Постанова

від 04.09.2006 по справі 11/214-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/214-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2006 року                                                                                   Справа № 11/214-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:                    Коршуна А.О., Пруднікова В.В. (зміна у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 04.09.2006р. № 412)

при секретарі: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:  

позивача –Гілунг В.Ф., наказ № 1 від 19.09.2000р., директор;  

позивача –Гілунг О.В., дов. № 7/18 від 17.07.2006р.;                       

відповідача –не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.84 –поштове повідомлення № 4828866 від 17.08.2006р.);                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу  закритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” м.Кривий Ріг         

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2006 року                                    

у справі № 11/214-06                              

за позовом приватного підприємства “НВЦ –Лідер”, м.Кривий Ріг                         

до закритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” м.Кривий Ріг                                                

про стягнення 16 505 грн. 24 коп.

          За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).                                                                                                                                                                                           

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2006р. (суддя Мельниченко І.Ф.) по справі № 11/214-06 за позовом приватного підприємства “НВЦ –Лідер”, м.Кривий Ріг (далі – ПП “НВЦ-Лідер”) до закритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” м.Кривий Ріг (далі –ЗАТ “Криворізький завод гірничого обладнання”) про стягнення 16 505 грн. 24 коп. позов було задоволено частково та з відповідача на користь позивача було стягнено 15 120 грн. боргу, 151 грн. 20 коп. витрат по держмиту, 108 грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті вартості поставленого твору; в частині вимог про стягнення пені рішення господарського суду мотивовано тим, що сторонами в договорі не передбачений зазначений вид майнової відповідальності за прострочення оплати, тому відсутні правові підстави для задоволення вимог в цій частині позову.

          Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач по справі –ЗАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” м.Кривий Ріг, оскаржує рішення на предмет його невідповідності нормам процесуального та матеріального права, посилається на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам, матеріалам справи, оскільки:

          - господарським судом порушено вимоги ст.ст.33, 34, 43 ГПК України;

          - господарським судом не прийнято до уваги те, що відповідно до п.2.2 договору оплата товару здійснюється згідно рахунку, виставленого позивачем, як “постачальником”, але такого рахунку не було виставлено відповідачеві, матеріали справи не містять жодного доказу виставлення рахунку, отже, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, у відповідача не виникло обов'язку щодо оплати товару.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач по справі –ПП “НВЦ-Лідер” м.Кривий Ріг –проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення матеріалам, обставинам справи, вимогам чинного законодавства.

          Враховуючи, що в матеріалах справи містяться належні докази про повідомлення скаржника належним чином про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням від 17.08.2006р. № 4828866 про отримання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду (а.с.84), неявка представника скаржника не перешкоджає розгляду справи по суті; докази поважності причин неявки представника відповідача відсутні, не надавались, як не було заявлено скаржником будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи, то колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні.      

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

22.01.2004р. між ЗАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” м.Кривий Ріг (відповідач по справі, скаржник, “покупець” за договором) та ПП “НВЦ-Лідер” м.Кривий Ріг (позивач по справі, “постачальник” за договором) було підписано договір № 38, відповідно до якого “постачальник” зобов'язався поставити та передати у власність “покупцеві” товар, номенклатура, якість, кількість, ціна та умови поставки якого визначено у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а “покупець” зобов'язався прийняти та оплатити товар.  

Відповідно до п.4.4 р.4 договору специфікації до договору складаються на підставі заявки, направленої “покупцем” “постачальнику” (а.с.25-27).

03.11.2005р. між сторонами договору було підписано та оформлено специфікацію № 15 (а.с.500, відповідно до якої “постачальник” зобов'язався поставити лінолеум в кількості 450 кв.м. на загальну суму 15 120 грн. 00 коп.

25.11.2005р. по накладній № РН-0001938 на підставі довіреності серії ЯЛЗ № 038891 від 24.11.2005р. представник відповідача Сергієнко В.В. отримав вищезазначений товар на суму 15 120 грн. (а.с.51, 52), що підтверджується зазначеними доказами, не спростовується відповідачем ніяким чином згідно зі ст.ст.32, 33, 36 ГПК України. Фактично визнається із змісту апеляційної скарги та відзиву на позов.

Пунктом 2.2 р.2 договору сторони передбачили, що “покупець” здійснює оплату товару, зазначеного в специфікації, згідно рахунку, виставленого “постачальником” протягом 20 календарних днів з моменту отримання товару на склад “покупця”; оплата здійснюється в гривнях; форма оплати –безготівковий розрахунок.

Докази оплати вартості поставленої позивачем по накладній № РН-0001938 продукції відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником судам обох інстанцій.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних у мовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Часинами 1, 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.   

Згідно з ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543/96-ВР регламентовано, що платник грошових коштів платить на користь отримувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, визначеному за згодою сторін, тобто узгодженому в договорі. Умовами договору № 38 не передбачений такий вид відповідальності “покупця” як сплата пені за прострочку невиконання грошового зобов'язання.

За цих обставин висновки господарського суду, викладені в резолютивній частині рішення відповідають обставинам, матеріалам справи, вимогам закону, правові підстави щодо зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Щодо посилань скаржника на відсутність рахунку на оплату, то, по-перше, п.2.2 р. 2 договору не ставиться в залежність  настання строку оплати продукції від факту виставлення чи не виставлення рахунку; по-друге, відповідно до п.4.7 р.4 договору “постачальник” одночасно з відвантаженням кожної партії товару передає “покупцеві” перелік документів, зокрема, рахунок-фактуру, тоді як з накладної не вбачається, що відповідач прийняв товар з будь-якими зауваженнями щодо відсутності вищезазначеного переліку документів, як і відсутні будь-які інші докази в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджуючи цю обставину або підтверджуючи те, що відповідач вимагав надання такого рахунку в зв'язку з його неотриманням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -                                                                

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2006р. по справі № 11/214-06 –залишити без змін; а апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” м.Кривий Ріг –залишити без задоволення.          

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               А.О. Коршун       

                                                                                                    В.В.Прудніков