Постанова

від 22.07.2024 по справі 910/8344/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2024 р. Справа№ 910/8344/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Обухов В.В.

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяв

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергума"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/8344/23 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Дмитрієвої Тетяни Миколаївни

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергума",

2) Приватного підприємства "Хімтєкс"

про стягнення 1 626 702,00 грн

В С Т А Н О В И В :

В травні 2023 року фізична особа-підприємець Дмитрієва Тетяна Миколаївна (далі - ФОП Дмитрієва Т.М.; позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергума" (далі - ТОВ "Інтергума"; відповідач-1) та Приватного підприємства "Хімтєкс" (далі - ПП "Хімтєкс"; відповідач-2) про стягнення солідарно 1 626 702,00 грн (266 502 грн сума завданих збитків; 1 360 200 грн сума упущеної вигоди) та 5 000 грн витрат на складання звіту про незалежну оцінку визначення розміру матеріальних збитків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 910/8344/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/8344/23 заяви ТОВ "Інтергума" та ПП "Хімтєкс" про ухвалення додатково рішення задоволено частково. Стягнуто з ФОП Дмитрієвої Т.М. на користь ТОВ "Інтергума" 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 1 000,00 грн витрат, пов`язаних з витребуванням доказів (нотаріальне посвідчення заяви). Стягнуто з ФОП Дмитрієвої Т.М. на користь ПП "Хімтєкс" 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 1 000,00 грн витрат, пов`язаних з витребуванням доказів (нотаріальне посвідчення заяви). В іншій частині заяв відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 залишено без задоволення апеляційну скаргу ФОП Дмитрієвої Т.М., рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/8344/23 залишено без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 залишено без задоволення апеляційну скаргу ФОП Дмитрієвої Т.М., додаткове рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/8344/23 залишено без змін.

10.06.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Інтергума" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути з ФОП Дмитрієвої Т.М. на користь ТОВ "Інтергума" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом основного рішення суду першої інстанції у справі №910/8344/23.

Також 10.06.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Інтергума" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути з ФОП Дмитрієвої Т.М. на користь ТОВ "Інтергума" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом додаткового рішення суду першої інстанції у справі №910/8344/23.

13.06.2024 через систему "Електронний суд" від ФОП Дмитрієвої Т.М. надійшов відзив на заяву відповідача по ухвалення додаткового рішення, у якому просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення з позивача судових витрат у повному обсязі, посилаючись на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн є суттєво завищеним, враховуючи обсяг наданих правничих послуг. Також в порушення вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідач не заявив про надання доказів понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у судовому засіданні до виходу суду до нарадчої кімнати.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., Владимиренко С.В., Демидова А.М.) продовжено строк розгляду заяв ТОВ "Інтергума" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8344/23 та призначено їх до розгляду у судовому засіданні на 22.07.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі своїх пояснень або заперечень щодо поданих заяв до 19.07.2024 (включно).

Розглянувши заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та відповідні заперечення, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Щодо посилання позивача у відзиві на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення про порушення заявником вимог частини 8 статті 129 ГПК України.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Водночас докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

Наведені вище положення ГПК України у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у відзиві на апеляційну скаргу повідомив, що витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом основного рішення суду першої інстанції складають 25 000 грн. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідні докази будуть надані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду апеляційної інстанції.

Отже матеріали справи містять заяву, яка стосується витрат на професійну правничу допомогу і яка змістовно виражає намір відповідної особи (відповідача) отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат, а тому враховуючи результати апеляційного розгляду справи апеляційний господарський суд має вирішити питання щодо розподілу судових витрат в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У цьому висновку колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.08.2023 у справі № 910/5013/22.

За результатами розгляду апеляційних скарг судом апеляційної інстанції постанови прийняті 05.06.2024, а заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат з доданими до них документами (доказами понесення витрат) подані до суду 10.06.2024. Отже, вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України заявником дотримані.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат ТОВ "Інтергума" просить стягнути з ФОП Дмитрієвої Т.М. на свою користь 25 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв`язку з переглядом основного рішення у суді апеляційної інстанції.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 01031 від 05.10.2023; додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги № 01031 від 05.10.2023; акт прийому-передачі від 05.06.2024.

Зазначені документи надіслані до електронних кабінетів інших учасників справи, що підтверджується квитанціями №№ 1187228, 1187229.

В матеріалах справи наявний ордер серії АІ № 1602331 від 01.05.2024 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Інтергума" адвокатом Обуховим В.В. у господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді та Верховному Суді.

Згідно з відкритими даними Єдиного реєстру адвокатів України Обухов В.В. здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва № 6538/10 від 23.03.2018.

Так, 05.10.2023 між ТОВ "Інтергума" в особі директора Дмитрієва О.Б. (далі - клієнт) та адвокатом Обуховим Володимиром Владиславовичем (далі - адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги № 01031 (далі - договір), яким сторони визначили умови, на яких адвокат буде надавати клієнту правничу допомогу (зокрема включає захист, представництво інтересів та інші види правничої допомоги, пов`язані з наданням правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта), а клієнт буде оплачувати правничу допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання такого договору.

Додатковою угодою до договору до вказаного договору сторони, серед іншого, визначили надання правничої допомоги у господарській справі № 910/8344/23 в Північному апеляційному господарському суді, а саме:

проаналізувати апеляційну скаргу ФОП Дмитрієвої Т.М. на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2024;

підготувати та подати відзив на апеляційну скаргу ФОП Дмитрієвої Т.М. на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2024;

прийняти участь в усіх судових засіданнях в Північному апеляційному господарському суді незалежно від їх кількості і тривалості та включаючи час необхідний на проїзд з (до) офісу адвоката до (з) суду та очікування в суді (у разі затримки) (пункт 1).

В зазначеній додатковій угоді сторони погодили, що гонорар за правничу допомогу є фіксованим і складає 25 000 грн та незалежно від прийнятого рішення Північним апеляційним господарським судом підлягає оплаті клієнтом протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати прийняття постанови (пункт 2).

Відповідно до акта прийому-передачі від 05.10.2023 підтверджується факт надання адвокатом та прийняття ТОВ "Інтергума" відповідно до договору про надання правничої допомоги № 01031 від 05.10.2023 та додаткової угоди від 01.05.2024 таких послуг (пункт 1):

проаналізував апеляційну скаргу ФОП Дмитрієвої Т.М. на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2024 (складену на 8 аркушах);

підготовлено і подано 13.05.2024 відзив на апеляційну скаргу ФОП Дмитрієвої Т.М. на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2024;

прийнято участь в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді, що відбулось 05.06.2024 включаючи час необхідний на проїзд з (до) офісу адвоката до (з) суду та очікування в суді.

Сторони не мають один до одного претензій щодо надання правничої допомоги, зазначеної у пункті 1 (пункт 2).

За фактично надану правничу допомогу клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар у розмірі 25 000 грн протягом 30 календарних днів (пункт 3).

Акт підписаний уповноваженими представниками, підписи скріплені печатками ТОВ "Інтергума" та адвоката Обухова В.В.

ФОП Дмитрієва Т.М. заперечила проти заявленої суми витрат на правничу допомогу, мотивуючи тим, що: відзив на апеляційну скаргу повністю дублює відзив на позовну заяву; у суді апеляційної інстанції було лише одне судове засідання, участь у якому представник відповідача оцінює в 25 000 грн, у той час як суд першої інстанції провів десять судових засідань та стягнув витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн на кожного відповідача; заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є явно неспівмірними з обсягом наданих послуг, що є підставою для їх зменшення.

Суд враховує, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з обсягом наданих послуг та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, оскільки на стадії розгляду в суді апеляційної інстанції у заявника була вже сформована правова позиція, підготовлені адвокатом документи за змістом не є суттєво відмінними від тих, що були подані до суду першої інстанції. Отже підготовка цієї справи до розгляду у суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи. Таким чином, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката з підготовки відзиву на апеляційну скаргу на основне рішення суду першої інстанції є завищеним щодо іншої сторони спору. Крім того, згідно зі статтею 263 ГПК України подання відзиву на апеляційну скаргу є правом, а не обов`язком учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд.

Водночас стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, колегія суддів визнає виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання та безпосередньою участю в судовому засіданні.

Суд враховує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Отже виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність даної справи та результати її розгляду, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлені витрати на оплату адвокатських послуг в сумі 25 000 грн не відповідають критерію реальності, розумності та співмірності таких витрат та становлять надмірний тягар для іншого учасника справи, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Обґрунтованим та розумним розміром компенсації витрат у даному випадку буде стягнення 10 000 грн.

Щодо заяви ТОВ "Інтергума" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом додаткового рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції звертається до правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 21.02.2024 у справі № 910/9714/22, зокрема:

"…норми статті 244 ГПК України вказують на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Тобто є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті. Таке рішення не вирішує/змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті (наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20, від 22.10.2019 у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 у справі №1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі №522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі №640/15192/19).

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка згідно з частиною першою статті 244 ГПК України полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням по суті, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (такий висновок викладений у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц та у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №907/418/21)".

"…Отже, Суд у спірному питанні зазначає, що оскарження додаткового судового рішення не є окремими судовим розглядом спору по суті та прямо залежить від розгляду основної справи, а тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення, яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим".

Оскільки заявником включено до складу витрат послуги з аналізу, підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу ФОП Дмитрієвої Т.М., яка стосувалася перегляду додаткового рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2024, ухваленого за результатом розгляду заяв ТОВ "Інтергума" та ПП "Хімтєкс" про розподіл судових витрат у суді першої інстанції, колегія суддів доходить висновку про відмову у відшкодуванні таких витрат у розмірі 10 000 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 244, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергума" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом додаткового рішення суду першої інстанції.

Частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергума" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом основного рішення суду першої інстанції.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дмитрієвої Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергума" (02002, місто Київ, вул.Сверстюка Євгена, будинок 1, код ЄДРПОУ 33233796) 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови підписано - 23.07.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова