Постанова

від 31.07.2024 по справі 378/7/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року

м. Київ

справа № 378/7/23

провадження № 61-10353св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Грушицького А. І.,

суддів Литвиненко І. В., Олійник А. С., Петрова Є. В., Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - приватне сільськогосподарське підприємство «Гейсиське»,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у складі колегії суддів Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Стрижеуса А. М.

у справі за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа - приватне сільськогосподарське підприємство «Гейсиське», про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки.

Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2022 року керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області (далі - прокурор) звернувся до Ставищенського районного суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 , в якому просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58819918 від 17 червня 2021 року стосовно права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282400:01:009:0003, площею 2,8985 га, та витребувати на користь держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області вказану земельну ділянку з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою від 15 березня 2023 року Ставищенський районний суд Київської області у складі судді Марущак Н. М. позовну заяву залишив без розгляду.

Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (пункт 2 частини першої статті 257 ЦПК України). Вказаний висновок місцевий суд зробив на підставі того, що спірна земельна ділянка, яка є предметом спору, розташована на території Білоцерківського району Київської області,

на яку не поширюється юрисдикція Обухівської окружної прокуратури Київської області.

Постановою від 16 травня 2023 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу Обухівської окружної прокуратури Київської області задовольнив. Ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 15 березня 2023 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанову апеляційний суд мотивував тим, що зі змісту позовної заяви, а також з доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що матеріали для пред`явлення цього позову прокурор отримав за результатами здійснення прокурорами Обухівської окружної прокуратури процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні № 12021116230000269 від 24 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, підслідність у якій під час досудового розслідування визначена за Обухівським РУП ГУ НП в Київській області.

Отже, з огляду на те, що матеріали кримінального провадження перебували в розпорядженні Обухівської окружної прокуратури та відповідно не могли бути у розпорядженні іншої прокуратури, а також враховуючи те, що пунктом

6.5 наказу Генерального прокурора України № 389 від 21 серпня 2020 року передбачено право прокурора звертатись із позовом (заявою) до суду

не за місцем розташування органу прокуратури, вказаний позов правомірно подано саме керівником Обухівської окружної прокуратури Київської області.

Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вказала на помилковість висновку суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті

257 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10 липня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у зазначеній вище справі.

Заявник у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 31 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребував справу із Ставищенського районного суду Київської області.

08 серпня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Ухвалою від 20 травня 2024 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів

від 30 липня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Олійник А. С., Петров Є. В., Ситнік О. М.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі заявник вказує, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення (право прокурора звертатись із позовом (заявою) до суду не за місцем розташування органу прокуратури) на підставі недопустимого доказу - пункту 6.5 наказу Генерального прокурора України № 389 від 21 серпня 2020 року, який виключено Наказом Офісу Генерального прокурора № 191 від 08 червня 2021 року.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частина друга статті 131-1 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції, зокрема, з метою захисту загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно із частинами першою, третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 23 Закону України

«Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» у Київській області утворено, зокрема:

- Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур, згідно з яким утворено, зокрема, Обухівську окружну прокуратуру (з місцем розташування у місті Обухові), сфера діяльності якої поширюється на територію Обухівського району Київської області; Білоцерківську окружну прокуратуру (з місцем розташування у місті Білій Церкві), сфера діяльності якої поширюється на територію Білоцерківського району Київської області. Також зобов`язано керівників обласних прокуратур організувати приймання-передачу справ, документів та майна місцевих прокуратур, роботу з питань забезпечення охорони державної таємниці.

Наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» днем початку роботи окружних прокуратур було визначено 15 березня 2021 року.

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (частина перша статті 24 Закону України «Про прокуратуру»).

Крім цього, зі змісту пункту 6.5 наказу Генерального прокурора від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» (в редакції, чинній на час звернення з позовом) вбачається право прокурора звертатись із позовом (заявою) до суду не за місцем розташування органу прокуратури.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд помилково послався на пункт 6.5 наказу Генерального прокурора від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді», який було виключено, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до пункту 1.5 Наказу Офісу Генерального прокурора № 191 від 08 червня 2021 року до наказу Генерального прокурора від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» було внесені зміни, а саме пункт 6.5 виключено, у зв`язку із чим пункт 6.6 зазначено вважати пунктом 6.5, нову редакцію якого правильно застосовано судом апеляційної інстанції.

Крім того, можливість участі прокурора у судових засіданнях у справах за позовами, поданими не за місцем розташування прокуратури в іншому регіоні, передбачена також у п. 11.1 наказу Генерального прокурора від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді».

З огляду на викладене та ураховуючи, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом України «Про прокуратуру», здійснює встановлені Конституцією України функції, зокрема, з метою захисту загальних інтересів суспільства та держави, а повноваження прокурора щодо звернення до суду із позовом (заявою) під час реалізації конституційної функції представництва інтересів держави у суді не обмежені лише районом, на території якого розташована прокуратура, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області мав право на звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права.

При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року залишити

без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. І. Грушицький Судді: І. В. Литвиненко А. С. Олійник Є. В. Петров О. М. Ситнік