Ухвала

від 25.03.2019 по справі 758/12866/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12866/17

Категорія 47

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2019 року місто Київ

Подільський районний суд м.Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Мариненко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом про поділ майна подружжя

Ухвалою від 23.03.2018 р. провадження у вказаній справі відкрито.

Позивачем після відкриття провадження була подана заява про забезпечення позову, в якій позивач, посилаючись на те, що відповідач може продати майно, з приводу якого спір вирішується в судовому порядку, просила накласти арешт на нерухоме майно відповідача: на нежилі підвальні приміщення (в літ. А) з №1 по №10 (групи приміщень № 27) А, загальною площею 113,5 квадратних метрів за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 118824880000; на 1/2 нежилих приміщень з № 1 по № 7 (групи приміщень № 55), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 61), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 60) (в літ . А), загальною площею 249,90 квадратних метрів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 35803196; до набрання чинності рішенням у справі заборонити відповідачу у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вищевказаного майна.

Заява мотивована тим, що у телефонному режимі відповідач неодноразово зазначав, що все наявне у нього майно внесе до статутного капіталу господарських товариств, де він є засновником. У такому випадку існує ризик того, що даний факт може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду. Вважає, що оскільки вищеперераховане майно є спільною сумісною власністю Позивача і Відповідача, існує велика ймовірність факту того, що Позивач буде позбавлена можливості отримати компенсацію за свою частку, тому є необхідність у накладенні арешту на вищеперераховане спірне майно, що знаходится у фактичному володінні відповідача до вирішення питання у судовому порядку.

Тому, у позивача існують обґрунтовані підозри, що до моменту вирішення справи та до моменту виконання рішення (у випадку його задоволення) все належне відповідачу нерухоме майно буде відчужене, що унеможливить виконання рішення. Вказані обставини, на думку позивача, зумовлюють необхідність вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст.ст.149 ч., 150 ч.1ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має на звернутися до суду.

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Постановою Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову встановлено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно ст.150 ч.3 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Окрім того, суд враховує правову позицію ВС України, висловленої в Постанові від 03.07.2013 року № 6-61цс13, яка обов`язкова для всіх судів України з огляду на норму ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України.

17 липня 2007 року Україною було ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, тобто підписано міжнародний договір.

У відповідності до пункту b частини 3 статті 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, тобто ще одного міжнародного договору ратифікованого Україною, для тлумачення умов міжнародного договору використовується серед іншого наступна практика застосування договору.

Для Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод подальшою практикою застосування міжнародного договору є рішення Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий судовий розгляд.

У своєму рішенні по справі Immobiliare Saffi Європейський суд зазначав, що виконання судового рішення, ухваленого будь яким судом, повинно розглядатися в якості складової частини судового розгляду в розумінні статті 6.

Очевидним є той факт, що в разі продажу спірного майна виконання рішення суду про поділ майна подружжя значно затруднить виконання рішення суду, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.152 ч.1 ЦПК України встановлений арешт майна, що належить відповідачеві, є видом забезпечення позову.

Згідно з інформаційної д з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач є власником нерухомості, на яку просить накласти арешт позивач.

У зв`язку з чим, заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.153 ч.9 ЦПК України ухвала про накладення арешту підлягає негайному виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.149-150, 258-260, 353 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належать на праві власності ОСОБА_3 :

-нежилі підвальні приміщення (в літ. А) з №1 по №10 (групи приміщень № 27) А, загальною площею 113,5 квадратних метрів за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 118824880000.

-на 1/2 нежилих приміщень з № 1 по № 7 (групи приміщень № 55), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 61), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 60) (в літ . А), загальною площею 249,90 квадратних метрів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 35803196.

До набрання чинності рішенням у справі заборонити відповідачу у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вищевказаного майна.

За даною ухвалою є: стягувач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); боржник: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Копію ухвали надіслати позивачу для пред`явлення для виконання в установленому законом порядку і внесення відомостей до Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Копію ухвали після її виконання направити відповідачу.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - протягом розгляду цивільної справи. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

СуддяН. М. Ларіонова