Постанова

від 13.06.2024 по справі 910/9460/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9460/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Агрикової О.В., Мальченко А.О., Козир Т.П.,

від 27.03.2024

та на постанову Північного апеляційного господарського суду (за наслідками перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023)

у складі колегії суддів: Агрикової О.В., Мальченко А.О., Козир Т.П.,

від 27.03.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна"

про стягнення 1 938 167,71 грн,

за участю представників:

від позивача: Музиченко Ю. В., Сірий М. М.,

від відповідача: Віценко А. Г.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто» (далі - ТОВ «БК Реддіто») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (далі - ТОВ «Блок Майстер Україна») про стягнення штрафу за договором підряду у сумі 1 938 167,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору підряду № 03/20 від 13.03.2020 в частині своєчасного виконання робіт, визначених у додатку № 3 до цього договору, у зв`язку з чим відповідачу були нараховані штрафні санкції, передбачені пунктами 13.5.1, 13.5.2 договору.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

13.03.2020 між ТОВ "БК Реддіто" (замовник) та ТОВ "Блок Майстер Україна" (підрядник) був укладений договір підряду № 03/20 (далі - договір підряду). Відповідно до умов договору підряду підрядник зобов`язується за завданням та за кошти замовника і матеріалів підрядника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик розробити проект розділу КМД, виготовити, доставити та змонтувати металеві конструкції по об`єкту "Нове будівництво виробничого комплексу по збагаченню каоліну (лінія № 3) ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство…" (далі - роботи) відповідно до отриманих креслень: Том 9 Архітектурно-будівельні рішення Живильник SA0171-970H-2-АБ, Том 80 Конструкції металеві. Каркас. Сушильне відділення SA0176-970H-16-КМ, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Роботи, що зазначені в цьому п. 1.1 даного договору мають бути завершені та здані замовнику (без зауважень з боку останнього) згідно додатку № 1 "Календарний графік виконання робіт". У випадку якщо замовник доручає підряднику виконати додаткові роботи, що вказані в пп. 1.1.1 цього договору, то термін виконання робіт (у сукупності робіт вказаних в даному п. 1.1 та робіт, що вказані в пп. 1.1.1 цього договору) погоджується з замовником підписанням додаткової угоди.

Відповідно до пп. 1.1.1 договору у випадку, якщо підрядник вчасно та без прострочення (будь-яких затримок) виконає роботи, що мають бути виконані згідно додатку № 1 "Календарний графік виконання робіт", замовник вправі додатково доручити підряднику виконання робіт (далі - роботи), а підрядник зобов`язаний виконати такі роботи. При цьому, усі роботи за даним договором (у сукупності робіт, вказаних в п. 1.1 та робіт, що вказані в даному пп. 1.1.1 цього договору) мають бути завершені у строк, погоджений з замовником.

При цьому, вартість виконання таких робіт, що зазначені в даному пп. 1.1.1 цього договору визначаються додатковим протоколом погодження ціни, на які збільшується договірна ціна, що зазначена в п. 2.5 цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору договірна ціна, тобто вартість робіт (тобто компенсація всіх можливих витрат підрядника та плата за виконані ним роботи) за цим договором, зазначена в додатку № 3. Після надання підрядником проекту розділу КМ, ціна одиниці виготовлення металевих виробів по такій договірній ціні не повинна перевищувати величину ціни одиниці (вартості виготовлення, вартості металу, вартості антикорозійних робіт, монтажу металоконструкцій та вартості доставки металоконструкцій і метизів), що вказана в цьому протоколі узгодження договірної ціни. Договірна ціна є твердою (в тому числі зазначена в пп. 1.1.1 цього договору у разі прийняття замовником рішення про виконання таких робіт підрядником) та підлягає зміні виключно за письмовим погодженням сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

Розрахунок вартості робіт підлягає уточненню без зміни договірної ціни та приведеної вартості робіт з виготовлення, доставки та монтажу металевих конструкцій, шляхом підготовки та узгодження виконавчого кошторису. З моменту затвердження такого кошторису з боку замовника, він стає невід`ємною частиною цього договору (п. 2.2 договору).

Якщо виникне необхідність проведення додаткових робіт, не передбачених договором на момент його укладення, робіт, що не враховані/не передбачені цим договором, вони виконуються підрядником лише після укладення сторонами відповідної додаткової угоди про це (п. 2.3 договору).

Загальна вартість робіт по договору, а саме зазначених в п. 1.1 цього договору (за вирахуванням робіт, зазначених в пп. 1.1.1 цього договору) визначається договірною ціною (додаток № 3) (п. 2.5 договору).

Сплачений аванс погашається при оплаті за виконані роботи шляхом зменшення суми оплати пропорційно вартості виконаних робіт (п. 2.5.1 договору).

Відповідно до п. 2.6 договору сторони дійшли до згоди про наступний порядок оплати за даним договором:

- замовник здійснює оплату першої частини авансу за вартість металу, з якого будуть виготовлятись металоконструкції та виготовлення металоконструкцій, у розмірі 1 000 000,00 грн з ПДВ 20% протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору (п. 2.6.1);

- замовник здійснює оплату другої частини авансу у розмірі 500 000,00 грн з ПДВ 20% через 21 робочий день з моменту отримання підрядником першої частини авансу (п.2.6.2);

- замовник здійснює оплату третьої частини авансу перед початком цинкування металоконструкцій у розмірі 30 % від вартості металоконструкцій котрі підлягають цинкуванню зазначеної у протоколі погодження договореної ціни (додаток № 3) протягом 3 робочих днів перед відправленням на цинкування та проміжного прийняття конструкцій представниками замовника (п. 2.6.3);

- сплата послідуючих платежів здійснюється (з урахуванням п. 2.7 цього договору) згідно з щомісячними актами виконаних робіт форми КБ2в з вирахуванням авансових платежів (п. 2.6.4).

Відповідно до п. 3.1 договору підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт на наступний день з моменту надання замовником за актом приймання-передачі фронту робіт та відповідного фінансування. Проектна документація на момент підписання договору отримана належним чином та прийнята до виконання.

Підрядник зобов`язаний виконати роботи в строк, встановлений в календарному графіку виконання робіт, який є додатком № 1 до договору з урахуванням вимог п. 1.1 та п. 1.1.1 договору.

Дати початку та закінчення окремих видів робіт, передбачених цим договором, визначаються в календарному графіку виконання робіт. Замовник може у разі необхідності прийняти рішення про уповільнення або зупинення робіт, а підрядник зобов`язаний виконати такі рішення замовника без зміни вартості робіт, якщо таке уповільнення чи зупинка не перевищують 10 днів від затвердженого графіку. При цьому терміни виконання робіт перепогоджуються замовником та підрядником шляхом підписання нової редакції графіку виконання робіт (п. 3.3 договору).

Датою закінчення виконання окремого етапу певних робіт вважається дата їх прийняття замовником за щомісячними актами приймання-передачі. Датою закінчення виконання всього обсягу робіт (з урахуванням п. 1.1.1 даного договору) вважається дата їх прийняття замовником актом виконаних підрядником робіт форми КБ-2 та довідки форми КБ-3, що оформляються після виконання усього обсягу робіт за цим договором (з урахуванням п. 1.1.1 даного договору) (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору замовник зобов`язаний надати підряднику за актом приймання-передачі фронт робіт. Прийняти в установленому договором порядку належно виконані роботи.

Згідно з п. 10.1 договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі підписаних сторонами щомісячних актів приймання-передачі виконаних робіт та акту виконаних підрядником робіт форми КБ-2 і довідки форми КБ-3, що оформляються після виконання усього обсягу робіт за цим договором (з урахуванням п. 2.7 даного договору).

Замовник зобов`язаний оплатити виконані підрядником та прийняті замовником роботи протягом 10 банківських днів з моменту підписання відповідного щомісячного акту приймання-передачі виконаних робіт (з урахуванням положень п. 2.7 цього договору), а також акту виконаних підрядником робіт форми КБ-2 та довідки форми КБ-3, що оформлюються після виконання усього обсягу робіт за цим договором (з урахуванням п. 2.7 даного договору). Розрахунки з підрядником здійснюються замовником лише після надання підрядником замовнику повного комплекту виконавчої документації, передбаченого для такого виду робіт чинним законодавством України та проектною документацією.

За змістом п. 11.1 договору факт виконання та вартість всього обсягу робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2 та довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ 3. Сторони здійснюють щомісячне здавання-приймання виконаних робіт протягом звітного місяця, про що складають щомісячні акти приймання-передачі виконаних робіт за кожен звітній місяць, в який вказують обсяги виконаних робіт протягом звітного місяця та їх вартість.

Не пізніше, ніж 2 (два) дні з дня фактичного виконання як всього обсягу робіт так і робіт, які виконані протягом звітного місяця, підрядник зобов`язаний надати замовнику по два примірники акту виконаних підрядних робіт форми КБ 2 та довідки форми КБ-3 (відносно всього обсягу робіт за договором) та щомісячні акти приймання-передачі виконаних робіт (відносно робіт, які виконані протягом звітного місяця) про фактично виконані роботи в двох примірниках. Протягом 5 робочих днів з моменту отримання актів замовник розглядає та підписує їх в разі відсутності зауважень або в такий саме строк направляє підряднику мотивовану відмову від їх підписання (п. 11.2 договору).

У разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість виконаних робіт, ненаданні необхідних документів, замовник має право відмовитись від підписання наданих документів. При цьому замовник зобов`язаний надати письмову аргументовану відмову від підписання документів (п. 11.4 договору).

Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 16.1).

У додатку № 1 до договору сторони погодили календарний графік виконання робіт (КМД, виготовлення, цинкування та поставка) - березень-травень 2020 року; початок виготовлення металевих конструкцій/розробка КМД - через три дні після надходження передоплати на рахунок підприємства; загальний термін виконання робіт, що становить 75 календарних днів.

Також у додатку № 3 (протокол узгодження договірної ціни) сторони погодили розмір договірної ціни на виконання робіт, а саме - "Сушильне відділення" № 3 на загальну суму 3 561 700,80 грн та "Живильник № 3" на суму 1 685 606,70 грн, що разом становить 5 247 307,50 грн (роботи з виготовлення, доставки та монтажу металевих конструкцій/виробів (включаючи вартість металу та цинкування).

У подальшому, сторони уклали додаткові угоди до договору підряду № 03/20 від 13.03.2020 щодо додаткового виготовлення та монтування металоконструкцій по об`єктам, а саме: додаткову угоду № 1 від 31.03.2020 на суму 3 738 336,00 грн, додаткову угоду № 2 від 17.04.2020 на суму 3 009 157,10 грн, додаткову угоду № 3 від 15.05.2020 на суму 1 533 595,96 грн, в тому числі ПДВ 20% - 255 599,33 грн; додаткову угоду № 4 від 27.10.2020 на суму 125 821,87 грн; додаткову угоду № 5 від 04.11.2020 на суму 18 309,36 грн, додаткову угоду № 6 від 04.11.2020 на суму 144 718,35 грн.

На виконання умов договору підряду (п. 2.6.1 та п. 2.6.2) ТОВ "БК Реддіто" (замовник) 24.03.2020 та 31.03.2020 перерахувало на користь ТОВ "Блок Майстер Україна" (підрядник) авансовий платіж у загальній сумі 1 500 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 108 від 24.03.2020 та № 132 від 31.03.2020.

Спір виник у зв`язку з тим, що на думку позивача відповідач неналежним чином виконав вказані зобов`язання за договором підряду, а саме - порушив строки виконання робіт: "Сушильне відділення № 3" та "Живильник № 3", у зв`язку з чим відповідачу нараховано штраф, передбачений п. 13.5.2 договору, у сумі 888 706,21 грн, та штраф, передбачений п. 13.5.1 договору, у сумі 1 049 461,50 грн, що разом становить 1 938 167,71 грн.

Короткий зміст рішення, додаткового рішення та постанов судів попередніх інстанцій

Господарський суд міста Києва рішенням від 24.10.2023 у справі № 910/9460/23 позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" штраф згідно з п. 13.5.2 договору у сумі 888 706,21 грн, штраф згідно з п. 13.5.1 договору у сумі 1 049 461,50 грн та судовий збір у сумі 29 072,52 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що, враховуючи підтверджений факт невиконання відповідачем зобов`язання та зміст договору, вимоги про нарахування штрафу позивачем заявлені правомірно.

Замовник свій обов`язок з оплати авансу виконав у відповідності з п. 2.6.1, 2.6.2 договору. Будь-яких претензій від підрядника про ненадання фронту робіт за додатком № 3, від відповідача (до подачі позивачем даного позову) не надходило. У договорі сторони погодили (п. 13.5.1), що за несвоєчасне закінчення робіт підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % від договірної ціни (в тому числі й з урахуванням п. 1.1.1 цього договору) прострочених робіт.

Також відповідно до п. 13.5.2 договору за несвоєчасне виконання окремих робіт/етапів робіт та/або їх складових (зазначених в календарному графіку), а саме - прострочення їх виконання на 10 днів та більше, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості всіх фактично виконаних робіт станом на 10 день прострочення робіт, або окремих робіт/етапів робіт/видів робіт та/або їх складових.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 року у справі № 910/9460/23 скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив в повному обсязі. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 43 608,78 грн.

Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Штраф, визначений в п. 13.5.1. договору, застосовується за прострочення виконання всіх робіт за договором, тобто коли вже фактично будуть виконані всі роботи за договором.

Окрім визначених робіт в додатку №3 до договору, додатковим угодами сторони фактично змінили загальний об`єм робіт за договором.

Однак, позивач здійснює нарахування штрафу на об`єм робіт, який було визначено в початковій редакції договору, тобто до укладання додаткових угод, а тому позивачем не доведено прострочення виконання всіх робіт по договору, з врахуванням збільшення об`єму та строків робіт згідно з додатковими угодами.

Щодо нарахування позивачем штрафу на підставі п. 13.5.2. договору за несвоєчасне виконання окремих етапів робіт, строк виконання яких встановлено сторонами у додатку № 1 до договору «Календарний графік виконання робіт», то зі змісту наданих позивачем актів № 1 від 25.05.2020 року та № 10 від 30.09.2020 року вбачається, що до них включені всі передбачені календарним графіком етапи робіт, без зазначення чітких дат, коли було виконано окремий етап робіт, що робить неможливим здійснення перевірки розрахунку штрафу позивача за прострочення відповідачем строків виконання окремих етапів робіт.

Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2020 року та вересень 2020 року підтверджують, що до них включено роботи, які сторонами були додатково обумовлені додатковими угодами, а саме відділення класифікації, фундаменти під вібросито (відділення згущення), відділення згущення, відділення фільтрації і ємність зберігання сировини.

Однак терміни виконання та вартість вказаних робіт сторонами погоджена окремо у додаткових угодах, які не є предметом розгляду у даній справі.

Отже, позивачем не доведено прострочення відповідачем виконання всіх робіт по договору, з врахуванням збільшення об`єму та строків робіт згідно з додатковими угодами, а також не доведено порушення термінів виконання відповідачем окремих етапів робіт.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" про розподіл судових витрат, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" витрати на правничу допомогу у сумі 15 000 грн, у решті вимог заяви відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/9460/23 скасовано, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" про розподіл судових витрат відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами:

- на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/9460/23, у якій просило її скасувати повністю, та залишити у силі рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 року;

- на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 (за наслідками перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023), у якій просило її скасувати в частині відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат, в частині відмови в задоволенні апеляційної скарги позивача, в частині задоволення апеляційної скарги відповідача, та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги заяви позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу у сумі 116 400,00 грн.

Касаційні скарги подані на підставі пунктів 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач зазначив, що підставою касаційного оскарження згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України є неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Також на думку позивача суд апеляційної інстанції недостатньо дослідив обставини справи та подані позивачем докази на підтвердження своїх вимог, та не вірно застосував норми матеріального права які регулюють вказані правові відносини та порушив норми процесуального права, у зв`язку із чим дійшов помилкових висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Вказав на помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення заявленого до розподілу розміру витрат на правничу допомогу, оцінка яким судом апеляційної інстанції не надавалася з огляду на прийняте судом апеляційної інстанції рішення про відмову в позові повністю.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 просив залишити її без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Також відповідачем подано клопотання про закриття касаційного провадження у справі № 910/9460/23 за касаційною скаргою позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Відзив на касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 (за наслідками перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023) відповідачем не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що на думку позивача, відповідач прострочив виконання будівельних робіт за договором підряду, що дає йому право на нарахування штрафів, передбачених п. 13.5.1. та п. 13.5.2. договору підряду № 03/20 від 13.03.2020.

Предметом касаційного перегляду є постанови суду апеляційної інстанції, якими позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованих відповідачеві сум штрафів та у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Підставою касаційного оскарження постанов суду апеляційної інстанції у цій справі № 910/9460/23 скаржником визначено, зокрема, пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19, від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21).

Проте в касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" не зазначає норму права щодо якої відсутній висновок про її застосування.

У касаційній скарзі позивач хоч і вказує, що спірні правовідносини регулюються статтями 837, 875, 882 Цивільного кодексу України, які були застосовані судом апеляційної інстанції, однак доводів про те, що судом апеляційної інстанції у спірних правовідносинах ці норми застосовано неправильно, що відсутній висновок про застосування саме цих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а також щодо того який висновок, на думку скаржника, щодо яких саме норм матеріального права має бути сформовано за результатом розгляду цього спору, а також необхідність формування такого висновку, касаційна скарга не містить.

Зміст касаційної скарги позивача свідчить про його незгоду з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою встановлених обставин справи та зводиться до необхідності переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

У зв`язку з цим касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою.

Стосовно доводів позивача, викладених у касаційній скарзі з підстав оскарження судових рішень, визначених пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів за умови необґрунтованості підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 - 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Саме тільки посилання скаржника на те, що господарський суд не в повному обсязі дослідив докази та не з`ясував дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судове рішення.

Доводи касаційної скарги, які стосуються з`ясування обставин вже встановлених господарськими судами, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, не можуть бути враховані судом касаційної інстанції з огляду на положення частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, оскільки підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі, передбачені пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, Верховний Суд залишає без задоволення касаційну скаргу позивача і в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, ухваленої за наслідками перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023, то підстави для її задоволення відсутні.

Порядок розподілу судових витрат врегульовано статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із тим, що суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 року у справі № 910/9460/23 скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі, апеляційний господарський суд правильно поклав витрати на професійну правничу допомогу на позивача, скасувавши додаткове рішення від 21.11.2023, як невід`ємну частину основного судового рішення.

Оскільки касаційна скарга позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 за наслідками розгляду справи по суті спору залишена без задоволення, підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої за наслідками перегляду додаткового рішення місцевого господарського суду, відсутні.

Також, у суду відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про закриття касаційного провадження у справі № 910/9460/23 з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

У разі, коли після відкриття касаційного провадження виявилося, що передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстава не знайшла свого підтвердження, Верховний Суд має право залишити судове рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін, а не закривати касаційне провадження.

Висновки Верховного Суду

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що постанови суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційних скаргах немає.

Щодо судових витрат

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає без змін оскаржені постанови суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив вирішити питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи. Вказав, що орієнтовний розмір понесених витрат складає 45 000,00 грн, докази на їх понесення будуть подані ним у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції розгляне заяву відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу після подання заявником відповідних доказів, які мають бути подані протягом п`яти днів після ухвалення даного судового рішення.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку ця заява буде залишена без розгляду.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 (за наслідками перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023) у справі № 910/9460/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді С. Бакуліна

О. Мамалуй