Ухвала

від 11.06.2024 по справі 625/24/24

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

625/24/24

Провадження № 2/625/32/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Скляренка М.О.,

за участі секретаря судового засідання Талавирі С.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву виконуючого обов`язки керівникаБогодухівської окружноїпрокуратуриХарківськоїобласті СтеріоніВладислава Сергійовичапро відвід судді у цивільній справі за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Коптєва Ярослава Юрійовича, діючого вінтересах територіальноїгромади Коломацькоїселищної радиБогодухівського районуХарківської області,до ОСОБА_1 ,третя особа ОСОБА_2 провитребування земельноїділянки,

встановив:

Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Коптєв Я.Ю., діючи в інтересах територіальної громади Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки.

31 січня 2024 року для розгляду справи за вказаним позовом прокурора Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою визначено суддю Коломацького районного суду Харківської області Лосєва Д.К., яким 22 лютого 2024 року постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Згідно ухвали, постановленої Коломацьким районним судом Харківської області 25 квітня 2024 року, судом задоволено заяву керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Коптєва Я.Ю. про відвід судді Лосєва Д.К., заявлену у цій цивільній справі, і матеріали справи № 625/24/24 (провадження № 2/625/32/24) передано до канцелярії Коломацького районного суду Харківської області для визначення у порядку, встановленомуст. 33 ЦПК України, іншого судді для її розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, датованого 25 квітня 2024 року, для розгляду справи за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Коптєва Я.Ю., діючого в інтересах територіальної громади Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки визначено суддю Коломацького районного суду Харківської області Скляренка М.О., яким 29 квітня 2024 року постановлено ухвалу про прийняття справи до розгляду і розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання.

10 червня 2024 року до початку підготовчого судового засідання виконуючим обов`язки керівника Богодухівської окружноїпрокуратури Харківськоїобласті СтеріоніВ.С.до канцеляріїсуду поданозаяву завх.№ ЕП№969/01-51/24провідвідсудді СкляренкаМ.О.,в якій в обґрунтування заявленого відводу прокурор зазначив,що за інформацією, отриманою ним із Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на ім`я ОСОБА_3 , відповідачка у цій цивільній справі ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_3 , який в період часу з 2007 по 2014 роки працював у Коломацькому районному суді Харківської області, в тому числі на посаді помічника судді Коломацького районного суду Харківської області Лосєва Д.К., і наявність цієї обставини викликаєсумніви в неупередженості та об`єктивності судді, а тому вважав, що існують всі визначені п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України підстави для відводу головуючого усправі -судді СкляренкаМ.О.

Представник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області у підготовчому судовому засіданні наполіг на задоволенні заявленого відводу та надав пояснення в його обґрунтування.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України (а.с. 224). Причини неявки відповідачка суду не повідомляла, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Представник Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківській області, будучи належним чином повідомленим про місце, дату і час розгляду справи (а.с. 224, 230), у судове засідання не з`явився, при цьому 22 травня 2024 року до канцелярії суду надійшла заява за вх. ЕС№752/01-51/24 (а.с. 232-234), в якій представник позивача ОСОБА_5 просила суд провести розгляд справи за відсутності представника Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 та його представник адвокат Макогон Дмитро Олександрович, також в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України (а.с. 225, 228, 229, 235-236). Причини неявки суду не повідомляли, будь-яких заяв та клопотань від них не надходило.

За правилами, закріпленими у частинах 7 та 8 статті 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд, розглянувши заяву виконуючого обов`язки керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Стеріоні В.С. про відвід судді Скляренка М.О., врахувавши думку прокурора, який наполіг на задоволенні заявленого відводу, а також взявши до уваги об`єктивне існування обставин, викладених у заяві про відвід, дійшов наступного.

Так, за правилами, визначеними ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу, зокрема, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ`єктивність.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положеннями п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року, передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, Пуллар проти Сполученого Королівства, Білуха проти України, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

В рішеннях у справах Ветштайн проти Швейцарії та Ферантелі та Сантанжело проти Італії Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Де Куббер проти Бельгії, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.

В рішеннях у справах Ветштайн проти Швейцарії та КастіллоАльгар проти Іспанії Європейським судом з прав людини також зазначалось, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зав`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіра до незалежності судової влади буде підірвано.

Крім того, статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

В пункті 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року, «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість. Іншими словами, як вже й зазначалося вище, - «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Оцінюючи доводи виконуючого обов`язки керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Стеріоні В.С., викладені у його заяві про відвід, суд зазначає, що ці доводи як окремо, так і в сукупності, самі по собі не є такими, що свідчать про необ`єктивність та упередженість судді Скляренка М.О., який з жовтня 2006 року по теперішній час, обіймаючи різні посади, в тому числі, помічника судді, судді, заступника голови суду та голови суду, безперервно працює у Коломацькому районному суді Харківської області, проте існування викладених у відповідній заяві обставин дійсно може викликати сумніви у цьому як у сторін та їх представників, так і у сторонніх спостерігачів. Ба більше того, керівником Богодухівської окружної прокуратури Харківської області викладені у відповідній заяві про відвід судді обставини вже сприймаються як такі, що можуть певною мірою впливати на здатність судді прийняти незалежне, об`єктивне та справедливе рішення у справі.

З огляду на вказане вище, взявши до уваги те, що розгляд цивільної справи по суті не розпочатий, з метою забезпечення права сторін на розгляд справи незалежним і безстороннім судом та створення умов, за яких відпадуть будь-які сумніви у неупередженості та безсторонності судді під час розгляду справи та недопущення будь-яких сумнівів в ухваленому за результатами розгляду справи рішенні суду, а також задля усунення побоювань виконуючого обов`язки керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Стеріоні В.С., щодо неупередженості та об`єктивності головуючого судді, суд вважає за доцільне задовольнити заявлений відвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу, а тому, з огляду на задоволення заявленого відводу судді, справа має бути переданою до канцелярії суду для визначення іншого судді для її розгляду.

Керуючись ст. ст. 36, 41, 197, 198, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву виконуючого обов`язки керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Стеріоні В.С.про відвід судді Скляренка М.О. у цивільній справі за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , діючого вінтересах територіальноїгромади Коломацькоїселищної радиБогодухівськогорайону Харківськоїобласті,до ОСОБА_1 ,третяособа ОСОБА_2 провитребування земельноїділянкизадовольнити.

Матеріали цивільної справи № 625/24/24 (провадження № 2/625/32/24) за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Коптєва Ярослава Юрійовича, діючого вінтересах територіальноїгромади Коломацькоїселищної радиБогодухівськогорайону Харківськоїобласті,до ОСОБА_1 ,третяособа ОСОБА_2 провитребуванняземельноїділянкипередати до канцелярії суду для визначення у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, іншого судді для розгляду справи.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Скляренко