Постанова

від 11.06.2024 по справі 199/8700/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4836/24 Справа № 199/8700/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л.Г. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Демченко Е.Л., Пищиди М.М.

за участю секретаря судового засідання:Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про видачу дубліката виконавчого листа по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, боржником за яким є ОСОБА_1 .

В обгрунтування заяви посилалися на те, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року позов ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором від 24 лютого 2012 року станом на 27 жовтня 2015 року у загальному розмірі 435586,70 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 168827,65 грн. та за додатковим кредитом у розмірі 6512,30 грн., з яких: сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом у розмірі 155149,14 грн.; сума заборгованості за додатковим кредитом у розмірі 6489,19 грн.; сума 3% річних за час прострочення за кредитом у розмірі 1721,06 грн.; сума 3% річних за час прострочення по сплаті платежів за додатковим кредитом 5,33 грн.; сума інфляційних витрат за кредитом у розмірі 6220,59 грн;. сума пені за прострочення виконання зобов`язання за кредитом 5736,86 грн.; сума пені за прострочення виконання зобов`язань по сплаті чергових платежів за додатковим кредитом у розмірі 17,78 грн. та заборгованості з дострокового повернення кредиту в розмірі 260246,75 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом в розмірі 258945,46 грн.; сума заборгованості по процентам у розмірі 561,88 грн.; сума 3% річних у розмірі 170,63 грн.; сума пені у розмірі 568,78 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На виконання вказаної постанови 06 травня 2019 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська видано два виконавчих листа. Заявник вказав, що вищевказані виконавчі листи втрачені, тому просили задовольнити заяву.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Порше Мобіліті» ставить питання про скасування ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року та задоволення їх заяви про видачу дублікату виконавчого листа, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ними приведено достатньо правових підстав для задоволення заяви.

17 квітня 2024 року ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначаючи про законність та обґрунтованість ухвали, просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказував про те, що заявником не надано жодних належних та допустимих доказів для задоволення заяви. Доказів втрати виконавчого листа заявником не надано, як і не надано матеріалів виконавчого провадження та взагалі не вказано про те, чи існують інші виконавчі провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року позов ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором від 24 лютого 2012 року, станом на 27 жовтня 2015 року, у загальному розмірі 435 586,70 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 168827,65 грн. та за додатковим кредитом у розмірі 6512,30 грн., з яких: сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом у розмірі 155149,14 грн.; сума заборгованості за додатковим кредитом у розмірі 6489,19 грн.; сума 3% річних за час прострочення за кредитом у розмірі 1721,06 грн.; сума 3% річних за час прострочення по сплаті платежів за додатковим кредитом 5,33 грн.; сума інфляційних витрат за кредитом у розмірі 6220,59 грн.; сума пені за прострочення виконання зобов`язання за кредитом 5736,86 грн.; сума пені за прострочення виконання зобов`язань по сплаті чергових платежів за додатковим кредитом у розмірі 17,78 грн. та заборгованості з дострокового повернення кредиту в розмірі 260246,75 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом в розмірі 258945,46 грн.; сума заборгованості по процентам у розмірі 561,88 грн.; сума 3% річних у розмірі 170,63 грн.; сума пені у розмірі 568,78 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На виконання вказаної постанови 06 травня 2019 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська видано два виконавчих листа.

Звертаючись до суду з заявою, заявник посилався на те, що вищевказані виконавчі листи втрачені.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Порше Мобіліті» суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано жодних належних та допустимих доказів втрати виконавчого листа.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Із наведеними конституційними положеннями кореспондується частина перша статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року в справі №1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року №3-рп/2010 у справі №1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява №40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі №2-1053/10 (провадження №61 - 18169св18) зроблено висновок, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року по справі № 0907/2-3576/2011 (провадження № 61-13332св18) зроблено висновок, що: «Установивши недоведеність заявником втрати виконавчих листів виданих Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у справі № 0907/2-3576/2011, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для видачі його дубліката за заявою стягувача. Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Стягувач має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. На підтвердження доводів втрати виконавчих листів заявником надано витяг з акту до протоколу № 26 від 04 листопада 2015 року, де вказано, що відповідно до наказу № 312 від 16 жовтня 2015 року постійно діючою робочою комісією встановлено втрату оригіналів виконавчих документів щодо позичальника ОСОБА_2. Вказаний витяг з акту не містить інформації щодо ідентифікації втрачених виконавчих листів. Інших доказів про відсутність у банку втрачених виконавчих листів заявником не подано».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2023 року по справі № 750/13697/21 (провадження № 61-12152ск22) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц (провадження № 61-18264св21), від 30 серпня 2022 року у справі № 757/14604/20-ц (провадження № 61-8111ск22), від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18), від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10 (провадження № 61-8969св20)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2019 року по справі № 2-1118/09 (провадження № 61-36561св18) зазначено, що: «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 червня 2009 року про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 на користь КС «Наші люди» невиконано, виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист на виконанні не перебуває, його оригінал втрачено під час пересилання з виконавчої служби до КС «Наші люди» не з вини стягувача, дійшов правильного висновку про видачу дубліката виконавчого листа. При цьому судом апеляційної інстанції враховано те, що відповідно до статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час вчинення виконавчої дії) належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу, матеріали справи якого не містять. За таких обставин, колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що заявник не надав доказів втрати виконавчого листа. Крім того, такий аргумент скарги зводиться до переоцінки доказів у справі, що не відноситься до процесуальних повноважень суду касаційної інстанції».

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання.

Таким чином, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд повинен належним чином перевірити, чи дійсно виконавчий лист втрачено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Звертаючись до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа ТОВ «ПоршеМобіліті» посилаєтьсяна те, що у вересні 2021 року представник ТОВ «Порше Мобіліті» звернувся із заявами про відкриття виконавчого провадження та виконавчими листами до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

На виконанні у Амур-Нижньодніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження №67343958, із примусового виконання виконавчого листа, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська по справі №199/8700/15 від 06 травня 2019 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованості за кредитним договором №50003291 від 24 лютого 2012 року станом на 27 жовтня 2015 року у загальному 435 586 грн.70 коп.

23 червня 2022 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу згідно з п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке можливо було звернути стягнення.

Зазначає, що ТОВ «Порше Мобіліті» копію постанови від 23 червня 2022 року та оригінал виконавчого листа по справі №199/8700/15 на суму боргу не отримував.

Також, на виконанні в Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження №67344043 із примусового виконання виконавчого листа, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська по справі №199/8700/15 від 06.05.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» судового збору у розмірі 13 720, 50 грн.

23 червня 2022 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу згідно з п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо було звернути стягнення, однак ТОВ «Порше Мобіліті» копію постанови від 23 червня 2022 року та оригінал виконавчого листа по справі №199/8700/15-ц про стягнення судового збору не отримував.

14 листопада 2023 року представник ТОВ «Порше Мобіліті» звернувся до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою, де просив повідомити: коли та на яку адресу були направлені виконавчі документи по справі №199/8700/15, а також надати докази поштового направлення.

14 листопада 2023 року на електронну адресу представника ТОВ «Порше Мобіліті» (Стягувача) надійшла відповідь за №69920 від Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з повідомленням про те, що 23 червня 2022 року державний виконавець виніс постанову про повернення 2-х виконавчих документів стягувачу по справі №199/8700/15-ц, згідно з п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо було звернути стягнення і що копії постанов з виконавчими листами направлено стягувачу ТОВ «Порше Лізинг Україна» за адресою, зазначеною у виконавчому документі та в заяві стягувача, а саме: м. Київ, пр. Павла Тичини 1-В, рекомендованою кореспонденцією.

Тобто, копії постанов із виконавчими листами було направлено на ім`я отримувача ТОВ «Порше Лізинг Україна», а не ТОВ «Порше Мобіліті», яке не є стягувачем за виконавчими листами по справі №199/8700/15-ц, тобто ДВС направив зовсім іншій юридичній особі виконавчі документи.

Відтак, у зв`язку з помилковим направленням Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вказаних виконавчих документів на ім`я ТОВ «Порше Лізинг Україна», виконавчі листи не були отримані стягувачем ТОВ «Порше Мобіліті», таким чином, представник заявника вважає виконавчі листи втрачені при пересилці.

На вказані обставини ТОВ «Порше Мобіліті» вказує і в апеляційній скарзі.

Згідно з статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76,77,78,79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів наголошує на тому, що до заяви про видачу дублікату виконавчого листа ТОВ «Порше Мобіліті» було долучено виключно 2 платіжні квитанції про оплату судового зору від 30 листопада 2023 року, витяг із ЄДРСР постанова Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року по справі № 199/870/15-ц; докази направлення ОСОБА_1 , копія опису цінного листа та квитанція АТ "Укрпошта" від 28 грудня 2023 року, копія довіреності представника (т. 3, а.с. 185-187,188,189,190-193,194,195).

Тобто заявником суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів щодо безумовної втрати виконавчих листів та взагалі жодних доказів, вказаним у заяві обставинам стосовно втрати виконавчих листів.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що долучена вже до апеляційної скарги ТОВ «ПоршеМобіліті» відповідь за №69920від Амур-Нижньодніпровськоговідділу державноївиконавчої службиу містіДніпрі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса) (т. 4 а.с.9) не може бути прийнята до уваги колегією суддів, з огляду на наступне.

У пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №145/474/17 (провадження №61-35488св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі №346/5603/17 (провадження №61-41031св18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі №404/251/17 (провадження №61-13405св18).

Надаючи відповідний доказ суду апеляційної інстанції без попереднього його надання для оцінки судом першої інстанції, апелянт поважність причин неподання до суду першої інстанції вказаного доказу не зазначає, в той же час колегія суддів зауважує, що цивільне процесуальне судочинство здійснюється, зокрема, на основі принципів змагальності та диспозитивності, що знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом або витребування відповідних доказів у сторін, які в силу вимог процесуального закону повинні самостійно довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, зокрема шляхом подання відповідних доказів, в той час як суд тільки оцінює надані сторонами матеріали.

Таким чином, враховуючи ненаведення апелянтом поважності причин неподання відповідного доказу до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 367 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи питання щодо видачі дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи з цього питання, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати листа ТОВ «Порше Мобіліті» по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» залишити без задоволення.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Е.Л. Демченко

М.М. Пищида