Ухвала

від 24.06.2024 по справі 756/3654/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/3654/24

Провадження № 2-з/756/113/24

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Зотікова С.Є. ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чентро Дентістіко Євродентал» про розірвання договору послуг та відшкодування збитків,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чентро Дентістіко Євродентал» про розірвання договору послуг та відшкодування збитків.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чентро Дентістіко Євродентал» про розірвання договору послуг та відшкодування збитків залишено без руху та надано строк на усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 03.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чентро Дентістіко Євродентал» про розірвання договору послуг та відшкодування збитків. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

17.06.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про забезпечення доказів, шляхом витребування у відповідача копій первинних документів (видаткових накладних, акти виконаних робіт/наданих послуг), на підставі яких були відображені в бухгалтерському обліку відповідача постачання (послуги з виготовлення) зубних протезів (коронок: 45-46-47, 14-15-16, 23, 24-25-26), які були встановлені ОСОБА_1 13.02.2023, 24.05.2023, 13.07.2023, 16.12.2023, 17.01.2024, 19.01.2024. Обгрунтовуючи клопотання позивач, зазначає, що докази можуть бути втраченими (знищеними або фальсифікованими відповідачем), що унеможливить їх подальше витребування. 13.02.2023, 24.05.2023, 13.07.2023, 16.12.2023, 17.01.2024, 19.01.2024 позивачу замість протезів з 10 цирконієвих коронок були встановлені протези з 10 коронок з пластмаси. Встановлення протезів з діоксину цирконію, згідно акту від 13.02.2023, не було підтверджене відповідачем. Позивач просив відповідача надати йому інформацію щодо зуботехнічної лабораторії, в якій були виготовлені зубні протези, однак відповідач категорично відмовився надати йому будь-яку інформацію щодо виробника протезів. Позивач зазначає, що приховування відповідачем виробника даних протезів дає підстави вважати, що протези могли виробити в незареєстрованій майстерні, з матеріалів без відповідних сертифікатів якості та безпечності, особами, які не мають необхідної кваліфікації, відповідних обов`язкових дозволів. Відповідач не надав йому докази безпечності матеріалу протезів, відповідності їх обов`язковим вимогам законодавства на медичні вироби. Приховування відповідачем виробника даних протезів не дає можливості позивачу та суду витребувати у виробника відповідну технічну та іншу документацію, яка є обов`язковою на кожен протез, виготовлений на замовлення у відповідності з чинним законодавством. За таких обставин, позивач вважає, що відповідач повинен мати первинні документи (видаткові накладні, акти виконаних робіт/наданих послуг тощо), на підставі яких були відображені в бухгалтерському обліку відповідача господарські операції з отриманням їм вищенаведених зубних протезів. Первинний документ містить відомості про господарську операцію з постачання товарів, робіт (послуг) та в якому обов`язково наводяться всі реквізити, які передбачені для первинних документів, зокрема, інформація щодо зуботехнічної лабораторії (назва, ЄДРПОУ, адреса), назву та кількість поставленого товару, ціну, місце постачання та дату операції.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що зі слів позивача ознайомився з вказаним клопотанням. Заперечив проти задоволення заяви про забезпечення доказів, мотивуючи, серед іншого, тим, що всупереч вимогам статті 116 ЦПК України заявником не доведено, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Також заява не містить обґрунтування необхідності забезпечення вказаних доказів. Крім того, зазначив, що первинна документація, яку просить забезпечити позивач шляхом витребування від відповідача, є конфіденційною інформацією та становить комерційну таємницю товариства, у кого придбавалось, за якою ціною. Щодо сертифіката якості та безпечності вказані документи повинні бути у сторони відповідача, але оскільки зараз заявлено дане клопотання, представник не може надати ці документи, однак вони можуть бути надані відповідачем як додаткові докази. З огляду на вказане, просив суд відмовити у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Суддя, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали заяви, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

За змістом норм ч.ч.1-3 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Згідно вимог п.п. 4,5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як доказів при розгляді та вирішенні цивільних справ у суді. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Розглядаючи заяву про забезпечення доказів, суд має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкодженні, витратити свою доказову цінність тощо).

Системний аналіз норм статей 116 та 117 ЦПК України дає підстави вважати, що необхідність забезпечення доказів виникає, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній 26.11.2019 у справі №401/1824/17.

Слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто забезпечення доказів це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.

Надавши оцінку заяві про забезпечення доказів з урахуванням викладених у ній обставин, суд дійшов висновку, що заява не відповідає критеріям, визначеним у ч.1 ст. 116 ЦПК України, оскільки не містить належного обґрунтування наявності реальних ризиків чи загроз того, що докази, про забезпечення яких порушує питання позивач можуть бути втрачені або їх збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим.

Крім того, заява про забезпечення доказів вмотивована необхідністю з`ясування якості та безпечності матеріалів, з яких було виготовлено зубні протези, які встановлені позивачу, що на переконання позивача, може бути підтверджено саме первинними документами ТОВ «Чентро Дентістіко Євродентал».

Визначення первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до пункту 2 статті 3 цього Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 вищезазначеного закону передбачено, що первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинні документи містять відомості лише про господарські операції і підтвердження їх реального (фактичного) здійснення суб`єктом господарювання та які підтверджують фінансово-господарські відносини підприємства зі контрагентами.

Суд звертає увагу, що сертифікати якості, декларації про відповідність товару, тощо не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З огляду на вищевикладене, враховуючи предмет та підстави заявленого позивачем позову, беручи до уваги те, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, а також приймаючи до уваги те, що стороною позивача недоведено необхідність забезпечення доказів шляхом витребування саме копій вказаних первинних документів відповідача, суд вважає, що у задоволенні заяви позивача, слід відмовити.

Керуючись статтями 116, 117, 118, 260, 261, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чентро Дентістіко Євродентал» про розірвання договору послуг та відшкодування збитків - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення суддею.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 24.06.2024.

Суддя М.М. Ткач