Ухвала

від 27.06.2024 по справі 161/18813/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2024 року

м. Київ

справа № 161/18813/23

провадження № 61-9120ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Усаченка Максима Олеговича на постанову Волинського апеляційного суду

від 28 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу загальної середньої освіти «Боголюбський ліцей № 30 Луцької міської ради», третя особа - Департамент освіти Луцької міської ради, про визнання незаконним наказу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Комунального закладу загальної середньої освіти «Боголюбський ліцей № 30 Луцької міської ради» (далі - КЗЗСО «Боголюбський ліцей № 30 Луцької міської ради»), третя особа - Департамент освіти Луцької міської ради, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ директора КЗЗСО «Боголюбський ліцей

№ 30 Луцької міської ради» від 20 липня 2022 року № 129 «Про припинення виплати»;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити йому середній заробіток, як такому що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з моменту припинення таких виплат, а саме з 19 липня 2022 року по

23 грудня 2023 року включно.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до КЗЗСО «Боголюбський ліцей №30 Луцької міської ради», третя особа - Департамент освіти Луцької міської ради, про визнання незаконним наказу та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора КЗЗСО «Боголюбського ліцею № 30 Луцької міської ради» від 20 липня 2022 року № 129 «Про припинення виплати».

Зобов?язано КЗЗСО «Боголюбський ліцей № 30 Луцької міської ради» нарахувати

і виплатити середній заробіток ОСОБА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з моменту припинення таких виплат, а саме з 19 липня 2022 року по 23 грудня 2023 року включно.

Стягнуто з КЗЗСО «Боголюбський ліцей № 30 Луцької міської ради» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Стягнуто з КЗЗСО «Боголюбський ліцей № 30 Луцької міської ради» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Постановою Волинського апеляційного суду від 28 травня 2024 року апеляційну скаргу КЗЗСО «Боголюбський ліцей № 30 Луцької міської ради» задоволено.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2024 року у цій справі скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до КЗЗСО «Боголюбський ліцей № 30 Луцької міської ради», третя особа - Департамент освіти Луцької міської ради, про визнання незаконним наказу та зобов`язання вчинити дії закрито.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КЗЗСО «Боголюбський ліцей № 30 Луцької міської ради» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 220,80 грн.

25 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Усаченко М. О. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Волинського апеляційного суду від 28 травня 2024 року (надійшла до Верховного Суду 25 червня 2024 року), у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Усаченка М. О. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги

з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Усаченка Максима Олеговича на постанову Волинського апеляційного суду

від 28 травня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць