Постанова

від 26.09.2024 по справі 756/3654/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

22-ц/824/14176/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 756/3654/24

26 вересня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Смолко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року, постановлену під головуванням судді Ткач М.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чентро Дентістіко Євродентал» про розірвання договору послуг та відшкодування збитків, -

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чентро Дентістіко Євродентал» про розірвання договору послуг та відшкодування збитків.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чентро Дентістіко Євродентал» про розірвання договору послуг та відшкодування збитків залишено без руху та надано строк на усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 03.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чентро Дентістіко Євродентал» про розірвання договору послуг та відшкодування збитків. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

17 червня 2024 ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про забезпечення доказів.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що докази можуть бути втраченими (знищеними або фальсифікованими відповідачем), що унеможливить їх подальше витребування.

Вказує на те, що 13.02.2023 року, 24.05.2023 року, 13.07.2023 року, 16.12.2023 року, 17.01.2024 року, 19.01.2024 року позивачу замість протезів з 10 цирконієвих коронок були встановлені протези з 10 коронок з пластмаси. Встановлення протезів з діоксину цирконію, згідно акту від 13.02.2023 року, не було підтверджене відповідачем. Позивач просив відповідача надати йому інформацію щодо зуботехнічної лабораторії, в якій були виготовлені зубні протези, однак відповідач категорично відмовився надати йому будь-яку інформацію щодо виробника протезів.

Позивач зазначає, що приховування відповідачем виробника даних протезів дає підстави вважати, що протези могли виробити в незареєстрованій майстерні, з матеріалів без відповідних сертифікатів якості та безпечності, особами, які не мають необхідної кваліфікації, відповідних обов`язкових дозволів. Відповідач не надав йому докази безпечності матеріалу протезів, відповідності їх обов`язковим вимогам законодавства на медичні вироби. Приховування відповідачем виробника даних протезів не дає можливості позивачу та суду витребувати у виробника відповідну технічну та іншу документацію, яка є обов`язковою на кожен протез, виготовлений на замовлення у відповідності з чинним законодавством.

За таких обставин, позивач вважає, що відповідач повинен мати первинні документи (видаткові накладні, акти виконаних робіт/наданих послуг тощо), на підставі яких були відображені в бухгалтерському обліку відповідача господарські операції з отриманням їм вищенаведених зубних протезів. Первинний документ містить відомості про господарську операцію з постачання товарів, робіт (послуг) та в якому обов`язково наводяться всі реквізити, які передбачені для первинних документів, зокрема, інформація щодо зуботехнічної лабораторії (назва, ЄДРПОУ, адреса), назву та кількість поставленого товару, ціну, місце постачання та дату операції.

З огляду на вище викладене просив суд забезпечити докази шляхом витребування у відповідача копій первинних документів (видаткових накладних, акти виконаних робіт/наданих послуг), на підставі яких були відображені в бухгалтерському обліку відповідача постачання (послуги з виготовлення) зубних протезів (коронок: 45-46-47, 14-15-16, 23, 24-25-26), які були встановлені ОСОБА_1 13.02.2023 року, 24.05.2023 року, 13.07.2023 року, 16.12.2023 року, 17.01.2024 року, 19.01.2024 року.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чентро Дентістіко Євродентал» про розірвання договору послуг та відшкодування збитків - відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 02 липня 2024 року позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу першої інстанції.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушення норм матеріального та процессуального права.

Зазначає, що в заяві позивач помилково зазначив про необхідність витребування копії доказів, а не оригіналів документів.

Вказує на те, що суд першої інстанції помилково вважав, що клопотання про забезпечення доказів стосується сетифікатів якості, декларації про вцідповідність товару тощо.

Звертає увагу суду на те, що відмова у задоволенні клопотання позивача не дає можливості встановить виробника протезів та в подальшому витребувати у нього обов`язкову технічну документацію, яка повинна зберігатися у виробника медичних виробів, виготовлених на замовлення, у відповідності до вимог Технічного регламенту щодо медичних виробів, затверджених постановою КМУ від 02 жовтня 2013 року.

В судове засідання з`явився позивач ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Чентро Дентістіко Євродентал» адвокат Зотіков Сергій Євгенович, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів, суд першої інстанції врахував предмет та підстави заявленого позивачем позову, взяв до уваги те, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, а також взяв до уваги те, що стороною позивача недоведено необхідність забезпечення доказів шляхом витребування саме копій вказаних первинних документів відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висноками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів обов`язково зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Аналізуючи наведені положення ЦПК України, насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому.

Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 та у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

Цивільним процесуальним законодавством передбачено механізм витребування доказів як способу забезпечення доказів (ст. 116 ЦПК України) та витребування доказів (ст. 84 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів шляхом їх витребування посилаючись на те, що він просив відповідача надати йому інформацію щодо зуботехнічної лабораторії, в якій були виготовлені зубні протези, однак відповідач категорично відмовився надати йому будь-яку інформацію щодо виробника протезів. Позивач зазначає, що приховування відповідачем виробника даних протезів дає підстави вважати, що протези могли виробити в незареєстрованій майстерні, з матеріалів без відповідних сертифікатів якості та безпечності, особами, які не мають необхідної кваліфікації, відповідних обов`язкових дозволів.

З урахуванням зазначеного вважав за необхідне витребувати у відповідача копій первинних документів (видаткових накладних, акти виконаних робіт/наданих послуг), на підставі яких були відображені в бухгалтерському обліку відповідача постачання (послуги з виготовлення) зубних протезів (коронок: 45-46-47, 14-15-16, 23, 24-25-26), які були встановлені ОСОБА_1 13.02.2023 року, 24.05.2023 року, 13.07.2023 року, 16.12.2023 року, 17.01.2024 року, 19.01.2024 року.

Разом з тим, механізм сприяння сторонам, у яких виникають складнощі в отриманні доказів, і які вони не можуть одержати самостійно, передбачено ст. 84 ЦПК України.

Незважаючи на те, що в ЦПК України відмежовано ці поняття та закріплено різними статтями, ОСОБА_1 помилково ототожнив витребування доказів, як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим, та витребування доказів, як сприяння суду сторонам в поданні відповідного доказу, який неможливо отримати самостійно.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Однак, у поданій до заяві про забезпечення доказів не зазначено, яким чином витребування доказів стане неможливим або утрудненим в майбутньому, не вказано, яким чином письмові докази, які можуть бути надані, будуть втрачені або збирання подання таких доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Жодних доказів на підтвердження даних обставин ОСОБА_1 не надав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2024 року

Головуючий: Судді: