Ухвала

від 07.06.2024 по справі 159/3028/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/3028/24

Провадження № 1-кс/159/1189/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м. Ковель

Слідчий суддяКовельського міськрайонногосуду Волинськоїобласті ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 ,представників власникамайна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розглянувши клопотанняслідчого СВКовельського РУПГУНП уВолинській областілейтенанта поліції ОСОБА_4 про арештмайна укримінальному провадженні,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42024032110000013за ознакамискладу кримінальнихправопорушень,передбачених ч.ч.2,4ст.246,ч.ч.3,4ст.358КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Ковельського міськрайонного суду Волинської надійшло клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024032110000013 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 246, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Представники власника майна в судовому засіданні частково заперечували проти задоволення клопотання, просили залишити право користування причепом за ТОВ «Західні лісові ресурси», та зобов`язались надати причіп на першу вимогу слідчого, прокурора чи суду.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Слідчим суддеювстановлено,щозафактом організації суб`єктами підприємницької діяльності незаконної схеми закупівлі та подальшої реалізації лісу кругляку без документів щодо його походження, що спричинило тяжкі наслідки.

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до вимог ч. ч. 1,4 ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2024 року за №42024032110000013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 4 ст. 246 ч. 3, 4 ст. 358 КК України та розпочато досудове розслідування.

22.05.2024 в період з 21:00 год по 21:45 год слідчим СВ Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції ОСОБА_7 під час огляду місця події на автодорозі сполученням «Велицьк-Підріжжя» на узбіччі було виявлено деревину дров`яну «сосна», кількістю 153 колоди, довжиною близько 4,8 м., діаметром близько 20-40 см., яка знаходилась у причепі з державним номерним знаком НОМЕР_1 , вантажного автомобілю марки «RENAULT» з державним номерним знаком НОМЕР_2 НА.

Постановою слідчого СВ КовельськогоРУП ГУНПу Волинськійобласті ОСОБА_4 від 04.06.2024 вилучений причіп, державний номерний знак НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Також з врахуванням визначеної ст. 3 КПК України ролі слідчого судді в кримінальному провадженні щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні та врахуванням визначених ст. 173 КПК України обставин, які мають враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя має оцінити чи виправдовують потреби досудового розслідування такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні про арешт майна, та чи розумні і співрозмірні запропоновані в клопотанні обмеження прав власника завданням кримінального провадження.

Автомобільний причіп може бути речовим доказом кримінального правопорушення, як знаряддя, за допомогою якого перевозились колоди дерев, тому такий причіп має бути збережений в якості речового доказу.

Проте клопотанням не підтверджується те, що в разі залишення причепа у користуванні його володільця, він буде прихований, знищений тощо.

Натомість відповідно до ч.4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Таким чином, з метою забезпечення балансу між інтересами володільця вказаного речового доказу та визначеними ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження та інтересами досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що слід накласти арешт на причіпшляхом заборони відчуження, розпорядженняюридичним та фізичним особам, залишивши право користування за ТОВ «Західні лісові ресурси», а також стороною обвинувачення виключно для виконання завдань кримінального провадження, що забезпечить реалізацію прав володільця на користування та володіння майном та забезпечить збереження вказаного майна в якості речового доказу по вказаному кримінальному провадженню в інтересах досудового розслідування.

Оскільки слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність арешту причепа, але лише в частині заборони на його відчуження та розпорядження без заборони на користування, то таке майно має бути повернуте володільцю, в якого воно було тимчасово вилучене.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке 22.05.2024 було вилучено в ході огляду місця події на автодорозі сполученням «Велицьк-Підріжжя» Ковельського району Волинської області, а саме на:

-причіп з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN -ТЗ : НОМЕР_3 , марки SCHMITZ який належить ТОВ «Західні лісові ресурси» -заборонивши його відчуження, розпорядженняюридичним та фізичним особам, залишивши право користування за ТОВ «Західні лісові ресурси», а також стороною обвинувачення виключно для виконання завдань кримінального провадження.

Зобов`язати ТОВ «Західнілісові ресурси» надати причіп з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN -ТЗ : НОМЕР_3 , марки SCHMITZ на першу вимогу дізнавача, слідчого, прокурора для проведення відповідних слідчих дій.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст проголошено 11.06.2024 о 16 год 45 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1