Постанова

від 27.06.2024 по справі 0840/3101/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2024 року м. Дніпросправа № 0840/3101/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №0840/3101/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, правонаступником якого на час розгляду справи є Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі також відповідач), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ЗП 892/314/АВ/П/ТД-ФС від 05 липня 2018 рок.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року в задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» до Головного управління Держпраці у Запорізькій - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.08.2022 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» задоволено:

рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2019 в адміністративній справі №0840/3101/18 скасовано та прийнято постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу № ЗП 892/314/АВ/П/ТД-ФС від 05.07.2018 задоволено;

визнано протиправною та скасовано Постанову про накладення штрафу № ЗП 892/314/АВ/П/ТД-ФС від 05.07.2018 Головного управління Держпраці у Запорізькій області;

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області на користь Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» судові витрати в розмірі 29 319 (двадцять дев`ять тисяч триста дев`ятнадцять) грн 46 коп.

Постановою Верховного Суду від 13 березня 2024 року касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задоволено:

постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року у справі № 0840/3101/18 скасовано;

справу № 0840/3101/18 направлено на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.

У постанові Верховного Суду зазначено, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про протиправність постанови про накладення штрафу з підстав неналежного повідомлення позивача щодо розгляду справи про накладення штрафу. Водночас суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки доводам сторін щодо порушень законодавства про працю, які були зафіксовані відповідачем в акті інспекційного відвідування та стали підставою для накладення штрафу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 року прийнято адміністративну справу № 0840/3101/18 до свого провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Від апелянта до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (відповідач) подало до суду клопотання про перенесення або відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник відповідача 19.06.2024 року перебуватиме в іншому судовому засіданні, тому не зможе брати участь у справі № 0840/3101/18.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, колегія суддів оцінює його як необгрунтоване, оскільки представник відповідача зазначила, що приймає участь у іншому судовому засіданні, проте жодних доказів наведених обставин до клопотання не додала. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність об`єктивних підстав неможливості участі представника у судовому засіданні 19.06.2024 року та поважних причин для перенесення та/або відкладення розгляду справи.

У зв`язку з неявкою сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, 23 травня 2018 року першим заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області видано наказ № 715 «Про проведення інспекційного відвідування», у зв`язку з рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами інформації, отриманої від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.03.2018 №6203/04 щодо застрахованих осіб, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами на позивача.

23 травня 2018 року ГУ Держпраці у Запорізькій області видано направлення №296 на проведення з 24.05.2018 по 07.06.2018 інспекційного відвідування ПАТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування».

Результати інспекційного відвідування зафіксовано у Акті інспекційного відвідування від 07.06.2018 № ЗП 892/314/АВ.

У зв`язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано в акті інспекційного відвідування від 07.06.2018 № ЗП 892/314/АВ, керуючись п.2 та п. 3 Постанови №509 15.06.2018 року, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача.

На підставі прийнятого рішення листом № 08/03.4-06/4737 від 18.06.2018 позивача повідомлено про розгляд справи 26.06.2018 року о 15 годині 00 хвилин. Повідомлення про розгляд справи надіслано 19.06.2018 рекомендованим листом, що підтверджується фіскальним чеком (додається).

В Листі від 22.06.2018 року №01-26/30 позивач зазначив про отримання повідомлення відповідача від 18.06.2018 про розгляд справи на 26.06.2018 та просив про перенесення розгляду справи у зв`язку з перебуванням генерального директора ПАТ «ВІТ» у черговій тарифній відпустці, яке ГУ Держпраці отримано 22.06.2018.

26.06.2018 року рекомендованим листом на адресу позивача направлено повідомлення від 26.06.2018 №08/03.4-06/4957 про продовження строків розгляду справи та призначено розгляд справи на 05 липня 2018 року о 15 годині 45 хвилин. Повідомлення про продовження строків розгляду надіслано 26.06.2018 рекомендованим листом, що підтверджується фіскальним чеком (додається). Щодо отримання зазначеного повідомлення позивач не заперечував.

05.07.2018 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області, на підставі акта про виявлення під час інспекційного відвідування суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, винесено постанову про накладення штрафу № ЗП 892/314/АВ/П/ТД-ФС в розмірі 781 830,00 гривень.

Правомірність притягнення позивача до відповідальності шляхом накладення штрафу є предметом даного позову.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваної постанови, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

У відповідності до абз. 1 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

У відповідності до ч. 4 ст. 265 КЗпПУ штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (далі - Постанова № 509), порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).

У відповідності до п. 2 Постанови № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема:

- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2024 року в цій справі надав оцінку діям відповідача щодо дотримання порядку (строків) розгляду справи про накладення штрафу. Зазначив, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи на 26 червня 2018 року та у зв`язку з його клопотанням розгляд справи було продовжено (05 липня 2018 року), про що позивачу 26 червня 2018 року рекомендованим листом направлено повідомлення. Згідно пункту 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Також Верховний Суд, беручи до уваги, що Порядком № 509 чітко визначені строки, в межах яких може бути продовжено розгляд справи про накладення штрафу, не погодився з позицією суду апеляційної інстанції про те, що поштове повідомлення направлено позивачу в надто скорочені терміни (з 26 червня 2018 року (вівторок) на 05 липня 2018 року- четвер).

Також, суд касаційної інстанції зазначив, що відповідач, задовольняючи клопотання позивача та продовжуючи розгляд справи в межах 10 денного строку, діяв відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством та був обмежений визначеним законом терміном для продовження. Водночас позивач, який надсилав клопотання про відкладення розгляду справи також повинен був керуватися нормами Порядку № 509, якими регламентовано, що строк може бути продовжено не більше як на 10 днів, та цікавитись про результати розгляду клопотання.

Суд касаційної інстанції врахував, що позивач не заперечує отримання повідомлення про продовження строку розгляду справи та призначення на 05 липня 2018 року. Також відсутні доводи позивача щодо неналежного повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за змістом апеляційної скарги.

Водночас, Верховний Суд у цій справі звернув увагу на те, що суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки доводам сторін щодо порушень законодавства про працю, які були зафіксовані відповідачем в акті інспекційного відвідування та стали підставою для накладення штрафу.

Стосовно порушення законодавства про працю, які були зафіксовані відповідачем в акті інспекційного відвідування та стали підставою для накладення штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

У справі №0840/2990/18 було надано оцінку порушенням законодавства про працю, зафіксованим в Акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 07 червня 2018 № ЗП 892/314/АВ.

Як вже було зазначено вище, постанову про накладення штрафу № ЗП 892/314/АВ/П/ТД-ФС в розмірі 781 830,00 гривень, яка є предметом розгляду у цій справі, прийнято за результатом порушень, зафіксованих в акті інспекційного відвідування від 07.06.2018 № ЗП 892/314/АВ, а саме 7 фізичних осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), з якими позивачем укладено цивільно-правові договори у 2017 році, фактично виконували обов`язки: чергового бюро перепусток, складальника трансформаторів, токаря, електрогазозварника, намотувальника катушок трансформаторів. Тобто, Публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» фактично допустило вказаних працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 18 травня 2022 року у справі №0840/2990/18, який залишив без змін постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі № 0840/2990/18, угоди, укладені між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій, однак позивач фактично допустив цих осіб до виконання роботи без укладення з ними трудового договору у встановленому Законом порядку.

Як вже було зазначено вище, приписами ч. 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Постановою Верховного Суду у справі № 0840/2990/18 від 18 травня 2022 року підтверджено висновки Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 07 червня 2018 № ЗП 892/314/АВ стосовно того, що позивач фактично допустив цих осіб до виконання роботи без укладення з ними трудового договору у встановленому Законом порядку, що свідчить про допущення позивачем порушення, за яке ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачено відповідальність у вигляді штрафу.

Отже, в силу ч. 4 ст. 78 КАС України факт протиправного допуску позивачем працівників до виконання робіт без укладання трудового договору є встановленим.

При цьому, повідомлення, підписані ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про те, що вони повідомлені про відмінності договору підряду від трудового договору та не бажають укладати трудові договори, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, колегія суддів оцінює критично.

Статтею 2 Кодексу законів про працю України визначено основні трудові права працівників:

право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку;

працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Згідно ст. 9 Кодексу законів про працю України умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Отже, незважаючи на повідомлення, підписані вказаними вище працівниками, зазначена норма нівелює відмову працівника від прав, передбачених законодавством про працю з огляду на те, що така відмова погіршила б його становище порівняно з законодавством про працю

Крім того, вказані повідомлення під час проведення інспекційного відвідування працівникам Головного управління Держпраці у Запорізькій області надано не було.Вказані повідомлення не були надані й до матеріалів справи № 0840/2990/18, в якій надавалась правова оцінка трудовим відносинам, що склались між ПАТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трасформаторобудування» та зазначеними вище працівниками.

Також колегія суддів враховує, що вказані працівники є залежними від свого роботодавця, а підписання шаблонного повідомлення про відмову від гарантованих законодавством про працю гарантій та компенсацій, є завідомо недійсними.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Повідомлення, на які посилається позивач у апеляційній скарзі не належать до достовірних та належних доказів, тому не впливають на висновки про фактичне допущення працівників до роботи без укладення з ними трудового договору у встановленому Законом порядку.

У відповідності до абз. 1 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу зокрема: за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Враховуючи, що вказані порушення виявлено в 2018 році, без укладення трудового договору допущено 7 чоловік, отже сума штрафу складає 781 830,00 грн = 7*111690 (3723*30).

Враховуючи викладені норми права та встановлені з матеріалів справи обставини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції з приводу того, що на підставі акта про виявлення під час інспекційного відвідування суб`єкта господарювання ознак порушення законодавства про працю, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу № ЗП 892/314/АВ/П/ТД-ФС на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 308, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №0840/3101/18 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяТ.І. Ясенова

суддяІ.В. Юрко