Ухвала

від 21.06.2024 по справі 354/1094/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 354/1094/21

Провадження № 22-ц/4808/1015/24

Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М. В.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

У Х В А Л А

21 червня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Девляшевського В.А.,

суддів: Баркова В.М., Мальцевої Є.Є.,

ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Яремчанського міського суду від 30 травня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування, володіння та розпорядження належним житловим будинком з господарськими будівлями та земельною ділянкою

в с т а н о в и в :

Ухвалою Яремчанського міського суду від 30 травня 2024 року виправлено описку в ухвалі Яремчанського міського суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Однак, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Згідно з висновком Конституційного Суду України, викладеним в абзаці 5 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду.

Статтею 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 ЦПК України, окремо від рішення суду не допускається. У вказаному переліку ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід судді не вказана.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 353 ЦПК ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено. Виходячи із логічного, телеологічного та системного тлумачення положень зазначеної норми, ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення.

Отже, оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватися в тому ж порядку, що і виправлене судове рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення. Дотримання відповідного порядку оскарження може бути поєднане із наявністю відповідних обмежень права на оскарження тих чи інших судових рішень крім випадків, коли суд, постановляючи ухвалу про внесення виправлень у судове рішення вийшов за межі наданих йому законом повноважень.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 362/2179/17.

Ухвала про відмову в задоволенні відводу, в яку внесено виправлення, не підлягає окремому оскарженню. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що передбачено частиною 2 статті 353 ЦПК України. При цьому ухвала про виправлення описки судом прийнято в межах процедури, передбаченої статтею 269 ЦПК України.

Таким чином, оскільки ухвала Яремчанського міського суду від 19 березня 2024 суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, то так само не підлягає окремому апеляційному оскарженню й ухвала суду від 30 травня 2024 року про виправлення описки в зазначеному судовому рішенні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року справа № 219/10010/17 зазначила, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Разом з тим суд звертає увагу, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина 2 статті 353 ЦПК України).

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід повернути скаржнику.

Керуючись статтями 353, 356, 357, 389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Яремчанського міського суду від 30 травня 2024 року повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Барков

Є.Є. Мальцева