Постанова

від 05.06.2024 по справі 910/8344/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2024 р. Справа№ 910/8344/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Конончук З. В.

від відповідача-1: Обухов В. В.

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи - підприємця Дмитрієвої Тетяни Миколаївни

на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2024 (повний текст складено 12.03.2024)

у справі № 910/8344/23 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Дмитрієвої Тетяни Миколаївни

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергума",

2) Приватного підприємства "Хімтєкс"

про стягнення 1 626 702,00 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В травні 2023 року фізична особа-підприємець Дмитрієва Тетяна Миколаївна (далі - ФОП Дмитрієва Т.М.; позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергума" (далі - ТОВ "Інтергума"; відповідач-1) та Приватного підприємства "Хімтєкс" (далі - ПП "Хімтєкс"; відповідач-2) про стягнення солідарно 1 626 702,00 грн (266 502 грн сума завданих збитків; 1 360 200 грн сума упущеної вигоди) та 5 000 грн витрат на складання звіту про незалежну оцінку визначення розміру матеріальних збитків.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 910/8344/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/8344/23, яке є предметом апеляційного оскарження, заяви ТОВ "Інтергума" та ПП "Хімтєкс" про ухвалення додатково рішення задоволено частково. Стягнуто з ФОП Дмитрієвої Т.М. на користь ТОВ "Інтергума" 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 1 000,00 грн витрат, пов`язаних з витребуванням доказів (нотаріальне посвідчення заяви). Стягнуто з ФОП Дмитрієвої Т.М. на користь ПП "Хімтєкс" 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 1 000,00 грн витрат, пов`язаних з витребуванням доказів (нотаріальне посвідчення заяви). В іншій частині заяв відмовлено.

Короткий зміст апеляційної скарги. Позиції інших учасників.

ФОП Дмитрієвою Т.М. подано до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі № 910/8344/23, у якій скаржник просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням ст. 126 ГПК України, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу. При цьому скаржник зазначає, що судом не враховано фінансовий стан позивача, порушено принцип справедливості, пропорційності та верховенства права.

ТОВ "Інтергума" подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення - без змін, посилаючись на те, що позивачем не надано жодних доказів щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Дмитрієвої Тетяни Миколаївни на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі № 910/8344/23 та призначено її до розгляду на 05.06.2024.

У судовому засіданні представник ФОП Дмитрієвої Т.М. надав свої пояснення, підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник ТОВ "Інтергума" надав свої пояснення, заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив її відхилити.

ПП "Хімтєкс" явку свого представника у судове засідання 05.06.2024 не забезпечило. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у даній справі у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

29.01.2024 до суду першої інстанції надійшла заява представника відповідачів (ТОВ "Інтергума" та ПП "Хімтєкс"), сформована в підсистемі "Електронний суд" 26.01.2024, в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення, стягнути з позивача на користь ТОВ "Інтергума" 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 1 000,00 грн витрат, пов`язаних з витребуванням доказів (нотаріальне посвідчення заяви), а також на користь ПП "Хімтєкс" 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 1 000,00 грн витрат, пов`язаних з витребуванням доказів (нотаріальне посвідчення заяви).

29.01.2024 від представника позивача через електронну пошту, а в подальшому 02.02.2024 поштовим відправлення до суду першої інстанції надійшли заперечення на вищевказані заяви представника відповідачів з проханням відмовити у задоволенні заяв про стягнення судових витрат в повному обсязі.

Мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції, та застосоване законодавство

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Клопотання про розподіл судових витрат подане представником відповідачів до суду першої інстанції у строк, передбачений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення таких витрат відповідачем надано суду договір про надання правничої допомоги від 05.10.2023 № 01030, укладений між відповідачем-2 (ПП "Хімтєкс") та адвокатом Обуховим В.В., а також договір про надання правничої допомоги від 05.10.2023 № 01031, укладений між відповідачем-1 (ТОВ "Інтергума") та адвокатом Обуховим В.В.

Згідно з умовами договорів № 01030 та № 01031 від 05.10.2023, зміст яких є ідентичним, за виконання зобов`язань клієнт зобов`язується перерахувати на поточний рахунок адвоката грошові кошти (гонорар) в розмірі та на умовах, передбачених додатковими угодами та (або) додатками до договору.

Відповідно п. 2 додаткових угод до договорів, зміст яких теж є ідентичним, сторони погодили, що розмір гонорару є фіксований, складає 30 000,00 грн, та незалежно від прийнятого рішення господарським судом міста Києва підлягає оплаті клієнтом протягом 30 календарних днів з дати прийняття рішення у справі № 910/8344/23.

25.01.2024 між ПП "Хімтєкс" та адвокатом Обуховим В.В. підписано акти прийому-передачі послуг згідно з договорами № 01030 та № 01031 від 05.10.2023.

В актах зафіксовано, що адвокатом надані наступні послуги:

підготовка та подання до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи;

ознайомлення (зняття фотокопій) з матеріалами справи в Господарському суді міста Києва;

проведення правовий аналіз матеріалів справи;

проведення наради з директором та з`ясовано фактичні обставини справи;

підготовка та подання заяви про попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат;

підготовка та подання клопотання про долучення матеріалів до справи;

проведення правового аналізу заяв свідків ОСОБА_1 і ОСОБА_2;

участь у 7 судових засіданнях (22.01.2024, 18.01.2024, 21.12.2023, 07.12.2023, 16.11.2023, 30.10.2023, 07.09.2023).

Як підтверджується копією свідоцтва серії КС № 6538/10 від 23.03.2018, Обухов В.В. є адвокатом.

Заперечуючи проти покладення на нього витрат на правничу допомогу, позивач вказав, що у відзиві відсутній попередній (орієнтований) розрахунок витрат на правничу допомогу, крім того, позивач зазначає, що фактично представником відповідачів здійснено ознайомлення з матеріалами справи, а також подано безпідставне клопотання про залишення позову без розгляду, в задоволенні якого судом відмовлено.

Крім того, позивач зазначив, що представник відповідачів не міг брати участь в судовому засіданні 07.09.2023, оскільки договір на надання правової допомоги з відповідачами укладено лише 05.10.2023. Виходячи з викладеного, позивач просив суд відмовити в задоволенні зави про покладення на нього витрат на правничу допомогу.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено наступне. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Як вказано вище, рішенням від 22.01.2024 у цій справі у задоволенні позову відмовлено повністю.

У попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат відповідачі вказували про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн щодо кожного з них.

Суд першої інстанції врахував, що адвокат Обухов В.В. є представником обох відповідачів (ПП "Хімтєкс" та ТОВ "Інтергума"), заяви та докази подані з аналогічних фактичних обставин справи та стосуються однакових правовідносин, що склались між позивачем та відповідачами, що, у свою чергу, має скорочувати витрати часу на ознайомлення та правовий аналіз відносин.

Також місцевим судом враховано, що в судовому засіданні 07.09.2023 адвокат Обухов В.В. не брав участі, оскільки на той момент не був представником відповідачів.

Судом не взяті до уваги посилання позивача про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення на підставі того, що відзив на містить попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Поряд з цим, згідно з ч. 3 вказаної норми попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

При цьому місцевим судом враховано, що у жовтні 2023 року у відповідачів змінився представник, у той час, як відзив поданий раніше жовтня 2023 року, до вступу у справу нового представника відповідачів, у подальшому ним подано попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, керуючись критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру витрат відповідачів на правничу допомогу до 10 000,00 грн щодо кожного з відповідачів, залишивши витрати кожного з відповідачів на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн за ними.

Доводи скаржника щодо порушення місцевим судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати.

Оскільки апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не є об`єктом справляння судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Дмитрієвої Тетяни Миколаївни залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/8344/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 17.06.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова