Ухвала

від 14.06.2024 по справі 759/21737/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 червня 2024 року

м. Київ

справа № 759/21737/19

провадження № 61-8077ск24

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у справі за позовом Київської міської ради до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ганчук Юлії Ярославівни, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Радченко Альони Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання недійсними договорів дарування, свідоцтва про право власності, визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності,

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2024 року Київська міська рада засобами поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанцій скасувати постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року та залишити в силі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Із матеріалів касаційного провадження вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 24 квітня 2024 року, повний текст складено 29 квітня 2024 року. Касаційну скаргу заявник направив до Верховного Суду 31 травня 2024 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі Київська міська рада просить поновити строк на касаційне оскарженняпостанови Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року, та вказує, що копію оскаржуваного судового рішення міська рада отримала 01 травня 2024 року.

Однак, до касаційної скарги заявник не надає належних і допустимих доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме, доказів на підтвердження отримання копії повного тесту постанови Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року.

Картка руху документа, долучена заявником до касаційної скарги, не може бути належним доказом на підтвердження дати надходження оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до електронного кабінету заявника.

У пункті 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

На стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

У зв`язку із наведеним вище, заявнику слід направити на адресу касаційного суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу отримання копії постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

У частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Київська міська рада звернулася до суду з позовом у листопаді 2019 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2019 року становить 1 921,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»).

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору, що дорівнює 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

У частині четвертій статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі, подання скарги (заяви) про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З огляду на зазначене, за подачу касаційної скарги у цій справі, заявнику необхідно сплатити судовий збір, який становить 23 052,00 грн ((1 921,00 грн х 6) х 200% = 23 052,00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату.

18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким змінено редакцію, зокрема, частини шостої статті 14 ЦПК України.

Згідно із частиною шостою статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Обов`язкова реєстрація юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20 лютого 2024 року.

Також, відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає касаційну скаргу.

Однак, відомостей щодо наявності електронного кабінету у заявника в касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовується стаття 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Касаційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням заявнику строку усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі неподання заяви для поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко