Ухвала

від 05.06.2024 по справі 539/626/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/626/24 Номер провадження 11-кп/814/1661/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем

судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 травня 2024 року у кримінальному провадженні №12024170570000078 від 21.01.2024, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 19.07.2024 року з одночасним визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. з покладенням обов`язків, визначених ст.194 КПК України відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, освіта середня спеціальна, уродженця м.Лубни, Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз:

-26.01.2021 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю вироків шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за вироком Київського районного суду м.Полтави від 07.04.2020, остаточно засуджений до покарання у виді 4 років позбавлення волі. Звільнився 08.08.2023 за відбуттям строку покарання.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ст.395 КК України.

Приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, місцевий суд врахував: наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, а саме те, що обвинувачений може: переховуватись від суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, особу обвинуваченого, а також неможливість інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.05.2024 скасувати та ухвалити нову, якою клопотання прокурора задовольнити частково та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Стверджує, що судом не в повній мірі враховано: особу обвинуваченого та міцність його соціальних зв`язків.

Вказує на відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

В своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просив проводити судовий розгляд за відсутності обвинуваченого та при цьому зазначив, що вказана позиція погоджена з ОСОБА_8 .

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_6 , перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог п. 1-1 ч.2, ч.3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Враховуючи наведені обвинуваченим причини пропуску строку на оскарження ухвали районного суду, колегія суддів вважає їх поважними, а тому пропущений строку має бути поновлений.

У відповідності до ч.2 ст.392 КПК України ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч.5 ст.394 КПК України зазначені вище ухвали суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 422-1 КПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, розглядаються не пізніш як через три дні після їх надходження до суду апеляційної інстанції.

Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Зважаючи на те, що захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі сторін, тому розгляд його апеляційної скарги на ухвалу судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 травня 2024 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, на підставі ч.4 ст. 422-1 КПК України проводиться за участі сторін кримінального провадження.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За приписами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відовідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Ризиком же в контексті кримінального провадження є певна обґрунтована ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ст.395 КК України- за один з яких, в разі доведення вини, передбачена кримінальна відповідальність до 8 років позбавлення волі.

Суд першої інстанції, продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому, оцінив у сукупності обставини, що враховуються при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, передбачені ст.ст.177, 183, 197, 199 та 331 КПК України, та продовжив ОСОБА_8 зазначений запобіжний захід.

Разом з цим, під час вирішення клопотання прокурора місцевий суд правильно встановив, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились, а саме те, що обвинувачений може: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення та врахував конкретні обставини даного провадження, тяжкість інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, особу овбинуваченого: раніше неодноразово судимий за вчинення, зокрема, і корисливих злочинів.

Разом з цим, відповідно до ст.178 КПК України, враховуючи доведеність ряду таких, що не змінились і не зменшились ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого у їх сукупності, на думку колегії суддів, лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, що виключає можливість змінити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, про що йдеться в апеляційній скарзі захисника.

У відповідності до ст.183 КПК України, суд при постановленні оскаржуваної ухвали, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177 та 178 КПК України, продовжив обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , та при цьому визначив розмір застави - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. і колегія суддів з цим погоджується.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Як вбачається із змісту ухвали суду, суд визначив мінімальний розмір застави, передбачений ст. 182 КК України, в разі вчинення тяжкого злочину.

З огляду на викладене вище та враховуючи встановлені судом ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, наведені вище обставини, передбачені ст.178 КПК України та визначення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали розміру застави обвинуваченому є правильним.

Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження, у зв`язку з чим не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.376,405,407,422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 травня 2024 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4