Ухвала

від 24.06.2024 по справі 953/24224/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 953/24224/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Харківської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024

у справі за позовом Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

до: 1) Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

2) Фізичної особи ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: 1) Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища "Укрводгео",

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт",

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури № 2, який діє в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон), звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища "Укрводгео" (далі - УДНДІ "Укрводгео"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт" (далі - ТОВ "АН "Рестріелт"), про визнання недійсними протоколу торгів, свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і зобов`язання повернути нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області видала свідоцтво про право власності від 10.02.2015 №33396285 про те, що нежитлові будівлі літ. "А-2" загальною площею 4 905,0 кв. м, літ. "Б-1" загальною площею 104,2 кв. м, літ. "В-1" загальною площею 111,2 кв. м, літ. "Г-1" загальною площею 11,4 кв. м, літ. "Д-1" загальною площею 28,6 кв. м, літ. "Е-1" загальною площею 124,5 кв. м, літ. "Ж-1" загальною площею 140,9 кв. м, літ. "3-1" загальною площею 144,0 кв. м, літ. "К-1" загальною площею 269,6 кв. м, літ. "Л-1" загальною площею 108,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, перебувають у державній власності в особі Мінрегіону.

Водночас у провадженні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області із серпня 2017 року перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо стягнення грошових коштів з УДНДІ "Укрводгео" за 13 виконавчими документами.

На запит державного виконавця УДНДІ "Укрводгео" листом від 20.09.2017 № 75/01-26 повідомило, що на балансі інституту наявні нежитлові приміщення, які не використовуються у виробничій діяльності.

Державний виконавець постановою від 06.10.2017 вказані приміщення описав та арештував.

Державний виконавець постановою від 10.10.2017 для визначення вартості вказаних приміщень призначив суб`єкта оціночної діяльності, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-2012" (далі - ТОВ "Експерт-2012").

ТОВ "Експерт-2012" склало звіт про оцінку майна станом на 31.10.2017, відповідно до якого загальна вартість майна становить 799300,00грн, з яких: вартість приміщень в літ. "А" № 133, № 144 - 37 100,00 грн; № 20 - 25 - 196 200,00 грн; літ. "В" - 112 100,00 грн; літ. "К" - 302 000,00 грн; літ. "Л" - 151 900,00 грн.

Перед реалізацією цього майна державний виконавець склав довідку від 07.11.2017 № НОМЕР_1/07.01/В-З, де зазначено, що у його провадженні перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання 16 виконавчих документів на загальну суму 315 018,88 грн, з яких 15 виконавчих документів на загальну суму 282 134,85 грн - щодо стягнення заробітної плати та 1 виконавчий документ на суму 32 884,03 грн - щодо стягнення заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ).

У подальшому до Харківської філії Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам") 07.11.2017 направлено заявку № НОМЕР_1/07.01/В-З на реалізацію вказаного арештованого майна.

У листопаді 2017 року ДП "Сетам" провело електронні торги, відповідно до протоколу від 28.11.2017 № 301338 вказані об`єкти нерухомого майна за 1 549 043,40 грн відчужені ОСОБА_1 .

Згідно з розпорядженням від 07.02.2017 № 18535583 щодо розподілу отриманих коштів із суми 1 549 043,40 грн була погашена вся вказана заборгованість в розмірі 409 119,17 грн, з яких: 32 884,03 грн - заборгованість перед УПФУ за відшкодування сплачених наукових пенсій, 8 000,00грн - стягнення судового збору, 368 235,14 грн - заборгованість із заробітної плати. Крім того, стягнено на користь ДВС 48 600,56 грн виконавчого збору та 1 214,00 грн виконавчих витрат. Решту коштів, а саме 1 088 110,05 грн, було перераховано УДНДІ "Укрводгео".

Прокурор стверджує, що рішення про реалізацію вказаних об`єктів нерухомого майна з торгів є незаконним, оскільки їх проведено з порушенням норм Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" - реалізація майна з прилюдних торгів відбулася з порушенням встановленого мораторію. Відчужене на прилюдних торгах майно є державним майном та віднесено до переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації згідно із Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", частиною дев`ятою статті 11 якого передбачено, що нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження, а тому, на думку прокурора, вчинення дій щодо примусової реалізації цього майна є незаконним.

Як вказує прокурор, всупереч частині шостій статті 48, частині одинадцятій статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звернув стягнення на майно УДНДІ "Укрводгео" не в розмірі заборгованості, а на все майно, зазначене в листі УДНДІ "Укрводгео". Спірні правочини вчинені особою, яка не є власником майна, що є підставою визнання їх недійсними, оскільки недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

З урахуванням наведених обставин, заступник керівника Харківської міської прокуратури № 2, який діє в інтересах держави в особі Мінрегіону, просив суд:

- визнати недійсним протокол проведення електронних торгів від 28.11.2017 № 301338 щодо продажу нежитлових приміщень підвалу № 133, № 144 загальною площею 55,2 кв. м; частину приміщень 1-го поверху № 20 загальною площею 48 кв. м; 1-го поверху № 21 - 25 загальною площею 127,2 кв. м в літ. "А-2" та нежитлові будівлі літ. "Б-1" загальною площею 104,2 кв. м, літ. "В-1" загальною площею 111,2 кв. м, літ. "Г-1" загальною площею 11,4 кв. м, літ. "Д-1" загальною площею 28,6 кв. м, літ. "Е-1" загальною площею 124,5 кв. м, літ. "З-1" загальною площею 144,0 кв. м, літ. "К-l" загальною площею 269,6 кв. м, літ "Л-1", загальною площею 108,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 20.03.2018 № 305 видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко О. С.;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко О. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2018 № 40211413;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Мінрегіону зазначені нежитлові приміщення.

Київський районний суд міста Харкова рішенням від 10.08.2020 у задоволенні позовних вимог відмовив.

Харківський апеляційний суд постановлю від 27.05.2021 апеляційну скаргу залишив без задоволення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 30.08.2023 задовольнив частково касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Мінрегіону; рішення Київського районного суду м. Харкова від 10.08.2020 та постанову Харківського апеляційного суду від 27.05.2021 скасував; провадження у справі № 953/24224/19 закрив.

Роз`яснив Харківській обласній прокуратурі, яка діє в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України, що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції господарського суду, і протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови вона може звернутися до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 18.10.2023 задовольнив заяву Харківської обласної прокуратури про направлення справи за встановленою юрисдикцією; справу № 953/24224/19 за позовом заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад на території України до ГТУЮ у Харківській області, ОСОБА_1 , треті особи: УДНДІ "Укрводгео", ТОВ "АН "Рестріелт", про визнання недійсними протоколу торгів, свідоцтва про право власності та зобов`язання повернути нерухоме майно передано для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 25.01.2024 замінив Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 на процесуального правонаступника Київську окружну прокуратуру міста Харкова; прийняв до розгляду заяву (вх. № 2216 від 24.01.2024) Прокурора про зміну предмету позовних вимог та подальший розгляд справи здійснював з урахуванням даної заяви.

Згідно з уточнену позовною заявою (вх. № 2216 від 24.01.2024) Прокурор просив суд:

- визнати недійсними електронні торги щодо продажу нежитлових приміщень підвалу №№ 133, 144 загальною площею 55,2 кв.м, нежитлових приміщень 1-го поверху № 20-25 загальною площею 175,2 кв.м; нежитлових будівель загальною площею 902,3 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , проведених 28.11.2017 ДП "СЕТАМ" та оформлених протоколом проведення електронних торгів від 04.12.2017 № 301338.

- визнати недійсним свідоцтво від 20.03.2018 № 305, видане Мица Ю. В. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесею Сергіївною.

- витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України нежитлові приміщення підвалу №№ 133, 144, загальною площею 55,2 кв. м; частину приміщень 1-го поверху № 20 загальною площею 48,0 кв.м; 1-го поверху №№ 21-25 загальною площею 127,2 кв. м в літ. "А-2", та нежитлові будівлі літ. "Б-1" загальною площею 104,2 кв. м, літ. "В-1" загальною площею 111,2 кв. м, літ. "Г-1" загальною площею 11,4 кв. м, літ. "Д-1" загальною площею 28,6 кв. м, літ. "Е-1" загальною площею 124,5 кв. м, літ. "З-1" загальною площею 144,0 кв. м, літ. "К-1" загальною площею 269,6 кв. м, літ. "Л-1" загальною площею 108,8 кв. м, розташовані за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1505032763101).

Господарський суд Харківської області від рішенням 15.02.2024 у справі № 953/24224/19 у позові відмовив повністю.

Мотивував тим, що під час підготовки та проведення електронних торгів, результати яких були оформлені протоколом проведення електронних торгів від 28.11.2017 № 301338, ані державний виконавець, ані будь-хто з відповідачів не допустили порушень законодавства України, що регламентує порядок організації та проведення торгів з реалізації арештованого майна.

За висновком суду, віднесення майна державної юридичної особи до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, не свідчить про неможливість звернення стягнення на закріплене за цією юридичною особою (на праві господарського відання чи оперативного управління) державне майно.

Місцевий господарський суд відзначив, що запроваджений Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" мораторій не поширюється на примусове відчуження закріпленого за боржником - УДНДІ "Укрводгео" на праві господарського відання нерухомого майна, а дії органів ДВС з такого відчуження вчинені з дотриманням норм законодавства.

Разом з цим, суд вказав, що необхідність застосування під час здійснення виконавчого провадження приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" зумовлена метою і спрямованістю відповідної норми закону - забезпечити прискорене та гарантоване виконання судових рішень, за реальне виконання яких держава бере на себе позитивну відповідальність. Водночас, таке можливе лише у разі, коли відповідне судове рішення дійсно може бути виконане за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, як цього вимагає частина друга статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Інше розуміння вказаних приписів законодавства матиме наслідком створення штучних перешкод та зволікань з виконанням судових рішень, що набрали законної сили, та інших виконавчих документів, що не узгоджуватиметься з принципами верховенства права, обов`язковості судових рішень і, найголовніше, із змістом діяльності держави як його визначає стаття 3 Конституції України.

Суд зазначив, що ані прокурором, ані позивачем не було доведено, що у 2017 році відповідною бюджетною програмою взагалі були передбачені будь-які кошти для забезпечення виконання рішень суду та інших виконавчих документів. Не було доведено також й того, що буквальне, без врахування дійсного змісту та мети закону, виконання державним виконавцем у межах виконавчого провадження приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" призвело б до скорішого та повнішого виконання відповідних судових рішень та інших виконавчих документів, аніж це було фактично зроблено державним виконавцем у спірних правовідносинах.

З наведених підстав суд відхилив доводи прокурора та позивача про проведення спірних електронних торгів, оформлених протоколом проведення електронних торгів від 04.12.2017 № 301338, з порушенням вимог чинного законодавства України.

Щодо заявлених прокурором позовних вимог про витребування спірного майна з володіння відповідача - ОСОБА_1 , суд вказав, що спірне майно було реалізовано державним виконавцем на електронних торгах, в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" і Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, тобто в порядку, встановленому для виконання судових рішень. При цьому прокурором та позивачем не доведено порушень порядку підготовки та проведення спірного електронного аукціону, які могли б бути підставою для визнання його недійсним.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 06.05.2024 залишив рішення суду першої інстанції без змін.

05.06.2024 Харківська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалите нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому частиною третьою статті 4 цього Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Предметом позовів у цій справі є дві вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року встановлений у розмірі 1 921,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, складає 47 052,13 грн (((3 028,00 грн +1 921,00 грн х 2) + 1 630 572,00 грн х 1,5 %) х 200 % х 0,8).

До касаційної скарги скаржник додав платіжну інструкцію від 03.06.2023 № 1327 про сплату судового збору у сумі 35 505,00 грн. Тому скаржнику необхідно доплатити судовий збір у сумі 11 547,13 грн та надати відповідний доказ.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно надати до Верховного Суду доказ про доплату судового збору в сумі 1984,80 грн за подання цієї касаційної скарги, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та судове рішення (з датою), що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі № 953/24224/19 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 953/24224/19 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач