Ухвала

від 27.06.2024 по справі 523/2208/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2024 року

м. Київ

справа № 523/2208/23

провадження № 61-9153ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 травня 2024 року у справі за позовом фермерського господарства «Бабич», ОСОБА_1 до держави Україна в особі: Національної поліції України, Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управління Національної поліції в Херсонській області, про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2024 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 травня 2024 року, призначено у справі повторну судово-психологічну експертизу та зупинено провадження у справі.

25 червня 2024 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 травня 2024 року в указаній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Згідно із частиною першою статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

ЦПК України не передбачено права на оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Відсутність передбаченого процесуальним законом права на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі унеможливлює відкриття касаційного провадження і на постанову суду апеляційної інстанції за результатами її розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 9 частини третьої статті 2, частиною третьою статті 3, частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 травня 2024 року у справі за позовом фермерського господарства «Бабич», ОСОБА_1 до держави Україна в особі: Національної поліції України, Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управління Національної поліції в Херсонській області, про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров