємство (яке бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури) та, як наслідок, неможливість виконання зобов`язань з оплати електроенергії, що придбавається Підприємством, у тому числі у поточних періодах. З огляду на викладене, відповідач просив суд відмовити у покладенні на Підприємство витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги, а в разі відсутності підстав для відмови - обмежити розмір такої компенсації до 1 гривні.

У судовому засіданні 11.10.2023 року оголошувалася перерва до 01.11.2023 року.

Разом із тим, 12.10.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 року про витребування у місцевого господарського суду матеріалів справи № 910/7934/23.

Враховуючи необхідність термінового направлення матеріалів справи № 910/7934/23 до Північного апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження, ухвалою від 13.10.2024 року господарський суд міста зупинив провадження за заявою Товариства про компенсацію судових витрат у справі № 910/7934/23 до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Підприємства на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року в справі № 910/7934/23 та до повернення матеріалів даної справи до місцевого господарського суду.

Постановою від 15.04.2024 року Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Підприємства на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року в справі № 910/7934/23 задовольнив частково; рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року в справі № 910/7934/23 скасував у частині стягнення суми основного боргу в розмірі 7 278,45 грн. та закрив провадження у справі в цій частині. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року в справі № 910/7934/23 суд апеляційної інстанції залишив без змін.

16.05.2024 року матеріали справи № 910/7934/23 надійшли до господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 24.05.2024 року господарський суд міста Києва поновив провадження з розгляду заяви Товариства про компенсацію судових витрат у справі № 910/7934/23 та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 06.06.2024 року.

Представник відповідача у вказаному судовому засіданні проти задоволення вимог Товариства про стягнення з Підприємства витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 28 000,00 грн. заперечив з підстав, зазначених у запереченнях від 21.09.2023 року.

Позивач про дату, час і місце розгляду заяви про стягнення витрат Товариства на професійну правничу допомогу в справі № 910/7934/23 був повідомлений належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене на 06.06.2024 року судове засідання не забезпечив.

Розглянувши у судовому засіданні 06.06.2024 року заяву Товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/7934/23, а також заслухавши пояснення представника відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.

У позовній заяві, а також у клопотанні від 18.09.2023 року Товариство зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат останнього на професійну правничу допомогу в даній справі, які останнє просить стягнути з Підприємства, становить 28 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як було зазначено вище, у встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк позивачем було подано, зокрема, копію укладеного 05.05.2023 року між ним та Адвокатським бюро "Артема Устюгова" (далі - Адвокатське об`єднання) договору про надання правової допомоги № 05 (далі - Договір), за умовами якого Адвокатське об`єднання зобов`язалося надати клієнту (Товариству) правову допомогу щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта, а клієнт зобов`язався належним чином прийняти її та оплатити.

За умовами пункту 1.2 Договору детальний опис правової допомоги, що надається клієнту, бажаний результат, за його наявності, її вартість та порядок оплати, і порядок відшкодування фактичних витрат, необхідних для надання правової допомоги, визначаються погодженими сторонами Замовленнями на надання правової допомоги, які з моменту підписання сторонами стають невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору загальна вартість Договору визначається як сума вартості правової допомоги, наданої у відповідності до погоджених сторонами Замовлень та підтверджується актами надання послуг, підписаними сторонами протягом строку дії Договору. Порядок розрахунків визначається сторонами у відповідних Замовленнях на надання правової допомоги.

Приймання-передача наданої правової допомоги та понесених фактичних витрат здійснюється шляхом підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг (пункт 5.1 Договору).

У Замовленні на надання правової допомоги від 11.05.2023 року № 1 сторони Договору погодили зміст відповідної правової допомоги, що надається Адвокатським бюро Товариству: підготовка позову про стягнення з Підприємства на користь клієнта суми заборгованості за вироблену та відпущену електричну енергію та представництво інтересів клієнта у господарському суді міста Києва при розгляді судового спору. Відповідальний адвокат, що здійснюватиме представництво - Савко Роман Ярославович.

У пункту 2 Замовлення клієнт та Адвокатське бюро погодили наступну фіксовану вартість послуг: за підготовку позовної заяви та представництво інтересів в суді першої інстанції - 28 000,00 грн.

До матеріалів справи позивачем також долучено копію підписаного між Товариством та Адвокатським бюро акту приймання-передачі наданих послуг від 14.09.2023 року № 1 за Договором, за яким Адвокатське бюро передало, а клієнт прийняв надані послуги, зміст яких наведено у Замовленні на надання правової допомоги від 11.05.2023 року № 1, на суму 28 000,00 грн.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія виданого адвокату Савку Роману Ярославовичу ордеру від 19.05.2023 року серії АІ № 1397001 на надання правничої (правової) допомоги та свідоцтва від 23.14.2014 року № 000981 про право Савка Р.Я. на заняття адвокатською діяльністю.

При цьому, суд зазначає, що витрати за надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року в справі № 922/445/19.

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, судом враховано заперечення Підприємства від 21.09.2023 року проти стягнення з нього заявленої позивачем суми витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 28 000,00 грн., а також взято до уваги те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат, а також складності справи.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.

Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Як зазначено у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, а також складності справи, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів цієї справи, беручи до уваги, зокрема, викладені відповідачем заперечення проти розміру витрат на оплату послуг адвоката, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не повністю відповідає критеріям співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена Солар" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/7934/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена Солар" (76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Б. Хмельницького, будинок 69; код ЄДРПОУ 42997224) 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена Солар" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 06.06.2024 року

Суддя В.С. Ломака