Постанова

від 22.01.2025 по справі 199/8700/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

справа № 199/8700/15-ц

провадження № 61-9121св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року у складі судді Якименко Л. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Демченко Е. Л., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2017 року у цій справі у задоволенні позову ТОВ «Порше Мобіліті» відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2017 року скасовано та задоволено частково позов ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 та стягнуто з нього на користь товариства заборгованість за кредитним договором від 24 лютого 2012 року № 50003291 станом на 27 жовтня 2015 року у загальному розмірі 435 586,7 грн та судовий збір у розмірі 13 720,5 грн.

На виконання вказаної постанови 06 травня 2019 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська видано два виконавчі листи.

У вересні 2021 року представник ТОВ «Порше Мобіліті» звернувся із заявами про відкриття виконавчого провадження та виконавчими листами до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

На виконанні у Амур-Нижньодніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебували виконавчі провадження № 67343958 та № 67344043

23 червня 2022 року державний виконавець виніс постанови про повернення виконавчих документі стягувачу згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо було звернути стягнення.

Товариство вказувало, що копії постанов від 23 червня 2022 року та оригінали виконавчих листів у цій справі не отримувало.

14 листопада 2023 року представник ТОВ «Порше Мобіліті» звернувся до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою, в якій просив повідомити, коли та на яку адресу були направлені виконавчі документи, а також надати докази поштового направлення.

14 листопада 2023 року на електронну адресу товариства надійшла відповідь № 69920 від Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з повідомленням про те, що 23 червня 2022 року державний виконавець виніс постанови про повернення двох виконавчих документів стягувачу у справі № 199/8700/15-ц у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо було звернути стягнення, і що копії постанов з виконавчими листами направлено стягувачу - ТОВ «Порше Лізинг Україна» рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі та у заяві стягувача, а саме: м. Київ, пр. Павла Тичини 1-В.

Копії постанов із виконавчими листами було направлено на ім`я отримувача ТОВ «Порше Лізинг Україна», а не ТОВ «Порше Мобіліті», яке не є стягувачем за виконавчими листами у справі, тобто державний виконавець направив виконавчі листи іншій юридичній особі.

Відтак, у зв`язку з помилковим направленням Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вказаних виконавчих документів на ім`я ТОВ «Порше Лізинг Україна», виконавчі листи не були отримані стягувачем - ТОВ «Порше Мобіліті», отже, виконавчі листи втрачені при пересилці.

Ураховуючи наведене, ТОВ «Порше Мобіліті» просило суд видати дублікати виконавчих листів на виконання судового рішення про стягнення коштів.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, у задоволенні заяви ТОВ «Порше Мобіліті» про видачу дублікатів виконавчих листів відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про втрату виконавчих листів у справі № 199/8700/15. При цьому, заявником не здійснено активних дій для реалізації своїх прав у частині встановлення та з`ясування обставин втрати виконавчих документів.

При цьому, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги долученоїдо апеляційної скарги ТОВ «Порше Мобіліті» відповіді № 69920 від Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), оскільки, надаючи відповідний доказ суду апеляційної інстанції без попереднього його надання для оцінки судом першої інстанції, апелянт поважність причин неподання до суду першої інстанції вказаного доказу не зазначив.

Суди послалися на судову практику Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у червні 2024 року, ТОВ «Порше Мобіліті», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким заяву ТОВ «Порше Мобіліті» про видачу дублікатів виконавчих листів задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовані фактичні обставини справи, неправильно досліджені та оцінені наявні у справі докази. Звертає увагу на те, що виконавчі листи у справі № 199/8700/15-ц були втрачені при пересилці, що підтверджується листом Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14 листопада 2023 року, оскільки копії постанов про повернення виконавчих документів разом із виконавчими листами було направлено на ім`я іншого отримувача - ТОВ «Порше Лізинг Україна», яке не є стягувачем за виконавчими листами у справі №199/8700/15-ц, тобто державний виконавець направив іншій юридичній особі виконавчі документи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує про те, що викладені в ній доводи не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, оскільки заявником не доведено факт втрати виконавчих листів, тому просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 41-43 постанови від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20), у пунктах 20-22 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22), колегія суддів залишає без розгляду подані у серпні 2024 року ТОВ «Порше Мобіліті» письмові пояснення у справі, оскільки вони по суті є штучним поданням доповнень до касаційної скарги поза межами визначеного процесуального строку.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2024 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

16 серпня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2025 року справу призначено до розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ «Порше Мобіліті» підлягаєчастковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції ґарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Відповідно до § 51-53 рішення ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Відповідно до положень пунктів 3, 4 розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень», виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.

Звертаючись до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, заявник вказував, що державний виконавець, повертаючи виконавчі документи без виконання, надіслав їх не стягувачу - ТОВ «Порше Мобіліті», а іншій юридичній особі - ТОВ «Порше Лізинг Україна», тобто, їх було втрачено при пересилці.

Залишаючи ухвалу суду першої інстанції, якою у задоволенні заяви було відмовлено, без змін, суд апеляційної інстанції не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, вказаних обставин не перевірив, при цьому відмовився приймати від заявника копію відповіді державного виконавця, яка містила інформацію про надіслання оригіналів виконавчих документів у цій справі.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на практику Верховного Суду, не звернув уваги та не врахував, що суд першої інстанції посилався на інші постанови Верховного Суду (від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц), відповідно до яких єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

При цьому, колегія суддів відхиляє заперечення ОСОБА_1 про те, що ТОВ «Порше Мобіліті» не довело, що відсутні відкриті виконавчі провадження з виконання рішення у цій справі, оскільки, заявляючи такі доводи, він сам не наводив даних про те, що такі виконавчі провадження існують. Його заперечення проти видачі дублікатів виконавчих листів щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили, розцінюються колегією суддів, як намагання ухилення від виконання рішення суду.

Посилання боржника на різну судову практику Верховного Суду щодо підстав та умов видачі дубліката виконавчого листа, є помилковим, так як суд касаційної інстанції у кожній конкретній справі з`ясовує обставини відсутності виконавчого листа у стягувача, на виконанні у виконавчій службі і ухвалює судове рішення залежно від наданих доказів і фактичних обставин.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, суд апеляційної інстанції не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, належно не встановив обставини, від яких залежить правильність вирішення питання про видачу дублікатів виконавчих листів, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому справу в оскаржуваній частині необхідно передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець