Постанова

від 12.06.2024 по справі 912/1525/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024 року м.Дніпро Справа № 912/1525/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

суддів Кощеєва І.М., Дарміна М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю:

Прокурора: Міщук Н.П. (в залі суду) посвідчення № 069937 від 01.03.2023

Інші учасники справи: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" про ухвалення додаткової постанови у справі №912/1525/23

за позовом: Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, с. Суботці, Кропивницький район, Кіровоградська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт", м. Кропивницький

про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 866 453,22 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2023 у справі №912/1525/23 у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарсько суду Кіровоградської області від 21.11.2023 у справі №912/1525/23 стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.11.2023 у справі №912/1525/23 залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2023 та додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.11.2023 у справі №912/1525/23 залишено без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2023 у справі №912/1525/23 покласти на апелянта - Кіровоградську обласну прокуратуру.

Під час апеляційного перегляду даної справи ТОВ «Знам`янський граніт» у відзиві на апеляційну скаргу заявило, зокрема про те, що товариство понесло витрати на надання правничої допомоги у розмірі 15 000,00 грн. (т. 2 а.с 195-205)

12.04.2024 від представника ТОВ "Знам`янський граніт" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи № 912/1525/23 в апеляційній інстанції. Так відповідач зазначає про те, що товариство понесло витрати на надання правничої допомоги у розмірі 15 000,00 грн., про що було заначено у відзиві на апеляційну скаргу від 02.01.2024. Долучає до матеріалів справи: копію договору від 13.12.2023 про надання правничої допомоги; копію Акту наданих послуг від 04.04.2024; детальний опис судових витрат, які ТОВ "Знам`янський граніт" поніс у зв`язку із розглядом апеляційним судом справи № 912/1525/23; копію платіжної інструкції від 04.04.2024 про оплату послуг за надання правничої допомоги згідно договору від 13.12.2023. (т.3 а.с. 31-38)

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2024 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" про ухвалення додаткової постанови у справі №912/1525/23 до розгляду на 12.06.2024 на 11 годин 20 хвилин.

Кіровоградська обласна прокуратура заперечує проти задоволення заяви ТОВ «Знам`янський граніт» про ухвалення додаткового рішення у справі №912/1525/23 щодо розподілу судових витрат на правову допомогу оскільки така заява подана з порушенням строків, передбачених частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачем не доведено та не обґрунтовано заявлену до стягнення суму.

Крім того, фактично заява ТОВ «Знам`янський граніт» зводиться до вимоги відшкодувати понесені останнім витрати на сплату, встановленого у фіксованому розмірі, гонорару адвоката за представництво в суді під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції (з долученням Договору від 13.12.2023, Акту надання послуг, Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом АО «Адвокатська компанія Ларіна Анатолія Сергійовича» в рамках надання правничої допомоги ТОВ «Знам`янський граніт» у справі №912/1525/23)

Просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Знам`янський граніт» про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на правову допомогу у цій справі.

11.06.2024 від представника ТОВ «Знам`янський граніт» до апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника заявника/відповідача.

12.06.2024 Суботцівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області наданим процесуальним правом не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважних представників.

12.06.2024 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину додаткової постанови.

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Варто зауважити, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18).

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики, адвокату необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Згідно ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Згідно ч.ч. 3-5 ст. 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз відповідних норм процесуального закону засвідчує, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Апеляційний суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч. 4 ст. 129 ГПК України, у ч. 5 цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

До того ж суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Процесуальним законодавством не встановлено вимог щодо форми і змісту заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, під час апеляційного перегляду даної справи ТОВ «Знам`янський граніт» у відзиві на апеляційну скаргу заявило, зокрема про те, що товариство понесло витрати на надання правничої допомоги у розмірі 15 000,00 грн. (т.2 а.с. 195-205)

12.04.2024 від представника ТОВ "Знам`янський граніт" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи № 912/1525/23 в апеляційній інстанції. (т. 3 а.с. 31-38)

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд зазначає, що заява відповідача про стягнення з Кіровоградської обласної прокуратури витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн була зроблена відповідачем з урахуванням строків, визначених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

До заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані копії наступних документів: акт надання послуг від 04.04.2024; детальний опис робіт (наданих послуг); платіжну інструкцію № 750 від 04.04.2024; договір про надання правничої допомоги від 13.12.2023. (т. 3 а.с 35-38)

Так, 13.12.2023 між Адвокатським Об`єднанням "Адвокатська Компанія Ларіна Анатолія Сергійовича" (далі - Адвокатське Об`єднання) та ТОВ "Знам`янський граніт" (далі - Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договороу Клієнт доручає і оплачує, а Адвокатське Об`єднання приймає на себе зобов`язання представляти інтереси Клієнта адвокатом Ларіною Дарією Сергіївною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КР № 000064 від 29 липня 2016 року, видане Радою адвокатів Кіровоградської області) в Центральному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10 листопада 2023 р. та додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21 листопада 2023 р. по справі № 912/1525/23 за позовом Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 866 453,22 грн. та надавати інші види правової допомоги, пов`язані з розглядом даної справи, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

04.04.2024 між Адвокатським Об`єднанням та ТОВ "Знам`янський граніт" складено та підписано акт надання послуг, за змістом якого Адвокатським Об`єднанням виконано такі роботи (надано такі послуги): послуги з надання правничої допомоги Клієнту по справі № 912/1525/23 у Центральному апеляційному господарському судді.

У вказаному акті зазначено, що загальна вартість робіт (послуг) склала 15 000,00 грн.

Так, матеріалами справи підтверджено, що під час розгляду інтереси відповідача представляла адвокат Ларіна Д.С. на підставі ордеру серія ВА № 1068447 від 14.12.2023, повноваження якої як адвоката підтверджується свідоцтвом серії КР № 000064 від 29.072016 року про право на заняття адвокатською діяльністю. ( т.2 а.с. 229-232)

Відповідно до додатку до акту від 04.04.2024 виконано такі роботи (надано такі послуги):

1. Представництво ТОВ "Знам`янський граніт" у справі № 912/1525/23 Центральному апеляційному господарському суді;

1.1.Представництво ТОВ "Знам`янський граніт" у судовому засіданні 03.04.2024;

2. Підготовка по справі № 912/1525/23 документів процесуального характеру;

2.2. Підготовка по справі №912/1525/23 відзиву на апеляційну скаргу;

2.3. Підготовка по справі №912/1525/23 заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу;

3. Технічна робота з документами, відправлення ореспонденції суду та іншим учасникам справи.

Надані адвокатом послуги оплачені, про що свідчить платіжна інструкція № 750 від 04.04.2024 на суму 15 000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений відповідачем становить 15 000,00 грн.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).

Згідно з практикою Європейскього судлу з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Еast/West Аlliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Правова позиція, наведена вище, викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 року у справі №905/1795/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Щодо тверджень Прокурора про те, що заява подана з порушенням строків, передбачених частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи встановлено, що заява відповідача про стягнення з Кіровоградської обласної прокуратури витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн була зроблена з урахуванням строків, визначених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Щодо неспівмірності розміру витрат, то варто зазначити, що самі лише посилання на неспівмірність та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, без належних доказів та обґрунтувань.

В той же час, вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

В даному випадку, співставляючи вартість наданих юридичних послуг адвокатом в межах даної справі, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені відповідачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 15 000,00 грн. не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору та складності справи.

Суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, в якій міститься висновок про те, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Дослідивши Акт надання послуг від 04.04.2024 з детальним описом робіт, колегія суддів зазначає про безпідставне включення до витрат на правничу допомогу: - технічна робота з документами, відправлення кореспонденції суду та іншим учасникам справи (п. 3 додатку до Акту). Оскільки, відправлення процесуальних документів адвокатом не відноситься до видів адвокатської діяльності, визначених у статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідне підтверджується висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.12.2020 року у справі № 808/1849/18, де зазначено, що технічне копіювання документів у вигляді поліграфічних послуг, їх завіряння, направлення документів поштою не є різновидом правничої допомоги та не вимагає застосування професійних знань адвоката, тому такі дії не можуть бути віднесені до витрат на правничу допомогу.

Відтак, наведеним спростовуються доводи заявника стосовно необхідності відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Підсумовуючи усе вищенаведене, необхідно зауважити, що хоча обумовлення такого розміру судових витрат на правничу допомогу відповідає досягнутим домовленостям між ТОВ "Знам`янський граніт" та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська Компанія Ларіна Анатолія Сергійовича», зокрема адвокатом Ларіною Д.С., у договорі про надання правничої допомоги та складеному на його виконання акту надання послуг, однак заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критеріям справедливості та розумної необхідності таких витрат, їх співмірності, а тому, приймаючи до уваги заперечення прокурора щодо обґрунтованості розміру таких витрат, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача, а саме: стягнення з Кіровоградської обласної прокуратури суми відшкодування витрат на оплату правничої допомоги у загальній сумі 12 000,00 грн, відмовивши в решті вимог.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" про ухвалення додаткової постанови у справі №912/1525/23 задовольнити частково.

Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" витрати на професійну правничу допомогу, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" під час апеляційного перегляду справи №912/1525/23, у загальній сумі 12 000,00 грн.

Видачу наказу доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 24.06.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін