Постанова

від 21.05.2024 по справі 523/2208/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4241/24

Справа № 523/2208/23

Головуючий у першій інстанції Сувертак І.В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом Фермерського господарства «Бабич», ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Національної поліції України, Державної Казначейської служби, третя особа на стороні відповідача: Головне управління національної поліції в Херсонській області про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, стягнення моральної шкоди, на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Сувертак І.В. 30 січня 2024 року у м. Одеса, -

встановила:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держави Україна в особі: Національної поліції, Державної Казначейської служби України, третя особа на стороні відповідача - Головне управління національної поліції в Херсонській області про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, стягнення моральної шкоди.

11 травня 2023 року представник Головного управління національної поліції в Херсонській області звернувся до суду із клопотанням про призначення повторної судово-психологічної експертизи, обґрунтоване тим, що при складанні висновку експерта, який міститься в матеріалах справи, були допущені порушення, а саме - експертом не були дотримані вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, питання, що стосуються підекспертної особи, зокрема його емоційний стан, особливості поведінки досліджувались виключно на суб`єктивних показаннях самої підекспертної особи, що викликало у заявника сумніви в об`єктивності встановлених експертом обставин.

Крім того, у висновку експерта вказано, що моральної шкоди ОСОБА_1 завдано діями працівників Скадовського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області, що виразилось «в обвинувачені у скоєнні кримінального правопорушення, арешті, реалізації його майна», тобто висновки експерта базувались на обставинах, що у відношенні ОСОБА_1 не існували, оскільки останній, як фізична особа, до кримінальної відповідальності не притягався (підозра не оголошувалась), майно у ОСОБА_1 не вилучалось.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2024 року призначено у справі повторну судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Чи заподіяна моральна шкода ОСОБА_1 внесенням до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019230230001052 відомостей за ознаками кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України та подальшим закриттям кримінального провадження без притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності ?

2. Визначити психічний стан ОСОБА_1 на підставі його сприйняття ситуації зазначеної в першому питанні.

3. У разі спричинення моральної шкоди ОСОБА_1 , порушеним кримінальним провадженням, визначити її можливий грошовий еквівалент.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції про призначення повторної експертизи скасувати та постановити нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у порушення ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 13, ч. 7 ст. 81 ЦПК України, ухвала про призначення повторної експертизи суперечить завданням цивільного судочинства, так як має ознаки упередженого ставлення судді до збору доказів.

Сторони про розгляд справи на 21 травня 2024 рокубули сповіщені належним чином, у судове засідання з`явились представник Головного управління національної поліції в Херсонській області представник Національної поліції України.

21 травня 2024 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ФГ «Бабич», ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Національної поліції, Державної Казначейської служби України, третя особа на стороні відповідача - Головне управління національної поліції в Херсонській області про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, стягнення моральної шкоди.

До позовної заяви ОСОБА_1 долучено висновок судової психологічної експертизи від 30 квітня 2021 року №26-05-21, згідно якої сума матеріального еквівалента моральної шкоди, завданої позивачу, складає 348000 грн.

В процесі розгляду справи, представник третьої особи - Головного управління національної поліції в Херсонській області, заявив клопотання про призначення повторної судово-психологічної експертизи у справі у зв`язку із незгодою з вищевказаним висновком судової психологічної експертизи, а також виявленими порушеннями при його складанні.

Таким чином, для встановлення наявності обставин спричинення моральної шкоди ОСОБА_1 порушеним кримінальним провадженням, та визначення її можливого грошового еквіваленту, необхідним є призначення повторної судово-психологічної експертизи.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі докази мають відповідати критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності, визначених ст. 77-80 ЦПК України.

Нормами ст. 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз`яснено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143-150 ЦПК, Законом України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII («Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року № 144/5), та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що, виходячи із заявлених вимог у справі, задоволення клопотання про проведення повторної судово-психологічної експертизи є доцільним, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи та вирішення даного спору, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що ухвала про призначення повторної експертизи суперечить завданням цивільного судочинства, так як має ознаки упередженого ставлення судді до збору доказів, є безпідставними та такими, що гуртуються на припущеннях, оскільки вказані доводи не підтверджені жодним належним доказом.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2024 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 06 червня 2024 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе