Рішення

від 10.06.2024 по справі 922/5214/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024м. ХарківСправа № 922/5214/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Махлай Б.В.

за участю представників учасників процесу:

позивача: Шовков О.С., адвокат, ордер серія АН № 1283729 від 31.10.2023 р.,

першої третьої особи: не з`явився,

другої третьої особи: не з`явився,

відповідача: Міліруд Є.О., адвокат, ордер серія АХ № 1127422 від 24.04.2023 р.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАН», місто Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , місто Київ, Вакім Еліас Юссеф, місто Харків,

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВИСОТА», місто Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАН», звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВИСОТА», про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 117 328,00 грн. та витрат на проведення будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 20 593,00 грн.

1. РУХ СПРАВИ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18 грудня 2023 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАН» до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/5214/23. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/5214/23 підготовче провадження і призначено підготовче засідання. 18 грудня 2023 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, частково задоволено клопотання позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАН», про витребування доказів, що є додатком до позову (вх. № 5214/23). Витребувано у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВИСОТА» копію статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВИСОТА». Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18 січня 2024 року продовжено, за ініціативою суду, відповідачу строк на подання витребуваних доказів. Долучено до матеріалів справи витребувані докази - копію статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВИСОТА». Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 25 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відносно реалізації сторонами свого права на подання заяв по суті справи: відповідачем надано відзив (вх. № 2599 від 29 січня 2024 року), що прийнятий до розгляду із долученням до матеріалів справи ухвалою Господарського суду Харківської області від 06 лютого 2024 року; позивачем надано відповідь на відзив (вх. № 4326 від 15 лютого 2024 року), що прийнята до розгляду із долученням до матеріалів справи протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 19 лютого 2024 року; відповідачем - заперечення на відповідь на відзив (вх. № 5880 від 04 березня 2024 року), що прийняті до розгляду із долученням до матеріалів справи ухвалою Господарського суду Харківської області від 15 березня 2024 року. Треті особи не скористалися своїм правом на подання заяви по суті справи.

При цьому, суд зазначає, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегульовані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд констатує про те, що встановлений статтями 177, 195 ГПК України строк не є розумним у зв`язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, наявність загрози, поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні тривоги, які впливають на проведення судових засідань, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів міста Харкова та Харківської області (керованими боєприпасами, КАБ, С-300 та ін., що може повністю покривати місто Харків та будь-який район), відсутність електроенергії, у зв`язку з пошкодженням обладнання, після масованих ракетних обстрілів росії (майже знищено всі основні енергетичні об`єкти, які живлять місто), неможливість проведення судових засідань з метою створення умов безпеки учасникам процесу. Крім того, суд звертає увагу, що встановлений ст. 177 ГПК України строк також не є розумним в даному випадку, адже судом створювалися умови відповідачу для реалізації своїх прав щодо подання заяв по суті справи. За таких обставин, суд мав забезпечити змагальність та рівність учасників процесу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II). Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав, що передбачені ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

2. ОПИС ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Як зазначено у позовній заяві, 07 лютого 2021 року стався розрив комунікаційної труби (стояк труби теплопостачання) на рівні другого поверху в приміщенні за адресою: вул. Вернандського, 1, м. Харків, внаслідок чого гарячою водою залиті приміщення першого та другого поверху, які належать на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що був складений відповідний акт від 07.02.2021 року. Зазначені приміщення знаходяться у володінні ТОВ «АМАН» та частково передані в оренду адвокату Ізовітовій Л.П. та ТОВ «ХУМАНА-ХАРКІВ». Вказана подія призвела до залиття та пошкодження приміщення та речей ТОВ «АМАН», адвоката Ізовітової Л.П. (офісні меблі та картини) та ТОВ «ХУМАНА-ХАРКІВ» (одяг та взуття), які орендують там приміщення. На думку позивача, забезпечення утримання та експлуатація зазначеної труби теплопостачання та інших комунікацій будинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється відповідачем. На телефонні виклики представники (керівництво) відповідача відмовились з`явитися, мотивуючи тим, що у вихідний день вони не працюють. Сантехнік ОСББ «ВИСОТА» Недов Г.В. зміг перекрити розірваний стояк комунікаційної труби теплопостачання лише через тривалий час, так як перебував за містом. 07 лютого 2021 року складено акт за підписами директора ТОВ «Аман» ОСОБА_2 , адвоката Ізовітової Лідії Павлівни та генерального директора ТОВ «Хумана Харків» Шилової К.М. щодо означеної вище події. 08 лютого 2021 року, тобто в робочий день, складено ще один Акт про залиття, за змістом аналогічний першому, який було запропоновано підписати керівнику ОСББ «Висота». У зв`язку із немотивованою відмовою останнього підписати Акт про залиття від 08.02.2021 року, складено 08.02.2021 року акт з приводу відмови підписати акт про залиття. При цьому, і Акт про залиття від 08.02.2021 року, і Акт від 08.02.2021 року з приводу відмови підписати акт про залиття підписав сантехнік ОСББ «Висота» Недов Г.В. Власниками вищезазначених нежитлових приміщень, в яких відбулося залиття, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Згідно із діючим законодавством, право на відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, має власник (ч. 3 ст. 386 ЦК України) та/або особи, які мають речове право на чуже майно (статті 396 ЦК України). Відповідно до п. 9.4. Статуту ТОВ «Аман», учасники ТОВ здійснили внески до статутного капіталу ТОВ у формі права користування майном. Так, у ОСОБА_2 форма внеску: право користування майном, яке занаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 4/10 частини певних нежитлових приміщень, що зазначені на 2 (другому) аркуші позову. У ОСОБА_1 форма внеску: право користування майном, яке занаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 6/10 частини певних нежитлових приміщень, що зазначені на 2 (другому) аркуші позову. Таким чином, на думку позивача, ТОВ «АМАН» є користувачем вищевказаний нежитлових приміщень та здійснює володіння ними в установленому діючим законодавством порядку, що підтверджується належними доказами. З посиланням на відповідне законодавство, позивач вважає, що вказана ситуація із залиттям призвела до значного пошкодження приміщень та речей вищевказаний осіб та змусила останніх, з метою відшкодування збитків, які були спричинені неналежним доглядом за майном, належних ОСББ «ВИСОТА» комунікацій, а також бездіяльністю представників ОСББ «ВИСОТА», провести експертно-будівельну оцінку таких збитків ННЦ «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса». Висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 8047 від 10.09.2021 року встановлено загальний розмір збитку 117 328,00 грн. Крім того, за оплату послуг ННЦ «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса» ТОВ «АМАН» сплатило 20 593,00 грн. 27 вересня 2021 року ТОВ «АМАН» звернулося до відповідача з вимогою сплатити загальну суму збитків 137 921,00 грн у строк до 10 жовтня 2021 року. Як зазначає позивач, станом на цей час кошти відповідачем сплачені так і не були. У зв`язку із вищевикладеним, позивач заявляє до стягнення матеріальну шкоду в розмірі 117 328,00 грн. та 20 593,00 грн. витрат на проведення будівельно-технічного експертного дослідження.

29 січня 2024 року до суду від відповідача надійшов відзив (вх. № 2599). Відповідач не погоджується з доводами, що викладені у позовній заяві з огляду на наступне. По-перше, як зазнає відповідач, позивачем не правильно зазначено об`єкт аварії в комунікаційній мережі. Матеріали позову описують аварію на стояку труби теплопостачання на рівні другого поверху, хоча насправді аварія сталася на стояку гарячої води і не на рівні другого поверху, а на технічному поверсі, які належать на праві власності в частках 6/10 ОСОБА_1 та 4/10 ОСОБА_2 . По-друге, нежитлове приміщення технічного поверху загальною площею 250,4 кв.м., яке належить на праві власності в частках 6/10 ОСОБА_1 та 4/10 ОСОБА_2 , незаконно, без будь-якого дозволу та відома, переобладнано самими власниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під офісне приміщення. В ході переобладнання всі комунікаційні мережі, в тому числі і стояк гарячої води, зашиті гіпсокартоном та передані в подальшому в оренду та користування іншим суб`єктам господарювання, чим фактично обмежено можливість ОСББ «Висота» доступу до даного технічного поверху і грубо порушено вимоги п. п. 3.2.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій. По-третє, аварія 07 лютого 2021 року відбулась у вихідний день (неділя), однак наступного дня один з власників нежитлового приміщення ОСОБА_2 заборонив заміну пошкодженої частини труби гарячої води під стелею. 10 лютого 2021 року був складений акт виявлених дефектів. З даного акту також слідує, що в період з 08.02.2021 року по 10.02.2021 року власник нежитлового приміщення ОСОБА_2 не давав доступ для виконання ліквідації аварії, а саме заміни частини труби в стелі нежитлового приміщення. Після чого, 10 лютого 2021 року дозволив замінити кусок труби під стелею нежитлового приміщення. По-четверте, з приводу розміру збитків відповідач зазначає, що 09 лютого 2021 року директором ТОВ «Аман» ОСОБА_2 складено акт про розмір збитку 32 500,00 грн. для ремонту стелі, ремонту каркаса та монтажу, фарбування 30 кв.м. внаслідок розриву комунікаційної труби 07 лютого 2021 року. По-п`яте, за свідченням та опитуванням слюсаря-сантехніка ОСОБА_3 та голови правління ОСББ «Висота» ОСОБА_4 встановлено, що 07.07.2020 року був замінений стояк гарячої води та холодної води з квартири АДРЕСА_2 (над нежитловими приміщеннями позивача) скрізь офіси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і до підвального приміщення саме за вказівкою ОСОБА_2 . Більше того, саме ОСОБА_2 давав пластикові труби для заміни стояків холодної та гарячої води. З цього приводу у відповідача є припущення, що труби для заміни стояків були призначені лише для холодної води, а не гарячої, внаслідок чого в опалювальний сезон вона лопнула через 7 місяців, а саме 07 лютого 2021 року. З`ясовано, що в день аварії ОСОБА_3 особисто приїхав з дому на місце аварії до будинку АДРЕСА_1 та одразу закрив кран гарячої води та з`ясував, що лопнула пластикова труба, що йшла з квартири АДРЕСА_2 , яку раніше він сам і міняв. По-шосте, з приводу пошкодження майна ТОВ «Хумана Харків» відповідач зазначає, що згідно із наданих до позову доказів представником позивача надано договір оренди № 01122020 від 01.12.2020 року. Однак, поданий договір оренди має лише першу сторінку, а також останню сторінку. Тобто, з наданого договору не можливо встановити строк дії оренди, а тому даний доказ є неналежний та такий, що не може бути взятий до уваги. Приблизно така сама ситуація і з договору найму (оренди) частини права користування частиною нерухомого майна нежитлового приміщення, укладеного 07 березня 2014 року. Вказаний договір згідно із п. 3.1. договору припинив свою дію 07 вересня 2017 року.

15 лютого 2024 року позивачем до суду надано відповідь на відзив (вх. № 4326). Позивач зазначає, що з наданим відповідачем відзивом не згоден, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На переконання позивача, твердження відповідача про нібито здійснені позивачем незаконні переобладнання, ненадання відповідачеві доступу, надання труб (пластикових, неналежної якості і т. ін.), заборону на заміну труби, - не відповідають дійсності. Так, зокрема в «по-п`яте» у відзиві зазначено, що «у Відповідача є припущення, що труби для заміни стояків були призначені лише для холодної води». З цього приводу позивач зазначає, що доказування не може ґрунтуватись на здогадках та припущеннях. Відповідно до ст. 18 Закону України "Про ОСББ", відповідач має забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам. Які саме труби відповідач встановлював, чи належної вони якості, коли, та де він їх взяв, позивачу невідомо, однак саме відповідач несе відповідальність за те, щоб і труби були належної якості та встановлені були належним чином. Керівництво ТОВ «Аман» одразу звернулось до Відповідача з повідомленням про аварію та вимогою вжити відповідні заходи. Не допускати при цьому представників відповідача та не дозволяти заміну труби було би нелогічними діями, та не відповідало б інтересам і діям ТОВ. Жодної заборгованості Позивач перед Відповідачем не має, дані твердження не відповідають дійсності, та додані до відзиву розрахунки нібито заборгованості не зрозуміло яку мету переслідують. Відповідач, зокрема зазначає, що в Акті від 08.02.2021 року зазначено про відмову від підписання акту про залиття головою правління ОСББ «Висота» ОСОБА_5 . З цього приводу позивач зазначає, що відповідач не надає жодних документів позивачеві щодо своєї діяльності, та саме працівниками відповідача було повідомлено про відмову підписувати Акт про залиття, відмову керівника взагалі прийняти та вислухати представників позивача, та що в акті про відмову від підпису слід вказати ОСОБА_5 . При цьому і Акт про залиття від 08.02.2023 р., і Акт від 08.02.2021 р. з приводу відмови підписати акт про залиття, підписав сантехнік ОСББ «Висота» Недов Г.В. Також, позивач надає відповіді на запитання, що були поставлені відповідачем.

04 березня 2024 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 5880). Відносно обставини аварії відповідач зазначає, що позивач продовжує вводити суд в оману з приводу предмету виникнення аварії. З приводу переобладнання приміщення відповідач зазначає, що залиття відбулося не в приміщенні першого та другого поверху, як зазначив позивач, а саме технічного поверху, який було переобладнано під офіси і здавалися в оренду, про що зазначено позивачем в позові. Крім того, незаконне переобладнання технічного приміщення та взагалі належність на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 даних приміщень підтверджується висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/121-21/28267-ПЧ від 24.12.2021 року по цивільній справі № 646/8524/17. З приводу якості труб відповідач зазначає, що спростуванням тверджень позивача є покази свідка ОСОБА_6 , який з 14.02.2007 по 30.04.2023 року працював сантехніком ОСББ «Висота» та повідомив у заяві свідка від 01.03.2024, що 10.11.2017 року саме він на прохання власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_7 міняв стояк з гарячою водою з матеріалів самого ОСОБА_7 . Вказані доводи також підтверджуються показами свідків ОСОБА_8 в заяві свідка від 04.03.2024 року. З приводу не допуску представників ОСББ для ліквідації аварії відповідач зазначає, що ним надано неспростовні та належні докази у заявах свідка про те, що саме співвласник нежитлових приміщень, де сталося затоплення, не давав допуск слюсару-сантехніку для ліквідації наслідків аварії. З приводу висновку експерта та розміру завданого збитку відповідач вказує, що стороною позивача не надано жодного доказу фактичного понесених збитків внаслідок аварії, оскільки висновок експерта є оціночним рішенням конкретного спеціаліста в даній галузі, який наводить вартісну калькуляцію суми пошкодженого майна. При цьому, на думку відповідача, ним доведено, що шкода у вигляді пошкодженого майна, внаслідок затоплення нежитлових приміщень технічного поверху, сталась не з вини ОСББ «Висота». Окремо відповідач звертає, що він є неналежним відповідачем, адже позивачу достеменно відомо, що причиною залиття стала неякісна труба, яку дав власник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_7 . З приводу акту про відмову від підписання акту про залиття від 08.02.2021 року відповідач зазначає, що він є підробленим та таким, що не відповідає дійсності. Відносно заборгованості позивача перед відповідачем вказується, що до відзиву на позовну заяву надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 з оплати внесків на управління та утримання будинку та прибудинкових територій, яка станом на 01.11.2023 року становить 329 921,25 грн, а у ОСОБА_2 на ту саму дату заборгованість складає 379 192,75 грн. Вказана заборгованість співвласниками нежитлових приміщень не оплачується, наслідком чого не виконуються рішення загальних зборів ОСББ «Висота», в зв`язку із чим найближчим часом буде подані позовні заяви про стягнення вказаних сум в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

3. ВІДНОСНО ВИРІШЕННЯ СПОРУ ПО СУТІ

Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 07 лютого 2021 року стався розрив комунікаційної труби (стояка труби теплопостачання), що підтверджується актом від 07 лютого 2021 року, від 08 лютого 2021 року (підписаний з боку сантехніка відповідача ОСОБА_6 , посада та приналежність до ОСББ якого не заперечується відповідачем). Про наявність означеної події і не заперечується відповідачем, окрім зазначення про те, що стояк був не теплопостачання, а гарячої води. Як вбачається із акта про залиття від 08 лютого 2021 року, розрив стався на рівні другого поверху в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого гарячою водою залиті приміщення першого та другого поверху.

В матеріалах справи наявний висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 8047 від 10.09.2021 року на 4 (четвертому) аркуші якого зазначено, що під час натурного обстеження та дослідження наданих матеріалів встановлено, що нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 мають наступні ушкодження: в приміщеннях « 7» та « 14» спостерігається провисання на часткове руйнування стелі, що опоряджена гіпсокартоном. На відкосах, що опоряджені гіпсокартоном, спостерігаються сліди вологості та взуття; в приміщеннях « 49», « 51», « 48», « 50», « 53», « 54», « 91» спостерігаються плями та патьоки на стелях, що опоряджені плитами «Армстронг», місцями руйнування плит, в приміщенні « 49» спостерігається відставання шпалер від частини стелі, яка опоряджена гіпсокартонними листами. В приміщенні « 50» спостерігаються жовті плями та патьоки на частині стелі, що пофарбована та пофарбованих стінах.

Як вбачається із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 113308879, № 113297238, № 113292475 від 08 лютого 2018 року (станом на 08.02.2018 року) нежитлові приміщення 1-го поверху 37, 39, 40, 40а, 41-:-46, 46а, 47, 48-:-54 в літ. «А-14», 75, 1/2 частина приміщення № 74 загальною площею 14 кв.м., № 91, 92 літ. «А-14», технічного поверху № 5-18, 28 загальною площею 250,4 кв.м., нежитлові приміщення підвалу № 23, 23а, 23б, 23в, 23г, 24, 24а, 25-:-27, 27а, 27б, 28-:-33 по АДРЕСА_1 належать на праві власності третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Із означених же витягів вбачається, що користувачем означених приміщень є ТОВ «АМАН». Як вбачається із п. 9.4. Статуту, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснили внески до статутного капіталу у вигляді права користування вищезазначеними приміщеннями. Тобто, у статутному капіталі ТОВ наявне право користування означеними приміщеннями.

Позивач вважає, що спричинена йому шкода внаслідок розриву труби має бути відшкодована відповідачем, що «неналежно обслуговує системи ОСББ» (акт про залиття від 08 лютого 2021 року). З цього приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). (п. 1-2, ч. 2 ст. 22 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За змістом ст. 1166 згаданого Кодексу для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки, 2) збитків, 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини боржника. При цьому, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Означене вище повністю підтверджується і сталою судовою практикою. Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 564/973/19 зазначив наступне: «Розглядаючи спір про відшкодування завданої шкоди, суд повинен з`ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв`язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками. До істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а відповідач має спростувати наявність своєї вини». При цьому, суд звертає увагу, що хоча правовідносини у цій справі (№ 564/973/19) не є подібними до справи № 922/5214/23, водночас означений висновок зроблений не на підставі специфіки конкретних правовідносин, а враховуючи чинне законодавство.

Відносно аналізу одного із елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме: збитків.

Як вже зазначено вище, судом встановлено, що позивачу були завдані збитки, розмір яких визначених висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 8047 від 10.09.2021 року та становить 117 328,00 грн. Щодо посилання відповідача на те, що розмір збитків є занадто меншим від визначеного експертом та становить 32 500,00 грн, що підтверджується актом про збитки від 09 лютого 2021 року, складеного ТОВ «АМАН» Вакімом Е.Ю, суд зазначає наступне. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 є фаховим експертом в будівельно-оціночній галузі. Визначений в цьому акті певний розмір збитків є лише власним судженням ОСОБА_2 (ТОВ «АМАН») щодо ремонту стелі. При цьому, хоча є відповідне місце для підпису позивача, однак жоден із представників позивача не підписав цей акт, тобто не погодив розмір збитків. За таких обставин, суд зазначає про те, що у даному разі розмір збитків є належним чином підтвердженим висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 8047 від 10.09.2021 року.

Отже, судом встановлено наявність одного із елементів складу цивільного (господарського) правопорушення збитків.

Відносно аналізу наявності/відсутності протиправної поведінки відповідача, що призвела до заподіяння збитків.

Протиправна поведінка в цивільних (господарських) правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином. Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам. У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Відповідно до ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація стояк - вертикальний трубопровід усередині будинку, будівлі або споруди, що проходить через один або декілька поверхів, який подає воду через відгалуження до водорозбірних приладів та пожежних кран-комплектів або для відведення стічних вод від санітарно-технічних та інших приладів.

Із означеного вище можна зробити висновок, що будь-яке ОСББ, в тому числі і відповідач, зобов`язані утримувати лише СПІЛЬНЕ МАЙНО, до якого належать і стояки, за умови що вони обслуговують більше одного житлового або нежитлового приміщення. Як вбачається із матеріалів справи та пояснень сторін під час судових засідань, означений стояк проходить від самого найнижчого поверху багатоквартирного будинку та підіймається вверх на поверхи вище. Тобто, стояк, на якому відбувся розрив, належить до спільного майна, а отже обов`язок з його утримання належить відповідачу у відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

В свою чергу, у даній судові справі предметом позову є стягнення збитків. Тобто, важливим є встановлення не лише обов`язку утримувати спільне майно, яке наявне у відповідача у даній справі, а і наявність протиправної поведінки, тобто неналежне утримання майна. На переконання суду, в матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем протиправних дій (активна поведінка) або утримання від вчинення дій (бездіяльність), що стали наслідком розриву труби. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують ПРИЧИНУ виникнення розриву, наприклад, неналежне виконання відповідачем обов`язків з утримання, пошкодження труби третіми особами, самостійне пошкодження позивачем труби, тощо. Наданий до суду висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 8047 від 10.09.2021 року не містить причину виникнення розриву. Означена експертиза проведена виключно відносно встановлення розміру збитків. Натомість, в матеріалах справи відсутні належні доказ, що вказують на те, у зв`язку із якими подіями стався розрив труби, що призвів до завдання збитків позивачу. При цьому, з метою доведення наявності цього елемента складу цивільного (господарського) правопорушення позивач має довести, серед іншого, саме наявність протиправної поведінки відповідача та те, що саме протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною завдання збитків, які виникли у позивача, як безумовний наслідок такої протиправної поведінки. Наявність у відповідача обов`язку утримання стояка не може бути підставою для стягнення з нього збитків за будь-який розрив, що стався на стояку, адже такі пошкодження можуть бути внаслідок вчинення третіми особами протиправних дій, тощо.

Отже, позивачем не доведено наявність одного із обов`язкових елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме наявність протиправної поведінки. Враховуючи, що позивачем не доведено наявність обов`язкового елемента складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме протиправної поведінки, то суд констатує про відсутність і двох інших елементів складу, а саме причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, а також вини відповідача, адже останнім не вчинялась протиправна поведінка, а отже і не може бути причинного зв`язку і вини відповідача в цьому.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які звернення позивача (третіх осіб - власників) до відповідача з приводу неналежного виконання ним своїх обов`язків щодо обслуговування всього стояка і, зокрема, в частині, що стосується його розриву. Тобто, позивачем не доведено наявність неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків за законом, що призвели до розриву труби, а покладання збитків на відповідача за будь-який розрив комунікацій, що належать до спільного майна, у приміщеннях цього багатоквартирного будинку є неприпустимим.

Підсумовуючи, суд зазначає про те, що для стягнення із відповідача збитків, позивач мав довести наявність всіх 4 (чотирьох) елементів складу цивільного (господарського) правопорушення. Позивачем доведено, що йому завдані збитки внаслідок прориву стояка. Судом встановлено, що відповідач несе обов`язок утримання цієї труби (стояка), адже вона віднесена до спільного майна ОСББ. Натомість, позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів про те, що прорив труби стався внаслідок протиправної поведінки саме відповідача, а не інших осіб. Враховуючи відсутність у даному складі цивільного (господарського) правопорушення її обов`язкової ознаки протиправної поведінки відповідача, то суд констатує про відсутність причинного зв`язку і вини відповідача, які є, так би мовити, «похідними» від встановлення протиправної поведінки. За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволенні позовних вимог.

Також, суд зазначає, що у цьому рішенні не надавалася оцінка щодо можливої заборгованості позивача перед відповідачем щодо сплати внесків, а також не надавалася оцінка посиланням відповідача на те, що нежитлове приміщення технічного поверху загальною площею 250,4 кв.м., яке належить на праві власності в частках 6/10 ОСОБА_1 та 4/10 ОСОБА_2 , незаконно, без будь-якого дозволу та відома переобладнано самими власниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під офісне приміщення. Зазначені питання не є предметом позову та не входять до предмета доказування.

4. ВІДНОСНО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ

Таким чином, суд прийшов до висновку про повну відмову у задоволенні позовних вимог.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про відмову у задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на нього.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАН» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "17" червня 2024 р.

СуддяН.В. Калініченко