Рішення

від 04.06.2024 по справі 922/2738/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024м. ХарківСправа № 922/2738/21 (922/4386/23)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу

за позовами 1. фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ); 2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" (61105, м.Харків, вул. Киргизька, буд. 19, код ЄДРПОУ 24288388), 2. Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) 3. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд 127, код ЄДРПОУ 00032112), 4. Державного підприємства "СЕТАМ" (01001, м.Київ, вул.Стрілецька, буд.4-6, код ЄДРПОУ 39958500), 5. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-В" (02002, м.Київ, вул.Андрея Шептицького Митрополита, буд. 4, код ЄДРПОУ 34758119), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, Харківська область, м.Харків, вул. Болбачана Петра, буд. 54, код ЄДРПОУ 39590621), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про визнання недійсним правочину в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш"за участю представників сторін:

позивача1, позивача2 - адвоката Яценко А.О.;

відповідача1 - не з`явився;

відповідача2 - не з`явився;

відповідача3 - Пасацька В.В. ;

відповідача4 - не з`явився;

відповідача5 - адвокат Богомазов П.С.;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-В" - не з`явився;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" - не з`явився;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 ОСОБА_3 - адвокат Розумовський О.С.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 12.08.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2021, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інженерний центр "Енергомаш", визнано вимоги ТОВ "Актив-В" у розмірі 569174,92 грн та 22700,00 грн витрат зі сплати збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ткаченка О.А., призначено попереднє засідання суду.

13.08.2021 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство № 67036.

Постановою Господарського суду Харківської області від 16.05.2023, крім іншого, визнано ТОВ "ІЦ "Енергомаш" банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ТОВ "ІЦ "Енергомаш" арбітражного керуючого Демчана О.І.

16.10.2023 до суду від фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича надійшла позовна заява, в якій останній просив суд :

1. визнати недійсним правочин купівлі-продажу - електронні торги від 03 липня 2023 року по продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» по лоту № 529293 з продажу обладнання майнового комплексу у кількості 74 одиниці, в тому числі газопроводу довжиною 1298,45м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , і який оформлений протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023, актом про проведені електронні торги № НОМЕР_8-1697/01-29 від 06 липня 2023;

2. визнати недійсним протокол проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023;

3. визнати недійсним акт про проведені електронні торги № НОМЕР_8-1697/01-29 від 06 липня 2023.

ФОП Василевський В.Я. оспорює багатосторонній правочин з продажу на електронному аукціоні ДП «Сетам» рухомого майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш», який був ініційований приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Турчиним А.А., покупцем реалізованого рухомого майна став ОСОБА_2 , а також протокол про проведення електронного аукціону і акт про проведені електронні торги, з підстав порушення його прав як особи, яка заявила грошові вимоги до банкрута і як особи, яка зареєструвалась для участі в електронних торгах.

Відповідно до ч. 2. ст. 7 КЗпБ України господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу позовної заяви між суддями (вхідний номер 4386/23 від 16.10.2023) позовну заяву передано на розгляд суду у складі судді Усатого В.О., який розглядає справу про банкрутство ТОВ "ІЦ "Енергомаш".

Ухвалою суду від 24.10.2023, крім іншого, прийнято позовну заяву Василевського Віктора Яковича (вхідний номер 4386/23 від 16.10.2023) до розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш". Відкрито провадження у справі 922/2738/21 (922/4386/23). Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

06.11.2023 до суду від позивача надійшло письмові доводи та міркування щодо правових підстав залучення до участі третіх осіб в порядку ст. 169 ГПК України (вх.№30159).

10.11.2023 до суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 30828).

13.11.2023 до суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання (вх.№30883), в якому останній просить суд залучити до участі у справі №922/2738/21 (922/4386/23) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1: засновника (учасника) ТОВ Інженерний центр «Енергомаш» ОСОБА_3 , адвоката Дітковського Андрія, адвоката Розумовського Олександра Сергійовича.

13.11.2023 до суду від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшов відзив (вх.№30990) на позовну заяву з додатками.

14.11.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача3 (вх.№31089) з додатками.

20.11.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№31680).

20.11.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням (вх.№31682).

22.11.2023 до суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі 922/2738/21 (922/4386/23) (вх.№32020).

22.11.2023 до суду від відповідача3 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі 922/2738/21 (922/4386/23) (вх.№32084).

Судове засідання, призначене на 23.11.2023 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Усатого В.О. на лікарняному.

Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов`язків судді, а саме після повернення судді з лікарняного, ухвалою суду від 29.11.2023 призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 19 грудня 2023 р. о 14:30 год.

08.12.2023 до суду від відповідача5 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№33900).

В судовому засіданні 19.12.2023 ухвалою суду, крім іншого, постановлено здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №922/2738/21 (922/4386/23) за правилами загального позовного провадження. Постановлено розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 16.01.2024 о 16:20 год.

До суду від ліквідатора ТОВ Інженерний центр «Енергомаш» арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича надійшли клопотання про долучення документів (вх.№294 від 04.01.2024, вх. №425 від 08.01.2024, вх.№997 від 12.01.2024).

В підготовчому засіданні 16.01.2024 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача3 Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вх.№32084 від 22.11.2023) про зупинення провадження у справі 922/2738/21 (922/4386/23).

В підготовчому засіданні 16.01.2024 ухвалою суду відмовлено у клопотанні ОСОБА_3 (вх.№30883 від 13.11.2023) про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору у справі №922/2738/21 (922/4386/23).

У підготовчому засіданні 16.01.2024 представник позивача конкретизував клопотання, викладене у позовній заяві, щодо залучення у даній справі третіх осіб, зокрема, щодо відсутності необхідності залучення у даній справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_3 як єдиного засновника ТОВ "ІЦ "Енергомаш", просив суд не розглядати вищезазначене клопотання в частині залучення останнього, оскільки рішення у даній справі, на думку останнього, жодним чином не вплине на його права або обов`язки.

З приводу вищевикладеного, суд зазначив, що учасники справи мають право, зокрема подавати заяви та клопотання, у тому числі і заяви і клопотання про залишення без розгляду чи відмову від раніше поданих заяв і клопотань (п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. За загальним правилом ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. У ч. 5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вирішив залишити клопотання позивача, викладене у позовній заяві, щодо залучення у даній справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 ОСОБА_3 без розгляду, що зафіксовано секретарем судового засідання в протоколі судового засідання.

Крім того, в підготовчому засіданні 16.01.2024 ухвалою суду клопотання позивача, викладене у позовній заяві - задоволено частково. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-В" (код ЄДРПОУ 34758119). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39590621). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Відкладено підготовче засідання на 13 лютого 2024 р. о 15:00 год.

17.01.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням (вх.№1455).

Ухвалою суду від 23.01.2024 заяву ТОВ "ІЦ "Енергомаш" ОСОБА_3 про зупинення провадження (вх.№32020 від 22.11.2023) у справі 922/2738/21 (922/4386/23) повернуто без розгляду.

25.01.2024 до суду від ОСОБА_3 надійшла заява про вступ у справу в якості 3-ї особи (вх.№2258).

13.02.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-В" надійшли письмові пояснення (вх.№3730).

Крім того, 03.01.2024 до Господарського суду Харківської області від фізичної особи ОСОБА_1 надійшла позовна заява, в якій останній просив суд:

1. визнати недійсним правочин купівлі-продажу - електронні торги від 03 липня 2023 року по продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» по лоту № 529293 з продажу обладнання майнового комплексу у кількості 74 одиниці, в тому числі газопроводу довжиною 1298,45м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , і який оформлений протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023, актом про проведені електронні торги № НОМЕР_8-1697/01-29 від 06 липня 2023;

2. визнати недійсним протокол проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023;

3. визнати недійсним акт про проведені електронні торги № НОМЕР_8-1697/01-29 від 06 липня 2023.

ОСОБА_1 оспорює багатосторонній правочин з продажу на електронному аукціоні ДП «Сетам» рухомого майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш», який був ініційований приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Турчиним А.А., покупцем реалізованого рухомого майна став ОСОБА_2 , а також протокол про проведення електронного аукціону і акт про проведені електронні торги, з підстав порушення його прав визнаного конкурсного кредитора у справі про банкрутство.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу позовної заяви між суддями (вхідний номер 49/24 від 03.01.2024) позовну заяву передано на розгляд суду у складі судді Усатого В.О., який розглядає справу про банкрутство ТОВ "ІЦ "Енергомаш".

Ухвалою суду від 08 січня 2024 року, крім іншого, прийнято позовну заяву ОСОБА_1 (вхідний номер 49/24 від 03.01.2024) до розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш". Відкрито провадження у справі №922/2738/21 (922/49/24). Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

22.01.2024 до суду у справі №922/2738/21 (922/49/24) від відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вх.№ 1929).

23.01.2024 до суду у справі №922/2738/21 (922/49/24) від відповідача3 Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вх.№2070).

25.01.2024 до суду у справі №922/2738/21 (922/49/24) від ОСОБА_3 надійшла заява (вх.№2335) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору .

29.01.2024 до суду у справі № 922/2738/21 (922/49/24) від відповідача5 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вх.№2589).

31.01.2024 до суду у справі №922/2738/21 (922/49/24) від відповідача3 Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшло клопотання (вх.№2764), в якому останній просив суд об`єднати в одне провадження у межах справи № 922/2738/21 про банкрутство ТОВ Інженерний центр «Енергомаш» справу за позовною заявою фізичної особи- підприємця Василевського Віктора Яковича про визнання недійсним правочин купівлі-продажу - електронні торги від 03 липня 2023 року по продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» по лоту № 529293 з продажу обладнання майнового комплексу у кількості 74 одиниці, в тому числі газопроводу довжиною 1298,45м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 і який оформлений протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023р., актом про проведені електронні торги № НОМЕР_8- 1697/01-29 від 06 липня 2023р.; визнання недійсним протокол проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023; визнання недійсним акт про проведені електронні торги № НОМЕР_8-1697/01-29 від 06 липня 2023 та позовну заяву ОСОБА_1 про визнання недійсним правочин купівлі- продажу - електронні торги від 03 липня 2023 року по продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» по лоту № 529293 з продажу обладнання майнового комплексу у кількості 74 одиниці, в тому числі газопроводу довжиною 1298,45м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 і який оформлений протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023, актом про проведені електронні торги № НОМЕР_8- 1697/01-29 від 06 липня 2023; Визнання недійсним протокол проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023; Визнання недійсним акт про проведені електронні торги № НОМЕР_8-1697/01-29 від 06 липня 2023.

01.02.2024 до суду у справі №922/2738/21 (922/49/24) від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача3 (вх.№2894) з додатками.

06.02.2024 до суду у справі №922/2738/21 (922/49/24) від позивача надійшло клопотання про перехід від спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження (вх.№3338).

06.02.2024 до суду у справі №922/2738/21 (922/49/24) від позивача надійшли письмові доводи та міркування щодо правових підстав залучення до участі третіх осіб в порядку ст. 169 ГПК України (вх.№3351).

06.02.2024 до суду у справі №922/2738/21 (922/49/24) від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх№3359).

06.02.2024 до суду у справі №922/2738/21 (922/49/24) від позивача надійшло клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням (вх.№3360).

В судовому засіданні 06.02.2024 у справі №922/2738/21 (922/49/24) представник Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" просила суд розглянути клопотання (вх.№2764 від 31.01.2024) про об`єднання в одне провадження справу №922/2738/21 (922/49/24) зі справою №922/2738/21(922/4386/23) з підстав викладених у клопотанні, просила суд клопотання задовольнити.

В судовому засіданні 06.02.2024 представник позивача не заперечував проти задоволення клопотання відповідача3 про об`єднання в одне провадження справу №922/2738/21 (922/49/24) зі справою №922/2738/21(922/4386/23).

В судовому засіданні 06.02.2024 ліквідатор ТОВ "ІЦ "Енергомаш" арбітражний керуючий Демчан О.І. вважав доцільним задовольнити клопотання відповідача3 про об`єднання в одне провадження справу №922/2738/21 (922/49/24) зі справою №922/2738/21(922/4386/23).

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заперечень щодо клопотання відповідача3 не надали.

В судовому засіданні 06.02.2024 у справі №922/2738/21 (922/49/24) оголошено перерву до 13.02.2024 о 15:00.

В судовому засіданні 13.02.2024 ухвалою суду у справі №922/2738/21 (922/49/24) здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №922/2738/21 (922/49/24) за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі. Клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вх.№2764 від 31.01.2024) задоволено. Об`єднано в одне провадження справу №922/2738/21 (922/49/24) зі справою №922/2738/21(922/4386/23), провадження по якій відкрито раніше. Присвоєно об`єднаній справі №922/2738/21(922/4386/23). Виключено зі складу третіх осіб ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у зв`язку із заміною процесуального статусу на позивача 2.

В підготовчому засіданні 13.02.2024 представником позивачів порушено питання щодо необхідності залучення у даній справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-В", Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", ліквідатора ТОВ "ІЦ "Енергомаш" арбітражного керуючого Демчана О.І. та ФОП Василевського Віктора Яковича.

В підготовчому засіданні 13.02.2024 судом надано оцінку вищезазначеному клопотанню представника позивачів, та, враховуючи, що ухвалою суду від 16.01.2024 у даній справі №922/2738/21(922/4386/23), крім іншого, залучено за клопотанням представника позивачів до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-В" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" та у вказаній ухвалі судом надано оцінку відсутності необхідності залучення ліквідатора ТОВ "ІЦ Енергомаш" арбітражного керуючого Демчана О.І. як самостійного учасника у даній справі, а ФОП Василевський В.Я. наразі входить до суб`єктного складу у даній справі, зокрема, має процесуальний статус позивача1, суд не вбачав підстав для задоволення вищезазначеного клопотання представника позивачів та необхідності повторного залучення у справі вищезазначених юридичних осіб в якості третіх осіб, про що постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, яка секретарем судового засідання занесена до протоколу судового засідання.

Крім того, в підготовному засіданні 13.02.2024 ухвалою суду клопотання ОСОБА_3 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 ( вх.№2335 від 25.01.2024 та вх.№2258 від 25.01.2024) - задоволено. Залучено до участі у справі 922/2738/21 (922/4386/23) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ). Встановлено третій особі строк для подання пояснень по суті позову, оформлених відповідно до ст. 168 ГПК України, - протягом десяти днів з дня отримання ухвали. Докази надсилання пояснень іншим учасникам справи постановлено надати суду.

Крім того, в підготовному засіданні 13.02.2024 ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотань представника позивачів (вх.№31680 від 20.11.2023 та вх.№3359 від 06.02.2024) про витребування доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

В підготовчому засідання 13.02.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу, якою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 07.03.2024 о 12:40, що секретарем судового засідання зафіксовано в протоколі судового засідання.

22.02.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-В" надійшли письмові пояснення (вх.№4927).

01.03.2024 до суду від представника позивачів надійшла заява (вх.№ 5737) про долучення до матеріалів справи рішення суду.

05.03.2024 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення (вх.№ 6114) з додатком.

06.03.2024 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_3 надійшло клопотання (вх.№6167) зі змісту якого вбачається, що останній просить зобов`язати адвоката Яценко А.О. забезпечити особисту участь у судовому засіданні ОСОБА_1 або докази існування живого, здорового та дієздатного ОСОБА_1 .

06.03.2024 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_3 надійшло клопотання (вх.№6168) про витребування доказів.

06.03.2024 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_3 надійшло клопотання (вх.№6195) про надання додаткового строку на подання додаткових пояснень та продовження підготовчого судового засідання.

В підготовчому засіданні 07.03.2024 представник позивачів підтримав клопотання останнього про огляд електронних доказів за їх місцезнаходженням (вх.№3360 від 06.02.2024, вх.№31682 від 20.11.2023, вх.№1455 від 17.01.2024), просив суд його задовольнити.

В підготовчому засіданні 07.03.2024 ліквідатор ТОВ "Інженерний центр "Енергомаш" вважав, що відсутня повторна необхідність для встановлення обставин, які вже були встановлені судом при розгляді скарг ФОП Василевського В.Я. (вх. № 17903 від 10.07.2023), ОСОБА_1 (вх. № 17905 від 10.07.2023) на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Турчина А.А. у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_8 відносно банкрута у справі №922/2738/21.

В підготовчому засіданні 07.03.2024 представник Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підтримала позицію ліквідатора з приводу вищезазначеного клопотання, вважала, також, що відсутня необхідність задоволення клопотань представника позивачів про огляд електронних доказів за їх місцезнаходженням.

В підготовчому засіданні 07.03.2024 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 ОСОБА_3 вважав, що відсутня необхідність для задоволення клопотань представника позивачів про огляд електронних доказів за їх місцезнаходженням, крім іншого, оскільки долучені до матеріалів справи паперові копії електронних доказів не оспорюються жодним учасником справи .

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши в підготовчому засіданні 07.03.2024 представників сторін, дослідивши клопотання представника позивачів про огляд електронних доказів за їх місцезнаходженням (вх.№3360 від 06.02.2024, вх.№31682 від 20.11.2023, вх.№1455 від 17.01.2024), суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотань представника позивачів адвоката Яценко А.О. про огляд доказів за їх місцезнаходженням (вх.№3360 від 06.02.2024, вх.№31682 від 20.11.2023, вх.№1455 від 17.01.2024), що секретарем судового засідання занесено до протоколу судового засідання.

Відмовляючи у задоволенні клопотань представника позивачів про огляд електронних доказів за їх місцезнаходженням (вх.№3360 від 06.02.2024, вх.№31682 від 20.11.2023, вх.№1455 від 17.01.2024), суд виходив з наступного.

Так, вищезазначені клопотання представника позивачів про огляд електронних доказів за їх місцезнаходженням (вх.№3360 від 06.02.2024, вх.№31682 від 20.11.2023, вх.№1455 від 17.01.2024) обґрунтовані тим, що представником позивачів подавались до позовної заяви паперові копії вищезазначених електронних доказів, у зв`язку з чим з метою додаткового підтвердження доводів позивачів останній просив суд оглянути електронну поштову скриньку andrey-xxi@ukr.net, що належить представнику Яценку Андрію Олексійовичу , з метою встановлення та фіксування електронної адреси отримувачів електронних листів, направлених 29.06.2023, та змісту цих електронних листів; сайт ДП «Сетам» щодо здійснення продажу по лоту 529293, сторінку за електронною адресою https://setam.net.ua/auction/526810, а саме фотозображення при натисканні на головне зображення 2-11; електронні матеріали виконавчого провадження ВП НОМЕР_9, в яких 05 червня 2023 року під порядковим номером 122 в розділі «інші документи» є ухвала Господарського суду Харківської області від 24 травня 2023 року у справі №922/2738/21 із позначенням про визнання ТОВ ІЦ «Енергомаш» банкрутом, - за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors відносно ВП НОМЕР_8, ідентифікатор доступу 445984709Б7Б.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Згідно з ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частин першої, третьої статті 82 Господарського процесуального кодексу України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко - і відеозапис. У порядку ч. 7 ст. 82 ГПК України, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста. Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд зазначає, що разом із заявами по суті справи представником позивачів подавались паперові копії електронних доказів, які, на думку останнього, містяться відомості, на підтвердження викладених у заявах по суті справи обставин. При цьому, учасники даної справи не ставлять під сумнів наявність інформації, яка міститься на паперових копіях електронних доказів долучених до матеріалів справи та її відповідність оригіналам електронних доказів.

Не є порушенням норм процесуального права не дослідження оригіналу електронного доказу за наявності в матеріалах справи паперових копій цих доказів та за відсутності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу (Постанова ВС від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20).

За таких обставин, враховуючи, що інформація із веб-сайтів у мережі Інтернет, яка на думку представника позивачів, містить дані про обставини справи, зафіксована на паперових носіях шляхом її роздрукування із відповідних веб-сайтів та долучена представником позивачів до матеріалів справи, а також представниками сторін не оспорюється наявність інформації, яка міститься на паперових копіях електронних доказів та її відповідність оригіналам електронних доказів, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності та підстав для задоволення клопотань представника позивачів про огляд електронних доказів за їх місцезнаходженням (вх.№3360 від 06.02.2024, вх.№31682 від 20.11.2023, вх.№1455 від 17.01.2024).

Крім того, в підготовчому засіданні 07.03.2024, враховуючи, що суд при розгляді справи, керуючись принципом верховенства права, зобов`язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, доведення перед судом їх переконливості, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України задля прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, яке буде відповідати завданням господарського судочинства, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, враховуючи мотивування представника позивачів в підготовчому засіданні 07.03.2024 та усне клопотання про поновлення строку, та те, що рішення опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень є публічно доступними, керуючись ст. 119 ГПК України, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про задоволення заяви представника позивачів адвоката Яценко А.О. (вх.№5737 від 01.03.2024), що секретарем судового засідання зафіксовано в протоколі судового засідання.

Окрім того, в підготовчому засіданні 07.03.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 ОСОБА_3 (вх.№6167 від 06.03.2024), оскільки вищезазначене клопотання фактично ґрунтується на висновках ймовірності на припущеннях, зокрема заявником не надано ні належного обґрунтування необхідності забезпечення особистої явки позивача ОСОБА_1 (тоді як у справі приймає участь його уповноважений представник адвокат Яценко А.О., який діє на підставі ордеру серії АХ №1136762), ні доказів в підтвердження недієздатності або смерті відповідної особи позивача - ОСОБА_1 .

Також, в підготовчому засіданні 07.03.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу, якою відмовив в задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 ОСОБА_3 (вх.6195 від 06.03.2024) про надання додаткового строку на подання додаткових пояснень та продовження підготовчого провадження, про що секретарем судового засідання зазначено в протоколі судового засідання.

Відмовляючи у задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 ОСОБА_3 (вх.6195 від 06.03.2024), суд виходив з наступного.

Обґрунтовуючи вищезазначене клопотання (вх.6195 від 06.03.2024) в частині надання ОСОБА_3 додаткового строку для надання письмових пояснень, заявник вказує, що, ознайомившись з позовною заявою Василевського В.Я. та ОСОБА_1 , строку встановленого судом для надання письмових пояснень останньому недостатньо, внаслідок чого ОСОБА_3 були подані проміжкові письмові пояснення і необхідний час для надання додаткових письмових пояснень, у зв`язку із чим останній просить суд : 1. надати ОСОБА_3 додатковий строк для надання письмових пояснень по справі № 922/2738/21 (922/4386/23), але не більше строку підготовчого судового засідання; 2. продовжити строк підготовчого судового засідання по справі № 922/2738/21 (922/4386/23) на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, але не більше ніж на 30 днів.

Суд зазначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.2.ст. 161 ГПК України). Загальні вимоги до форми та змісту пояснень третьої особи встановлені ст.168 Господарського процесуального кодексу України. Поняття «проміжкові письмові пояснення» норми вказаного кодексу не містять. Ухвалою суду від 13.02.2024, крім іншого, встановлено третій особі , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 ОСОБА_3 строк для подання пояснень по суті позову, оформлених відповідно до ст. 168 ГПК України, - протягом десяти днів з дня отримання зазначеної ухвали. Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету ОСОБА_3 та отримано останнім 26.02.2024 о 19:24. Частиною шостою статті 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Отже, ухвала суду від 13.02.2024 отримана ОСОБА_3 27.02.2024, з огляду на що строк подання пояснень щодо позову - до 08.03.2024. 05.03.2024 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення (вх.№ 6114) .

Судом враховано у даному разі, що стаття 118 ГПК України визначає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Зміст наведеної норми свідчить про те, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена. Зміст частини другої статті 119 ГПК України свідчить про те, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, а також в ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Натомість, дослідивши зміст клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 ОСОБА_3 (вх.№ 6195 від 06.03.2024), зокрема пункту 1 прохальної частини клопотання, в якому останній просить суд «надати додатковий строк», а не продовжити встановлений судом строк, суд прийшов до висновку, що клопотання ОСОБА_3 (вх.6195 від 06.03.2024) за своєю правовою природою є фактично клопотанням про надання додаткового строку для подачі додаткових пояснень.

Відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Враховуючи те, що станом на час постановлення зазначеної ухвали строк, встановлений ОСОБА_3 для подання пояснень щодо позову не сплинув, що останнім фактично було реалізовано право на подання пояснень щодо позову, враховуючи самостійно сформований заявником пункт 1 прохальної частини клопотання, в якому останній просить суд «надати додатковий строк», а не продовжити встановлений судом строк, та те, що у клопотанні (вх.6195 від 06.03.2024) відсутнє належне правове обґрунтування виникнення при розгляді справи питання, викладення якого потребує додаткових пояснень від ОСОБА_3 , суд прийшов до висновку про доцільність відмови у задоволенні пункту 1 прохальної частини клопотання ОСОБА_3 (вх.6195 від 06.03.2024).

Строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегулювані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. В підготовчому засідання 13.02.2024 протокольною ухвалою суду, крім іншого, судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Чинним ГПК України не передбачено можливості повторного продовження строку підготовчого провадження на 30 днів. Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні п. 2 клопотання ОСОБА_3 (вх.6195 від 06.03.2024), а отже відмовив у задоволенні клопотання в повному обсязі.

Крім того, в підготовчому засіданні 07.03.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу, якою відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів (вх.№ 6168 від 06.03.2024), про що секретарем судового засідання зазначено в протоколі судового засідання.

Відмовляючи у задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 ОСОБА_3 (вх.№ 6168 від 06.03.2024), суд виходив з наступного.

Обґрунтовуючи вищезазначене клопотання (вх.№ 6168 від 06.03.2024), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 ОСОБА_3 вважає, що ФОП Василевський В.Я. та кредитор ОСОБА_1 і сам адвокат Яценко А.О. були обізнані про торги раніше ніж 29.06.2023 року і реєструвалися також на електронних торгах щодо продажу майна Боржника і на Електронному аукціоні (торги) по лоту №527788 та Електронному аукціоні (торги) по лоту № 491453, у зв`язку з чим останній просить суд:

1. витребувати у Державного підприємства «СЕТАМ» інформацію з електронного аукціону (торги) по лоту № 527788, а саме: - надати інформацію (розкрити інформацію), щодо «Учасника - 1» електронного аукціону (торги) по лоту №527788 з продажу майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш», призначений на 01.06.2023 о 09:00 год., а саме: «Прізвище, ім`я та по батькові», якщо це фізична особа або фізична особа-підприємець; - надати інформацію (розкрити інформацію), щодо «Учасника - 1» електронного аукціону (торги) по лоту №527788 з продажу майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш», призначений на 01.06.2023 о 09:00 год., а саме: «Назва та код ЄДРПОУ підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та майнової приналежності», якщо це юридична особа; - надати інформацію (розкрити інформацію), щодо «Учасника - 2» електронного аукціону (торги) по лоту №527788 з продажу майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш», призначений на 01.06.2023 о 09:00 год., а саме: «Прізвище, ім`я та по батькові», якщо це фізична особа або фізична особа-підприємець; - надати інформацію (розкрити інформацію), щодо «Учасника - 2» електронного аукціону (торги) по лоту №527788 з продажу майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш», призначений на 01.06.2023 о 09:00 год., а саме: «Назва та код ЄДРПОУ підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та майнової приналежності», якщо це юридична особа; - надати інформацію (розкрити інформацію), щодо «Учасника - 3» електронного аукціону (торги) по лоту №527788 з продажу майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш», призначений на 01.06.2023 о 09:00 год., а саме: «Прізвище, ім`я та по батькові», якщо це фізична особа або фізична особа-підприємець; - надати інформацію (розкрити інформацію), щодо «Учасника - 3» електронного аукціону (торги) по лоту №527788 з продажу майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш», призначений на 01.06.2023 о 09:00 год., а саме: «Назва та код ЄДРПОУ підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та майнової приналежності», якщо це юридична особа.; 2. витребувати у Державного підприємства «СЕТАМ» інформацію з електронного аукціону (торги) по лоту № 491453, а саме: - надати інформацію (розкрити інформацію), щодо «Учасника - 1» електронного аукціону (торги) по лоту № 491453 з продажу майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш», призначений на 01.05.2023 о 09:00 год., а саме: «Прізвище, ім`я та по батькові», якщо це фізична особа або фізична особа-підприємець; - надати інформацію (розкрити інформацію), щодо «Учасника - 1» електронного аукціону (торги) по лоту № 491453 з продажу майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш», призначений на 01.05.2023 о 09:00 год., а саме: «Назва та код ЄДРПОУ підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та майнової приналежності», якщо це юридична особа; - надати інформацію (розкрити інформацію), щодо «Учасника - 2» електронного аукціону (торги) по лоту № 491453 з продажу майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш», призначений на 01.05.2023 о 09:00 год., а саме: «Прізвище, ім`я та по батькові», якщо це фізична особа або фізична особа-підприємець; - надати інформацію (розкрити інформацію), щодо «Учасника - 2» електронного аукціону (торги) по лоту № 491453 з продажу майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш», призначений на 01.05.2023 о 09:00 год., а саме: «Назва та код ЄДРПОУ підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та майнової приналежності», якщо це юридична особа; - надати інформацію (розкрити інформацію), щодо «Учасника - 3» електронного аукціону (торги) по лоту № 491453 з продажу майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш», призначений на 01.05.2023 о 09:00 год., а саме: «Прізвище, ім`я та по батькові», якщо це фізична особа або фізична особа-підприємець; - надати інформацію (розкрити інформацію), щодо «Учасника - 3» електронного аукціону (торги) по лоту № 491453 з продажу майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш», призначений на 01.05.2023 о 09:00 год., а саме: «Назва та код ЄДРПОУ підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та майнової приналежності», якщо це юридична особа.

Відповідно до ч. ч.1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Частиною 1 статті 81 ГПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Суд зазначає, що однією із вимог до клопотання про витребування доказів є зазначення в ньому обставини, які може підтвердити цей доказ або аргументів, які він може спростувати, та яке саме значення має даний доказ для об`єктивного розгляду даної справи. Однак, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 ОСОБА_3 не обґрунтував та не довів суду, яким чином витребувані документи стосується предмета позову у даній справ, а саме визнання недійсним електронних торгів від 03 липня 2023 року, тоді як заявник просить суд витребувати інформацію з електронних аукціонів, призначених на 01.06.2023 та 01.05.2023. Відповідний учасник справи має чітко довести переконливими доказами щодо винятковості підстав для застосування механізму судового втручання у збір доказів через їх витребування. На переконання суду, таких доказів ОСОБА_3 не представив і не довів яке саме значення має інформацію з електронних аукціонів, призначених на 01.06.2023 та 01.05.2023 для об`єктивного розгляду даної справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважав необхідним відмовити в задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 ОСОБА_3 (вх.№ 6168 від 06.03.2024).

В підготовчому засіданні 07.03.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18 березня 2024 року о(б) 14:30 год.

12.03.2024 до суду від представника позивачів адвоката Яценко А.О. надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 i пояснення ТОВ «Актив-В» (вх.№6692).

15.03.2024 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_3 надійшла заява про вилучення долучених документів з матеріалів справи та повернення заяви представнику адвокату Яценко Андрію Олексійовичу (вх.№7168).

18.03.2024 до суду від представника позивачів адвоката Яценко А.О. надійшла відповідь на пояснення ОСОБА_3 (вх.№7327).

18.03.2024 до суду від представника позивачів адвоката Яценко А.О. надійшло клопотання (вх.№7366) про огляд доказів за їх місцезнаходженням.

18.03.2024 до суду від представника позивачів адвоката Яценко А.О. надійшла заява (вх.№7370) про подання кольорових фотозображень документів.

Судове засідання призначене на 18.03.2024 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Усатого В.О. на лікарняному.

Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов`язків судді, а саме - після повернення судді Усатого В.О. з лікарняного, ухвалою суду від 27 березня 2024 року призначено підготовче засідання на 18 квітня 2024 р. о 12:10 год.

18.04.2024 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення на відповідь позивачів на пояснення ОСОБА_3 від 18.03.2024 (вх.№10272).

18.04.2024 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_3 надійшла заява про зупинення провадження у справі (вх.№ 10290).

В підготовчому засіданні 18.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відмову у клопотанні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_3 про вилучення долучених документів з матеріалів справи та повернення заяви представнику адвокату Яценко Андрію Олексійовичу (вх.№7168 від 15.03.2024), що секретарем судового засідання зафіксовано в протоколі судового засідання, у зв`язку із тим, що клопотання фактично обґрунтовано незгодою з протокольною ухвалою суду від 07.03.2024, а суд, керуючись чинним законодавством, не передбачає правових підстав для перегляду протокольної ухвали постановленої в підготовчому засіданні 07.03.2024 у даній справі.

Крім того, в підготовчому засіданні 18.04.2024 суд, керуючись ст.ст. 73-76,82,96 ГПК України, без виходу до нарадчої кімнати, враховуючи, що клопотання подано з інших підстав ніж клопотання представника позивачів про огляд електронних доказів за їх місцезнаходженням (вх.№3360 від 06.02.2024, вх.№31682 від 20.11.2023, вх.№1455 від 17.01.2024), зокрема на спростування доводів інших учасників справи, постановив протокольну ухвалу, яка занесене секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника позивачів адвоката Яценко А.О. (вх.№7366 від 18.03.2024) про огляд доказів за їх місцезнаходженням, у зв`язку із наступним.

По-перше, інформація із веб-сайтів у мережі Інтернет, яка на думку представника позивачів, містить дані про обставини справи, зафіксована на паперових носіях шляхом її роздрукування із відповідних веб-сайтів та долучена представником позивачів до матеріалів справи, а також представниками сторін не оспорюється наявність інформації, яка міститься на паперових копіях електронних доказів та її відповідність оригіналам електронних доказах. По-друге, згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Згідно з ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Крім того, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З аналізу вищезазначених норм вбачається, що обов`язок доказування тих чи інших обставин, покладається на сторону / учасника провадження у справі, ЯКИЙ ПОСИЛАЄТЬСЯ НА ТАКІ ОБСТАВИНИ. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження СВОГО суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Обґрунтовуючи підставу звернення до суду з відповідним клопотанням представник позивачів посилається на спростування доводів інших учасників судового процесу, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ТОВ "Актив-В", викладених у відзивах на позовну заяву і поясненнях 3-ї особи. Водночас, суд зауважує на тому, що обов`язок доказування своїх доводів викладених у заявах по суті справи покладається саме на ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ТОВ "Актив-В". По-третє, на переконання суду, представник позивачів не довів суду яке значення має огляд комплектних трансформаторних підстанцій 31,33,38,39 за місцем їх знаходження для об`єктивного розгляду даної справи з урахуванням предмету позову та того, що вищезазначені трансформаторні підстанції не були реалізовані на електронних торгах 03 липня 2023 року по продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» по лоту № 529293.

Крім того, суд в підготовчому засіданні 18.04.2024 без виходу до нарадчої кімнати відповідно до положень ст. 118 ГПК України постановив протокольну ухвалу, якою долучив до матеріалів справи заяви представника позивачів адвоката Яценко А.О. (вх.№7370 від 18.03.2024) про подання кольорових фотозображень документів, проте залишив їх без розгляду, враховуючи відсутність поважних причин неможливості подання відповідних доказів у встановлений судом строк та відсутність клопотання про поновлення строку.

Крім того, в підготовчому засіданні 18.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відмову у клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі (вх.№ 10290 від 18.04.2024), оскільки підстави оскарження дій державного виконавця в межах справи про банкрутство №922/2738/21 є відмінними між підставами оскарження електронних торгів від 03 липня 2023 року по продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» по лоту № 529293 у даній справі №922/2738/21 (922/4386/23), а тому суд не вбачав підстав для застосування п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України.

Відповідно до статті 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд в підготовчому засіданні 18.04.2024 протокольною ухвалою суду закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 16.05.2024 о 12:40 год.

14.05.2024 до суду від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№12565).

В судовому засіданні 16.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати відклав судове засідання по розгляду справи по суті на 28.05.2024 о 16:00 год.

27.05.2024 до суду від ліквідатора ТОВ "ІЦ "Енергомаш" арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшло клопотання (вх.№13652) про проведення судового засідання без участі останнього.

В судовому засіданні 28 травня 2024 року судом оголошено перерву в судовому засіданні по розгляду справи по суті на 30 травня 2024 року о(б) 12:50 год.

30.05.2024 до суду від представника позивачів надійшла заява (вх.№14037) про підтримання позовів та їх розгляд.

30.05.2024 до суду від представника позивачів адвоката Яценко А.О. надійшло клопотання (вх.№14037).

30.05.2024 до суду від представника позивачів адвоката Яценко А.О. надійшло клопотання (вх.№14074).

Судове засідання призначене на 30 травня 2024 р. о 12:50 год. не відбулось у зв`язку з оголошенням у м. Харкові повітряної тривоги.

Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали проведення судового засідання, ухвалою суду від 30 травня 2024 року призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 04 червня 2024 р. о 12:50 год.

04.06.2024 до суду від представника позивачів надійшла заява (вх.№14443) про підтримання позовів та їх розгляд.

В судовому засіданні 04.06.2024 був присутній представник позивачів адвокат Яценко А.О., який підтримав позовні вимоги, викладені у позовних заявах в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача3 Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в судовому засіданні 04.06.2024 проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі.

Представник відповідача5 ОСОБА_2 - адвокат Богомазов П.С. в судовому засіданні 04.06.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні ОСОБА_3 - адвокат Розумовський О.С. в судовому засіданні 04.06.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, явку своїх повноважних представників не забезпечили, були повідомлені про дату та час розгляду справи належним чином, згідно вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні 04.06.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд окремо вважає необхідним зазначити, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегульовані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. В свою чергу, відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" ( із змінами) від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. За змістом статей 10,12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи суддів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи. Відповідно до частини 1 та 2 статті Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений з об`єктивних причин вийти за межі строку, встановленого ст. ст. 177, 195 Господарського процесуального кодексу України і який з урахуванням вищезазначених обставин у даному випадку не є розумним. При цьому, суд здійснив усі необхідні дії для розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо матеріалів для вирішення спору по суті.

У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II).

Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 08.12.2022 у справі 916/329/21(916/3073/21), розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника. Вказане сприяє ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення щодо відповідних вимог, а також дотриманню принципу процесуальної економії господарського судочинства сутність якого полягає в тому, що б під час розгляду справи в суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків визначених нормами процесуального права.

Таку правову позицію, також, викладено у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №911/2548/18 (в межах справи №917/50/13-г про банкрутство) та від 26.01.2022 у справі №5011-15/2045-2012(910/1631/20).

З матеріалів зазначеної справи №922/2738/21 (922/4386/23) та справи №922/2738/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" вбачається, що на виконанні у приватного виконавця Турчина А.А. (посвідчення № 0135 від 27.11.2017) перебуває на примусовому виконанні наказ Господарського суду Харківської області від 27.01.2016 у справі № 922/254/15, яким стягнуто солідарно з ТОВ "Завод енергетичного машинобудування" (код ЄДРПОУ 31645482), ТОВ "Інженерний центр "Енергомаш" (код ЄДРПОУ 24288388), Корпорації "Укренергоінжиніринг" (код ЄДРПОУ 30434649), ТОВ "Електромашинобудівельне виробництво" (код ЄДРПОУ 31557632), ТОВ "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" (код ЄДРПОУ 31645519) на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові заборгованість в розмірі 4185927,38 грн. та 7433746,77 доларів США, витрати по сплаті судового збору в сумі 73080,00 грн.

04.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Турчиним А.А. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_8.

04.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Турчиним А.А. винесено постанови про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження; про стягнення з боржника основної винагороди; про арешт коштів боржника (ВП № НОМЕР_8).

30.06.2021 приватним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, зберігачем якого призначено директора ТОВ "ІЦ "Енергомаш" (ВП № НОМЕР_8).

09.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Турчиним А.А. винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (ВП № НОМЕР_8).

30 липня 2021 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Некос» було складено Звіт про оцінку майна обладнання майнового комплексу ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш» у кількості 74 одиниць, в тому числі газопровід довжиною 1298,45м, що знаходиться у власності і обліковується на балансі ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш», за адресою: м.Харків, вул.Киргизька, 19. Зміст вказаного звіту містить кольорові фотозображення оціненого обладнання, відомості про його місцезнаходження, недоліки, комплектацію, стан.

Ухвалою суду від 12.08.2021 у справі №922/2738/21 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інженерний центр "Енергомаш", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

Заявкою від 17.08.2021 № 227/01-29 на реалізацію арештованого майна НОМЕР_9 приватний виконавець звернувся до ДП «СЕТАМ».

17.08.2021 на електронному майданчику ДП "СЕТАМ" сформовано лот №491453 (529293) з примусової реалізації арештованого рухомого майна боржника.

31.08.2021 приватним виконавцем Турчиним А.А. видано постанову про зупинення вчинення виконавчих дій (ВП № НОМЕР_8), якою зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/254/15 від 27.01.2016, крім реалізації майна за лотом 488463.

Ухвалою суду від 16.02.2022 у справі №922/2738/21 в попередньому засіданні судом визнані вимоги, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, а саме: ТОВ "Актив-В" у розмірі 569174,92 грн. та 22700 грн. судового збору; ОСОБА_1 у розмірі 90012,92 грн. (з яких: 4540,00 грн. - витрати зі сплати судового збору, 1000,00 грн. - витрати на правову допомогу, 84472,92 грн. основного боргу); АТ "Харківгаз Збут" у розмірі 43468,73 грн. (з яких: 4540,00 грн. - витрати зі сплати судового збору, 38928,73 основного боргу); АТ "Державний експортно імпортний банк України" 192808033,28 грн. та 4540,00 грн. - витрати зі сплати судового збору. Ухвалено окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" у розмірі 67970340,00 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника згідно з договорами застави № 68111Z42 від 09.09.2011 та №68111Z32 від 21.07.2011, укладеними між банком та ТОВ "ІЦ "Енергомаш", предметом яких є виробниче обладнання.

Ухвалою суду від 04.04.2023 у справі №922/2738/21 задоволено заяву АТ "Укрексімбанк" про надання згоди на звернення стягнення на майно ТОВ "ІЦ "Енергомаш" (вх. № 10707 від 27.09.2022). Надано згоду на реалізацію майна, що перебуває в заставі, та надано дозвіл на примусову реалізацію в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_9 майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" (61105, м.Харків, вул. Киргизька, буд. 19, код ЄДРПОУ 24288388), що перебуває в заставі Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

АТ «Укрексімбанк» з посиланням на ухвалу суду від 04.04.2023 у справі №922/2738/21 звернулося до приватного виконавця Турчина А.А. із заявою (вих.№0000606/12412-23 від 17.04.2023) про продовження примусового виконання рішення згідно з наказом №922/254/15, виданого 27.01.2016 Господарським судом Харківської області, щодо примусової реалізації в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_8.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Турчиним А.А. було винесено постанову від 17.04.2023 ВП НОМЕР_8 про поновлення примусової реалізації арештованого майна - на електронній площадці ДП «СЕТАМ» по лоту № 491453 відповідно до раніше поданої заявки.

Згідно з протоколом № 587115 проведення електронного аукціону (торгів) 01.05.2023 аукціон по лоту № 491453 не відбувся (оголошення на призначення якого було опубліковано 17.08.2021).

Постановою Господарського суду Харківської області від 16.05.2023 у справі №922/2738/21, крім іншого, визнано ТОВ "ІЦ "Енергомаш" банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ТОВ "ІЦ "Енергомаш" арбітражного керуючого Демчана О.І.

19.05.2023 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство № 70638.

02.06.2023 оприлюднено нове оголошення про призначення на 03.07.2023 аукціону з продажу майнового комплексу ТОВ "ІЦ "Енергомаш" у кількості 74 одиниць, в тому числі газопровід довжиною 1298,45м, що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Киргизька, 19, лот 529293. В зазначеному оголошенні містяться фотозображення обладнання ( веб-посилання https://setam.net.ua/auction/526810).

Станом на 03.07.2023 виконавче провадження ВП НОМЕР_8 згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, які долучені позивачами до матеріалів позовної заяви, обліковувалось як зупинене.

03.07.2023 відповідно до Протоколу №590383 відбулися електронні торги за лотом № 529293 та арештоване майно було реалізоване, переможцем торгів визнано відповідача5 ОСОБА_2 , який запропонував ціну 3825500,00 грн. і сплатив її.

Позивач1 та позивач2 у позовних заявах зазначають, що зі сторони покупця - відповідача5 ОСОБА_2 грошові кошти за придбане майно було сплачено наступним чином: авансовий внесок у розмірі 5% від стартової ціни лоту у сумі 183 831,13 грн. було сплачено на банківський рахунок ДП «Сетам» під час подання заявки до початку електронних торгів; доплата організатору ДП «Сетам» в сумі 7443,87 грн. була здійснена відповідачем5 ОСОБА_2 після завершення електронних торгів на підставі протоколу №590383 проведення електронного аукціону (торгів); сплачено 3 634 225,00 грн. на рахунок приватного виконавця Турчина А.А. у дати 05 липня 2023р. і 06 липня 2023р., що підтверджується платіжними інструкціями №464054466 від 05.07.2023 на суму 234225,00 грн., №464198661 від 05.07.2023 на суму 400000,00 грн., №169034283 від 06.07.2023 на суму 3 000 000,00 грн.

Вищезазначені твердження позивачів про сплату відповідачем5 ОСОБА_2 грошових коштів за придбане майно у загальній сумі 3 825 500,00 підтверджені відповідачем5 ОСОБА_2 , зокрема його представником у судовому засіданні 04.06.2024 та іншими учасниками справи не оспорюються.

Крім того, факт сплати ОСОБА_2 грошових коштів за придбане на оспорюваному аукціоні рухоме майно у загальній сумі 3 825 500,00 грн встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2023 року у справі №922/2738/21 при розгляді скарги ОСОБА_1 (вх. № 16898 від 30.06.2023).

05.07.2023р. приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Турчин А.А. виніс постанову про поновлення вчинення виконавчих дій відносно ТОВ «ІЦ «Енергомаш».

06 липня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Турчиним А.А. було складено акт НОМЕР_9-1697/01-29 про проведені електронні торги, згідно якого зазначено про реалізацію рухомого майна боржника ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш».

07.07.2023 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Турчиним А.А. прийнято постанову про зняття арешту з майна боржника.

У подальшому, 31.07.2023, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Турчиним А.А. прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/254/15 від 27.01.2016.

Як стверджують позивачі, за рахунок коштів, отриманих від ОСОБА_2 за придбане на спірному аукціоні майно , грошові кошти в сумі 3 303 840,91 грн. було перераховано на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України». Залишок грошових коштів в сумі 330 384,09 грн. в якості основної винагороди перераховано на окремий банківський рахунок Приватного виконавця Турчина А.А.

В підтвердження вищезазначеного, позивачі посилаються на розпорядження приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Турчина А.А. НОМЕР_9 від 31 липня 2023 із змісту якого вбачається, що грошові кошти в сумі 3 303 840,91 грн. необхідно перерахувати на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»; грошових коштів в сумі 330 384,09 грн. основна винагорода, яку необхідно перерахувати на р/р № НОМЕР_7 в Київське ГРУ ПАТ КБ « Приватбанк» м. Київ, МФО 321842, код ЄДРПОУ 269781813.

Вищезазначені твердженні позивачів не оспорюються учасниками процесу, а в судовому засіданні 04.06.2024 представник відповідача3 підтвердив факт отримання коштів у сумі 3 303 840,91 грн .

07 липня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Турчиним А.А. було складено вимогу на адресу Василевського В.Я. про надання доступу в нежитлові приміщення переможцю торгів з метою огляду, вилучення та використання за розсудом.

Натомість, судом встановлено, що доказів відправлення на адресу Василевського В.Я. та отримання останнім вищезазначеної вимоги матеріали справи не містять, як і доказів того, що ФОП Василевський В.Я. з 26.01.2022 був власником нерухомого майна за адресою: м.Харків, вул.Киргизька, 19.

Судом встановлено, що з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що нежитлові приміщення в будівлі літ. «Ч-3» по АДРЕСА_6 належать ТОВ «Фірма Будком» з 26.01.2022; нежитлова будівля літ. «Е-4» по АДРЕСА_6 належить ТОВ «Фірма Будком» з 26.01.2022.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявним в матеріалах справи, ТОВ «Фірма Будком» має місцезнаходження в м.Харків, вул.Тернопільска, 6. Керівником ТОВ «Фірма Будком» є ОСОБА_8 .

З відповіді ТОВ «Фірма Будком» від 22.01.2024 на запит адвоката Яценко А.О. вбачається, що в період з 31.01.2022 по 31.12.2023 включно зі сторони Приватного виконавця Турчина А.А. не було звернень з приводу відвідування приміщень у м. Харкові по вул. Киргизькій,19 з метою огляду та перевірки майна ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш». ТОВ «Фірма Будком» зазначає, що Приватний виконавець Турчина А.А. в період з 31.01.2022 по 31.12.2023 нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_6 не відвідував, майно ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш» не оглядав, не перевіряв, не перелічував.

Крім того, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів укладання між продавцем та переможцем спірного аукціону договору купівлі-продажу рухомого майна, свідоцтва про право власності відповідача5 на рухоме майно або доказів оформлення права власності відповідача5 на рухоме майно, реалізоване на спірному аукціоні. В судовому засіданні представник відповідача5 на запитання суду про існування вище перелічених документів відповів, що всі відомості та докази наявні у останнього були зазначені у відзиві та долучені останнім до матеріалів справи.

Окрім того, судом встановлено, що жодна із сторін не заперечує перебування рухомого майна боржника у приміщеннях за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19 та станом на час ухвалення зазначеного рішення фактичного не отримання відповідачем5 реалізованого на спірному аукціоні рухомого майна.

Одним із питань, яке належить з`ясувати суду під час вирішення спору про визнання результатів аукціону недійсними, є питання наявності порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу. Частиною першою статті 2 Закону про банкрутство визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Закон про банкрутство не встановлює коло осіб, які вправі вимагати визнання недійсними результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону. Водночас Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 5006/5/39б/2012 виснував, що вимагати визнання недійсними результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть: 1) боржник (зокрема, арбітражний керуючий від імені боржника), 2) кредитори, 3) зареєстровані учасники аукціону, 4) особи, які вважають себе власниками майна, що виставляється на аукціон. Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, з такими вимогами звертатися не можуть. Тобто Верховний Суд визначив коло суб`єктів, які мають право на оскарження аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство та укладеного за його результатами договору із застосуванням поєднання двох критеріїв, які дозволяють з`ясувати наявність в особи такого права, а саме: 1) статусу особи, яка оскаржує аукціон; 2) зацікавленості цієї особи у продажі майна за найвищою ціною. Згодом судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 20 травня 2021 року у справі № 910/24368/14 уточнила сформований нею у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 5006/5/39б/2012 правовий висновок щодо кола осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута, включивши до кола таких суб`єктів уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника. Окрім того, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 910/21182/15 (910/16832/19) дійшов висновку, що, окрім наведених вище осіб, правом оскаржувати результати проведеного аукціону з продажу майна банкрута наділено також особу, яка не є "зареєстрованим учасником аукціону" і водночас щодо якої організатором торгів не прийнято жодного з рішень, передбачених приписами статті 61 Закону про банкрутство (зокрема, про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні), у разі встановлення в судовому порядку обставин здійснення такою особою усіх передбачених Законом про банкрутство дій щодо набуття статусу "зареєстрованого учасника аукціону" та вчинення перешкод з боку організатора аукціону в участі такої особи в аукціоні. Також судова палата для розгляду справ про банкрутство у пункті 59, підпунктах 59.1, 59.2 постанови від 30 листопада 2021 року у справі № 910/21182/15 (910/16832/19) врахувала сформований Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду правовий висновок у постанові від 17 червня 2021 року у справі № 922/605/15 щодо можливості захисту прав та інтересів осіб, які не були допущені до участі в аукціоні, під час розгляду спору про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника. У зазначеній справі на підставі системного аналізу положень частини восьмої статті 44, статей 60, 61 Закону про банкрутство зроблено висновок, що відмова у визнанні заявника учасником торгів може бути оскаржена саме в межах справи про банкрутство, охоплюється поняттям "спорів, які виникають при проведенні аукціонів", які мають розглядатися із застосуванням приписів статті 56 Закону про банкрутство у випадку встановлення порушень з боку організатора аукціону. Враховуючи, що законодавцем нормами Закону про банкрутство визначено спосіб захисту прав та інтересів осіб, які не були допущені до участі в аукціоні, та відповідальність організатора аукціону, питання порушення статті 61 Закону про банкрутство в частині допуску до участі в аукціоні має встановлюватися саме в рамках розгляду такого спору в межах справи про банкрутство як "спір, що виникає при проведенні аукціонів". Визнання недійсними результатів аукціону за наявності неоскарженого та нескасованого в установленому законом порядку рішення організатора аукціону щодо визначення учасників порушує встановлений законом порядок та рівність прав інших учасників, які подали в передбаченому порядку заяви на участь, визнані учасниками оспорюваного аукціону та взяли в ньому участь. Отже, можливість оскарження особою результатів проведеного в межах справи про банкрутство аукціону та укладеного за його наслідком договору купівлі-продажу майна боржника перебуває в залежності від наявності порушеного права чи інтересу такої особи під час продажу майна боржника. До осіб, які можу звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна боржника в порядку, визначеному Законом про банкрутство, належать: 1) боржник (зокрема, арбітражний керуючий від імені боржника); 2) кредитори; 3) зареєстровані учасники аукціону; 4) особи, які вважають себе власниками майна, що виставляється на аукціон; 5) уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; 6) особа, яка не є "зареєстрованим учасником аукціону" і водночас щодо якої організатором торгів не прийнято жодного з рішень, передбачених приписами статті 61 Закону про банкрутство (зокрема, про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні), у разі встановлення в судовому порядку обставин здійснення такою особою усіх передбачених цим Законом дій щодо набуття статусу "зареєстрованого учасника аукціону" та вчинення перешкод з боку організатора аукціону для участі такої особи в аукціоні; 7) особи, які не були допущені до участі в аукціоні (за умови попереднього або одночасного оскарження ними рішення організатора аукціону про визначення учасників аукціону та встановлення судом за результатом оскарження порушення статті 61 Закону про банкрутство в частині допуску до участі в аукціоні).

Вищезазначений висновок міститься у постанові Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2024 року у справі №910/2592/19 провадження №12-41гс23.

Щодо позовних вимог позивача1 ФОП Василевського В.Я., суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 задоволено заяву ФОП Василевського Віктора Яковича з грошовими вимогами до боржника; визнано грошові вимоги ФОП Василевського Віктора Яковича до боржника в розмірі 3 088 500, 00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, засновник Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" ОСОБА_3 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено ФОП Василевському В.Я. у задоволенні заяви з кредиторськими вимогами до боржника.

Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Василевського Віктором Яковичем на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 922/2738/21 залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 922/2738/21 залишено без змін.

Враховуючи вищевикладене, станом на час ухвалення рішення у даній справі ФОП Василевський В.Я. не є учасником провадження у справі №922/2738/21 про банкрутство ТОВ ІЦ "Енергомаш".

Крім того, згідно відомостей, наданих безпосередньо позивачем1, а саме скрін-шоту веб-сторінки https://setam.net.ua/auction/526810 вбачається, що його заявка про участь в електронних торгах була відхилена через несплату гарантійного внеску. Матеріали справи не містять доказів попереднього або одночасного оскарження позивачем1 рішення організатора аукціону про визначення учасників аукціону та встановлення судом за результатом оскарження порушення допуску до участі в аукціоні. З огляду на наведе на переконання суду позивач1 не довів суду факту реального бажання взяти участь в оспорюваному аукціоні й наявності в нього майнового інтересу.

Враховуючи відсутність наявності у позивача1 суб`єктивного матеріального права та охоронюваного законом інтересу на захист яких подано позов, суд дійшов до висновку у задоволенні позовних вимог позивача1 ФОП Василевському В.Я. відмовити.

Щодо позовних вимог позивача2 ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області заяву ОСОБА_1 вх. 21111 від 09.09.2021 з грошовими вимогами до боржника задоволено частково. Визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 до боржника у розмірі 90012,92 грн, з яких: 4 540 грн - судового збору (за звернення із заявою з кредиторськими вимогами); 1000 грн - витрати на правову допомогу; 84472,92 грн - основного боргу, які включено до реєстру вимог кредиторів у порядку черговості, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства. В іншій частині вимоги заяви відхилено.

Суд зазначає, що кредитор у справі про банкрутство безумовно має право вимагати, щоб реалізація майна банкрута відбувалась у належній процедурі, передбаченій Кодексом України з процедур банкрутства, з дотриманням їх прав. Крім того, кредитор також має правомірні очікування на реалізацію заставного майна за найвищою ціною. Враховуючи висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2024 року у справі №910/2592/19 провадження №12-41гс23, суд зазначає, що позивач2 ОСОБА_1 має право на подачу відповідного позову про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способами захисту суб`єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у частині другій статті 16 ЦК України. Схожий перелік способів захисту прав та інтересів суб`єктів господарювання містить частина друга статті 20 ГК України, положення якої кореспондуються із частиною другою статті 16 ЦК України.

Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведених нормах, не є вичерпним. Абзацом дванадцятим частини другої статті 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Подібне нормативне регулювання містить абзац дванадцятий частини другої статті 20 ГК України, відповідно до якого права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються також іншими способами, передбаченими законом.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, від 08, 09, 22 лютого 2022 року у справах № 209/3085/20, у справі № 910/6939/20, у справі № 761/36873/18 та ін.)

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 листопада 2023 року у справі № 910/12832/21).

Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18).

Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.

Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною другою статті 2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

Відповідно до висновку, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 910/2592/19, аналіз судової практики щодо оспорення результатів проведеного у справі про банкрутство аукціону з продажу майна банкрута (з визначенням його переможця) та договорів купівлі-продажу майна боржника дозволяє виокремити такі можливі варіативні правові ситуації, за яких з-поміж іншого:

1) договір купівлі-продажу майна з переможцем аукціону не укладався, а продавець в особі ліквідатора не передавав йому майно;

2) договір купівлі-продажу майна з переможцем аукціону укладений, однак продавець в особі ліквідатора майно йому не передав;

3) договір купівлі-продажу майна з переможцем аукціону укладений, продавець передав йому придбане на аукціоні майно, яке перебуває у власності переможця аукціону на момент виникнення спору;

4) договір купівлі-продажу майна з переможцем аукціону укладений, продавець передав йому придбане на аукціоні майно, яке переможець аукціону на момент виникнення спору відчужив іншій особі тощо.

Окрім того, на аукціоні з продажу майна боржника у справі про банкрутство може відбутися відчуження майна, яке належить іншій особі на праві власності.

Тож на практиці на момент оспорення результатів проведеного аукціону та укладеного за його наслідком договору купівлі-продажу майна боржника останнє може перебувати у власності: 1) боржника; 2) переможця аукціону; 3) іншої особи.

Тому важливим під час розгляду спору щодо відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство майна є урахування характеру та природи правовідносин між сторонами на момент виникнення спору.

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто повинне залежати як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, від 04 липня 2023 року у справі № 373/626/17).

На практиці слід розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням його майна.

Отже, якщо власник передав майно за правочином, який є нікчемним або оспорюваним, то позов про визнання правочину недійсним та (або) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину має пред`являтися в разі, якщо майно залишається в набувача за таким правочином. Тобто якщо вчинений один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції, то ефективним способом захисту буде визнання правочину недійсним чи застосування наслідків його недійсності, якщо він є нікчемним.

Якщо майно боржника за результатом проведеного аукціону у справі про банкрутство перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону. Якщо ж за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону).

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Аналіз частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України дає підстави дійти висновку, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17, від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, від 22.06.2021 у справі №200/606/18 та від 15.09.2022 у справі №910/12525/20).

У силу положень частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Верховний Суд у спорах про визнання електронних торгів недійсними неодноразово наголошував на тому, що у вирішенні такого спору обов`язковому встановленню підлягають обставини: 1) чи мало місце порушення вимог Порядку №2831/5 та інших норм законодавства шляхом проведення електронних торгів; 2) чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; 3) чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів (постанови Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №910/1454/17, від 20.11.2019 у справі №925/796/18, від 10.03.2020 у справі №927/1184/15 на які посилаються скаржники).

Так, судом встановлено, що оспорюваний багатосторонній правочин купівлі-продажу вчинено шляхом проведення 03 липня 2023року електронних торгів по продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш» по лоту № 529293 з продажу обладнання майнового комплексу у кількості 74 одиниці, в тому числі газопроводу довжиною 1298,45м, що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Киргизька, 19, і який оформлений протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023р., актом про проведені електронні торги № НОМЕР_8-1697/01-29 від 06.07.2023р.

Судом враховано, що договір купівлі-продажу рухомого майна у вигляді окремого документу відносно реалізованого з електронних торгів майна сторонами не був укладений, протилежного суду не доведено.

Крім того, судом встановлено, що передача проданого з електронних торгів рухомого майна до відповідача5 ОСОБА_2 не відбулась, що визнається як безпосередньо самим відповідачем5 і е оспорюється і іншими учасниками справи.

Відповідно до Розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна встановлено, що оформлення результату електронного аукціону здійснюється шляхом складання протоколу електронного аукціону за лотом, до якого вноситься в тому числі: реєстраційний номер лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди за організацію та проведення електронного аукціону, яку повинен сплатити переможець електронного аукціону, та реквізити рахунку для її сплати; реквізити рахунку боржника у банку / небанківському надавачу платіжних послуг для його сплати; відомості про переможця електронного аукціону (унікальний реєстраційний номер учасника, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця аукціону, найменування юридичної особи, якщо переможцем є юридична особа); дата, до якої переможець електронного аукціону повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно; серія та номер документа, що посвідчує фізичну особу - переможця, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності).

Протокол електронного аукціону підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

Таким чином, протокол аукціону містить реквізити покупця; умови, на яких покупець придбав майно з аукціону (найменування майна і його вартість), його обов`язки щодо здійснення розрахунку, реквізити банківських рахунків для платежів, тощо. Тобто протокол по своїй суті є договором купівлі-продажу, який містить істотні умови : предмет договору і його ціну.

Відповідно до розділу Х Порядку реалізації арештованого майна встановлено наступне: на підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно; після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронного аукціону виконавець протягом п`яти робочих днів складає і затверджує акт про проведений електронний аукціон; в акті про проведений електронний аукціон зазначається така інформація: стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи - переможця електронного аукціону, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання, сума, внесена переможцем електронного аукціону за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження), номер лота реалізованого майна; у разі придбання рухомого майна акт про проведений електронний аукціон є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно. Переможець електронного аукціону зобов`язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати надсилання акта до його електронного кабінету.

Таким чином, акт про проведення електронного аукціону складається на підставі протоколу аукціону і на виконання умов цього протоколу зі сторони переможця (покупця); містить реквізити покупця; умови, на яких покупець придбав майно з аукціону (найменування майна і його вартість), назву боржника, факт здійснення розрахунку за придбане майно, тощо. Акт по своїй суті є основним документом про підтвердження виконання умов укладеного договору (протоколу) і визнання права власності на продане майно за покупцем, який містить істотні умови : предмет договору і його ціну, підтверджує факт здійснення платежів покупцем і підтверджує виникнення права власності на майно у покупця.

У своїй сукупності протокол та акт є двома нерозривними документами, якими оформлений договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем майна за наслідками електронних торгів.

За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 08.12.2022р. у справі №922/2817/18 (910/1119/16), мають бути визнані недійсними також протокол проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023р. та акт про проведені електронні торги № НОМЕР_8-1697/01-29 від 06.07.2023р., оскільки зазначені документи містять умови придбання майна і підтверджують право власності покупця ОСОБА_2 на майно, яке придбане ним внаслідок проведення електронних торгів.

Враховуючи встановлені судом обставини, крім іншого, місцезнаходження рухомого майна, реалізованого на оспорюваному аукціоні, яке фактично не було передано покупцю (відповідачу5), а також те, що матеріали справи не містять доказів укладання між продавцем та переможцем спірного аукціону договору купівлі-продажу рухомого майна, або свідоцтва про право власності відповідача5 на рухоме майно, або інших доказів оформлення права власності відповідача5 на рухоме майно, реалізоване на спірному аукціоні, протилежного суду не доведено, суд приходить до висновку, що подання позову про визнання недійсним правочину з реалізації майна банкрута та похідних від нього вимог щодо визнання недійсними протоколу та акту, якими оформлений вказаний правочин є належними способами захисту у даній справі.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. За змістом статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Процедура реалізації арештованого майна визначається Порядком №2831/5.

Натомість, у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, постає питання співвідношення цих двох процедур задоволення вимог кредиторів, оскільки метою виконавчого провадження є виконання рішення про стягнення з боржника на користь окремого кредитора без урахування зобов`язань чи вимог інших кредиторів (стягувачів), а метою справи про банкрутство - справедливе (згідно із черговістю та пропорційно) задоволення усієї сукупності кредиторів, які звернулися у справі про банкрутство (неплатоспроможність) з вимогами до боржника.

Здійснюючи системне тлумачення приписів КУзПБ України, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.

Так, постановою Господарського суду Харківської області від 16.05.2023, серед іншого, визнано ТОВ "ІЦ "Енергомаш" банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ТОВ "ІЦ "Енергомаш" арбітражного керуючого Демчана О.І.

Згідно з абзацами 7, 8 частини 1 статті 59 КУзПБ, з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Статтею 61 КУзПБ передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2023 року у справі №922/2738/21 задоволено частково скарги ОСОБА_1 (вх. № 16898 від 30.06.2023) та ФОП Василевського Віктора Яковича (вх. № 16900 від 30.06.2023) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Турчина А.А. щодо подовження виконавчого провадження відносно підприємства-банкрута. Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича щодо: нескасування арештів з усього майна банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" (код ЄДРПОУ 24288388), що були накладені в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_8 для звернення стягнення; нездійснення зупинення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_8 щодо звернення стягнення на рухоме майно-обладнання банкрута товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" (код ЄДРПОУ 24288388); нездійснення припинення реалізації майна банкрута товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" (код ЄДРПОУ 24288388); невжиття дій для припинення електронного аукціону по лоту № 529293, призначеного на 03.07.2023, щодо реалізації майна банкрута товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" (код ЄДРПОУ 24288388).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 922/2738/21: апеляційну скаргу засновника ТОВ "ІЦ "Енергомаш" задоволено частково, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 у справі №922/2738/21 скасовано в частині часткового задоволення скарги ФОП Василевського В.Я. (вх.№16900 від 30.06.2023) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Турчина А.А. щодо подовження виконавчого провадження відносно підприємства-банкрута і ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги ФОП Василевського В.Я. (вх.№16900 від 30.06.2023) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Турчина А.А. щодо подовження виконавчого провадження відносно підприємства-банкрута.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 у справі №922/2738/21 залишено без змін.

Суди задовольняючи скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця Турчини А.А. виходили з того, що дії приватного виконавця з реалізації 03.07.2023 майна ТОВ "ІЦ "Енергомаш" вчинені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, абзацу 7 частини 1 статті 59 КУзПБ, відповідно до якої з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом. Оскільки постановою Господарського суду Харківської області від 16.05.2023 ТОВ "ІЦ "Енергомаш" визнано банкрутом, реалізація майна боржника з 16.05.2023 мала здійснюватись у межах справи про банкрутство. Суди дійшли висновку про обізнаність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Турчина А. А. щодо визнання ТОВ "ІЦ "Енергомаш" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури згідно постанови суду від 16.05.2023 враховуючи наступні обставини: - незважаючи на визнання ТОВ "ІЦ "Енергомаш" банкрутом, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Турчином А.А. вчинено дії з реалізації майна ТОВ "ІЦ "Енергомаш" поза межами справи про банкрутство; - 24.05.2023 під час розгляду заяви ТОВ "ІЦ "Енергомаш" про визнання недійсним електронних торгів з продажу майна боржника та їх наслідків (вх.№28133 від 29.11.2021) у судовому засіданні був присутній представник приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Турчина А.А. - Козуб О.І., що вказує про обізнаність представника приватного виконавця з тим, що ТОВ "ІЦ "Енергомаш" визнано банкрутом; - в судовому засіданні 24.05.2023 постановлено ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.05.2023 про задоволення заяви (вх.№13068 від 23.05.2023) та залишення без розгляду заяви ТОВ "ІЦ "Енергомаш" про визнання недійсним електронних торгів з продажу майна боржника та їх наслідків (вх.№28133 від 29.11.2021) у тексті якої, крім іншого, зазначено (на четвертому та п`ятому аркушах ухвали) про те, що постановою Господарського суду Харківської області від 16.05.2023 визнано ТОВ "ІЦ "Енергомаш" банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; - копія вищезазначеної ухвали суду від 24.05.2023 була направлена цінним листом з описом вкладення, зокрема, на адресу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Турчина А.А. (вих.№012795/4, трек-номер 6102272354820) та вручена за довіреністю 05.06.2023; - за наслідками огляду в судовому засіданні вмісту електронної пошти представника скаржника судом першої інстанції встановлено, що представником скаржника Яценком А.О. 29.06.2023 на електронну адресу приватного виконавця Турчина А.А. направлено лист про неприпустимість порушення прав кредитора у справі про банкрутство ТОВ "ІЦ "Енергомаш" з приводу здійснення виконавчого провадження стосовно боржника - ТОВ "ІЦ "Енергомаш" щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/254/15; до направленого листа додано, зокрема, постанову Господарського суду Харківської області від 16.05.2023 про визнання ТОВ "ІЦ "Енергомаш" банкрутом; - ліквідатором 23.06.2023 на адресу приватного виконавця цінним листом із описом вкладення було направлено заяву про припинення електронного аукціону та зняття майна ТОВ "ІЦ "Енергомаш" з реалізації, а також постанову Господарського суду Харківської області від 16.05.2023; - відповідно до частини 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Постановою Верховного Суду від 15 травня 2024 року касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", до якої приєдналось Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-В" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 у справі №922/2738/21 в частині розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Турчина А.А. залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 у справі №922/2738/21 в частині розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Турчина А.А. залишено без змін.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Крім того, судом досліджено Звіт про оцінку майна обладнання майнового комплексу ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш» у кількості 74 одиниць, в тому числі газопровід довжиною 1298,45м, що знаходиться у власності і обліковується на балансі ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш» за адресою: м.Харків, вул.Киргизька, 19. Зміст вказаного звіту про оцінку містить кольорові фотозображення кожної одиниці оціненого обладнання, відомості про його місцезнаходження, недоліки, комплектацію, стан.

Судом здійснено співставлення кольорових фото-фіксації об`єктів оцінки обладнання, його опис за Звітом про оцінку майна із фотозображеннями майна на фото №№№№2,3,5,6,8,9,10,11, які міститься в оголошенні ДП «Сетам» на веб-сторінці https://setam.net.ua/auction/526810, що були надані позивачем ОСОБА_1 .

Згідно з частинами першою та третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд звертає увагу, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів». Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому. Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Так, за підсумками вищезазначеного співставлення кольорових фото-фіксації об`єктів оцінки обладнання у Звіті про оцінку майна обладнання майнового комплексу ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш» у кількості 74 одиниць, в тому числі газопровід довжиною 1298,45м, що знаходиться у власності і обліковується на балансі ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш» за адресою: м.Харків, вул.Киргизька, 19, із фотозображеннями майна на фото №№№№2,3,5,6,8,9,10,11 які міститься в оголошенні ДП «Сетам» на веб-сторінці https://setam.net.ua/auction/526810, суд дійшов висновку, що оголошення про проведення електронних торгів 03 липня 2023 року по продажу заставного майна ТОВ ІЦ «Енергомаш» у виконавчому провадженні НОМЕР_9 на сайті ДП «Сетам» містить фотозображення майна, яке відсутнє у Звіті про оцінку майна обладнання, а отже, фотозображення майна на фото №№№№2,3,5,6,8,9,10,11 які міститься в оголошенні ДП «Сетам» на веб-сторінці https://setam.net.ua/auction/526810 не відноситься до заставного, оцінювачем не оглядалось і не оцінювалось, його стан не визначався. Крім того, судом враховано, що зовнішня обстановка місцезнаходження майна за наданими позивачем2 фотозображеннями №№2,3,5,6,8,9,10,11 з сайту ДП «Сетам» не відповідає зовнішній обстановці знаходження заставного майна обладнання в приміщеннях по вул.Киргизькій, 19 в м.Харкові, яке зафіксовано у Звіті про оцінку майна майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш». Подані позивачем2 кольорові копії електронних доказів зі сторони інших учасників справи не ставились під сумнів. Крім того, інші учасники справи не надали суду будь-яких належних та переконливих доказів в спростування вищезазначеного.

Крім того, позивач2 звертає увагу суду, що 04 травня 2023 року заставним кредитором у справі АТ «Укрексімбанк» було проведено перевірку заставного майна, і було виявлено нестачу 34 позицій майна з 71 і тому, як стверджує позивач2, відсутнє майно було замінено незаставним майном, фотозображення якого містяться в оголошенні на сайті ДП «Сетам».

Судом досліджено акти перевірок обладнання від 04 травня 2023 року з додатками, складеними заставним кредитором у справі АТ «Укрексімбанк» щодо заставного майна ТОВ «ІЦ «Енергомаш», за адресою м.Харків, вул.Киргизька, 19, разом із повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення від 02.06.2023р. вих.№0025800/17531-23 та встановлено, що АТ «Укрексімбанк» станом на 04 травня 2023 року було виявлено нестачу 34 позицій рухомого майна з 71 позиції загальною вартістю 3 412 064,00 грн.

При співставленні вказаних актів перевірок обладнання АТ «Укрексімбанк» із Заявкою на реалізацію арештованого майна та зі скрін-шотами відповідних оголошень на сайті ДП «Сетам» судом встановлено, що АТ «Укрексімбанк» як заставодержатель виявив відсутність обладнання за позиціями №№2,6,9-11,16-19, 21, 25, 28-33, 36, 38, 40, 46,48, 51, 53, 54, 55, 57, 58, 61 -63, 66-70 з оголошення про продаж майна на електронних торгах.

Таким чином дослідивши вище встановлені обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що твердження позивача2 що до оголошення про проведення 03 липня 2023 року електронних торгів було включено майно, яке не є заставним і не оцінювалось, однак увійшло до лоту № 529293 замість відсутнього заставного майна є більш вірогідними, ніж те, що на спірному аукціоні було реалізовано тільки заставне майно.

Враховуючи у сукупності встановлені судом обставини у даній справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача2 в частині визнання недійсним правочин купівлі-продажу - електронні торги від 03 липня 2023 року по продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» по лоту № 529293 з продажу обладнання майнового комплексу у кількості 74 одиниці, в тому числі газопроводу довжиною 1298,45м, що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Киргизька, 19, і який оформлений протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023, актом про проведені електронні торги № НОМЕР_8-1697/01-29 від 06 липня 2023; визнання недійсним протокол проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023; визнання недійсним акт про проведені електронні торги № НОМЕР_8-1697/01-29 від 06 липня 2023.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тлумачення змісту частини першої статті 216 ЦК України свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю.

Такими наслідками є відновлення становища сторін, яке існувало до порушення (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином та відшкодування збитків, якщо їх завдано.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнання судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами.

Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Вимога про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності в порядку, передбаченому статтею 216 ЦК України, не може розглядатися як санкція (покарання) лише для однієї з сторін правочину за допущене іншою стороною порушення (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 924/637/20, від 12 квітня 2023 року у справі № 16/89).

Реституція спрямована на відновлення status quo ante у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобовязана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обовязком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається у його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію у натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобовязані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України). Крім того, наслідком недійсності правочину є відшкодування за рахунок винної сторони другій стороні недійсного правочину або третій особі збитків і моральної шкоди, завданих у звязку із вчиненням недійсного правочину (частина друга статті 216 ЦК України).

Отже, ЦК України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину: 1) основний двостороння реституція повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України);

2) додатковий відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у звязку із вчиненням такого правочину (частина друга статті 216 цього Кодексу). Правові наслідки, передбачені частинами першою та другоюстатті 216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (частина третя статті 216 ЦК України) (пункти 6670 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20).

КЗпБ України не містить положення, які визначали б особливості виконання сторонами договору купівлі-продажу обов`язку щодо повернення отриманого ними за недійсним правочином під час провадження у справі про банкрутство у співставленні із загальними нормами цивільного законодавства.

Водночас суд ураховує, що провадження у справі про банкрутство як самостійний вид судового провадження, що характеризується специфічністю цілей та завдань, які переслідує таке провадження, одним із своїх завдань визначає, зокрема, задоволення вимог не окремо визначеного кредитора, а сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому обов`язковим є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкурсу.

Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (висновок, викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 910/9535/18, від 09 вересня 2021 року у справі № 916/4644/15).

Тобто головним завданням конкурсного процесу є забезпечення виключно колективної форми задоволення вимог усієї сукупності кредиторів за рахунок рівномірного розподілу поміж ними майна (конкурсної маси) боржника в порядку черговості та унеможливлення індивідуального задоволення вимог окремого визначеного кредитора поза межами конкурсної процедури. На виконання цього завдання направлені всі механізми процедури банкрутства.

Одним із проявів цих механізмів є звернення кредитора, який позбавлений можливості задовольнити наявні в нього грошові вимоги до боржника інакше, як в межах провадження у справі про банкрутство, до суду із позовом з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону.

Такий позов кредитора фактично направлений на наповнення ліквідаційної маси боржника, а інтерес кредитора як особи, яка оскаржує результати аукціону, полягає у відчуженні повернутого в ліквідаційну масу майна боржника за максимально високою ціною.

Тож хоча положення КЗпБ України не визначають правовим наслідком необхідність повернення відчуженого майна боржнику у разі визнання недійсними результатів аукціону, однак з урахуванням цілей та завдань провадження у справі про банкрутство очевидним є те, що пред`явлення подібних вимог своєю метою має повернення майна боржника, відчуженого на аукціоні з порушенням вимог закону, до ліквідаційної маси для його подальшої справедливої реалізації на новому аукціоні за якомога найвищою ціною та задоволення за рахунок нього вимог кредиторів.

Схожі за своїм змістом правові наслідки закріплені законодавцем у статті 42 КУзПБ.

Подібного характеру інтерес мають також зареєстровані учасники аукціону та особи, які не є "зареєстрованим учасником аукціону" (при умові наявності права на оскарження результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника), особи, які не були допущені до участі в аукціоні (при умові наявності права на оскарження результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника), які зацікавлені у поверненні в ліквідаційну масу боржника його майна відчуженого з порушенням закону задля можливості подальшого придбання такого майна при дотриманні прозорих і конкурентних процедур його продажу на аукціоні.

Так само наявний інтерес у поверненні майна боржника в ліквідаційну масу в уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника, яка зацікавлена у продажі майна боржника за найвищою ціною, оскільки порушення встановленого порядку підготовки чи проведення аукціону може перешкодити продажу майна банкрута за найвищою ціною, що матиме наслідком недостатність отриманих коштів для покриття всіх вимог кредиторів, а отже, унеможливить відновлення підприємницької діяльності боржника або отримання власниками корпоративних прав залишку активів після його ліквідації.

Отже, у разі пред`явлення вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника правовим наслідком їх задоволення судом є повернення відчуженого з порушенням вимог КЗпБ України до ліквідаційної маси боржника, навіть у випадку заявлення такої вимоги позивачем, який не є стороною договору.

Водночас суд зазначає, що задоволення судом вимоги про повернення відчуженого на аукціоні майна до ліквідаційної маси боржника передбачає також стягнення на користь переможця аукціону одержаних за правочином коштів. Таке стягнення не є задоволенням окремої позовної вимоги, а є необхідним наслідком визнання недійсним правочину та задоволення вимоги про застосування реституції, хоч і сформульованої позивачем в усіченому вигляді, який охоплює тільки ту частину, яка стосується повернення відчуженого боржником майна. Протилежне застосування статті 216 ЦК України порушуватиме засади пропорційності та покладатиме на відповідача (покупця, переможця аукціону) непропорційний тягар у вигляді позбавлення його майна без повернення / відшкодування всього, що інша сторона одержала на виконання недійсного правочину.

До того ж інший підхід до застосування статті 216 ЦК України зумовлює необхідність звернення переможця аукціону до суду із зустрічним позовом або окремим позовом з вимогою про стягнення з боржника сплачених коштів за майно, придбане на аукціоні, який був визнаний недійсним.

Розгляд вимоги відповідача у наступному окремому позові також невиправдано поставить його у становище, коли він вже зобов`язаний за судовим рішенням повернути майно, однак позивачем у первинній справі, який хоча і має в силу закону обов`язок так само здійснити повернення одержаного ним за правочином, такий обов`язок може бути не виконаний без окремого судового рішення через те, що він не забезпечений примусом держави.

Окрім того, цей підхід не враховує принципу процесуальної економії, оскільки орієнтує відповідачів у такій категорії справ на те, що їм належить ініціювати окреме провадження для розгляду їх вимоги, яка ґрунтуватиметься на обставинах, уже встановлених у розглянутій справі.

Подібний висновок міститься у постанові Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2024 року у справі №910/2592/19 провадження №12-41гс23.

Судом враховано, що гарантійний внесок переможця електронного аукціону зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно. Якщо електронний аукціон не відбувся або майно знято з реалізації відповідно до пункту 5 розділу XI цього Порядку, гарантійний внесок підлягає поверненню учасникам цього електронного аукціону протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, за винятком випадків, передбачених пунктом 3 цього розділу. У разі набрання законної сили судовим рішенням щодо визнання електронного аукціону недійсними гарантійний внесок підлягає поверненню переможцю електронного аукціону протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідного рішення на адресу Організатора. Гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронного аукціону, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу (пункти 2, 3 Розділу Х Порядку №2831/5).

Під час розгляду справу, судом встановлено, що відповідач5 ОСОБА_2 (покупець та переможець спірного аукціону) сплатив грошові кошти за придбане на оспорюваному аукціоні рухоме майно у загальній сумі 3 825 500,00 грн, що підтверджено представником відповідача5 - адвокатом Богомазовим П.С. у судовому засіданні 04.06.2024, а іншими учасниками справи не оспорюються, зокрема ані приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Турчином А.А., ані Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України, ані Державним підприємством "СЕТАМ" .

Крім того, факт сплати ОСОБА_2 грошових коштів за придбане на оспорюваному аукціоні рухоме майно у загальній сумі 3 825 500,00 грн встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2023 року у справі №922/2738/21 при розгляді скарги ОСОБА_1 (вх. № 16898 від 30.06.2023) .

Суд, керуючись принципами верховенства права та процесуальної економії, а також, враховуючи висновок Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2024 року у справі №910/2592/19 провадження №12-41гс23, вважає, що вирішення цього спору не повинно спонукати покупця ОСОБА_2 звертатися за захистом своїх прав до суду шляхом подання позову про зобов`язання повернути йому грошові кошти за недійсним правочином.

Відповідно до пункту 1 ч.6 ст.238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строки виконання рішення.

Враховуючи те, що оскаржений правочин визнається судом недійсним, суд вважає за необхідне встановити порядок виконання наслідків недійсності оскарженого правочину, згідно ч.1 ст.216 ЦК України, а саме зобов`язати отримувачів грошових коштів Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина А.А. та Державне підприємство «Сетам» повернути покупцю ОСОБА_2 (відповідачу5) сплачені ним грошові кошти за придбане рухоме майно по лоту № 529293 в загальній сумі 3 825 500,00 грн.

Крім того, судом враховано, що у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №911/845/17, від 14.03.2018 у справі №910/1454/17 суд висловив позицію, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц зазначено, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що належними відповідачами у даній справі є переможець аукціону- ОСОБА_2 , організатор аукціону - Державне підприємство «Сетам», продавець - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Турчин А.А., Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», оскільки аукціон вчинявся фактично на його користь з метою задоволення його вимог як стягувача у виконавчому провадженні та саме Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» був кінцевим набувачем коштів за оспорюваним правочином.

Натомість, судом встановлено, що матеріали справи міститься заяву арбітражного керуючого - ліквідатора Демчана О.І про припинення електронного аукціону та зняття майна ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш» з реалізації від 22.06.2023р. вих.№02-117/67, у якій останній вимагав негайно припинити електронний аукціон, у зв`язку з тим, що продаж майна після визнання банкрутом може здійснюватись в порядку передбаченому КУзПБ.

Суд зазначає, що фактично до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» не висунуто жодних вимог і Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» фактично не вчиняло жодних дій спрямованих на реалізацію та проведення оспорюваного аукціону, суд вважає, що з урахуванням конкретних обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» не є належним відповідачем у даній справі, а отже, суд вважає необхідним відмовити в частині позовних вимог позивача2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш».

Водночас, суд зазначає, що Верховним Судом неодноразово зазначено, що КУзПБ розширив юрисдикційність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та раніше розглядалися судами інших юрисдикцій, визначивши критерій впливу спору на майнові активи боржника вирішальним при з`ясуванні питання щодо необхідності його розгляду в межах справи про банкрутство однієї із сторін. Системний аналіз змісту приписів статті 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його МАЙНА є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила. Цей підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вищевикладене та те, що спір у даній справі стосується майна боржника- Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» даний спір підлягає розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш».

Суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників у справі про банкрутство), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

Згідно з ч. 1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково. Суд відмічає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2023 року у справі №922/2738/21, зокрема була визнана протиправною бездіяльність приватного виконавця Турчина А.А. щодо нездійснення припинення реалізації майна банкрута товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" (код ЄДРПОУ 24288388) та невжиття дій для припинення електронного аукціону по лоту № 529293, призначеного на 03.07.2023, щодо реалізації майна банкрута товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" (код ЄДРПОУ 24288388). За вказаних обставин спір у цій справі, насамперед виник через протиправні дії саме приватного виконавця Турчина А.А., який не вжив своєчасно заходів щодо припинення електронного аукціону.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним судовий збір сплачений позивачем2 ОСОБА_1 покласти повністю на відповідача2.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним правочин купівлі-продажу - електронні торги від 03 липня 2023 року по продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» по лоту № 529293 з продажу обладнання майнового комплексу у кількості 74 одиниці, в тому числі газопроводу довжиною 1298,45м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , і який оформлений протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023, актом про проведені електронні торги № НОМЕР_8-1697/01-29 від 06 липня 2023.

Визнати недійсним протокол проведення електронного аукціону (торгів) №590383 від 03.07.2023.

Визнати недійсним акт про проведені електронні торги № НОМЕР_8-1697/01-29 від 06 липня 2023.

Застосувати наслідки, передбачені ст. 216 ЦК України, у вигляді зобов`язання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича, Державного підприємства "СЕТАМ" повернути ОСОБА_2 грошові кошти, сплачені за рухоме майно, придбане на електронному аукціоні (торгах) від 03 липня 2023 року по продажу рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» по лоту № 529293, який був визнаний недійсним.

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 8052,00 грн.

В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Позивач1: фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Позивач2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ).

Відповідач1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" (61105, м.Харків, вул. Киргизька, буд19, код ЄДРПОУ 24288388).

Відповідач2: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ).

Відповідач3: Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд 127, код ЄДРПОУ 00032112).

Відповідач4: Державне підприємство "СЕТАМ" (01001, м.Київ, вул.Стрілецька, буд.4-6, код ЄДРПОУ 39958500).

Відповідач5: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-В" (02002, м.Київ, вул.Андрея Шептицького Митрополита, будинок 4, код ЄДРПОУ 34758119).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 : Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, Харківська область, м.Харків, вул. Болбачана Петра, будинок 54, код ЄДРПОУ 39590621).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 : ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2024.

Суддя В.О. Усатий