Ухвала

від 20.05.2024 по справі 758/12866/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12866/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в

м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 р. Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Відповідача ОСОБА_2 , в якому просила здійснити поділ спільного майна подружжя.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за час спільного проживання шлюбі з 04.10.2002 року по 19.09.2014 рік сторонами набуте наступне спільне майно: 1. Нежилі підвальні приміщення (в літ. А) з № 1 по № 10 (групи приміщень № 27) А, загальною площею 113,5 квадратних метрів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/4 квартири, нежилих приміщень з № 1 по № 18 (групи приміщень № 32) (в літ. А) загальною площею 183,10 квадратних метрів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 нежилих приміщень з № 1 по № 7 (групи приміщень № 55), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 61), № 1,2,3 (групи приміщень № 60) (в літ. А), загальною площею 249,90 квадратних метрів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль HONDA Accord (Хонда Акорд) 2004 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 . Крім того, Позивач вказує на те, що після розірвання шлюбу, Відповідач за час шлюбу в порушення норми ст. 65 СК України без її відома та волі постійно використовував спільні кошти для формування статутних капіталів господарських товариств, а саме: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська юридична колегія» (код за ЄДРПОУ 32380941). Зареєстроване 09.04.2003 року. Розмір внеску Відповідача до статутного фонду: 6 199,38 гривень; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Європа» (код за ЄДРПОУ 36335913). Зареєстроване 29.01.2009 року. Розмір внеску Відповідача до статутного фонду: 63 120,00 гривень; 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Український юридичний сервіс» (код за ЄДРПОУ 32770595). Зареєстроване 15.04.2004 року. Розмір внеску Відповідача до статутного фонду: 37 630,00 гривень; 4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостицький 1» (код за ЄДРПОУ 35394344). Зареєстроване 20.09.2007 року. Розмір внеску Відповідача до статутного фонду: 14 665,20 гривень; 5. Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Проект 1» (код за ЄДРПОУ 35331404). Зареєстроване 25.09.2007 року. Розмір внеску Відповідача до статутного фонду: 14 665,20 гривень; 6. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемексінвест» (код за ЄДРПОУ 34478166). Зареєстроване 30.06.2006 року. Розмір внеску Відповідача до статутного фонду: 333 333,33 гривень; 7. Товариство з обмеженою відповідальністю «МРК «Аквілон» (код за ЄДРПОУ 35464306). Зареєстроване 28.11.2007 року. Розмір внеску Відповідача до статутного фонду: 125 000,00 гривень; 8. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Груп» (код за ЄДРПОУ 36185101). Зареєстроване 16.10.2008 року. Розмір внеску Відповідача до статутного фонду: 13 625,00 гривень; 9. Товариство з обмеженою відповідальністю «Евро Групп» (код за ЄДРПОУ 35159180). Зареєстроване 18.05.2007 року. Розмір внеску Відповідача до статутного фонду: 10 500,00 гривень; 10. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр «Оренда» (код за ЄДРПОУ 37973051). Зареєстроване 10.01.2012 року. Позивач зазначає, що загальна вартість спільного нажитого з відповідачем рухомого і нерухомого майна становить 19 964 762,11 гривень, а її частка від спільної сумісної власності становить половину вказаної суми, тобто 9 982 381,05. З посиланням на ст.. 60,70,71 Сімейного кодексу України, позивач просила задовольнити її вимоги.

Заочним рішенням від 13 червня 2019 позов було задоволено у повному обсязі.

У жовтні 2019 р. до Подільського районного суду м.Києва надійшла заява, в якій відповідач ОСОБА_2 просив скасувати в порядку перегляду заочне рішення від 13.06.2019 р. по цивільній справі № 758/12866/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Одночасно відповідач просив поновити йому строк на подачу даної заяви, мотивуючи тим, що отримав поштою вищевказане рішення суду лише 18.10.2019 р.

Ухвалою від 12 листопада 2019 року поновлено відповідачу строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 13.06.2019 року по справі № 758/12866/17.

Ухвалою від 04 грудня 2019 року місто Київ скасовано заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 р. у цивільній справі № 758/12866/17. Ухвалено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 02 липня 2020 року за клопотанням сторін витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юр-Капінос А.Є. який знаходиться за адресою : 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 4 , матеріали нотаріальної справи по договору купівлі продажу частки у праві спільної часткової власності на нежилі приміщення від 26 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 6132,

Ухвалою від 24 січня 2021 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Галини Володимирівни (04070, м. Київ, вул. Щекавицька, 40/37) матеріали нотаріальної справи по договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 14 серпня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 373.

19.02.2020 р. Відповідачем поданий зустрічний позов, в якому Позивач за зустрічним позовом просить:

1) визнати ремонт, проведений в квартирі за адресою:

АДРЕСА_4 , спільною сумісною власністю подружжя та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 1/2 від вартості проведеного ремонту;

2) здійснити поділ рухомого майна подружжя (меблі, вбудована кухня, холодильник, посудомийна машина, пральна машина, бойлер, телевізор) або стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 1/2 від вартості рухомого майна, які є спільною сумісною власністю подружжя.

У січні 2021 року представник Позивача подала заяву про збільшення позовних вимог, у якій просила здійснити поділ спільного майна подружжя наступним чином: виділити із спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на легковий автомобіль HONDA Accord (Хонда Акорд), тип Сєдан-В, 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_3 ; об`єм двигуна 1998 кубічних сантиметрів; виділити зі спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на нежилих підвальних приміщень (в літ. А) з №1 по №10 (групи приміщень № 27), загальною площею 113,5 квадратних метрів за адресою АДРЕСА_1 ; в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 ,РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію частки у праві власності на частку нежилих приміщень з №1 по №18 (групи приміщень №32) (в літері А) загальною площею 183,10 квадратних метрів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 в розмірі - 104 000 (сто чотири тисячі) гривень 00 коп.; в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 ,РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію частки у праві власності на нежилих приміщень з № 1 по № 7 (групи приміщень № 55), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 61), № 1,2,3 (групи приміщень № 60) (в літ . А), загальною площею 249,90 квадратних метрів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , в розмірі - 311 000 (триста одинадцять тисяч) гривень 00коп.; в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 ,РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію частки у праві власності на частки нежилих приміщень з 1 по 14 (групи приміщень №35)( в літері А), загальною площею 212,20 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 , в розмірі - 273 155,50 грн. (двісті сімдесят три тисячі сто п`ятдесят п`ять гривень 50 коп.); стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 ,РНОКПП НОМЕР_4 ) грошову компенсацію в розмірі 456 356,06 гривень (чотириста п`ятдесят шість тисяч триста п`ятдесят шість гривень 06 коп.); судові витрати покласти на Відповідача та стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 ,РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 11350(одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 коп.

Ухвалою від 09 жовтня 2023 року підготовче провадження було закрито, справа призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача - адвокат Бойчун Н.Д. подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що підтримує позов та просить його задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, який є позивачем за зустрічним позовом, та його представник, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов не подано, заяву про розгляд справи без їх участі не подавали.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, в призначені на 24.04.2024 р. та 20.05.2024 р. судові засідання позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та/або його представник, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Отже, позивач, будучи у встановленому законом порядку належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання 20.05.2024 р. не з`явився, що є повторністю (тобто двічі поспіль), із заявами про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Тим самим, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №465/205/17, від 28 жовтня 2021 року у справі №465/6555/16-ц.

Системний аналіз п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України та положень ст.223 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явилися в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №558/9/18.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №757/23967/13-ц.

Як вбачається з матеріалів, справа тривалий час перебуває в провадженні суду, але після призначення експертизи сторона позивача за зустрічним відповідача не з`являлась в підготовчі засідання та не цікавилась рухом справи, а після закриття підготовчого провадження не з`являлась в жодне з судових засідань.

Крім того, сторона позивача за зустрічним позовом мала достеменну можливість бути обізнаними про час та місце розгляду справи, оскільки дана інформація є відкритою для учасників справи і міститься на сайті «Судова влада України» в мережі Інтернет.

Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на те, що позивачем за зустрічним позовом було допущено повторність (другої підряд) неявки в судове засідання, а заява про розгляд справи за відсутності позивачем за зустрічним позовом не подана і неявка позивача перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність залишення вищевказаного позову без розгляду на підставі ст.257 ч.1 п.3 ЦПК України в зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Залишення первісного позову без розгляду не позбавляє ОСОБА_2 права звернутись з аналогічними вимогами в установленому законом порядку в порядку самостійного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257 ч.1 п.3, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -

У Х В А Л И В :

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова