Постанова

від 05.06.2024 по справі 640/17093/16-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 640/17093/16-ц Номер провадження 22-ц/814/1602/24Головуючий у 1-й інстанції Нев`ядомський Д.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О.І., Прядкіної О. В.,

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2017 року у складі судді Нев?ядомського Д. В.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус», про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в сумі 67756,42 грн та судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 19 грудня 2014 року близько 16 год. 35 хв. в м. Харкові по вул. Сумській, 132, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної відстані та допустила зіткнення з автомобілем Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , після чого останній автомобіль зіткнувся з автомобілем Chery, д.н.з. НОМЕР_3 , а автомобіль Chery з автомобілем Ford, д.н.з. НОМЕР_4 , автомобіль Ford зіткнувся з автомобілем Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_5 . Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2015, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 04.03.2015, винною у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_1 .

Внаслідок зазначеного ДТП автомобілю Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_5 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_3 , було нанесено пошкодження.

Відповідно до висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центра при ГУМВС України Харківської області № 2 від 03.02.2015 вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_5 внаслідок ДТП, складає 67 756,42 грн.

Оскільки автомобільвідповідача AudiQ5,д.н.з. НОМЕР_1 не бувзастрахований,чим порушеновимоги статті21Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів»,що вбачаєтьсяз централізованоїбази данихМТСБУ,тому відшкодовуватишкоду позивачув повномуобсязі повиннавідповідач ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 березня 2017 року залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ПрАТ «Страхова компанія «Статус» (а. с. 73 т. 1)

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 67756,42 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 677,56 грн.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Шипенко М. С. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом не з`ясовано на підставі належних та допустимих доказів того, що шкода позивачу заподіяна саме в результаті ДТП, що мала місце 19.12.2014, що таку шкоду заподіяно безпосередньо відповідачем, тобто безпосередній причинний зв`язок між порушенням відповідачем ПДР та заподіяною шкодою позивачу.

Вказує, що учасниками ДТП стали декілька автомобілів, а постановою суду не виключається винуватість інших учасників ДТП. З метою встановлення об`єктивних даних щодо дорожньої обстановки відповідачем двічі заявлялися клопотання про призначення комплексної автотоварознавчої та автотехнічної експертизи, які були необґрунтовано залишені без задоволення судом першої інстанції, який послався як на підтвердження вини відповідача лише на постанову у справі № 640/46/15-п.

У своєму відзиві позивач ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.

На підставірозпорядження голови Верховного Суду від 25.03.2022 № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей)» справу було передано за підсудністю до Полтавського апеляційного суду.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

За правилами частин першої, другої статті 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що 19 грудня 2014 року близько 16 год. 35 хв. по вул. Сумській, 132, в м. Харкові ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотрималась безпечної дистанції та не вжила заходів до негайної зупинки автомобіля після зміни дорожньої обстановки, допустила зіткнення з автомобілем Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , після чого автомобіль Toyota зіткнувся з автомобілем Chery, д.н.з. НОМЕР_3 , автомобіль Chery з автомобілем Ford, д.н.з. НОМЕР_4 , а автомобіль Ford зіткнувся з автомобілем Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_5 , внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 29 січня 2015 року у справі № 640/46/15-п, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 04 березня 2015 року, за вказаним фактом ДТП ОСОБА_1 було визнано винною у порушенні пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 400 грн в дохід держави (а. с. 5, 6-9, т. 1).

За правилами частини шостої статті 82 ЦПК України постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову, у питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З метою встановлення розміру збитків (шкоди), спричиненого власнику транспортного засобу Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_5 внаслідок ДТП, яке сталося 19.12.2014, ОСОБА_3 звернувся до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України Харківської області.

Згідно висновку спеціаліста № 2 від 03.02.2015 вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_5 внаслідок ДТП, яка сталася 19.12.2014, становить 67 756, 42 грн (а. с. 10-32, т. 1).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що призвело до спричинення позивачу матеріальних збитків у вигляді пошкодження належного йому автомобіля, які підлягають відшкодуванню відповідачем, як власником джерела підвищеної небезпеки, з вини якої завдано шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 лютого 2018 року за клопотанням адвоката Шипенка М. С. призначено у справі комплексну судово-технічну експертизу.

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21.12.2023 №№ 5528/18-52/5529/18-54, ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_5 можливо провести, однак встановити обсяг, характер і вартість цих робіт на дату оцінки не вдається за можливе. Також неможливо з технічної точки зору визначити швидкість руху автомобіля Audi Q5 та швидкість руху автомобіля Toyota у вказаних в питанні умовах (до, на момент та після зіткнення з автомобілем Audi).

У даній дорожній обстановці із врахуванням вказаних у питанні обставин розвитку пригоди, водіям автомобілів Audi Q5 ОСОБА_1 та Toyota ОСОБА_5 необхідно було діяти у відповідності до вимог п.п. 1.5 та 2.10 а). б). в) ПДР.

Враховуючи попутній характер руху автомобілів Audi та Toyota до моменту зіткнення, а також те, що на момент зіткнення автомобіль Toyota знаходився у рухомому стані, технічна можливість у водія автомобіля Audi ОСОБА_1 уникнення зіткнення з автомобілем Toyota забезпечувалася шляхом дотримання нею безпечної дистанції та своєчасному застосуванні гальмування в момент змінення дорожньої обстановки (гальмування автомобіля Toyota, що рухався попереду).

Технічна можливість з боку водія автомобіля Toyota ОСОБА_5 забезпечувалась дотриманням нею вимог п.п. 1.5 та 2.10. а) ПДР для невиконання яких у вказаного водія не було перешкод технічного характеру.

В даній дорожній обстановці, із урахуванням встановлених обставин взаємного зближення автомобіля Toyota з автомобілем Chery, що рухався попереду, для оцінки дій водія ОСОБА_5 щодо відповідності їх вимогам п.п. 1.5 та 2.10 а). б). в) ПДР та водія ОСОБА_6 щодо відповідності їх вимогам п. 13.1 ПДР спеціальних знань в області автотехніки непотрібно.

Оскільки у даних обставинах автомобілі Ford та Volkswagen на момент зіткнення знаходились у нерухомому стані, з технічної точки зору неможливо встановити найменшу безпечну дистанцію між цими автомобілями та величину безпечної дистанції між автомобілем Chery та Ford.

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 1188 ЦК України).

Таким чином, у разі завдання шкоди внаслідок ДТП за участю кількох автомобілів, зобов`язання з відшкодування шкоди виникає на загальних підставах, визначених статтею 1166 ЦК України, за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

При цьому за змістом частини другої статті 1166 ЦК України у таких випадках діє презумпція вини завдавача шкоди, що покладає на відповідача обов`язок довести, що шкоди завдано не з його вини. Відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, докази спростування своєї вини має надати відповідач.

По справі встановлено та підтверджується наявними доказами, що безпосереднім винуватцем ДТП, внаслідок якої 19 грудня 2014 року було пошкоджено автомобіль позивача, є відповідач ОСОБА_1 , яка керуючи автомобілем Audi не дотрималась безпечної дистанції та не вжила заходів до своєчасного гальмування та негайної зупинки автомобіля в момент змінення дорожньої обстановки під час гальмування автомобіля Toyota під керуванням водія ОСОБА_5 , що рухався попереду, допустила з ним зіткнення, що спричинило подальше зіткнення інших транспортних засобів, які знаходились попереду в одній смузі руху, аж до автомобіля позивача ОСОБА_3 Volkswagen, який у момент зіткнення знаходився у нерухомому стані.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача, що шкоди позивачу було завдано внаслідок дій й інших водіїв, які не дотримались правил дорожнього руху щодо безпечної дистанції, відхиляються апеляційним судом як безпідставні, оскільки наданими по справі доказами не встановлено наявність безпосереднього причинного зв`язку між діями інших учасників ДТП та завданою позивачеві шкодою, що є обов`язковою умовою деліктного зобов`язання.

На відміну від інших учасників ДТП протиправна поведінка відповідача ОСОБА_1 , а саме: порушення нею вимог пункту 13.1 ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, встановлена постановою Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2015 у справі № 640/46/15-п про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП, якою також встановлено вину відповідача у спричиненні ДТП, що було підтверджено і при перегляді даного судового рішення Апеляційним судом Харківської області, який встановив, що висновки суду щодо наявності вини в діях ОСОБА_1 належним чином обґрунтовані та не підлягають скасуванню.

Висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21.12.2023 №№ 5528/18-52/5529/18-54 неправомірності поведінки інших водіїв, у зв`язку з чим відбулася вказана взаємодія транспортних засобів та була завдана шкода позивачу, не доводять. Лише вказівка на те, що суд може самостійно встановити факт недотримання водієм автомобіля Toyota ОСОБА_5 вимог п.п. 1.5 та 2.10 а). б). в) ПДР та водієм автомобіля Chery ОСОБА_6 вимог п. 13.1 ПДР, що не потребує спеціальних автотехнічних знань, за відсутності доказів причинно-наслідкового зв`язку, не є достатнім для покладення на таких водіїв відповідальності за спричинення позивачеві матеріальних збитків.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надавши оцінку висновку спеціаліста з визначення вартості матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_5 внаслідок ДТП, яка сталася 19.12.2014, виконаного кваліфікованим судовим експертом НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області на замовлення ОСОБА_3 , що не суперечить вимогам статей 76, 95, 106 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначена майнова шкода підлягає відшкодуванню відповідачем ОСОБА_1 , винні дії якої знаходяться у прямому причинному зв`язку із завданою майновою шкодою. Розмір матеріального збитку, який складається із вартості відновлювального ремонту автомобіля - 55907,80 грн та втрати товарної вартості - 11848,62 грн, що зазнає чи може зазнати позивач для відновлення свого порушеного права, відповідачем в установленому порядку не спростований, доказів, що розмір такого збитку не відповідає характеру пошкоджень автомобіля суду не надано та відповідних обставин не доведено, тому доводи апеляційної скарги представника відповідача і в цій частині є безпідставними.

Встановлено та вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги відповідача цих висновків не спростовують, тому колегія суддів залишає апеляційну скаргу представника відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна