Ухвала

від 21.06.2024 по справі 922/2268/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

21 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/2268/16

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.;

розглянувши апеляційну скаргу (вх.№1404Х/2) заступника керівника Харківської обласної прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16 (повний текст рішення складено 30.08.2016 суддею Бринцевим О.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Релігійної громади Спасо-Преображенської Ізюмської єпархії Української православної церкви, м.Ізюм,

до Ізюмської міської ради, м.Ізюм,

про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16 позов задоволено повністю. Визнано за Релігійною громадою Спасо-Преображенська Ізюмської єпархії Української православної церкви право власності на церковні споруди: храм літ.«А-1Н» з пономаркою літ. «а» - площею 227,0 кв.м; нежитлову будівлю літ.«Б» з ганком літ. «б» - площею 83,1 кв.м; погріб літ. «В» - площею 32,9 кв.м; вбиральню літ. «Г» - площею 2,0 кв.м; гараж літ «Д»- площею 60,4 кв.м; навіс літ. «Е»- площею 75,2 кв.м; сторожку літ.«Ж» - площею 9,3 кв.м; навіс літ.«З» - площею 20,0 кв.м; огорожу №1 - площею 374 кв.м; хвіртку №2 - площею 1,9 кв.м; ворота №3 - площею 7,8 кв.м; водопровід №4, які знаходяться за адресою: м.Ізюм, вул.Старопоштова, №20, Харківська область.

30.05.2024 Заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (зареєстрована 04.06.2024 за вх.№1404Х/2), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Залучити до розгляду справи Харківську обласну військову адміністрацію (вул.Сумська, 64, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 23912956) та Міністерство культури та інформаційної політики України (01601, м.Київ, вул.Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ 43220275). Здійснити перерозподіл судових витрат. Судовий збір у розмірі 33849,00 грн стягнути з Релігійної громади Спасо-Преображенської Ізюмської єпархії Української православної церкви. Справу розглядати за участі представника Харківської обласної прокуратури. Про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги повідомити сторони та Харківську обласну прокуратуру.

Звертаючись з апеляційною скарго, прокурор посилається на те, що суд ухвалив про права та інтереси Харківської обласної військової адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України, які не були залучені до участі у справі. Просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи поважність причин для поновлення строку на апеляційне оскарження тим, що під час прийняття спірного рішення прокурор, Харківська обласна військова адміністрація та Міністерство культури та інформаційної політики України не були залучені до розгляду справи, відтак не були присутні та не брали участь у розгляді справи, спірне рішення не отримували, що свідчить про необізнаність останніх про спірне рішення суду та перехід права власності на пам`ятку культурної спадщини культове майно. Про постановлення оскаржуваного рішення суду прокурору стало відомо 14.05.2024, після ознайомлення з матеріалами справи, тому прокурор вважає, що апеляційна скарга подається з пропуском строку на апеляційне оскарження, який підлягає поновленню з підстав, передбачених частиною 3 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без руху. Встановлено заступнику керівника Харківської обласної прокуратури десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку. Роз`яснено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга прокурора залишена без руху через те, що є поданою після закінчення строку на апеляційне оскарження, а причини, які вказані прокурором в заяві про поновлення строку - визнані судовою колегією неповажними, оскільки оскаржуване рішення у даній справі прийняте та повний його текст складено 30.08.2016 суддею Бринцевим О.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області за позовом Релігійної громади Спасо-Преображенської Ізюмської єпархії Української православної церкви до Ізюмської міської ради про визнання права власності, 05.09.2016 оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 13.09.2016. Отже, прокурор та особи, яких останній просить залучити до розгляду справи, не брали участь у розгляді справи №922/2268/16, однак заявник не наводить обставин, які унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку, в тому числі беручи до уваги, що розгляд справи відбувався майже 8 років тому, а предмет спору безпосередньо стосується переходу права власності на пам`ятку культурної спадщини культове майно. З огляду на те, що оскаржуване судове рішення оприлюднено у реєстрі судових рішень 05.09.2016, скаржник не навів обставин, що завадили йому та особам, яких прокурор просить залучити до розгляду справи, дізнатися про наявність цього судового рішення (з дати оприлюднення рішення суду) та своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію. Щодо посилання прокурора на те, що про постановлення оскаржуваного рішення суду прокурору стало відомо 14.05.2024, після ознайомлення з матеріалами справи, суд апеляційної інстанції зазначив, що прокурор є рівноправним учасником судового процесу, тому недотримання скаржником вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням заявника. З огляду на викладене, суд не визнав наведені прокурором підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги поважними.

Апелянту встановлено 10-денний строк з дня вручення ухвали для наведення інших підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та надання на їх підтвердження належних доказів.

Прокурор, на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 через систему «Електронний суд», подав клопотання (вх.№8283) про поновлення строку подання апеляційної скарги, в якому зазначив таке:

-Харківською обласною прокуратурою з урахуванням вимог пункту 4 наказу Офісу Генерального прокурора №389 від 21.08.2020 «Про організацію діяльності прокурора щодо представництва інтересів держави в суді» в травні 2024 року, за результатами розгляду листа Управління Служби безпеки України в Харківській області від 04.05.2024 №70/5/5-4775 виявлено судове рішення у справі №922/2268/16. Зі змісту вказаного рішення неможливо достеменно встановити наявність чи відсутність порушення інтересів держави. Ураховуючи, що у органів прокуратури з 2014 року відсутні повноваження щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів, тому раніше (до ознайомлення з матеріалами справи та отримання інформації від відповідних державних органів) прокурор не міг переконатись у наявності порушень інтересів держави та про неналежну діяльність чи без діяльність зазначених державних органів щодо захисту таких інтересів;

-оскільки Міністерство культури та інформаційної політики України та Харківська обласна військова адміністрація не були залучені до вказаної справи та не брали участь у справі, то останні дізналися про судове рішення та про можливе порушення своїх інтересів лише 08.05.2024 (після надходження листів обласної прокуратури), а, отже, тільки з цього часу у прокуратури виникла можливість на відповідне реагування;

-лише з тексту судового рішення, без вивчення матеріалів справи, надати оцінку відповідним державним органам на предмет належної чи неналежної їх діяльності неможливо. Більше того, прокурор не повинен допускати сумніви та базувати свою позицію на припущеннях. Прокурор має достеменно переконатись про наявність порушень інтересів держави та про неналежну діяльність чи бездіяльність відповідного державного органу щодо захисту таких інтересів. Про виключність випадків представництва прокурором інтересів держави наголошував також Верховний Суд у справі №924/1237/17 у постанові від 20.09.2018;

- з позовної заяви убачається, що позивачу достеменно було відомо про статус спірного об`єкта нерухомості та необхідність залучення Харківської обласної військової адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України до участі у справі, такі порушення норм процесуального законодавства призвели до постановлення господарським судом незаконного та необґрунтованого рішення;

- про наявність порушень державних інтересів у даній справі прокурору стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами справи 14.05.2024, таким чином з вказаної дати прокуратура законодавчо не мала можливості вирішити питання про наявність чи відсутність порушення інтересів держави та лише з тексту рішення суду першої інстанції, оприлюдненого в Єдиному державному реєстрі судових рішень 05.09.2016. Під час проголошення спірного рішення прокурор, Міністерство культури та інформаційної політики України, Харківська обласна військова адміністрація не були присутніми та участі у розгляді справи не брали, оскільки не були залучені в якості сторін.

Прокурор вважає, що вказані обставини свідчать про те, що строк на апеляційне оскарження у справі №922/2268/16 пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

Надаючи оцінку новим наведеним прокурором підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16, колегія суддів зазначає таке.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Відповідно до практики ЄСПЛ, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008).

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою Прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду Прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Закон не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

Відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст.254 Господарського процесуального кодексу України право на апеляційне оскарження судового рішення, крім учасників справи, надано також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить, що подання апеляційної скарги не залученою до участі в справі особою, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, звільняє її саме від безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, саме незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченої частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, проте не звільняє від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, норми Господарського процесуального кодексу України, що визначають початок перебігу процесуального строку на оскарження судових рішень та передбачають можливість поновлення процесуального строку на оскарження судових рішень - підлягають застосуванню до всіх без виключення учасників судового процесу, а також для осіб, які не брали участі у розгляді справи. Суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

Аналогічні за змістом правові висновки викладено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.04.2019 у справі №922/765/15 та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 23.07.2019 у справі № 5011-46/18261-2012, у постанові від 03.10.2019 у справі №909/117/17, у постанові від 08.10.2019 у справі №5011-46/18261-2012.

Дослідивши наведені інші причини пропуску строку, колегія суддів вважає, що апелянт посилається на ті ж самі обставини встановлення наявності оскаржуваного рішення, що і при поданні первісного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, що зумовили залишення апеляційної скарги без руху через визнання наведених причин пропуску неповажними.

Наведені прокурором обставини щодо неможливості достеменно встановити наявність чи відсутність порушення інтересів держави лише з тексту судового рішення, без вивчення матеріалів справи, не впливають на можливість своєчасно дізнатись про наявність підстав для оскарження ухваленого в межах даної справи рішення суду.

Доводи про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на те, що про судове рішення у справі №922/2268/16 прокурор дізнався у травні 2024 року за результатами розгляду листа Управління Служби безпеки України в Харківській області від 04.05.2024 №70/5/5-4775, не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та такими, що не залежали від особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та звернення до суду апеляційної інстанції у передбачений законом строк.

Щодо посилання прокурора на те, що позивачу достеменно було відомо про статус спірного об`єкта нерухомості та необхідність залучення Харківської обласної військової адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України до участі у справі, такі порушення норм процесуального законодавства призвели до постановлення господарським судом незаконного та необґрунтованого рішення, то дослідження цих обставини не мають значення для вирішення заявленого прокурором клопотання про поновлення процесуального строку, адже питання обґрунтованості судового рішення, дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права переглядається судом апеляційної інстанції під час розгляду справи по суті.

Крім того, Харківська обласна військова адміністрація та Міністерство культури та інформаційної політики України не були учасниками справи, господарський суд у даній справі не вирішував питання про їх права та обов`язки, а також питання щодо порушення інтересів цих державних органів.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що прокурор не довів поважність причин, які перешкоджали своєчасно оскаржити рішення суду першої інстанції від 30.08.2016 у справі №922/2268/16, отже, безпідставне поновлення прокурору строку на апеляційне оскарження порушить принцип рівності сторін та принцип юридичної визначеності.

Колегія суддів вважає, що прокурором не доведено наявність обставин, які об`єктивно унеможливили вчасне звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16, оскільки можливість такого звернення залежала виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх прав, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України, що зумовлює визнання неповажними вказаних прокурором причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16 на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними вказані заступником керівника Харківської обласної прокуратури підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачено ст.286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя І.В. Тарасова