Ухвала

від 17.06.2024 по справі 378/7/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 червня 2024 року

м. Київ

справа № 378/7/23

провадження № 61-10353сво23

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),

суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - приватне сільськогосподарське підприємство «Гейсиське»,

розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у складі колегії суддів Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Стрижеуса А. М.

у справі за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа - приватне сільськогосподарське підприємство «Гейсиське», про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

В грудні 2022 року керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області (далі - прокурор) звернувся до Ставищенського районного суду Київської області з вказаним позовом, в якому просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58819918 від 17 червня 2021 року стосовно права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282400:01:009:0003, площею 2,8985 га, та витребувати на користь держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області вказану земельну ділянку з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою від 15 березня 2023 року Ставищенський районний суд Київської області позовну заяву залишив без розгляду. Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (пункт 2 частини першої статті 257 ЦПК України). Вказаний висновок місцевий суд зробив на підставі того, що спірна земельна ділянка, яка є предметом спору, розташована на території Білоцерківського району Київської області, на яку не поширюється юрисдикція Обухівської окружної прокуратури Київської області.

Постановою від 16 травня 2023 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу Обухівської окружної прокуратури Київської області задовольнив. Ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 15 березня 2023 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанову апеляційний суд мотивував тим, що зі змісту позовної заяви, а також з доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що матеріали для пред`явлення цього позову прокурор отримав за результатами здійснення прокурорами Обухівської окружної прокуратури процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні № 12021116230000269 від 24 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, підслідність у якій під час досудового розслідування визначена за Обухівським РУП ГУ НП в Київській області.

Отже, з огляду на те, що матеріали кримінального провадження перебували в розпорядженні Обухівської окружної прокуратури та відповідно не могли бути у розпорядженні іншої прокуратури, а також враховуючи те,

що пунктом 6.5 наказу Генерального прокурора України № 389 від 21 серпня 2020 року передбачено право прокурора звертатись із позовом (заявою) до суду не за місцем розташування органу прокуратури, вказаний позов подано саме керівником Обухівської окружної прокуратури Київської області.

Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вказала на помилковість висновку суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10 липня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у зазначеній вище справі.

Заявник у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі заявник вказує, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення (право прокурора звертатись із позовом (заявою) до суду не за місцем розташування органу прокуратури) на підставі недопустимого доказу - пункту 6.5 наказу Генерального прокурора України № 389 від 21 серпня 2020 року, який виключено наказом Офісу Генерального прокурора № 191 від 08 червня 2021 року.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано

її із Ставищенського районного суду Київської області.

08 серпня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів

від 21 травня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Ситнік О. М.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 22 травня 2024 року передав справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Підстави та мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Передаючи справу на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду звернула увагу, що у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду склалися різні підходи щодо розуміння положень частини четвертої статті 394 ЦПК України та реалізації у зв`язку із цим судом касаційної інстанції повноважень, наданих нормами ЦПК України, щодо відмови у відкритті касаційного провадження у випадку, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Так, зокрема, ухвалами від 29 квітня 2024 року у справі № 752/20318/20 (провадження № 61-4506ск24), від 29 квітня 2024 року у справі № 543/623/17 (провадження № 61-5256ск24) та від 05 грудня 2023 року у справі № 359/6722/16 (провадження № 61-15529ск23) у відкритті касаційного провадження відмовлено у зв`язку із необґрунтованістю поданої касаційної скарги на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України.

Натомість, ухвалою від 07 березня 2024 року у справі № 161/8859/20 (провадження № 61-18253ск23) у відкритті касаційного провадження відмовлено у зв`язку із необґрунтованістю поданої касаційної скарги на підставі пункту п`ятого частини другої статті 394 ЦПК України.

Разом з тим, ухвалами від 28 листопада 2023 року у справі № 758/15949/21 (провадження № 61-15912ск23), від 05 квітня 2024 року у справі № 2-112/12 (провадження № 61-3941ск24), від 23 квітня 2024 року у справі № 757/60692/19 (провадження № 61-3221ск24), від 30 квітня 2024 року у справі № 442/2335/21 (провадження № 61-5049ск24) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, вказуючи на необхідність перевірки наявності підстав для відкриття касаційного провадження, зазначених заявником у касаційній скарзі, відкрив касаційне провадження із витребуванням матеріалів справи.

Аналогічна ситуація щодо неоднакової практики застосування приписів статті 394 ЦПК України прослідковується й тоді, коли предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі [див. ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 02 квітня 2024 року у справі № 638/18193/17 (провадження № 61-3954ск24), від 29 квітня 2024 року у справі № 705/4783/23 (провадження № 61-5006ск24), якими відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв`язку із необґрунтованістю касаційної скарги; ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 квітня 2024 року у справі № 705/4783/23 (провадження № 61-5006ск24), від 08 травня 2023 року у справі № 334/3852/22 (провадження № 61-6177ск23), якими відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з метою перевірки наявності підстав для відкриття касаційного провадження].

У зв`язку з наведеним та з метою тлумачення положення частини четвертої статті 394 ЦПК України колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду посилалась на наявність підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступу (чи підтвердження) висновку щодо наявності у суду касаційної інстанції повноважень відмовити у відкритті касаційного провадження у зв`язку із необґрунтованістю касаційної скарги у випадку, якщо предметом оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу місцевого суду про залишення позову без розгляду/про закриття провадження у справі.

Позиція Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

У частині другій статті 403 ЦПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Тлумачення наведеної норми процесуального права свідчить про те,

що на розгляд об`єднаної палати може бути передана справа, якщо в аналогічній (подібній) справі викладено інший висновок щодо застосування норми права. Подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за їхніми елементами: суб`єктами, об`єктами та змістом (правами й обов`язками суб`єктів правовідносин).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що у цій справі відсутній предмет (об`єкт) для розгляду справи об`єднаною палатою, а справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Згідно приписів частини четвертої статті 394 ЦПК України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Аналогічні за змістом положення містяться також у частині другій статті 293 ГПК України та у частині другій статті 333 КАС України.

Перевіривши підстави та мотиви передачі справи на розгляд об`єднаної палати, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду виявила, що окреслена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2024 року правова проблема неоднакового розуміння та тлумачення норми процесуального права також існує у складі колегій інших касаційних судів Верховного Суду.

Так, ухвалою від 04 серпня 2021 року у справі № 918/119/21 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, керуючись нормою частини другої статті 293 ГПК України, вказала на очевидність правильного застосування апеляційним судом норм права та відмовила у відкритті касаційного провадження.

Водночас, ухвалами від 17 квітня 2024 року (справа № 927/1495/23), 22 квітня 2024 року (справа № 916/774/23) та від 24 квітня 2024 року

(справа № 906/1361/23) Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду, з метою необхідності розгляду доводів касаційної скарги по суті відкрив касаційне провадження, витребував матеріали справи та призначив

її до розгляду.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалами

від 20 грудня 2023 року (справа № 300/5281/23, провадження № К/990/41777/23) та від 28 грудня 2023 року (справа № 947/12063/23, провадження № К/990/42471/23), посилаючись на положення частини другої статті 333 КАС України, відмовив у відкритті касаційного провадження у зв`язку із необґрунтованістю поданої касаційної скарги.

При цьому в ухвалах від 08 травня 2024 року (справа № 320/24638/23, провадження № К/990/16896/24) та від 22 травня 2024 року

(справа № 380/1174/23, провадження № К/990/17635/24) Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження та витребував справу, зазначивши, що підставою для відкриття касаційного провадження є правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а також процесуального права щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду.

Отже, під час розгляду цієї справи може виникнути питання щодо відступу від висновків Верховного Суду у складі колегій суддів інших касаційних судів, що не належить до повноважень Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв`язку відсутністю предмета (об`єкта) для перегляду.

Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд

у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Повернути справу 378/7/23 за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа - приватне сільськогосподарське підприємство «Гейсиське», про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки, на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню

не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький Судді:Б. І. Гулько В. І. Крат Д. Д. Луспеник Є. В. Синельников І. М. Фаловська М. Є. Червинська