Рішення

від 25.06.2024 по справі 511/3188/23

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3188/23

Номер провадження: 2/511/72/24

25 червня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання - Полихи Ю.О.,

за участю:

позивача- ОСОБА_1 ,

представника позивача-адвоката - Магери Р.Ю.,

представника третьої особи - Органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області- Радіонової Д.А.,

представника Служби у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області- Кравчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, Орган опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини,

встановив:

Короткий зміст позовної заяви.

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, Орган опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області, в якій просив визначити місце проживання неповнолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на його користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки з всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 23.10.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, Орган опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на дитину, роз`єднані. ( а.с.28)

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 23.10 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано: у Головному центрі обробки спеціальної інформації ДПС України інформацію про перетин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з травня 2023 року по день надання відповіді на вказаний запит, із зазначенням наступної відомої інформації: дата та місце перетину державного кордону України; виїзд або в`їзд на територію України; направлення перетину державного кордону України (кінцевий пункт прибуття); мета перетину державного кордону та з органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області висновок щодо доцільності місця проживання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .( а.с.29-30)

26.10.2023 року від Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України до суду надійшла інформація на ухвалу суду від 23.10.2023 року. ( а.с.35)

20.12.2023 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області про визначення місця проживання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ( а.с.55-58).

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 01.02.2024 року визначено явку відповідача ОСОБА_2 до підготовчого судового засідання на 27 лютого 2024 року на 12 год.00 хв.. - обов`язковою та витребувано у Служби у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, документи, на підставі яких складено письмовий висновок щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з її батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .(а.с.85,88-89)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 01.02.2024 року витребувано у Головному центрі обробки спеціальної інформації ДПС України (01601 м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію про перетин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, паспорт НОМЕР_1 виданий 15.04.2016 року Роздільнянським РС ГУ ДМС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_2 , за період з травня 2023 року по день надання відповіді на вказаний запит, із зазначенням наступної відомої інформації: дата та місце перетину державного кордону України; виїзд або в`їзд на територію України; направлення перетину державного кордону України (кінцевий пункт прибуття); мета перетину державного кордону.( а.с.86,90-91)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 01.02.2024 року залучено до участі у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, Орган опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області, про визначення місця проживання дитини, в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 .( а.с.87,92-93)

14.02.2024 року через канцелярію суду від третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшов відзив, в якому зазначено, що керівництву ІНФОРМАЦІЯ_6 відомо, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 не проживає разом з дитиною, а виїхала за межі території України, у зв`язку з чим дитина знаходиться тільки на утриманні батька, який неодноразово звертався до керівництва з рапортом щодо надання лікарняної відпустки у зв`язку з хворобою дитини. Зазначені рапорти були задоволені, так як ОСОБА_1 сумлінно та добросовісно відноситься до виконання покладених на нього службових обов`язків. Знаходження на його утриманні дитини жодним чином не впливає на виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, у зв`язку з чим керівництво ІНФОРМАЦІЯ_6 не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Просять задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання дитини разом з батьком. У зв`язку з відсутністю заперечень щодо задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 , просили проводити судові засідання за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_6 . ( а.с. 108-109)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 14.03.2024 року по поданій справі призначена судово-психологічна експертиза.(а.с.150,151-153)

30.04.2024 року вище зазначена цивільна справа повернулася до суду з висновком експерта № 294 від 15.04.2024 року. ( а.с.155-162)

Ухвалою Роздільнянськогои районного суду Одеської області від 13.05.2024 року відновлено провадження по справі. ( а.с.164).

Ухвалою Роздільнянськогои районного суду Одеської області від 30.05.2024 року по справі та призначено справу до судового розгляду по суті. ( а.с.172-173)

Позиції сторін в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, що відповідають змісту позовних вимог та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача -адвокат Магера Р.Ю., який діяв на підставі ордера серії ВН № 1327446 від 01.02.2024 року в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 просив суд їх задовольнити та визначити місце проживання дитини разом із батьком.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Так, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до повернутого поштового повідомлення відповідач відсутній за зазначеною адресою, що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 повідомлялася через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

30.05.2024 року на офіційному сайті Роздільнянського районного суду Одеської області (https://rz.od.court.gov.ua/sud1524/) було розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання, яке відбудеться 25.06.2024 року о 15:30 год в приміщенні Роздільнянського районного суду.( а.с.177)

Третя особа: представник -Органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області, ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності №48 від 15.01.2024 року, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_1 , залишила на розсуд суду.

Третя особа: представник - Служби у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності №80 від 27.02.2024 року, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Третя особа: представник ІНФОРМАЦІЯ_6 , в підготовче судове засідання не з`явився, надавши 14.02.2024 року відзив, в якому не заперечували щодо визначення місця проживання дитини разом з батьком та просили проводити всі судові засідання за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.108-109).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Диспозиція частини восьмої статті 178 ЦПК України визначає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом по справі встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував з 05.02.2016 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 03.10.2023 року розірвано. Рішення набрало законної сили 03.11.2023 року. ( а.с. 41-42)

Позивач згідно витягу з реєстру Роздільнянської територіальної громади від 15.08.2023 року зареєстрований за адерсою; АДРЕСА_1 . (а.с.22),

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису № 232. (а.с.11)

Сторони припинили спільне проживання і разом не проживають.

Із акту обстеження умов проживання від 19.03.2023 року складеного комісією в складі працівників служби у справах дітей Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області, під час обстеження місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що в даному будинку зареєстровані та проживають: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (власник будинку), а також її син- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та малолітня онука- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Умови проживання задовільні, є все необхідне для розвитку та виховання дитини, стосунки в родині теплі та дружні. (а.с.13)

Як вбачається з договору купівлі-продажу серії АВІ № 282212 від 30.12.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Роздільнянської державної нотаріальної контори Патраманською Л.М., зареєстровано в реєстрі за № 5474, мати позивача ОСОБА_7 , є власником житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Згідно даних Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, викладених у листах від 23.10.2023 року, від 23.11.2023 року, від 01.02.2024 року, встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виїхали 05.09.2023 року за межі України, даних про повернення її в Україну на час винесенні судового рішення в матеріалах справи не має.( а.с.35,37, 104)

Відповідно до Договору про участь батьків у вихованні та утриманні дитини та про визначення її місця проживання НСМ 904221 від 17.08.2023 року, посвідченого Курако К.Л., приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 963, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уклали цей договір про таке, зокрема:

- сторони досягли згоди і підписанням цього Договору засвідчують своє волевиявлення щодо того, що Дитина, буде проживати разом з Батьком;

- батько здійснює самостійно виховання та утримання дитини до моменту досягнення нею повноліття;

- ОСОБА_2 проживає окремо від ОСОБА_1 та Дитини, що за домовленістю Сторін не може вважатися перешкодою для реалізації ОСОБА_2 прав і обов`язків з виховання та утримання Дитини;

- ОСОБА_2 може спілкуватися з Дитиною за бажанням.( а.с.141)

В свою чергу позивач надав суду докази, що він перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується наявною у справі довідкою від 06.01.2024 року за №3/91 (а.с.63).

Відповідно до службової характеристики наданої ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 06.01.2024 року, ОСОБА_1 , займана посада - оператор відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_6 , позитивно характеризується по місцю служби (а.с.64).

Позивач ОСОБА_1 має стабільний дохід, що підтверджується довідкою начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 № 943/4724 від 11.12.2023 року. ( а.с.134).

Згідно з довідками № 12 від 08 січня 2024 року виданих Комунальним некомерційним підприємством «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» Роздільнянськох міської ради, ОСОБА_1 позивач у справі, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває( а.с.66-67)

Випискою із медичної карти амбулаторного хворого виданої Комунальним некомерційним підприємством «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» Роздільнянськох міської ради від 08 січня 2024 року, підтверджено, що ОСОБА_1 позивач у справі, здоровий на диспансерному обліку не перебуває ( а.с.68)

Як вбачається з витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» МВС України серії ВР № 001996230, ОСОБА_1 позивач у справі, станом на 05 січня 2024 року до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с. 65).

Згідно з довідки № 173 від 12.10.2023 року, виданої Комунальним закладом «Роздільнянський міський ліцей №2 Роздільнянської міської ради Одеської області», ОСОБА_3 , 2016 року народження навчається в 2-В класі Комунального закладу «Роздільнянський міський ліцей №2 Роздільнянської міської ради Одеської області».( а.с.15)

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 23.11.2023 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини всіх видів доходів платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 23.10.2023 року і до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення набрало законної сили 26.12.2023 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 позивач у справі, приймає активну участь у навчанні та вихованні малолітньої ОСОБА_3 , проявляє до неї батьківську турботу. Фактів аморальної поведінки позивача судом не встановлено.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради щодо вирішення спору про місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Роздільнянсьткої міської ради № 471 від 19 грудня 2023 року, орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 56-58).

15.04.2024 року експертами Одеської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» складено висновок № 294. Індивідуально -психологічні особливості матері, ОСОБА_2 не досліджувались. За результатами проведення судово-психологічної експертизи дитини на момент обстеження більш прихильна до батька, але і з матір`ю у дитини немає конфліктних стосунків. Дитина бажає проживати з батьком та бабусею. ( а.с.155-160)

Нормативно- правове обґрунтування та висновки суду.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Частиною 1 ст.8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ч.1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частинами 6, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (надалі - «СК України») визначено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Приписами ч.1 ст.9 СК України визначено, що подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною 5 статті 157 цього Кодексу.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).

Відповідно до положень ч.5 ст.157 СК України той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. В ч. 2 цієї ж статті вказано, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини. Першочерговим критерієм визначення місця проживання дитини, яка не досягла десяти років, є спільна згода батьків, що визначено ч.1 ст.160 СК України. І тільки у випадку наявності спору між батьками щодо місця проживання малолітньої дитини, яка не досягла десяти років, такий спір може вирішуватися органом опіки та піклування або судом, як визначено ч.1 ст.161СК України.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, бажання дитини, стать, вік дитини, матеріальне забезпечення батьків, їх працевлаштування та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 461/9136/19 (провадження № 61-440св22) зроблено висновок, що «при вирішенні спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини (з урахуванням її вікової зрілості), необхідним є з`ясування психоемоційного стану дитини, її інтересів та ставлення до кожного із батьків, а також мотивів бажання проживати з одним із батьків».

Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Суд не вбачає підстав для вислуховування думки дитини у судовому засіданні за наявності в матеріалах справи висновку судово-психологічної експертизи № 294 від 15.04.2024 року.

Як встановлено судом, малолітня донька сторін Ксенія проживає разом з батьком та бабусею за адресою: АДРЕСА_1 .

Мати малолітньої доньки - ОСОБА_2 виїхала за кордон 05.09.2023 року.

У висновку органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради, затвердженого Рішенням Виконавчого комітету Роздільнянської міської ради 19.12.2023 року № 471, зазначено, що за згодою батьків дитина після розірвання шлюбу проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .Договір про участь батьків у вихованні та утриманні дитини та про визначення її місця проживання, нотаріально посвідчена заява НСМ 904221 від 17 серпня 2023 року, видана приватним нотаріусом К.Л. Курако.З метою встановлення думки ОСОБА_3 , щодо розв`язання даного спору, начальником служби у справах дітей Роздільнянської міської ради ОСОБА_9 було направлено смс повідомлення на номер: НОМЕР_5. ОСОБА_2 було надіслано смс-відповідь, в якій зазначено, що вона не заперечує, щоб місце проживання доньки було визначено з батьком, також зазначила, що претензій по даному питанню не має. Враховуючи викладене, захищаючи інтереси дитини, керуючись ст.ст. 19, 161 Сімейного кодексу України, ст.ст.8,12 Закону України «Про охорону дитинства», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини від 08.12.2023 року, орган опіки і піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто сторони, як це і передбачено ч.1 ст.160 СК України, фактично, визначили місце проживання дитини з батьком за взаємною згодою.

Сімейні відносини, враховуючи їх особистісний характер, повинні в першу чергу вирішуватися за згодою їх учасників, і тільки в разі відсутності такої згоди (існування між ними спору) - зокрема, в суді.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене права чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Отже, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушення.

Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Фактично у даному випадку спір щодо місця проживання дитини ініційований батьком дитини, з яким дитина, з його пояснень, і так фактично проживає, і від якого мати дитини не вимагає зміни її місця проживання.

За встановлених обставин у суду відсутні підстави вважати, що на час звернення позивача до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, яка, з його слів, фактично проживала і проживає разом з ним, між батьками виник спір саме щодо місця проживання дитини, оскільки мати дитини не вимагає від батька дитини змінити її місце проживання, не порушує в судовому порядку питання про відібрання дитини у позивача, при вирішенні органом опіки та піклування питання про визначення місця проживання дитини відповідачка не заперечувала, що дитина фактично проживає з батьком та не заперечувала проти подальшого проживання дитини разом із батьком.

В той же час, зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання.

При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.

Вказані обставини підлягають перевірці судом.

До аналогічних висновків прийшов Київський апеляційний суд у постанові від 16.12.2020 №357/7976/18 та Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 справа №369/1587/19.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що вимоги про визначення місця проживання дитини заявлені позивачем передчасно, оскільки зверненню до суду з відповідним позовом має передувати спір між батьками про визначення місця проживання дитини та, принаймні, існувати на час вирішення справи в суді.

Відсутність між сторонами відповідного спору, унеможливлює вирішення питання в судовому порядку, оскільки завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав особи.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4,5,12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, Орган опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Повний текст виготовлений та підписаний суддею 27.06.2024 року.

Суддя С. І. Гринчак