Постанова

від 18.06.2024 по справі 927/1172/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 927/1172/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,

за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р.К.,

та представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - 1 - не з`явився,

відповідача - 2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024

у справі № 927/1172/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське"

до: 1) Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро"

про припинення податкової застави,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" (далі - ТОВ "Гетьманське", позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" (далі - ТОВ "Егрес-Агро", відповідач-2) про припинення податкової застави рухомого майна, належного TOB "Гетьманське" на праві власності, а саме таких транспортних засобів (далі - ТЗ): екскаватора ЕО-2625 на базі МТЗ-80, 1994 року випуску, свідоцтво НОМЕР_18, державний номерний знак НОМЕР_1 ; трактора колісного МТЗ-80, 1986 року випуску, свідоцтво НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 ; трактора колісного МТЗ-80, 1991 року випуску, свідоцтво НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 ; причепа ГКБ-818, 1996 року випуску, свідоцтво НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_7 ; трактора колісного Т-150К, 1987 року випуску, свідоцтво НОМЕР_8 , державний номерний знак НОМЕР_9 ; трактора колісного МТЗ-80, 1987 року випуску, свідоцтво НОМЕР_10 , державний номерний знак НОМЕР_11 ; причепа ПСЕ-12,5, 1987 року випуску, свідоцтво НОМЕР_12 , державний номерний знак НОМЕР_13 ; причепа 2ПТС 4, 1988 року випуску, свідоцтво НОМЕР_14 , державний номерний знак НОМЕР_15 ; причепа 2ПТС 4, 1989 року випуску, свідоцтво НОМЕР_16 , державний номерний знак НОМЕР_17 , яка зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі акта опису майна від 24.07.2023 № 16/13-02-06; обтяжувач ГУ ДПС у Чернігівській області, реєстраційний номер 30701408 від 24.07.2023.

На обґрунтування позовних вимог TOB "Гетьманське" посилається на те, що у 2017 році набуло у власність відповідні ТЗ за договором купівлі-продажу № 11-17ОЗ, однак ГУ ДПС у Чернігівській області на підставі акта опису майна від 24.07.2023 № 16/13-02-06 внесло вказане рухоме майно в податкову заставу за податковим боргом у сумі 1 060 974,32 грн щодо його попереднього власника ТОВ "Егрес-Агро", про що свідчать відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. На думку позивача, вказане перешкоджає йому, як власнику відповідного майна, реалізувати правомочності щодо користування та розпорядження своїм майном.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023 (суддя - Романенко А.В.) позов ТОВ "Гетьманське" до ГУ ДПС у Чернігівській області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення податкової застави задоволено.

Припинено податкову заставу рухомого майна, перелік якого наведений у резолютивній частині рішення суду першої інстанції, належного ТОВ "Гетьманське" на праві власності, яка зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі акта опису майна від 24.07.2023 № 16/13-02-06; обтяжувач ГУ ДПС у Чернігівській області, реєстраційний номер 30701408 від 24.07.2023.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо відповідача-2.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 (головуючий суддя - Руденко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.) скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до ГУ ДПС у Чернігівській області. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено ТОВ "Гетьманське" у задоволенні позову до ГУ ДПС у Чернігівській області. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.2017 між ТОВ "Егрес-Агро" (продавець) та ТОВ "Гетьманське" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу ТЗ № 11-17 ОЗ, за умовами якого продавець зобов`язувався продати, а покупець - прийняти та оплатити ТЗ, перелік яких неведений в додатку № 1 до договору, а саме: екскаватор ЕО-2625 на базі МТЗ-80, державний номерний знак НОМЕР_1 ; трактор колісний МТЗ-80, державний номерний знак НОМЕР_3 ; трактор колісний МТЗ-80, державний номерний знак НОМЕР_5 ; причіп ГКБ-818, державний номерний знак НОМЕР_7 ; трактор колісний Т-150К, державний номерний знак НОМЕР_9 ; трактор колісний МТЗ-80, державний номерний знак НОМЕР_11 ; причіп ПСЕ-12,5, державний номерний знак НОМЕР_13 ; причіп 2ПТС 4, державний номерний знак НОМЕР_15 ; причіп 2ПТС 4, державний номерний знак НОМЕР_17 , вартістю 7 800,00 грн з ПДВ за кожний, тобто на суму 70 200,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору право власності продавця на товар підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ.

Пунктами 3.2, 3.3 договору встановлено, що покупець здійснює оплату вартості товару продавцю впродовж 90 календарних днів. Усі платежі за товар здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок продавця.

За п. п. 4.2, 4.4 договору продавець зобов`язувався передати за актом приймання-передачі покупцю товар та документи на нього (реєстраційні документи для поставки на облік, довідку-рахунок на ТЗ) після надходження платежу на поточний рахунок продавця. Разом із передачею товару сторони підписують акт приймання-передачі товару.

У п. 6.1 договору сторони досягли згоди, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент фактичної передачі товару та документів на нього.

На виконання умов договору, продавець передав, а покупець - прийняв та оплатив відповідні ТЗ на суму 80 000,00 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії видаткових накладних від 30.12.2017 № № 21, 25-28, 31, 35, 37-38, актів приймання-передачі від 30.12.2017 № 1-9, платіжного доручення від 30.01.2018 № 1069 (а. с. 32-51, т. 1).

24.07.2023, на підставі рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 28.03.2023 № 14/13-02-05, проведено опис майна боржника ТОВ "Егрес-Агро" у податкову заставу, а саме ТЗ у кількості 19 одиниць, з яких 9 є предметом договору купівлі-продажу від 01.11.2017 № 11-17ОЗ, про що було прийнято відповідний акт опису майна № 16/13-02-06 (а. с. 65-67, т. 1).

На підставі цього акта, 24.07.2023 ГУ ДПС у Чернігівській області зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження в формі податкової застави на майно боржника ТОВ "Егрес-Агро" в сумі боргу 1 060 974,32 грн, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг від 27.07.2023 № 85241861 (а.с. 68, т. 1).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2022 у справі № 927/1181/21, яке набрало законної сили, задоволено позовом ТОВ "Гетьманське" до ТОВ "Егрес-Агро", Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та знято арешт із належного на праві власності ТОВ "Гетьманське" спірного майна, перелік якого наведений у резолютивній частині цього рішення. При вирішенні спору у цій справі № 927/1181/21 встановлено, що ТОВ "Гетьманське" набуло право власності на відповідні ТЗ на підставі договору купівлі - продажу від 01.11.2017 № 11-17 ОЗ, актів приймання - передачі від 30.12.2017 № 1-9, видаткових накладних від 30.12.2017 № № 21, 25, 26 - 28, 31, 35, 37 - 38 (а.с. 53-63, т. 1).

Задовольняючи позов до відповідача-1, суд першої інстанції виходив з того, що податкова застава не пов`язана з особою позивача та, що обтяження, зареєстроване 24.07.2023 ГУ ДПС у Чернігівській області в реєстрі обтяжень рухомого майна, перешкоджає позивачу як титульному власнику розпоряджатися відповідним майном. Установивши також те, що права позивача не порушуються з боку ТОВ "Егрес-Агро", останній не є належним відповідачем у цьому спорі, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог до останнього з цієї підстави.

Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог до відповідача-1, апеляційний господарський суд зазначив про те, що позивачем не було вчинено дій щодо перереєстрації ТЗ, придбаних за договором купівлі-продажу від 01.11.2017 № 11-17ОЗ, відповідно до ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, а тому вони перебували на обліку в органі Держпродспоживслужби за ТОВ "Егрес-Агро" та відповідним податковим органом було здійснено опис цього майна боржника. На думку суду апеляційної інстанції, невиконання позивачем обов`язку щодо перереєстрації відповідних ТЗ впродовж 6 років свідчить про його недобросовісну поведінку, а відповідно до ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд може відмовити у захисті права особи, яким вона зловживала.

При цьому, апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у позові щодо відповідача-2.

Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024, ТОВ "Гетьманське" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на вказане судове рішення, в якій просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 13.02.2018 у справі № 910/11266/17, від 04.09.2019 у справі № 761/24050/17, від 16.12.2020 у справі № 278/3640/18, від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 27.06.2023 у справі № 907/568/22, від 09.08.2023 у справі № 907/850/22.

Посилається у касаційній скарзі на такі обставини: виникнення у позивача права власності на спірні ТЗ з момент їх передання позивачу встановлено у справі № 927/1181/21, що не потребує доказуванню при розгляді цієї справи з огляду на ст. 75 ГПК України; позивач не є платником податку, який не виконав свої зобов`язань перед ГУ ДПС у Чернігівській області, а є власником ТЗ, набутих у законний спосіб, а тому перебування вказаного майна у податковій заставі порушує його право власності; спірні правовідносини в частині питання податкової застави не підпадають під правове регулювання Податкового кодексу України (далі - ПК України); наслідком нездійснення особою перереєстрації транспортного засобу може бути застосування до неї відповідальності, встановленої законом, а не позбавлення її права власності на них.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Гетьманське" на вказане судове рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 12.06.2024.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що ухвалено відповідно до ст. 236 ГПК України.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Оскільки постанова апеляційного господарського суду в частині вирішення спору щодо відповідача-2 не оскаржується, то Верховним Судом вона в цій частині вирішення спору не переглядається з огляду на ст. 300 ГПК України.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами (принципами) цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Розглядаючи поняття розумності та добросовісності як принципів здійснення суб`єктивних цивільних прав, необхідно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє в межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства. Добросовісність (від лат. "bona fides") розкривається через те, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У гл. 23 роз. I кн. 3 ЦК України закріплений такий інститут речового права як право власності, зміст якого розкривається в ст. 319 ЦК України. Так, за ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право володіння - це право фактичного, фізичного та господарського панування особи над річчю, яке полягає в можливості особи безпосередньо тримати належну річ у себе. Право користування означає можливість використовувати властивості речі для своїх потреб чи потреб інших осіб, присвоювати плоди та прибутки, які їх приносить річ. Правом розпорядження є право власника визначити юридичну долю майна, тобто передбачає можливістю укладення щодо речі будь-яких правочинів в межах, визначених законодавством (припинити чи обмежити своє право власності).

Частиною 2 ст. 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Підстави набуття права власності регулює ст. 328 ЦК України, відповідно до якої підставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти або правовідносини. Традиційно підстави набуття права власності поділяють на первісні (набуття права власності вперше, незалежно від волі попередніх власників) і похідні (зміна власника).

Відповідно до ЦК України до первісних підстав набуття права власності належать набуття права на новостворене майно, у тому числі об`єкт будівництва (ст. 331 ЦК України), переробка речі (specification (ст. 332 ЦК України), привласнення загальнодоступних дарів природи (accesio (ст. 333 ЦК України), набувальна давність (ст. 344 ЦК України) та інші. Найбільш поширеними похідними способами набуття права власності юридичними особами є набуття права власності на підставі правочинів (ст. 334 ЦК України).

Закон України "Про дорожній рух" (тут і далі - у відповідній редакції) регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Статтею 34 цього Закону встановлено, що державна реєстрація ТЗ полягає в здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом ТЗ, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих ТЗ включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані ТЗ та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694 затверджено Порядок відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - Порядок № 694). Цей Порядок визначає процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації (реєстрація) та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (машини), здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку машин.

За п. п. 2-7 Порядку № 694 реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). Власники, крім суб`єктів господарювання, визначених у пп. 5 п. 8 цього Порядку, зобов`язані зареєструвати в територіальному органі Держпродспоживслужби машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений територіальним органом Держпродспоживслужби у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв`язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин. Причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників. Машина реєструється протягом семи днів на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі. На кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини (реєстраційний документ), зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.1992 № 47 та номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами. Машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою. Відомості про машину, власника, номерний знак, серію і номер реєстраційного документа та інші дані у випадках, визначених Порядком № 694, заносяться до книги реєстрації машин або книги тимчасової реєстрації машин, зразки яких затверджуються Мінекономіки та до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, створеної Держпродспоживслужбою.

Експлуатація машини, не зареєстрованої територіальному органі Держпродспоживслужби, або без номерного знака "транзит" забороняється (п. 27 Порядку № 694).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 дійшла висновку про те, що правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем ТЗ, здійснюється на підставі загальних положень ЦК України про перехід права власності за договором, спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України "Про дорожній рух" та прийнятих на його виконання нормативних актів відповідних органів, що регламентують порядок державної реєстрації окремих видів транспортних засобів; як положеннями ч. 1 ст. 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації ТЗ, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача ТЗ з моменту здійснення його державної реєстрації; порушення приписів про державну реєстрацію транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном); право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України; якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання ТЗ.

Надавши оцінку наявним у матеріалам справи документам, врахувавши встановлені в рішенні Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2022 у справі № 927/1181/21 обставини, суд першої інстанції підставно виходив з того, що ТОВ "Гетьманське" є власником відповідного рухомого майна з моменту фактичного його передання за договором від 01.11.2017 № 11-17 ОЗ, актами приймання-передачі, видатковими накладними.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент застосування податкової застави) встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (пп. 14.1.155 ст. 14 ПК України).

За п. 89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Стаття 93 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника.

Так, відповідно до цієї норми майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 цього Кодексу. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 цієї статті (п. п. 93.1, 93.2 ст. 93 ПК України).

Здійснюючи тлумачення вказаних норм ПК України, Верховний Суд у постанові від 06.02.2024 у справі № 914/2901/21 зазначив про те, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг у той час, як позивач не є боржником зі сплати податків, правомірно придбав майно на прилюдних торгах, а боржником є ПрАТ "Аеробуд". На думку Верховного Суду у справі № 914/2901/21, оскільки податкова застава не пов`язана з особою позивача, стосується майна, яке придбано на електронних торгах, порушує права власника на розпорядження цим майном, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та припинення податкової застави спірного майна. До подібних висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 27.06.2023 у справі № 907/568/22, від 09.08.2023 у справі № 907/850/22, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи документи відповідно до норми ст. 86 ГПК України, встановивши, що позивач придбав майно, яке є предметом оспорюваної податкової застави, згідно з договором купівлі-продажу від 01.11.2017 № 11-17ОЗ та правомірність набуття ним права власності на це майно підтверджена рішенням у справі № 927/1181/21, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного господарського суду, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність припинення податкової застави на належне позивачу майно, оскільки останній не відповідає за податковими зобов`язаннями попереднього власника майна ТОВ "Егрес-Агро" та, що податкова застава у цьому випадку не пов`язана з особою позивача. Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції також обґрунтовано зазначив, що ст. 93 ПК України не можна застосовувати у контексті спірних правовідносин, оскільки позивач не є боржником щодо якого передбачені у вказаній нормі права випадки можливості звільнення майна з податкової застави, що узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.06.2023 у справі № 907/568/22.

Натомість, апеляційний господарський суд, посилаючись на недобросовісність поведінки позивача через нездійснення ним перереєстрації ТЗ впродовж 6 років відповідно до норм Закону України "Про дорожній рух" та інших актів, як на підставу відмови у задоволенні позову до відповідача-1, не врахував того, що наслідком нездійснення такої перереєстрації є заборона користування відповідними ТЗ та, що не є підставою для оспорювання/обмеження права власності на таке майно, набуте особою на підставі договору, який не визнавався недійсним. Апеляційний господарський суд також не здійснив належної оцінки тому, що приватним виконавцем було накладено арешт на спірне майно згідно з постановою про арешт майна боржника від 20.07.2021, а у 2023 року - здійснено обтяження у виді податкової застави, що фактично також унеможливлювало здійснення ним перереєстрації відповідних ТЗ (див. постанову Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 641/6897/17).

Оскільки постанова апеляційного господарського суду у відповідній частині ухвалена без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 27.06.2023 у справі № 907/568/22, від 09.08.2023 у справі № 907/850/22, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, всупереч нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, то Верховний Суд дійшов висновку про підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 в частині скасування рішення суду першої інстанції та вирішення позову ТОВ "Гетьманське" до ГУ ДПС у Чернігівській області про припинення податкової застави із залишенням в силі в цій частині вирішення спору рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023, ухваленого відповідно до ст. 236 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судових збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Враховуючи ч. 9 ст. 129 ГПК України, а також те, що позивач, який придбав відповідне рухоме майно у 2017 році, не виконав обов`язку щодо його реєстрації згідно з ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", Порядку № 694, то Верховний Суд покладає на нього судовий збір за подачу касаційної скарги у сумі 5 368,00 грн.

Оскільки апеляційним господарським судом судовий збір за подання апеляційної скарги було покладено на позивача, Верховний Суд, враховуючи положення ч. 9 ст. 129 ГПК України, не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду в частині розподілу судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 927/1172/23 в частині скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023 та вирішення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про припинення податкової застави скасувати, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023 в цій частині вирішення спору залишити в силі.

В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 927/1172/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Волковицька Н. О.

Случ О. В.