Ухвала

від 17.06.2024 по справі 758/17833/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/17833/21

Категорія 8

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання - Соколовської А.А.,

представника позивача - Васильєвої С.М. ,

представника відповідача ТОВ «ТВК Спойл» - Мирець Д.С.,

представників третьої особи - ТОВ «Оптимум - Капітал» - Слєпухи О.С., Яценка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ІНВЕСТ СЕРВІС КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК СПОЙЛ», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна, державний реєстратор Комунального підприємства «Правочин Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Дев`яткін Олексій Андрійович, -

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Києва звернулась Київська міська рада з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ІНВЕСТ СЕРВІС КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК СПОЙЛ», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна, державний реєстратор Комунального підприємства «Правочин Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Дев`яткін Олексій Андрійович, в якій після збільшення позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Манойли Наталії Григорівни про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 19 травня 2016 року № 29672905 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул. Кожум`яцька, 12з у Подільському районі міста Києва;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Манойли Наталії Григорівни про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 15 липня 2016 року № 30479820;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Манойли Наталії Григорівни про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 19 липня 2016 року № 30529011;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Дев`яткіна Олексія Андрійовича про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 27 травня 2019 року № 47057827;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Дев`яткіна Олексія Андрійовича про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 31 травня 2019 року № 47135128;

- припинити право власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю літ. Б) загальною площею 219 м2, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:85:381:0010) за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК СПОЙЛ».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Київській міській раді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Манойло Н.Г. прийнято рішення від 19 травня 2016 року № 29672905 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ТОВ «ТРЕЙД ІНВЕСТ СЕРВІС КОМПАНІ» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю літ. Б) загальною площею 219 м2, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:85:381:0010) за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для внесення даного рішення є рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року у справі № 760/804/16-ц, яким визнано право власності на спірний об`єкт нерухомості. Надалі на підставі договорів купівлі - продажу від 14 липня 2016 року № 2314 та від 15 липня 2016 року № 2317, приватним нотаріусом прийнято наступні рішення від 15 липня 2016 року № 30479820 та від 19 липня 2016 року № 30529011 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «АВТОПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ». У подальшому на підставі рішення державного реєстратора комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Дев`яткіна О.А. від 27 травня 2019 року № 47057827 право приватної власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2 . На підставі акту приймання - передачі нерухомого майна від 28 травня 2019 ОСОБА_2 та ТОВ «ТВК СПОЙЛ» державним реєстратором комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Дев`яткіним О.А. прийнято рішення від 31 травня 2019 року № 47135128 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «ТВК СПОЙЛ». У подальшому, рішенням Апеляційного суду міста Києва у справі № 760/804/16-ц апеляційну скаргу прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено частково, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 20146 року скасовано в частині визнання права власності, та постановлено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Київська міська рада як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва рішень щодо передачі спірної земельної ділянки під будівництво відповідачам у власність чи користування не передавала. Вказані факти дають підстави позивачеві вважати що ТОВ «ТРЕЙД ІНВЕСТ СЕРВІС КОМПАНІ» на підставі неналежних документів здійснив реєстрацію самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна на земельній ділянці, що належить на праві власності територіальній громаді міста Києва, а отже не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на подальше його відчуження ТОВ «АВТОПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ» та як наслідок подальшої реєстрації за ОСОБА_2 та ТОВ «ТВК СПОЙЛ». На підставі викладеного, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2021 року, головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_3

Ухвалою судді від 24 грудня 2021 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 07.12.2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Наказом Подільського районного суду м. Києва №1/02-02 від 11.01.2024 «Про відрахування зі штату Подільського районного суду м. Києва судді Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_3» суддю ОСОБА_3 відраховано зі штату суду.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Подільського районного суду міста Києва від 16.01.2024 №124 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи з метою заміни головуючого судді ОСОБА_3

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024 головуючим суддею у справі визначено суддю Будзан Л.Д.

Ухвалою судді від 17 січня 2024 року вказану цивільну справу прийнято суддею до провадження та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити, в обґрунтування позовних вимог посилалась на доводи викладені у позовній заяві.

Представника відповідача ТОВ «ТВК Спойл» - Мирець Д.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічно викладеним у відзиві на позовну заяву.

Представники третьої особи - ТОВ «Оптимум - Капітал» - Слєпуха О.С., Яценко С.А. підтримали правову позицію представника позивача та просили позов задовольнити.

Відповідачі ТОВ «ТРЕЙД ІНВЕСТ СЕРВІС КОМПАНІ», ТОВ «АВТОПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ», ОСОБА_2 та треті особи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду прави повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа приватний нотаріус Манойло Н.Г. в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, вислухавши доводи учасників справи, дослідивши письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність юрисдикції суду, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових правовідносин.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

При цьому, у ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, визначено у статті 20 ГПК України.

Так, згідно з пунктами 1, 6, 15 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Частиною 1 ст. 2 ГПК передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20 (провадження № 14-12цс21): «критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.

Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин».

Крім того, в п. 7 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року по справі № 807/137/18 викладено наступні правову позицію з подібних правовідносин:

«…З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 04 квітня 2018 року у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15, від 10 квітня 2018 року у справі № 808/8972/15, від 16 травня 2018 року у справі № 826/4460/17, від 23 травня 2018 року у справі № 815/4618/16, від 05 червня 2018 року у справі № 04/20728/14, від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16, від 13 червня 2018 року у справах № 820/2675/17 та 803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін….»

Отже, суд враховує, що законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа або юридична).

Натомість юрисдикцію адміністративних чи господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: перші мають повноваження вирішувати публічно-правові спори, а другі - спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності.

При цьому, визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Адже Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»).

Разом з тим, суд бере до уваги, що ст. 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи). Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Аналіз цієї норми права дає підстави вважати, що суб`єкти публічного права, вказані в ч. 2 ст. 2 ЦК України можуть бути учасниками цивільних відносин лише за умови набуття статусу особи.

Для того, щоб бути повноцінним учасником цивільних відносин, державі потрібно мати певний правовий вираз (статус), притаманний звичайним учасникам цих відносин, тобто статус особи. Враховуючи національні правові традиції, мова може йти лише про статус юридичної особи публічного права. Таким чином, держава, будучи особою публічного права приймає участь в цивільному обороті, несе майнову відповідальність як казна.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в даній справі спір виник між юридичними особами приватного права (ТОВ «ТРЕЙД ІНВЕСТ СЕРВІС КОМПАНІ», ТОВ «АВТОПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «ТВК СПОЙЛ») та Київською міською радою, статус якого відноситься до юридичної особи публічного права. При цьому, в розрізі предмета спору, у даній справі спір виник щодо скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи. Крім того, спір у цій справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ІНВЕСТ СЕРВІС КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК СПОЙЛ» є спором про стверджувальне порушення цивільного права та законного інтересу позивача, як власника землі з боку юридичної особи, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, державної реєстрації такого права.

Отже з огляду на наведені критерії розмежування юрисдикційної підвідомчості, суб`єктний склад спору та його предмет, спір у даній справі не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції, оскільки, містить ознаки господарського спору за суб`єктним складом.

Аналогічний правовий висновок щодо юрисдикційної спору викладено в постанові Верховного суду від 14 травня 2024 року по справі № 758/38/21.

Таким чином, даний спір підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За вказаних вище обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав помилкову юрисдикційну підвідомчість для звернення з відповідною позовною заявою щодо позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ІНВЕСТ СЕРВІС КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК СПОЙЛ», а тому провадження у справі в частині позовних вимог Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ІНВЕСТ СЕРВІС КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК СПОЙЛ» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна, державний реєстратор Комунального підприємства «Правочин Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Дев`яткін Олексій Андрійович, слід закрити.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 186, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі в частині позовних вимог Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ІНВЕСТ СЕРВІС КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК СПОЙЛ» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна, державний реєстратор Комунального підприємства «Правочин Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Дев`яткін Олексій Андрійович закрити.

Роз`яснити Київській міській раді, що даний спір підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя Леся БУДЗАН